Фразеологізми. Приклади на букву Л. Значення фразеологізмів на букву Л з прикладами
А Б В Г Д Е Є Ж З Й І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ч Ц Ш Щ Ю Я
1. Фразеологізм Лабіринт
Значення фразеологізма «Лабіринт»
Так у давнину звалися палаци з багатьма заплутаними переходами і величезною кількістю кімнат, з яких важко було вибратися. Стародавні автори повідомляють про чотири лабіринти: критський, єгипетський, який, за Геродотом, мав близько з тисяч кімнат, самоський та італійський. Найбільш відомий лабіринт, збудований Дедалом для царя Криту Міноса.
У сучасній мові означає не тільки будову із заплутаними ходами, а й складну ситуацію, з якої важко знайти вихід.
Приклад фразеологізма Лабіринт
На брості — квіт, на брості — квіт, мов око
Розпаленого самкою самця
Ще тих століть, коли в серця
Вливалась пристрасть хтивого бароко,
Що плинула з віків старого лабіринти,
Що поєднала іздаля
Вкраїнських брам рясне гілля
З вільготними акантами Корінта.
(М. Бажан, Будівлі)
Як став — то вплав, як брід — то вслід,
як мур — то хоч нурця
пройдемо лабіринтом бід
до свого реченця…
(В. Стус, Геть спогади…)
2. Фразеологізм Лавровий вінок. Пожинати лаври
Значення фразеологізма «Лавровий вінок»
Лавр — в античному світі дерево, посвячене Аполлонові. Оскільки Аполлон вважався богом-покровителем мистецтв, то переможців на змаганнях — музичних, поетичних та ін. — нагороджували вінком з лаврових гілок (звідси слово «лауреат»), «Пожинати лаври» — насолоджуватися власним успіхом.
Приклад фразеологізма Лавровий вінок
Та все ж Дараганові належить вічний лавр за його піонерський чин у первопочатках епохового процесу відзискання історичної пам’яті… (Є. Маланюк, Юрій Липа — поет)
— Ми радо пішли до Шляхтича, нам уже мріялися великі відкриття, потрясіння, переворот у прокатній справі, лаври і розкоші слави. (П. Загребельний, З погляду вічності)
Запитує ось таке Антон Герасимович їхній педагогічній асамблеї, а надто ж тому патлатому дискутерові Берестецькому, з яким найчастіше схрещує списи, і стоїть тоді, вдоволено пожинаючи лаври їхнього сум’яття та подиву… (О. Гончар, Бригантина)
3. Фразеологізм Лада і Ладо
Значення фразеологізма «Лада і Ладо»
Боги весни й кохання, охоронці родинного миру в східних слов’ян.
У переносному значенні «Ладо» — коханий, чоловік, «Лада» — кохана, дружина.
Приклад фразеологізма Лада і Ладо
Знаю — медом сонця, ой, Ладо,
В твоїм древнім тілі — весна.
О, моя Степова Елладо,
Ти й тепер антично-ясна.
(Є. Маланюк, Знаю — медом сонця, ой, Ладо…)
Він гордий, ніби грецький бог,
Мов наш забутий Ладо…
(Б. Лепкий, В жнива)
4. Фразеологізм Лазар. Співати Лазаря
Значення фразеологізма «Співати Лазаря»
У Євангелії (Лука, 16, 20-21) є оповідання про жебрака Лазаря, вкритого струпами, який лежав під ворітьми багатія і благав дати йому крихти з чужого столу.
«Співати Лазаря» — прибіднюватися. Жебраки, співаючи про Лазаря, розчулювали слухачів.
Приклад фразеологізма Співати Лазаря
— У нього діти! Не повмирають твої діти, коли не поїдять щуки. Я за річку плачу панові старості оренду, а ти мені хочеш платити вівсянкою. Лазаря співає, а сам, мабуть, наховав повен віз. (П. Панч, Гомоніла Україна)
— Чи повірите? — оповідав він тоном насмішкуватого обурення. —Лазарем співав!.. і хазяїна приплів, і слабого сина, і те, і се. (А. Кримський, З літопису преславних діяннів панків Присташів)
5. Фразеологізм Ламати списи
Значення фразеологізма «Ламати списи»
У пам’ятці XII ст. «Слові о полку Ігоревім» князь Ігор так звертається до воїнів: «Хощу бо… копіє приломити конець поля половецького».
У переносному значенні — боротися, змагатися, сперечатися.
Приклад фразеологізма Ламати списи
Я не такий завзятий лінгвіст, щоб так уже «преломляти копье» за мову. (Леся Українка, Лист до О. Маковея, 16.І.1894 р.)
Ще довго довелося Наливайкові й присутнім ламати списи на отих розмовах. (І. Ле, Наливайко)
6. Фразеологізм Лампа Аладіна
Значення фразеологізма «Лампа Аладіна»
В арабській казці «Аладін і магічна лампа» зі збірки «Тисяча й одна ніч» розповідається, як бідний підліток Аладін випадково знайшов стару лампу. Він став витирати з неї пил, і перед ним з’явився могутній дух — джин, готовий виконати будь-який наказ власника лампи.
У переносному значенні — джерело могутності.
Приклад фразеологізма Лампа Аладіна
Хлоп’я — уже юнак. І лампа Аладина
Вела його в юрбі, де жадоба і зло,
І мучила його вночі первопричина,
Як на піддашшя він вертався у кубло.
(Є. Маланюк, З забутого поета)
7. Фразеологізм Лаокоон
Значення фразеологізма «Лаокоон»
Ім’я троянського жерця бога Аполлона. Він намагався перешкодити троянцям втягти у місто залишеного греками дерев’яного коня, в якому сховалися грецькі воїни. Тоді боги, які вирішили знищити Трою, послали двох величезних змій, що задушили Лаокоона і обох його синів. Смерть Лаокоона була поширеною темою в античній скульптурі (наприклад, відома група «Лаокоон і його сини» Агесандра, Полідора і Атенодора).
Приклад фразеологізма Лаокоон
Мов Лаокоон серед змій,
Так люд увесь в тих путах в’ється…
Ох, і коли ж той скрут страшний
На тілі велетня порветься?
(І. Франко, Не люди наші вороги…)
Я чув той шепіт вже крізь сон
В обіймах білих рук, —
Я гинув, мов Лаокоон
В стисканні двох гадюк.
(М. Вороний, Чари)
Чом в Ірпені та трохи в Козині
Ще я пишу, та тільки не в столиці?
Там сніг кипить. Там дихають суниці.
А в Києві стаю Лаокооном,
Обплетений гримучим телефоном.
(І. Драч, Київський сонет)
8. Фразеологізм Лаура
Значення фразеологізма «Лаура»
Ім’я героїні поезій італійського поета Ф. Петрарки (1304—1374). Ліричні твори Петрарки, викликані його почуттям до Лаури — 318 віршів — становлять найціннішу частину літературної спадщини поета.
У переносному значенні ім’я Лаури символізує кохану жінку.
Приклад фразеологізма Лаура
Так, як Данте любив Беатріче,
Як Петрарка Лауру любив,
Так люблю я тебе, моя пташко,
Хоч тобі я і серце розбив.
(О. Олесь, Так, як Данте любив Беатріче…)
Я не Петрарка — ти ж нова Лаура,
Ти, може, краща, ніж вона була…
(В. Самійленко, Сонети)
Були колись: Лаура, Беатріче…
Обраниці — безсмертні лише цим.
Буденні риси любого обличчя —
їм невмирущість в дар несли співці.
(С. Йовенко, Братове дорогі мої, поети…)
9. Фразеологізм Лебедина пісня
Значення фразеологізма «Лебедина пісня»
Вислів зустрічається в одній з байок Езопа (VI ст. до н. е.) і ґрунтується на повір’ї, начебто лебеді співають перед смертю. А. Брем у «Житті тварин» свідчить, що лебідь перед смертю дуже мелодійно зітхає і «голос його нагадує приємний звук срібного дзвону». Це могло послужити основою для появи цитованого вислову.
В сучасній мові вживається у значенні: останній прояв таланту, останній вчинок у житті.
Приклад фразеологізма Лебедина пісня
Замовкни ж ти, пісне моя лебедина,
Бо хутко порветься остання струна!
(Леся Українка, Зимова ніч на чужині)
Хто не боровся з лихою годиною,
Щастя не знав в боротьбі,
Хай похоронної, хай лебединої
Пісні співає собі.
(Г. Чупринка, Батькові)
Ще в океан, ще хоч один рейс, навіть якщо він і буде твоєю лебединою піснею!.. (О. Гончар, Тронка)
«Поема про море» — гірко це сказати — лебедина пісня Олександра Довженка. (М. Рильський, Олександр Довженко)
10. Фразеологізм Левіафан
Значення фразеологізма «Левіафан»
За Біблією, морська потвора, докладно змальована у Книзі Йова: «Подих його розжарює вуглини, з пащі виходить полум’я,., від нього закипає море.., він цар над усіма синами гордощів» (41,13-26).
Приклад фразеологізма Левіафан
З тим самим видом він (цар) левів полює, левіафанів ловить, б’є пташок і їде полем через людські трупи… (Леся Українка, Напис в руїні)
І при всьому тому саме цей апарат, левіафаново поглинувши дві третини всіх науковців країни, 70 відсотків усіх коштів.., приступив до трощення у своїй міністерській трапезній уже в нових іпостасях 465 мільйонів наших з вами, шановний читачу, кревних крб. (О. Хоменко, Апарат)
11. Фразеологізм Легше верблюдові пройти крізь голчане вухо…
Значення фразеологізма «Легше верблюдові пройти крізь голчане вухо…»
Вислів походить з Євангелія: «Легше верблюдові пройти крізь голчане вухо, ніж багатому увійти в царство небесне» (Матв., 19,24). Деякі коментатори Євангелія вважають, що «верблюд» — це товстий корабельний канат, який у давнину робили з верблюжої вовни; інші, сприймаючи слово «верблюд» у його прямому значенні, під голчаним вухом розуміють одні з воріт у стіні Єрусалима, дуже вузькі й низькі.
Значення вислову: повна неможливість досягнення чогось.
Приклад фразеологізма Легше верблюдові пройти крізь голчане вухо…
Крізь ігольне ушко царської цензури не могла пролізти навіть «Казка про рибака та рибку» в українському перекладі. (М. Рильський, Пушкін українською мовою)
Заким пролізеш у голки вушко — обдерешся, як пес в шелюгах. Все побільше — лишаєш із одягом, все поменше — з собою. (В. Стус, Шлях грішного до раю)
12. Фразеологізм Леда і лебідь
Значення фразеологізма «Леда і лебідь»
У грецькій міфології Леда — царівна, в яку закохався Зевс. Перевтілившись у лебедя, він став її коханцем. Леда народила яйце, з якого вийшла Олена Прекрасна. До теми кохання Леди й лебедя зверталися митці різних епох і країн — Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Челліні, Рубенс, Пуссен та багато інших.
Приклад фразеологізма Леда і лебідь
Ой чи то я Леда, ой чи то я Лада,
Аж на мене біл лебедик з небесонька пада.
(І. Драч, Балада про двох лебедів)
І хмарка біла, наче Леда —
Лебідь кудись туди, у Грецію пливе.
(Л. Костенко, Скіфська Одіссея)
13. Фразеологізм Леді Макбет
Значення фразеологізма «Леді Макбет»
Персонаж трагедії В. Шекспіра «Макбет» (1606). Натхненниця багатьох убивств, які проклали шлях до влади її чоловікові, вона зрештою не витримала ваги своїх злочинів і надломилася морально.
Приклад фразеологізма Леді Макбет
…Сам до себе балака,
То наголос, то знов стиха,
Мов та леді Макбетиха:
«Ось ще пляма є одна!
Тутка витер — там вона!»
(І. Франко, Вандрівка русина з Бідою)
14. Фразеологізм Лежати в богів на колінах
Значення фразеологізма «Лежати в богів на колінах»
Усталений зворот, який часто вживається у творах Гомера — в «Іліаді» (1, 267; 1, 400) та «Одіссеї» (17, 514; 20,435)) означаючи, що вирішення якоїсь справи не залежить від волі людей.
Приклад фразеологізма Лежати в богів на колінах
Як бачиш, мій приїзд «лежить у богів на колінах». Властиве, тепер з мене чи тут, чи в Києві користь невелика…
(Леся Українка, Лист до О. П. Косач, 12.ІХ.1896 р.)
15. Фразеологізм Лепта вдовиці. Внести свою лепту
Значення фразеологізма «Внести свою лепту»
Вислів походить з євангельського оповідання про пожертви у скарбницю єрусалимського храму. Щедрим внескам багатіїв, які жертвують, не бідніючи, протиставлено скромний внесок бідної вдови, яка віддала все, що мала, — дві лепти (Марк, 12, 41-44; Лука, 21, 1-4). Лепта — дрібна монета у Давній Греції.
У сучасній мові вислів «внести свою лепту» вживається у значенні: взяти посильну участь у чомусь. «Лепта вдовиці» — внесок формально малий, але великий своєю внутрішньою цінністю; вживається також іронічно.
Приклад фразеологізма Внести свою лепту
Не заріже батько сина,
Своєї дитини,
За честь, славу, за братерство,
За волю Вкраїни.
Не заріже — викохає
Та й продасть в різницю
Москалеві. Це б то, бачиш,
Лепта удовиці
Престолові-отечеству…
(Т. Шевченко, Гоголю)
Ти трудишся віддано,
гинеш незнаною,
лиш в сотах лишаються світлі меди.
Навіщо меди ті,
для кого — це байдуже,
донести б до вулика
лепту малу…
(Т. Одудько, Бджола)
16. Фразеологізм Лета. Канути в Лету
Значення фразеологізма «Канути в Лету»
У грецькій міфології Лета — річка в підземному царстві Аїді. З неї душі померлих пили воду й забували своє земне життя (Вергілій, «Енеїда», 6).
«Канути в Лету» — назавжди зникнути, піти в непам’ять.
Приклад фразеологізма Канути в Лету
Привітай же благодушне
Мою сиротину,
Наш великий чудотворче,
Мій друже єдиний!
Привітаєш, — убогая,
Сірая, з тобою
Перепливе вона Лету
І огнем-сльозою
Упаде колись на землю…
(Т. Шевченко, Неофіти)
П’яненькі лірники-поети
Співають нам про зло й добро,
Але приймають за Дніпро
Холодний плин німої Лети.
(М. Руденко, Слова, накидані докупи…)
Не так страшна та річка Лета,
не так цензура та гірка,
як самознищення поета
брехнею власного рядка.
(Л. Костенко, Летючі катрени)
17. Фразеологізм Летючий голландець
Значення фразеологізма «Летючий голландець»
Вислів походить з голландської легенди XVI—XVII ст. про моряка, який заприсягнувся обійти на своєму кораблі мис, що перегороджував йому шлях, навіть якщо на це буде потрібна вічність. За своє зухвальство і виклик бурям легендарний капітан був засуджений разом зі своїм кораблем і мертвою командою вічно блукати по морях. Зустріч з «летючим голландцем», за переказами, віщувала бурю і загибель корабля й людей.
Вислів використовується для характеристики непосидючих людей, постійних мандрівників.
Приклад фразеологізма Летючий голландець
Повірив у тебе, допоміг упевнитись у своїх силах, і ось, замість того, щоб вести розкопки, вимучувати дисертації, сам гасаєш по світу, як «летючий голландець», і причиною все той же завжди захриплий від крику, від надсади перший учитель, який ніби передав тобі і затятість, і невтоленну жадобу відтворити на плівці розвихрений життьовий макрокосм. (О. Гончар, Циклон)
Але в барі танцюють, наводять на палубі глянець,
Але грає оркестр, і змивають червоне вино, —
І вже вкотре повз нас пропливає
Летючий Голландець,
І далеко під нами нечутно здригається дно.
(О. Забужко, Корабель дурнів)
18. Фразеологізм Лис Микита
Значення фразеологізма «Лис Микита»
Головний персонаж віршованої казки І. Франка (1856—1916) «Лис Микита», пройдисвіт, який обдурює всіх звірів і в останній момент уникає заслуженої кари. Казку написано за мотивами поеми Й. В. Гете «Райнеке Фукс», яка у свою чергу є переробкою середньовічного «Роману про Лиса».
У переносному значенні — підступна й хитра людина.
Приклад фразеологізма Лис Микита
Ти й не догадуєшся, синку любий,
Який той чоловік жорстокий, грубий,
Яка у ньому злість і хитрість скрита.
При нім-то ангел навіть Лис Микита.
(Б. Лепкий, Почула стріл, і щоб не було лиха…)
19. Фразеологізм Лицар без страху і догани
Значення фразеологізма «Лицар без страху і догани»
Так названо відважного й великодушного французького лицаря П’єра дю Террайля Баярда (1476—1524) У книзі, що була озаглавлена: «Найприємніша історія, скомпонована чесним слугою, про події та вчинки, успіхи та подвиги доброго лицаря без страху й догани, славного сеньйора Баярда…» (1527). Автор книжки невідомий. Дослідники вказують, що так само називали й відомого французького полководця Л. Тремуйля (1460—1525). Так говорять про людину високих моральних якостей.
Приклад фразеологізма Лицар без страху і догани
Руді штанці, зневажливе пенсне
І хриплий голос — все дари Моргани…
Чи стане він, чи гляне, чи моргне, —
Він лавреат, він лицар без догани.
(М. Зеров, Вороний)
Трістан — не тільки охоплений жагою коханець, але й хоробрий рицар «без страху й докору», людина високої моральної чесності: він мучиться від думки, що «обманює» короля з його дружиною… (М. Рильський, Від перекладача)
20. Фразеологізм Лицар печальної подоби
Значення фразеологізма «Лицар печальної подоби»
Так найменував героя роману М. Сервантеса «Дон і Кіхот» (1605—1615) його слуга Санчо Панса; бідний шляхтич Дон Кіхот, який став мандрівним лицарем, не вміючи відрізнити плоди своєї фантазії від реальності, часто зазнає болючих поразок.
Приклад фразеологізма Лицар печальної подоби
А лицарі печальної подоби
цілують землю у чумні вуста,
немов царівну в кришталевім гробі.
Але казки залишили Чорнобиль.
(І. Жиленко, Похорон)
21. Фразеологізм Лишіть мерцям ховати мерців
Значення фразеологізма «Лишіть мерцям ховати мерців»
Вислів походить з Євангелія. Коли Ісус Христос наказав одному з учнів іти за ним, той попрохав спочатку дозволити йому поховати батька. Ісус відповів: «Іди за мною й лиши мерцям ховати своїх мерців» (Матв., 8,21-22; Лука, 9, 60).
Сучасне значення вислову: живи сучасними потребами, відмовившись від віджилого минулого.
Приклад фразеологізма Лишіть мерцям ховати мерців
Е д і т а: «Лишіте мертвим мертвих погребати». За морем гріб, а тут — твій син живий. (Леся Українка, У пущі)
22. Фразеологізм Лікарю, вилікуй себе самого
Значення фразеологізма «Лікарю, вилікуй себе самого»
Євангельський вислів (Лука, 4, 23). Сучасне вживання цих слів: виправ свою поведінку, перш ніж осуджувати когось.
Приклад фразеологізма Лікарю, вилікуй себе самого
Олекса Загайчик, якому Бронко не переставав допікати боягузтвом, міг тепер йому відповісти: «Лікар, вилікуй себе самого». (І. Вільдє, Сестри Річинські)
— Дикий приклад. Вам самому треба лікуватися.
— Знаю. Та й не нове. Лікарю… і так далі.
(Ю. Мушкетик, Позиція)
23. Фразеологізм Ліхтар Діогена
Значення фразеологізма «Ліхтар Діогена»
Письменник III ст. н. е. Діоген Лаертський у творі «Життя, вчення й думки славнозвісних філософів» розповідає, що грецький філософ Діоген з Синопа одного разу засвітив удень ліхтар і, блукаючи з ним вулицями, говорив: «Я шукаю людину».
Вислів означає: незвичний спосіб шукання справжньої людини.
Приклад фразеологізма Ліхтар Діогена
Він один з тих людей, на яких ніяк не міг натрапити бідолаха Діоген з своїм ліхтарем. Я маю кращу долю чи, може, кращого ліхтаря, бо таки, хоч не часто, а все ж бачу «людей»… (Леся Українка, Лист до М. Драгоманова, 17.VІІI.1893 р.)
Судьба мені світить в обличчя ліхтарнею Діогена:
Із ким я хліб преломляла —
Того на мені й вина!
(О. Забужко, Самогубне дерево)
24. Фразеологізм Ловелас
Значення фразеологізма «Ловелас»
Герой роману англійського письменника С. Річардсона «Клариса Гарлоу» (1747—1748) — спокусник багатьох жінок. Ім’я Ловеласа набуло загального значення.
Приклад фразеологізма Ловелас
Був, правда, гріх — а в кого їх нема? —
І Генріх сам казав без сорома,
Що до спідничок трохи надто ласий.
З історії ж відомо: ловеласи
Є навіть між найбільшими людьми.
(М. Рильський, Марина)
25. Фразеологізм Ловці душ
Значення фразеологізма «Ловці душ»
За Євангелієм, Ісус Христос, побачивши двох рибалок, сказав їм: «Ідіть за Мною, і Я зроблю вас ловцями людей» (Матв., 4,19). Це були його майбутні учні.
У переносному значенні: люди, що своїм словом впливають на інших, переконують їх.
Приклад фразеологізма Ловці душ
Та хто твої почислить ролі,
Хто оспіває до кінця
Мисливця славного у полі,
На сцені — людських душ ловця
(М. Рильський, Амвросієві Бучмі)
Прости їм, Боже, встид
і відпусти їм гріх.
Ловці душі в твій слід
біжать з усюд усіх!
(В. Стус, І дім наліг на дім…)
26. Фразеологізм Лоенгрін
Значення фразеологізма «Лоенгрін»
У середньовічних легендах — син Парсіфаля, одного з найвизначніших лицарів Круглого Столу в королівстві Артура. Лоенгрін був посланцем храму святого Грааля і повинен був приховувати своє ім’я та походження. Але дружина змусила його відкритися, після чого йому довелося залишити її й повернутися до своєї країни.
Приклад фразеологізма Лоенгрін
А Ваша поезія — птах Лоенгріна,
Українське сало й японський комфорт,
І метрика ваша — страшна мішанина, —
Спливають в один гармонійний акорд…
(М. Зеров, Присвята)
Та срібних днів уже нема,
і білозоряна зима,
мов сніжний лебідь Льоенґріна,
у синє, синє плине…
(Юрій Клен, Провесна)
27. Фразеологізм Ломикамінь
Значення фразеологізма «Ломикамінь»
Образне вживання цього слова на означення творчості Лесі Українки походить з її поезії «Уривки з листа» (цикл «Кримські відгуки», 1897).
Приклад фразеологізма Ломикамінь
Аж ось на шпилі,
На гострому, сірому камені блиснуло щось
наче пломінь,
Квітка велика, хороша пелюстки свіжі розкрила,
І краплі роси самоцвітом блищали на дні.
Камінь пробила вона, той камінь, що все переміг,
Що задавив і могутні дуби, І терни непокірні.
Квітку ту вчені люди зовуть saxifraga,
Нам, поетам, годиться назвати її — ломикамінь
І шанувать її більше від пишного лавру.
Це він (С. Мержинський) перший порівнює Лесю з квіткою ломикаменя і каже, що її поезія, якої ніхто і ніколи не задушить, пробивається вогненно-червоною квіткою крізь кам’яну товщу свого часу і жорстокість тодішнього життя. (Б. Яковлєв, Ломикамінь)
Опівночі поділиться думками
із нами мудра квітка ломикамінь.
Адже секрети воскресіння прості:
вони в терпінні, пристрасті і рості.
(І. Жиленко, Ярмарок Чудес)
28. Фразеологізм Лоно Авраамове
Значення фразеологізма «Лоно Авраамове»
У доєвангельській «Книзі Ювілеїв або Малого Буття» розповідається, що «Яків спав на лоні діда свого Авраама».
Вживається як синонім до перебування в раю, часто з іронічним забарвленням.
«Піти на лоно Авраамове» — померти.
Приклад фразеологізма Лоно Авраамове
А коли поїзд хрипкий
і хиткий,
як в Авраамове лоно,
прийме в смердючі вагони,
вутлі, розбиті,
лиштвами зшиті,
хай він, гойдаючи, людям навіє
соняшну мрію…
(Юрій Клен, Мандрівка до сонця)
Із кожним пострілом чиясь душа,
мов камінь, падала в долину Авраама,
здирав живим подобу людську страх,
і крик крізь мури виростав стовпами.
(Б. Бойчук, Подорож з учителем)
29. Фразеологізм Лорелея (Лореляй)
Значення фразеологізма «Лорелея»
Героїня старовинних німецьких пісень, прекрасна дівчина, яка сиділа на прибережній скелі й чарувала своїм співом тих, хто плив по Рейну. Мандрівники, заслухавшись її пісень, втрачали розум і гинули у хвилях ріки. На цей сюжет написана балада німецького романтика К. Брентано (1778—1842) і поезія Г. Гайне «Не знаю, що сталось зі мною…» (цикл «Знову на батьківщині», 1824).
Ім’я Лорелеї стало символом романтики, поетичного світосприймання.
Приклад фразеологізма Лорелея
Висхне Рейн, і ліси на горі не синітимуть,
Віще небо окутає дим, —
Та безумці, брати мої, вірно любитимуть
Лореляй з гребінцем золотим.
(М. Рильський, Скільки літ не пройде, все на скелі сидітиме…)
30. Фразеологізм Лотова дружина
Значення фразеологізма «Лотова дружина»
За гріхи мешканців Содома та Гоморри Бог вирішив покарати їх і пролив на ці міста дощем із неба сірку й вогонь. Усі люди загинули, крім праведника Лота з родиною, якому було дозволено вийти з Содома, але при цьому їм було заборонено обертатися. Лотова жінка порушила заборону, озирнулася й стала соляним стовпом (Буття, 14-19). У переносному значенні: надто цікава жінка, що наражається на смертельну небезпеку.
Приклад фразеологізма Лотова дружина
Вже майже все забув.
А потай,
На самоті, йдучи до сну,
Ще пам’ять, як дружина Лота,
Звертає зір в минувшину.
(Є. Маланюк, Досвід)
За тобою нишком оглядаюсь,
Хоч мені не оминути зла…
Знаєш ти, що Лотова дружина
За один свій погляд віддала?
(Д. Павличко, Знову ти вертаєшся з костьолу…)
31. Фразеологізм Лукавий раб
Значення фразеологізма «Лукавий раб»
«Рабом лукавим і лінивим» називає Ісус Христос (Матв., 25, 26) того, хто закопав талант (монету) в землю замість того, щоб пустити його в обіг і заробити гроші.
Приклад фразеологізма Лукавий раб
Тягар робочих літ наліг мені на плечі,
Стих безтурботний сміх і споважніли речі,
І голос чую я настирливо-шорсткий:
«Лукавий наймите, а де ж доробок твій?»
(М. Зеров, До альбому)
32. Фразеологізм Лукуллівський бенкет
Значення фразеологізма «Лукуллівський бенкет»
За свідченням римського історика І—II ст. н. е. Плутарха, римський консул Люцій Ліціній Лукулл (близько 106—56 до н. е.) володів величезними багатствами і прославився розкішними бенкетами, про які не раз згадували його сучасники і пізніші автори.
Приклад фразеологізма Лукуллівський бенкет
А як увійшла пані з мискою вареників і служниця нарешті принесла самовар, булки і «традиційну» «чайну» ковбасу, то я саме описувала «лукуллівський бенкет». (Леся Українка, Розмова)
Відзначали десятиріччя Валька. Вечеря була лукуллівською. Гості відкинулися у зручних фотелях, як римляни після симпозіуму. (А. Крижанівський, Ким буде Валько?)
33. Фразеологізм Любовний трикутник
Значення фразеологізма «Любовний трикутник»
Вислів походить з драми Г. Ібсена (1828—1906) «Гедда Габлер». У 1-й яві 2-го акту асесор Брак говорить Гедді, що він хотів би стати другом хазяйки дому, «а потім і хазяїна, звичайно… такий трикутний союз, по суті, — дуже зручний для всіх сторін». Коли входить чоловік Гедди, Брак додав: «Трикутник замикається».
Значення вислову: подружжя і третя особа — коханець або коханка.
Приклад фразеологізма Любовний трикутник
Тепер він знає, що розповідати. Але як? Роман з трикутником кохання в центрі? Ні, ні, нізащо. Його не задовольняє легкий успіх у невибагливого читача. (Ю. Мартич, Непогасна зірка)
В одній п’єсі… сюжет зводиться до малоцікавих суперечок навколо освітнього цензу молодого героя. У другій знову і знову розвінчується аморальний тип, що зневажає достойну жінку. У третій розповідається про мелодраматичні любовні перипетії, про зраду і розлуку (горезвісний «трикутник»). (Й. Кисельов, Доля людська, доля народна)
34. Фразеологізм Людина-звір
Значення фразеологізма «Людина-звір»
Назва роману (1889) французького письменника Е. Золя. Вислів характеризує людей, у психіці яких переважають грубі, тваринні інстинкти.
Приклад фразеологізма Людина-звір
Ріка життя біжить, хлюпоче, грається,
на ній линяють весни, мов убір…
Ви плачете, вам серце розривається:
людина — звір.
(П. Тичина, Читаю душі ваші, наче книги, я…)
Саме цей тип людини-звіра вже в наш нас розповзся по всіх континентах світу і, прикриваючися цинічно гаслом «щастя людини», закладає бомби в читальнях бібліотек, в багатолюдних торговельних центрах, на святкових площах, в літаках з туристами і масово вбиває невинних людей. (Г. Костюк,…Що вгору йде…)
35. Фразеологізм Людина — істота суспільна
Значення фразеологізма «Людина — істота суспільна»
Слова грецького філософа Арістотеля (384—322 до н. е.) з його твору «Політика»: «Людина за природою своєю — істота суспільна». Вислів набув поширення після використання його в «Персидських листах» (1721) французького письменника Ш. Л. Монтеск’є.
Приклад фразеологізма Людина — істота суспільна
Тема «людина й природа» належить до так званих вічних тем художнього письменства, і не треба, власне кажучи, пояснювати, чому це так: людина сама є часткою природи… і разом з тим, як істота розумна й соціальна, вона протистоїть природному світові, перебуваючи з ним у складних, суперечливих, завжди історично обумовлених взаємозв’язках. (Л. Новиченко, «Вся безліч животвору»)
36. Фразеологізм Людина людині вовк
Значення фразеологізма «Людина людині вовк»
Цитата з комедії римського драматурга Плавта (близько 254—184 до н. е.) «Осли». Латинською мовою — «Homo homini lupus est».
Вживається як формула крайнього егоїзму й ворожнечі між людьми.
Приклад фразеологізма Людина людині вовк
Ходиш між людьми, як між вовками. Одно — стережешся. Скрізь насторожені вуха. Скрізь простягнені руки. Бідний в убогого тягне сорочку із плота, сусід у сусіда, батько у сина. «Між людьми, як між вовками». (М. Коцюбинський, Intermezzo)
— Я на суддів не ремствую… Вони по закону судили…
А от на людей ще й зараз кипить серце…
Людина людині — вовк… Отак і мене до тюрми опустили.
(В. Собко, Матвіївська затока)
37. Фразеологізм Людина мисляча
Значення фразеологізма «Людина мисляча»
За науковою антропологічною класифікацією, Homo sapiens з’явився близько 35 тисяч років тому і дав початок розвиткові людського роду, який триває й у наш час.
Приклад фразеологізма Людина мисляча
Теоретично ми змолоду знаємо й залюбки повторюємо максиму: Homo sapiens — складна істота. Але це знання не озброює нас до кінця віку перед несподіванками… (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)
38. Фразеологізм Людина — тлін
Значення фразеологізма «Людина — тлін»
Вислів пов’язано з біблійною розповіддю про вигнання з раю Адама й Єви. Бог, караючи їх за гріхопадіння, сказав, звертаючись до Адама: «Земля єси і одійдеш у землю» (Буття, з, 19).
Приклад фразеологізма Людина — тлін
…пливіть в човнах по морю синьому
знайдіте царство вічних змін
людина жах і біль свій кинь йому
бо все ж ти завжди тлін.
(М. Семенко, Поезопісня)
39. Фразеологізм Людина у футлярі
Значення фразеологізма «Людина у футлярі»
Назва оповідання А. Чехова (1898), героєм якого є вчитель — боягуз і ретроград: «В цієї людини спостерігалося постійне й непереможне прагнення оточити себе оболонкою, створити собі, так би мовити, футляр…».
Так звуть людину, яка боїться усього нового, ховається від життя.
Приклад фразеологізма Людина у футлярі
В кількох оповіданнях Чумака виступає характерний образ гімназичного інспектора, своєрідної «людини в футлярі», сухаря і кар’єриста. (С. Крижанівський, Художні відкриття)
40. Фразеологізм Люди як боги
Значення фразеологізма «Люди як боги»
Назва науково-фантастичного роману (1899) англійського письменника Г. Уеллса. Автор, у свою чергу, запозичив вислів з Біблії. Це слова змія-спокусника, який радив Єві скуштувати плід із дерева пізнання добра і зла: «Як тільки поїсте з нього, відкриються вам очі і станете як боги, які знають добро і зло» (Буття, 3, 4).
Приклад фразеологізма Люди як боги
І буде так —
Фальшиве небо сміхом хтось розколе,
І стане світ новий і люди як боги.
І скрізь, де буде поле, —
Плуги, плуги…
(П. Тичина, І буде так…)
41. Фразеологізм Людська комедія
Значення фразеологізма «Людська комедія»
Назва багатотомного циклу романів і повістей О. де Бальзака (1-ше видання 1842—1848), задуманого як паралель до «Божественної комедії» Данте. Подібно до цієї енциклопедії Середньовіччя, «Людська комедія» мала стати величезною епопеєю життя сучасного письменникові суспільства.
Приклад фразеологізма Людська комедія
Не книжна драма і не мальована кров, а велетенська Людська комедія, для створення якої ще не народився Данте, хай розгортається перед Вашим духовним зором. (О. Довженко, Лист до Ю. Тимошенка)
42. Фразеологізм Людський документ
Значення фразеологізма «Людський документ»
Вислів «document humain» уперше вжив французький письменник Е. Гонкур у передмові до книжки «Декілька творів нашого часу» (1876). У 80-ті pp. XIX ст. Е. Золя використав міркування Гонкура про «людські документи» для обґрунтування своєї теорії «експериментального роману», що ґрунтується на фактах реального життя.
Вислів «людський документ» вживається у значенні: листи, щоденники, спогади та інші документи, які містять правдиву розповідь про життя людини.
Приклад фразеологізма Людський документ
В найгіршому ж випадкові книга служитиме за своєрідну «хронічку» з історії мислі, чи й просто як «людський документ». (Є. Маланюк, Передмова до «Книги спостережень»)
43. Фразеологізм Люцифер
Значення фразеологізма «Люцифер»
Люцифер — латинською мовою «світлоносець» — ангел, що повстав проти Бога й був скинутий з неба. У середні віки — одно з імен Сатани, володаря пекла. У поезії образ Люцифера втілював мотиви богоборства й протесту проти деспотизму («Втрачений рай» Дж. Мільтона, «Каїн» Дж. Байрона, «Демон» М. Лєрмонтова).
У сучасній розмовній мові це слово набуло також значення «нечиста сила», а у формі «люципер» вживається як лайка.
Приклад фразеологізма Люцифер
Стоптала подвір’я із садом
Люциперів чорних навала,
Онуку забито у житі,
Снарядом підпалено дім.
(А. Малишко, Боженко)
Цей став повісплений, осінній чорний став,
як антрацит видінь і кремінь крику,
виблискує люципера очима.
(В. Стус, Цей став повісплений…)
Він в темний простір подивився строго
І нагадав, прогнавши мертву тінь,
Що Слово — Бог…
Безсилі проти Нього
Всі хитрощі люцифера…
Амінь.
(М. Руденко, Моє віршування)