Агамемнон. Міфи Давньої Греції
Агамемнон (за грецькою міфологією) — один із найголовніших Героїв давньогрецького національного епосу, син мікенського царя Атрея і Аеропи, ватажок грецького війська під час Троянської війни. Після вбивства Атрея Егісфом Агамемнон і Менелай вимушені були втекти в Етолію, але цар Спарти Тіндарей, пішовши походом на Мікени, змусив Фієста поступитися владою синам Атрея. Агамемнон запанував у Мікенах (згодом він розширив свої володіння і став наймогутнішим володарем у всій Греції) і одружився на донці Тіндарея Клітеместрі. Від цього шлюбу Агамемнон мав трьох доньок і сина Ореста. Коли Паріс викрав Єлену, то всі її колишні женихи об’єдналися у поході проти Трої. Агамемнон, як старший брат Менелая і найбільш могутній із грецьких царів, був обраний главою всього війська. «Іліада» змальовує Агамемнона відважним воїном (опис його подвигів дається в 11-й книзі), але не приховує його зарозумілості і непоступливості. Саме ці властивості характеру Агамемнона є причиною багатьох лих для греків. Вбивши одного дня на полюванні лань, Агамемнон нахвалявся, що такому пострілу позаздрила б Артеміда. Богиня розгнівалась і позбавила грецький флот вітру. Греки довго не могли вийти з Авліди (доки Агамемнон не приніс у жертву Богині свою доньку Іфігенію; цим фактом грецька традиція пояснює ворожнечу Клітеместри до чоловіка) (Аполлодор). Захопивши у полон під час одного з набігів на околиці Трої Хрісеїду, Агамемнон відмовився її повернути за великий викуп батьку Хрісу, жерцю Аполлона. І Бог, послухавши благання Хріса, наслав на грецьке військо морову виразку. Коли з’ясувалась дійсна причина лиха і Ахілл вимагав від Агамемнона повернення Хрісеїди її батьку, Агамемнон відібрав у Ахілла його полонянку Хрісеїду, що привело до тривалого самоусунення ображеного Ахілла від боїв і до важких поразок греків (Гомер, «Іліада»).
Про подальшу долю Агамемнона оповідала епічна поема «Повернення» (7 вік до нашої ери) і «Орестея» Стесіхора. Зла доля переслідувала весь рід Агамемнона, починаючи з родоначальника Танталу і закінчуючи самим Агамемноном і його дітьми — Іфігенії і Ореста. Після взяття Трої Агамемнон, отримавши величезну здобич і Кассандру, повернувся на батьківщину, де його чекала загибель у власному будинку. За більш давньою версією міфу, він загинув під час бенкету від руки Егісфа, що встиг за відсутності Агамемнона спокусити Клітеместру (Гомер, «Одіссея»). Починаючи з середини 6 століття до нашої ери, на першому плані існує версія, що Агамемнон був підступно вбитий власною дружиною Клітеместрою: зустрівши Агамемнона з лицемірною радістю, вона згодом у ванні накинула на нього важке покривадло і завдала три смертельні рани.
Казкове багатство Агамемнона і його видатне положення серед грецьких вождів, про яких говориться у міфі, відображають піднесення історичних Мікен в 14—12 століттях до нашої ери та їх провідну роль серед ранніх держав Пелопоннесу. Ритуальний епітет «Зевс-Агамемнон» вказує, що Агамемнон, ймовірно, був спочатку одним із тих напівбожих Героїв-заступників свого племені, чиї функції з утворенням олімпійського Пантеону перейшли до Зевса. Сумна доля і фатальний кінець Агамемнона особливо були улюбленою темою давніх трагедій. Окрім Іфігенії, у Агамемнона були ще три доньки. Містом його поховання називають Мікени і Аміклі. У Спарті Агамемнону надавали божі почесті. У Херонії зберігався як святиня його скіпетр — твір Гефеста.
Венера і Адоніс (П’єр Поль Прюдон)
Амур приносить Психею
(Едвард Коулі Берн-Джонс, 1871)
Повернутися на сторінку «Міфологія у мистецтві»
Агамемнон. Міфи Давньої Греції
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Аїд — Бог царства мертвих, а також само царство. Син Кроноса, або Сатурну і Реї, брат Зевса, володар пекла, де царює над тінями зі своєю дружиною Персефоною (Прозерпіною). У римській міфології Плутон.
Амур — Бог кохання, супутник і помічник Афродіти, уособлення любовного потягу, що забезпечує продовження життя на Землі.
Аполлон — Бог-стріловержець, Бог передбачень і оракулів, світлоносний заступник мистецтв. Син Зевса і Лети (Латони), заступник поезії, музики і співу, також заступник стад.
Арес — Бог війни, син Зевса і Гери. У ранніх міфах народження Ареса сталося без участі батька від дотику Гери до чарівної квітки. У пізніших міфах Арес виступав як син Зевса.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Ескулап — римський Бог лікування. У грецькій міфології йому відповідає … дізнатися
Мінерва — римська Богиня мудрості і справедливої війни. У грецькій міфології їй відповідає… дізнатися
Венера — римська Богиня любові і краси. У грецькій міфології їй відповідає… дізнатися