Алкмеон. Міфологія Давньої Греції
Алкмеон (за грецькою міфологією) — син Амфіарая і Еріфіли, ватажок походу епігонів. Вимушений взяти участь в поході Семеро вождів проти Фів із-за зради Еріфіли, яку підкупив Полінік, Амфіарай, гинучи, заповів Алкмеону очолити військо епігонів не раніше, ніж він помститься за нього матері. Тому Алкмеон, досягнувши зрілості, вбив Еріфілу, але згодом впав у божевілля, від якого був зцілений Богами. Ця прадавня версія міфу складала вміст епічної поеми «Алкмеоніди», що не збереглася, тоді як пізніші джерела частіше відносять вбивство Еріфіли до часу повернення Алкмеона з походу епігонів і особливу увагу приділяють його поневірянням у пошуках очищення від пролитої крові матері і позбавлення від божевілля. За версією, розробленою Еврипідом, Алкмеона вилікував цар Фегей, на донці якого Алфесібеї (або Арсіної) Алкмеон одружився. Але незабаром їм знову заволоділо божевілля, і після довгих мандрів Алкмеон з’явився на острові, що утворився в гирлі Ахелоя завдяки річковим намулам, і там заспокоївся, бо все сталося згідно передбаченню — він знайде спокій лише на тій землі, яка не існувала ще в момент здійснення вбивства матері. Тут Алкмеон одружився на Каллірої (донька річкового Бога Ахелоя). З часом Калліроя стала вимагати від чоловіка намисто Гармонії, яке він раніше подарував Алфесібеї. Алкмеон відправився у Псофіду і став просити намисто під приводом, що збирається його присвятити дельфійському оракулові. Проте обман Алкмеона розкрився і він був вбитий або самим Фегеєм, або його синами. Джерелом цього міфу, мабуть, слугувала місцева розповідь, оскільки в Псофіді ще в історичний час показували могилу Алкмеона. (Павсаній). Особливим варіантом міфу про Алкмеона була історія, що склала пізню трагедію Еврипіда «Алкмеон в Коринфі». У ній зображувався зв’язок Алкмеона з Манто, що народила йому двох дітей, вимушена розлука з ними і подальша зустріч. У трагічного поета Астідаманта (4 вік до нашої ери) взаємне невідання призводило до кровозмісного зв’язку Алкмеона з донькою (Арістотель).
Еней і Амур (Франческо Солімена, 1720)
Німфи і Сатир, або Юпітер та Антіопа
(Антуан Ватто, 1715)
Повернутися на сторінку «Міфологія у мистецтві»
Алкмеон. Міфологія Давньої Греції
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Горгульї — нижчі демонічні крилаті божества, посередники між Богом і людьми. Горгульї — втілення узагальненого уявлення про невизначену божу силу, злу або милостиву, визначаючу долю людини.
Грайі — старі, або жінки, що втілювали старість. Мешкали неподалік від Горгон, сестрами яких вони вважалися і яких вони охороняли. Грайі мають мідні руки і володіють на трьох одним зубом і одним оком, якими вони користуються по черзі.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Харити — грецькі Богині краси і витонченості. У римській міфології їм відповідають… дізнатися
Еос — грецька Богиня ранішньої зорі. У римській міфології їй відповідає… дізнатися
Еринії — грецькі Богині помсти. У римській міфології їм відповідають… дізнатися