Алкіной. Міфологія Давньої Греції
Алкіной (за грецькою міфологією) — цар феаків, онук Посейдона, син Навсіфоя, чоловік Арети, батько Навсікаї. У своєму палаці на острові Схерія, оточеному вічнозеленим садом, Алкіной привітно приймав Одіссея, загнаного бурею на острів. Він влаштував на честь гостя бенкет, на якому Одіссей розповів про свої поневіряння. Алкіной обдарував Одіссея багатими дарами і, вислухавши історію його мандрів, відправив на гарному кораблі в Ітаку, за що жорстоко поплатився. Владика моря Посейдон обурився на доброту, яку проявили феакійці і Алкіной по відношенню до Одіссея, що вдарив корабель долонею, коли той повертався додому, і перетворив його разом із командою на камінь. «Із цієї пори ми не станемо вже по морях, як бувало, мандрівників, наш відвідуючих град, проводжати», — з гіркотою сказав тоді Алкіной своїм підданим. Алкіной виступав посередником між Медеєю, що була з ватажком аргонавтів Ясоном, і колхами, підданими батька Медеї царя Еєта, що пустилися у гонитву за ними. Піддавшись своїй дружині Ареті, Алкіной прийняв рішення, згідно якому Медея могла бути видана батьку лише у тому випадку, якщо вона ще дівчина. Дізнавшись про це рішення, Медея терміново вийшла заміж за Ясона. Таким чином, Алкіной отримав законну підставу відмовити Еєту і її переслідувачі залишилися ні з чим. Гомер описуючи сад Алкіноя, змальовує нам чарівну картину цієї родючості і багатств країни феакійців. Палац Алкіноя був дивом мистецтва: від порогу його йшли мідні стіни, увінчані поверху карнизом з блакитної сталі; вхідні двері були вилиті з чистого золота, лутки і одвірки — з срібла; наперед стояли вилиті Гефестом дві фігури собак — одна золота, інша срібна. Від порогу палацу Алкіноя, огинаючи довкола стіни, тягнулися лавки багатої роботи, на яких лежали покриви: тут знатні старійшини міста тішилися питтям і їжою. Тут же на височених постаментах стояли золоті статуї хлопців, в руках яких вночі горіли світильники. У палаці жили п’ятдесят рабинь-майстрів: одні мололи ручними жорнами золотисте жито, інші сучили нитки і ткали настільки щільні тканини, що «і тонке масло в них не упивалось».
Політичний устрій країни, суспільні стосунки і релігійні вірування є, мабуть, віддзеркаленням доісторичного життя іонійців: поет, описуючи феакійців, до казкової подоби народу приєднав історичні ознаки сучасної йому дійсності. Як у іонійців, так і у феакійців на чолі народу був цар, влада якого обмежена радою з дванадцяти старійшин. Є у феакійців і Демос, і Агора, і вибірковий початок. Як і іонійці, феакійці вірують в Зевса- громовержця, заступника чужоземців і жебраків, в Посейдона, Афіну, Гермеса, Аполлона. Їм відомі також міфічні розповіді про Богів і про діяння Героїв. Цураючись іноземців, вони, проте, визнають права гостинності (загальногрецька ознака). Як і іонійці, вони люблять бенкети, веселість, хороводи, гімнастичні змагання. Іонійські жінки, як і феакіянки мають скромне життя домовитих хазяйок, хоча і користуються свободою перебуваючи у товаристві чоловіків.
Персей і Андромеда (Пітер Пауль Рубенс, 1639—1640)
Венера і Амур (Мартен ван Хемскерк, 1545)
Повернутися на сторінку «Міфологія у мистецтві»
Алкіной. Міфологія Давньої Греції
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Вепр Калідонський — люта і страшна дика тварина, породження Тифона і Єхидни. Вепр був народжений величезною свинею в містечку Кромміон, жителі якого після цього не наважувалися покидати свої будинки.
Гамадріади — Німфи дерев, які на відміну від Дріад народжувалися разом з деревом і гинули разом з ним. Гамадріади інколи жили дуже довго, проте безсмертними не були.
Гарпії — доньки морського божества Тавманта і Океаніди Електри, число яких вагається від двох до п’яти. Зазвичай вони зображаються у вигляді огидних напівптахів-напівжінок. Навіть у їх іменах звучить буря: Аелла — «вітер», Аеллопа — «вихор», Подарга — «швидконога», Окіпета — «швидка», Келайно — «похмура».
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Музи — грецькі покровительки наук, поезії і мистецтв. У римській міфології їм відповідають… дізнатися
Ніка (Ніке) — грецька Богиня перемоги. У римській міфології їй відповідає… дізнатися
Пан — грецький Бог лісів, мисливців і пастухів, усієї природи. У римській міфології йому відповідає… дізнатися