Діомед. Міфологія Давньої Греції
Діомед (за грецькою міфологією) — цар Фракії, син Ареса і Кірени, що годував своїх диких неприборканих коней м’ясом захоплених чужоземців. Геракл здолав Діомеда і кинув його на поживу коням-людоїдам, яких згодом привів до царя Еврісфея. За іншими джерелами, коні втекли з Мікен у гори і були з’їдені дикими звірами.
Діомед (за грецькою міфологією) — син етолійського царя Тідея і доньки Адраста Деїпіли, чоловік Егіалеї. Діомед після смерті свого тестя, Адраста, став царем Аргоса. Разом з Адрастом брав участь в поході і розоренні Фів (Аполлодор). Як один із женихів Єлени Діомед згодом бився під Троєю, очолюючи ополченців на 80 кораблях. У зброї, осяяній полум’ям, він вбиває безліч троянців і нападає на Енея, якого рятує від загибелі Афродіта. Тоді Діомед обрушується на Богиню, поранює її і заставляє залишити поле бою. Користуючись заступництвом Афіни, Діомед виходить на бій проти самого Бога Ареса і важко його ранить (подвигам Діомеда відводиться майже вся V книга «Іліади»). Разом з Одіссеєм Діомед вирушає на розвідку у ворожий табір. По дорозі вони вбивають троянського розвідника Долона, а згодом нападають на фракійського царя Реса, який прийшов на допомогу Трої, вбивають його і багатьох воїнів свити і захоплюють знаменитих коней Реса (Гомер, «Іліада»). Діомед бере участь в похоронних іграх на честь Патрокла. Разом із Одіссеєм проникає до Трої і викрадає там статую Афіни (Палладіон), володіння якою провіщає про перемогу над Троєю. З Одіссеєм Діомед вирушає на острів Лемнос. Діомед славиться (разом з Нестором) одним із небагатьох ахейських Героїв, що повернулися додому з-під Трої (Аполлодор). Пізні джерела вводять версію про зраду дружини Діомеда Егіалеї, внаслідок чого Діомед вимушений втекти з Аргоса в Апулію, де одружився на донці царя Дауна. За оповіддю, Діомед заснував Арпі (у Апулії) та інші міста в Італії і згодом зник, а його супутники були перетворені на птахів.
Хоча традиція називає Діомеда сином Тідея — царя Етолії, в «Іліаді» він очолює ополчення з Аргоса, Тірінфа, Епідавра та інших міст південно-східної Арголіди. За числом кораблів військо Діомеда поступається лише Агамемнону і Нестору. У цьому відбивається спогад не лише про минулу могутність Аргоса, але й про значення самого Діомеда як прадавнього військового божества аргівян. Щит Діомеда з культовим зображенням Афіни знаходився в її храмі в Аргосі. Діомеду приписувалось заснування храму Афіни «Гостродивлячої» (Павсаній). Статую Афіни, що тут перебувала, ототожнювали з викраденим ахейцями у Трої Палладіоном. Діомед вважався засновником храмів Афіни в містах Метона (Мессенія) і Прасія (Аттика). У Саламіні (Кіпр) він почитався разом з Афіною. Цей прадавній зв’язок Діомеда з Афіною відбився в міфах про постійну допомогу Афіни Героєві. В одному із варіантів міфу (Піндар, «Немейські оди») Афіна зробила Діомеда Богом, а за іншою версією, він був перенесений разом з Ахіллом на Острови блаженних.
Підтвердженням «божого» походження Діомеда є те, що це єдиний Герой «Іліади», що насмілюється вступати у битви з Богами-олімпійцями. Культ Діомеда був занесений ахейськими колоністами до Італії (звідси пізня версія про його поневіряння і смерть в Італії). У «Іліаді» звертає на себе увагу явний паралелізм в описі подвигів Діомеда і Ахілла (обидва нападають на Гектора і на Енея, якого від них рятують Боги) і відчуття суперництва, випробовуване Діомедом до Ахілла. Проте важко сказати, чи сходить цей паралелізм до прадавніх шарів епічної оповіді або є художнім прийомом автора «Іліади».
Діомед, що пожирається своїми кіньми
(Гюстав Моро, 1866)
Діомед, що пожирається своїми кіньми
(Гюстав Моро, 1865)
Повернутися на сторінку «Міфологія у мистецтві»
Діомед. Міфологія Давньої Греції
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Нептун — древній бог римського пантеону. Його ототожнювали з Богом грецької міфології Посейдоном.
Ніке — крилата Богиня перемоги, персоніфікація перемоги, донька Океаніди Стікс і Палланта, сина Титана Крія.
Пан — польовий і лісовий Бог, заступник тих, що пасуться в лісі і в полі стад, володів дарма пророцтва, вважався сином вісника Гермеса і онуком Кроноса (Сатурну). У римлян йому відповідає Фавн.
Персефона — донька Зевса і Деметри (або Цецери), дружина Плутона (або Аїда), грізна повелителька тіней, що володарює над душами померлих і над чудовиськами пекла, слухає разом з Аїдом прокльони людей і виконує їх. У римській міфології їй відповідає Прозерпіна.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Бог Сонця. Знаходиться над усіма, високо в піднебессі, то бачить усі діяння людей і Богів (за грецькою міфологією) — дізнатися
Богиня ночі, володарка мороку. Володарювала над усіма привидами і чудовиськами, нічними баченнями і чаклунством (за грецькою міфологією) — дізнатися
Аркадський Бог пасовищ, виконавець волі Зевса, великий винахідник, заступник промисловості, Бог доріг, путівник і провідник мертвих (за грецькою міфологією) — дізнатися
Богиня роси (за грецькою міфологією) — дізнатися