Арістей. Міфологія Давньої Греції
Арістей («найкращий») (за грецькою міфологією) — син Аполлона і Німфи Кірени (викрадена Аполлоном під час полювання поблизу гори Пеліон). Гея, що зробила Арістея безсмертним, Кентавр Хірон, Музи, Німфи вчили його різним мистецтвам і мудрості. Арістей надав людям свої знання мисливця (Арістей — «ловець»), лікаря, віщуна, пастуха і бджоляра. Він мав дружиною доньку фіванського царя Кадма Автонія, від якої мав сина Актеона. Є міф про переслідування Арістеєм дружини Орфея Еврідіки: коли Еврідіка рятувалась від Арістея, її вкусила змія, і вона померла. За це Боги розгнівалися на Арістея і вбили його бджіл. Мати навчила Арістея як звернутися за порадою до мудрого морського Бога Протея, щоб той відкрив причину гніву Богів і засіб позбавлення від нього (Вергілій, Георгіки).
Арістей належить до Героїв, що поєднали в собі давню мудрість Землі із першими досягненнями культури. Він — засновник міст (місто Кірена у Лівії, назване Арістеєм на честь матері) і винахідник ремесел. Будучи сином Аполлона і навіть його іпостассю, він за суттю — давнє божество, створене Аполлоном, що увійшло до його міфів.
Цефал і Аврора (Нікола Пуссен, 1624—1625)
Мідас і Бахус (Нікола Пуссен, 1629—1630)
Повернутися на сторінку «Міфологія у мистецтві»
Арістей. Міфологія Давньої Греції
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Зевс — наймогутніший і вищий із Богів грецького народу, державний володар світу, батько Богів і людей. Син Кроноса (Сатурну) і Реї, муж Гери. У римській міфології йому відповідає Юпітер.
Зефір — один із синів Астрея і зорі Еос, брат Борея і Нота, Бог західного вітру.
Іліфія — Богиня-покровителька породіль, донька Зевса і Гери (Гесіод). У грецьких оповідях Іліфія з’являється як рятівна, або як ворожа сила при народженні.
Кібела — велика матір Богів. Донька Урану і Геї, дружина Кроноса.
Лісса — божество безумства, породження Нікти (Богині Ночі) з крові Урану.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Божество однойменної річки у царстві мертвих, уособлення первісного жаху і мороку (за грецькою міфологією) — дізнатися
Божество світла, спочатку, власне «полудень», «початок кінця дня» і навіть «світло, що вже згасло» (за грецькою міфологією) — дізнатися
Богиня правосуддя (за римською міфологією) — дізнатися