Фразеологізми. Приклади на букву А . Значення фразеологізмів на букву А з прикладами
А Б В Г Д Е Є Ж З Й І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ч Ц Ш Щ Ю Я
1. Фразеологізм А братія мовчить собі, Витріщивши очі!
Значення фразеологізма «А братія мовчить собі, Витріщивши очі!»
Тлумачення фразеологізма. Поет засуджує пасивність людей — свідків тяжких злочинів: загарбницьких воєн, братовбивства, підступів… Наведені слова стали образним визначенням байдужості, малодушності, житейської філософії невтручання в «чужі» справи.
«Отечество» у кожного раз у раз на язиці, — та тільки ж під отечеством вони (гнобителі) розуміють «нові петлиці та муштри ще новіші», а з люду сердешного точать кров, як воду. А дрібна «братія», розуміється, не хоче й не сміє навіть забороняти їм се, «мовчить собі, витріщивши очі, як ягнята… Нехай, — каже, — може так і треба!» (І. Франко, Темне царство).
Приклад фразеологізма «А братія мовчить собі, Витріщивши очі!»
Цитата зі вступної частини поеми (комедії) Т. Шевченка «Сон» (1844):
…Отечество так любить,
Так за ним бідкує,
Так із його, сердешного,
Кров, як воду, точить!..
А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!
Як ягнята; нехай, каже,
Може, так і треба.
2. Фразеологізм Авгієві стайні
Значення фразеологізма «Авгієві стайні»
Вперше згадуються старогрецьким істориком Діодором Сіцілійським (І ст. до н. е.), який викладає міф про Авгія — царя Еліди, сина бога сонця Геліоса. Авгій мав кілька тисяч голів худоби, стійла якої не чистилися протягом З0 років. Геракл, перепинивши течію річки Алфей, спрямував її на стайні, що були очищені в такий спосіб за один день. Це був сьомий подвиг Геракла. У переносному значенні вираз стали вживати ще античні письменники (Сенека, Лукіан та ін.), характеризуючи безладдя, запущені справи.
Приклад фразеологізма «Авгієві стайні»
Прийдесь нову зробити перекову:
Патріотичний меч перекувати
На плуг — обліг будущини орати,
На серп, щоб жито жать, життя основу,
На вили — чистить стайню Авгійову.
(І. Франко, Вольні сонети, XVII)
— От ти прийми чернецтво, стань на чолі єпархії і покажи, як треба жити пастирям, очисти од скверни істину.
— І Геркулес не зміг би очистити ваші авгійові стайні!
(Вас. Шевчук, Григорій Сковорода)
3. Фразеологізм Авгур. Посмішка Авгура
Значення фразеологізма «Посмішка Авгура»
Римський оратор і політичний діяч Ціцерон (106—43 до н.е.) розповідає у книжці «Про ворожіння», що жерці-авгури, які тлумачили волю богів, спостерігаючи політ птахів та їхні крики, коли зустрічали один одного, не могли втриматися від сміху: вони пригадували, як обдурювали легковірних людей.
У переносному значенні авгур — людина, яка висловлюється навмисне незрозумілою, заплутаною мовою. Посмішка авгура — знак одного шахрая, поданий іншому.
Приклад фразеологізма «Посмішка Авгура»
Господи, як мені самій тяжкий сей мій тон римського авгура! Але що ж зроблю, коли я, як і всі ми, живу під павутиною. (Леся Українка, Лист до М. Драгоманова, 5.01.1894 р.)
4. Фразеологізм Авраам
Значення фразеологізма «Авраам»
За Біблією, Авраам — праотець, родоначальник племен, які заселили Палестину (Буття, 12). За наказом Бога, який перевіряв міцність його віри, він готовий був принести в жертву свого сина Ісаака, але в останню мить його зупинив янгол. Вислів «піти на лоно Авраамове» означає: померти.
Приклад фразеологізма «Авраам»
Я не Авраам. І дитя
не дам на заклання, на лихо.
Ні Богу не дам, ні вождям,
ні вашим, ні нашим, ні їхнім.
(І. Жиленко, По роботі)
5. Фразеологізм Автомедон
Значення фразеологізма «Автомедон»
Герой Троянської війни Автомедон правив кіньми у колісниці Ахіллеса. У переносному значенні — вправний візник.
Приклад фразеологізма «Автомедон»
Буть фірманом — не віршики ліпить!
Лише щоб розминутися з шаблоном,
Його я не назву Автомедоном.
(М . Рильський, Марина)
6. Фразеологізм Агнець Божий
Значення фразеологізма «Агнець Божий»
У біблійній книзі пророка Ісаї сказано про жертву Отрока Божого, що вважається пророцтвом про розп’яття Ісуса Христа: «Як ягня був проваджений Він на заклання, і як овечка мовчить перед стрижіями своїми, так і Він не відкривав Своїх уст» (53, 7)- Цей вислів ужив Іван Хреститель, уперше побачивши Ісуса: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере» (Іван, 1, 29). Цей вислів є початком католицької молитви «Agnus Dei».
У переносному значенні — безвинна жертва.
Приклад фразеологізма «Агнець Божий»
За одну мить обидва знову з байдужістю невинних агнців очима, повними щирого здивування й нерозуміння, дивилися на Павла, Сукача, Варвару й Обушного. (І. Кириленко, Аванпости)
Агнус Деї співає жінка у вересні над Оріллю,
Про ягнятко Боже співає гарна жінка
на чорній платівці…
Білий баранчик серед хати стоїть,
І останній лицар його охороняє.
(Ю. Вівташ, Кастилія)
7. Фразеологізм Адам і Єва. Адамове ребро
Значення фразеологізма «Адам і Єва» та «Адамове ребро»
За Біблією, перші люди (Буття,1—2), які жили в раю. Адама сотворив Бог у шостий і останній день творіння, а Єву згодом з Адамового ребра. Змій (диявол) спокусив Єву забороненим плодом з дерева пізнання добра і зла, Єва ж поділилася плодом з Адамом. За це гріхопадіння Адама й Єву було вигнано з раю. «Адамове ребро» — жінка. «Часи Адама» — дуже давні часи.
Приклад фразеологізма «Адам і Єва» та «Адамове ребро»
Вже би заснув сиз вечір.
Заснула Єва — тихо.
Лежить отара — ніч.
Адам з шатра виходить.
Прийшов і став — печера.
Розклав огонь, — кує.
(П . Тичина, Сотворіння світу)
Усе пізнавши й переживши,
Стою безгрішний, мов Адам.
(І. Руденко, Усе пізнавши й переживши…)
Ще з твого ребра
Не народилася жінка,
Чом, як брила, розлука,
Чом ламається гілка?
(М. Михайлик, Застереження)
А фаворити мої — бурі
Гієні очі попечуть
І потечуть
Часів Адама ріки.
(М. Хвильовий, В електричний вік)
8. Фразеологізм Адамові діти
Значення фразеологізма «Адамові діти»
Безпосереднє джерело вислову в українській мові — поема (комедія) Т. Шевченка «Сон» (1844):
Приклад фразеологізма «Адамові діти»
Усі на сім світі —
І царята, і старчата —
Адамові діти.
«Адамові діти» — нащадки першої людини Адама, рід людський.
Поет, якого ще недавно всі вважали віщим духом, пророком, ставав в її (громадськості) очах на іншому, далеко нижчому, але водночас і ближчому до нас, більш природному п’єдесталі, що його почали вважати людиною, безумовно обдарованою надзвичайними здібностями, однак все-таки людиною, наділеною великою кількістю тих самих прикмет і вад, що й інші адамові діти. (І. Франко , Юліуш Словацький і його твори)
9. Фразеологізм Азраїл
Значення фразеологізма «Азраїл»
За юдейськими та мусульманськими віруваннями, Азраїл — янгол смерті.
Приклад фразеологізма «Азраїл»
Ти перейшов у рай по шаблі Азраїла;
Я гину тут серед людей мерзенних,
Що і твоя душа ясна не освітила
Розбійницьких вертепів душ їх темних.
(П . Куліш, Магомет і Хадиза)
10. Фразеологізм Аїд
Значення фразеологізма «Аїд»
Царство мертвих у грецькій міфології, розташоване під землею або на краю світу.
Приклад фразеологізма «Аїд»
Ви вже давно ступили за поріг
Життя земного, лірники-півбоги,
І голос ваш — рапсодії й еклоги —
Дзвенять у тьмі Аїдових доріг.
(М . Зеров, Класики)
11. Фразеологізм Акакій Акакійович
Значення фразеологізма «Акакій Акакійович»
Головний персонаж повісті М. Гоголя (1809—1852) «Шинель» — зневажений усіма вбогий чиновник Башмачкін, сенс життя якого зосередився на пошитті нової шинелі.
У переносному значенні: людина упосліджена, принижена.
Приклад фразеологізма «Акакій Акакійович»
Коли ти обиватель і служиш, припустім, у якомусь департаменті, то хоч ти об’єктивно й маєш тенденцію бути царем природи, але суб’єктивно ти — гоголівський герой. Справа тільки в тому: чи бути тобі Акакієм Акакійовичем, чи Держимордою. (М. Хвильовий, Камо грядеши?)
Касарняна столиця імперії з її бюрократично-поліційним ладом, що його живими символами є пригноблений і принижений Акакій Акакійович і «значна особа» в образі «держиморди», глибоко вразила душу Гоголя і розбила всі його мрії робити добро на службі державі. (П. Голубенко, Україна і Росія)
12. Фразеологізм Аква віта
Значення фразеологізма «Аква віта»
Жартівлива назва горілки, яка походить від латинського «аqua vitа» (звідки утворилося українське слово «оковита»), що означає «вода життя».
Приклад фразеологізма «Аква віта»
Наш Київ знаменитий
За все миліший нам:
Там є і аква віта,
Там є й науки храм.
(М. Рильський, Стоїть золотоглавий…)
— Ходімо в хату, братці. Там десь у нас була вода життя… Дядьку Нечипоре, ви ще не випили ту аква віту? (Вас. Шевчук, Григорій Сковорода)
13. Фразеологізм Алілуя!
Значення фразеологізма «Алілуя!»
Слово походить з давньоєврейської мови й означає «Хваліть Бога!». Воно є вигуком радощів у юдейській службі Божій, ним завершують деякі псалми, а «голос громів потужних, що мовлять «алілуя»» згадано в Апокаліпсисі (19, 6). У сучасній літературній мові слово набуло іронічного значення і означає надмірне й пишномовне славослів’я.
Приклад фразеологізма «Алілуя!»
Вельможний сон мене здолав,
І тут нараз почув я:
Господній голос пролунав:
Мій сину! Алілуя!
(В . Стус, Вельможний сон мене здолав…)
14. Фразеологізм Аліса в країні чудес
Значення фразеологізма «Аліса в країні чудес»
Назва книжки англійського письменника, математика і священика Льюїса Керолла (псевдонім Ч. Доджсона, 1832—1898), в якій розповідається про фантастичні пригоди дівчинки Аліси. Вислів уживається у переносному сенсі, коли йдеться про незрозумілі несподіванки та неймовірні перетворення.
Приклад фразеологізма «Аліса в країні чудес»
А очі, ти не смійся,
були здивовані, ясні,
мову химерниці Аліси
в краю чудес…
(І. Жиленко, Ми ще не прощаємось…)
15. Фразеологізм Алчущі й жаждущі
Значення фразеологізма «Алчущі й жаждущі»
У Нагірній проповіді Ісуса Христа сказано: «Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть» (Матв., 5, 6). Цитується на означення дуже зголоднілих і спраглих (у прямому й переносному значенні).
Приклад фразеологізма «Алчущі й жаждущі»
Цікаво, що в групі так званих «пророчих книг» Біблії увагу Шевченка привернули найбільш насичені соціальним протестом книги: Осії, який… палко виступає на захист «алчущих і жаждущих», і Ісаї. (О. Білецький, Шевченко і західноєвропейські літератури)
16. Фразеологізм Альма-матер
Значення фразеологізма «Альма-матер»
У перекладі з латини вислів означає «мати-годувальниця». Так студенти іменували в Середні віки та добу Відродження рідний університет, який давав їм «поживу духовну». У ширшому значенні — місце, де хтось виховувався, мешкав.
Приклад фразеологізма «Альма-матер»
Почалася карколомна реорганізація високошкільної мережі, і наша аlта таter була здеґрадована з інституту народньої освіти… на т. зв. інститут соціального виховання, позбавлений права на аспірантуру. (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)
Через маленьке, заґратоване віконце тюрми автор зумів побачити всю дивну і не збагнену до кінця людським розумом світобудову, а в ній нашу аlта таter — Землю. (Г . Костюк, Іван Багряний)
Як прикрашали чорні грона дір
Оту струнку червону колонаду,
Той аlта таter царствений ампір!
(Юрій Клен, Прокляті роки, І)
17. Фразеологізм Альфа і омега
Значення фразеологізма «Альфа і омега»
Перша й остання літери грецької абетки. Вислів походить з Нового Заповіту, де Бог говорить: «Я є альфа і омега, початок і кінець» (Апокаліпсис, І, 8). Вживається у значенні: все, що є.
Приклад фразеологізма «Альфа і омега»
Такий початок. Мудрість і печаль…
О мудра альфо, посестро омеги…
Ще в берегах ми.
Станем безберегі.
(Г. Турелик, Ота троянда, що садили ми…)
О. Бургардт не уявляв себе без Києва — альфи та омеги його життя, втрату якого не могло компенсувати ніщо, навіть благополучне німецьке середовище, спізнане в роки рееміграції. (Ю . Ковалів, Освальд Бургардт)
18. Фразеологізм Альфонс
Значення фразеологізма «Альфонс»
Ім’я персонажа п’єси А. Дюма-сина (1824-1895) «Пан Альфонс», яке стало загальною назвою утриманця своєї коханки.
Приклад фразеологізма «Альфонс»
Держить вона альфонса… платить йому добрі гроші. (А. Кримський, Андрій Лаговський)
19. Фразеологізм Амазонки
Значення фразеологізма «Амазонки»
У давньогрецькій міфології — плем’я войовничих жінок, які все життя проводили в кінних походах і влучно стріляли з луків (щоб зручніше було цілитися, вони вирізали собі ліву грудь). Греки вважали, що вони живуть на південному узбережжі Чорного моря, а пізніше царство амазонок шукали за океаном, про що й досі нагадує назва річки Амазонки в Південній Америці.
У сучасному переносному слововживанні амазонка — аматорка верхової їзди; войовнича жінка. Амазонкою зветься також жіночий костюм для їзди верхи.
Приклад фразеологізма «Амазонки»
Сотні, тисячі жінок відійшли далеко від типу «сонної весталки», «простої земної мадонни». Та, на жаль, часом задалеко. Бо багато серед них стало тепер суворими амазонками, мужчинами в спідницях, позбавленими всякої жіночости. (О. Теліга, Якими нас прагнете?)
В ряд з амазонками стати мені, та не стану.
Завжди гордлива, — глянь: я покірна віднині!
Мовкне іронія — буду співати осанну
Лицарю честі, найкращому з кращих — мужчині!
(С. Йовенко, Поки ти любиш)
20. Фразеологізм Амур. Стріла Амура
Значення фразеологізма «Стріла Амура»
У міфології давніх греків Амур — крилатий хлопчик, божок закоханих, супутник Афродіти (Венери). Він озброєний луком та стрілами, якими вціляє в людські серця, викликаючи в них почуття кохання. Звідси вислів «бути пораненим стрілою Амура» — закохатися.
Приклад фразеологізма «Стріла Амура»
Ніколи я не перечитав стільки збірок віршів, як тоді, зрозумівши, що цей рід словесної творчості таки направду є висловом «муз і грацій» і призначений для всіх, ранених стрілою Амура в першу, а можливо, і в останню чергу. (У. Самчук, На коні вороному)
Зальотник амур
був на цей раз необережним
тітка повісила липучку
і до неї пристав амур
своїми тендітними крильцями
(В. Голобородько, Зальотник амур)
Зирк — а поруч з ним божок, Вітрогон, амур крилатий, Що сховався під бузок… Долі — стріли і лучок… (М. Вороний, Поет і Амур)
21. Фразеологізм Анафема. Піддати анафемі
Значення фразеологізма «Піддати анафемі»
Слово «анафема» (сирійське «маран-афа»), згадане в Першому посланні до коринфян апостола Павла (16, 22), означає: «Хай буде відлучений до пришестя Господа».
У переносному значенні — тяжке прокляття, гостре засудження.
Приклад фразеологізма «Піддати анафемі»
Сергій Єфремов скодифікував у кількох формулах ті погляди, які з точки погляду українофільської можна признавати в літературі, — а на все інше оголосив анатему. (М . Євшан, Боротьба генерацій і українська література)
Згучить все та ж музика зор
Під скіптром диригента-Бога,
І заглуша сліпий простор
Мою анафему епохам.
(Є. Маланюк, Вечір)
22. Фразеологізм Антей
Значення фразеологізма «Антей»
Герой старогрецьких міфів, син бога морів Посейдона і богині землі Геї, гігант Антей був непереможним, бо кожен дотик до матері-землі давав йому нові сили. Гераклові вдалося вбити Антея, лише відірвавши його від землі й піднявши в повітря.
Образ Антея символізує силу, яку дає людині зв’язок з рідною землею. «Антеї» — назва п’єси (1961) українського драматурга М. Зарудного. «Антей» — тип літака, створеного в Києві у конструкторському бюро О. Антонова.
Приклад фразеологізма «Антей»
Нас горстка, але ми сильні нашою любов’ю до України! Сини Вкраїни, ми, як той Антей, доторкаючись до землі, наберемось усе більшої сили й завзяття.
(М. Міхновський, Самостійна Україна)
Мигтять в очах рекламні балагани,
світ закидає вудлища антен.
Шматка землі немає під ногами,
в яку б ще міг упертися Антей.
(Л. Костенко, Ми прилетіли вранці у Європу…)
Часто хапаються за міт про Антея. Який, мовляв, може бути літературний процес поза межами рідного краю… (Г. Костюк, З літопису літературного життя в діяспорі)
23. Фразеологізм Антихристова печать
Значення фразеологізма «Антихристова печать»
За Євангелієм, антихрист (посланець диявола) очолить ворожі Ісусові Христу сили перед встановленням Царства Божого на землі (Послання апостолів; Апокаліпсис, 13, 2-10). З антихристом ототожнювався римський імператор Нерон, відомий своєю жорстокістю. «Антихристова печать» — знак, яким антихрист мітить своїх слуг.
У переносному значенні антихрист — запеклий злочинець (слово вживається також як лайка).
Приклад фразеологізма «Антихристова печать»
Марксизм не лише безбожний, він, історично беручи, є антихристиянський в повнім розумінні цього слова. Отже й антихристовий. (Є. Маланюк, До проблеми большевизму)
Вєдд: …Ні, я вийду, я не можу служити антихристам] Навіть для Кет не можу!
Райт (з усміхом): Невідомо ж іще, міс Ведд, чи Амар антихрист. (В. Винниченко, Пророк)
Я — зерниночка солі в народу — господнього пасинка:
Ринуть води утрат — і розчинять мій смак без сліда.
Час вгорі стугонить, як у тьмі електричка по насипу,
І в чолі йому сяє антихристова звізда.
(О. Забужко, Я — зерниночка солі в народу…)
24. Фразеологізм Антігона
Значення фразеологізма «Антігона»
За однойменною трагедією давньогрецького драматурга Софокла (496-406 до н.е.), Антігона — дочка царя Едіпа, яка поховала тіло свого брата Полініка, порушивши заборону дядька, царя Креонта, за що була живою замурована в царську гробницю, де покінчила життя самогубством.
Образ Антігони — втілення родинної любові, почуття обов’язку, мужності.
Приклад фразеологізма «Антігона»
Долітає стріла із прадавньої січі.
Через товщу віків ранить майже на смерть…
А були ж Антігони, а були ж колись Беатріче,
І була життя незбагненна така ж круговерть.
(В . Житник, Долітає стріла із прадавньої січі…)
25. Фразеологізм Апокаліпсис. Апокаліптична катастрофа
Значення фразеологізма «Апокаліптична катастрофа»
Апокаліпсис, або Об’явлення святого Івана Богослова, — остання книга Нового Заповіту, в якій змальовано Страшний суд і кінець світу.
У переносному значенні — найтяжче лихо, катастрофа всесвітнього масштабу.
Приклад фразеологізма «Апокаліптична катастрофа»
Дике жито! Криваве жито!
Поховай же страшний наш слід, —
Серцем спаленим все пережито
В апокаліпсі хижих літ.
(Є. Маланюк, Псальми степу)
Примара екологічного Апокаліпсису стала реальністю, і кінець світу в одній окремо взятій державі вже сухо і протокольно вписується в порядок денний історії кінця XX — початку XXI століття. (Ю . Щєрбак, Відповідальність перед Землею)
26. Фразеологізм Аполлон
Значення фразеологізма «Аполлон»
В античній міфології — бог сонця, молодості й мистецтва, один із найбільш шанованих олімпійських богів. Статуї Аполлона, виконані Скопасом, Леохаром (Аполлон Бельведерський), Праксітелем та ін., належать до блискучих зразків мистецтва.
Ім’я Аполлона вживається як синонім до слова «мистецтво», а також означає ідеал чоловічої краси. «Срібнолукий» — постійний епітет Аполлона.
Приклад фразеологізма «Аполлон»
Як побачиш Йохима, то поклонися йому гарненько від мене і попроси його, нехай він мені, ради святого Аполлона, пришле хоч малесенький болванчик (статуетку) або барельєфик який-небудь… (Т. Шевченко, Лист до С. Артемовського, 30.06.1856 р.).
Решта українських синів Аполлона (брат Нарбута — Володимир, М. Зенькевич — пізніш перекладчик «Патетичної сонати» М. Куліша, Ганна Ахматова-Горенко і ще і ще десятки інших) опинилися на Півночі творцями Срібного віку петербурзької імперії. (Є. Маланюк, Південь і російська література)
З казок ми знаємо, що тільки гад завжди бував столикий і сторукий… Але являвся витязь срібнолукий, і враз — межи очі, в казан чола влучала змія пущена стріла. (Юрій Клен, Прокляті роки, II)
27. Фразеологізм Апостол. Апостол правди і науки
Значення фразеологізма «Апостол правди і науки»
Апостол — грецькою мовою «посланець». Так звалися мандрівні проповідники у перші століття християнства. Євангеліє розповідає про 12 апостолів — учнів Ісуса Христа (Матв., 10, 1–4).
У переносному значенні апостол — поширювач нових ідей. Наприклад, у поезії Т. Шевченка «І день іде, і ніч іде…» (1860):
Приклад фразеологізма «Апостол правди і науки»
І день іде, і ніч іде.
І, голову схопивши в руки,
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки!
Шевченко — мученик в життю — був поетом боротьби, апостолом і палким пропагатором її. (С. Петлюра, Пам’яті поета-борця)
А я мушу незморено-просто —
Смолоскипом Тобі Одній,
Я — кривавих шляхів апостол —
В голубі невечірні дні.
(Є. Маланюк, Біографія)
Для України Драгоманов справді був тим «апостолом правди і науки», що його з такою тугою виглядав перед смертю Шевченко. (С. Єфремов, Історія українського письменства)
28. Фразеологізм Аракчеєвщина
Значення фразеологізма «Аракчеєвщина»
О. Аракчеєв (1769-1834) — всесильний фаворит царів Павла І та Олександра І, з діяльністю якого пов’язаний цілий період жандармсько-поліційного деспотизму, організації «військових поселень» та ін. Аракчеєвщина — неприхована тупа жорстокість.
Приклад фразеологізма «Аракчеєвщина»
Все це повторювалося з дивовижною подібністю в роки диктатури Сталіна, коли «аракчеєвський» режим був доведений більшовиками до крайніх меж російського мрякобісся. (П. Голубенко, Україна і Росія)
Хоч Яцубу й тоді за його запальність та горлатість молодь називала фанатом, але від нього таки пашіло життям, завзяттям, не було в ньому оцієї аракчеєвської дубовості, загального отупіння. (О. Гончар, Тронка)
29. Фразеологізм Аргонавти
Значення фразеологізма «Аргонавти»
Герої одного з найдавніших грецьких міфів, що розповідає про пригоди кількох сміливців, які на кораблі «Арго» вирушили в Колхіду по золоте руно. Похід був надзвичайно важким.
У переносному слововживанні «аргонавти» — сміливі мандрівники, першовідкривачі.
Приклад фразеологізма «Аргонавти»
Однакове вбрання на цих громадянах Республіки гармонує з їхніми обличчями. Це аргонавти, що пливуть у перший морський рейс назустріч сонячній ласці. (Ю. Яновський, Майстер корабля)
…А степам
будуть груди пекти ті залишені в полі гранати,
те покиддя війни на грузьких слідах череди.
Отакі вони хлопці, кирпаті сільські аргонавти,
Голуб’ята, анциболи, хоч не роди!
(Л. Костенко, Пастораль XX сторіччя)
30. Фразеологізм Ареопаг
Значення фразеологізма «Ареопаг»
В Афінах, на горі, присвяченій богу війни Аресу, збирався ареопаг — найвищий суд, який карав державних злочинців, убивць, паліїв.
У переносному значенні: грізне й нікому не підвладне судилище.
Приклад фразеологізма «Ареопаг»
Любов: Тіточко, де ваш ареопаг? Перед ким ораторствуєте? (Леся Українка, Блакитна троянда)
31. Фразеологізм Аристократи духу
Значення фразеологізма «Аристократи духу»
Цим висловом датський письменник і філософ Г. Стеффенс (1773-1845) схарактеризував прихильників ідеолога німецького романтизму А. В. Шлегеля.
У переносному значенні — люди витончених смаків, високого інтелектуального розвитку, благородства.
Приклад фразеологізма «Аристократи духу»
В своїм Кільбергу він (Мейєр) збудував і багато вивінував дім притулку для немічних робітників: уже се одно показує, що його «аристократизм» був більше аристократизм духа, ніж гербу. (І. Франко, Конрад-Фердінанд Мейєр і його твори)
І от коли відсутність бажаного ансамблю завдає вам певних незручностей, з’являється почуття прикрості, й ви вдаєтеся до пошуків компенсатора: говорите, що духовне вище за тілесне, згадуєте неімущих аристократів духа. (О. Білий, Нарцис, або Спроба побудови «теорії пошлості»)
32. Фразеологізм Аріадна. Нитка Аріадни
Значення фразеологізма «Нитка Аріадни»
Один із грецьких міфів розповідає, що афінський герой Тесей убив на острові Криті кровожерну потвору, напівбика-напівлюдину Мінотавра, звільнивши свою країну від щорічної данини — семи юнаків і семи дівчат, яких віддавали на з’їдення потворі. Мінотавр мешкав у заплутаному лабіринті, з якого ніхто не міг вийти, але критська царівна Аріадна закохалася в Тесея і дала йому рятівний клубок ниток, розмотуючи який, він позначав свою путь у лабіринті й так знайшов дорогу назад.
У переносному значенні: вихід з важкого становища.
Приклад фразеологізма «Нитка Аріадни»
О люта пам’яте, безсонна Аріадно,
Ти сучиш нить свою, складаючи нещадно
Кровоточиві літери в рядки.
(Є. Маланюк, Година поезії)
33. Фразеологізм Аркадія. Аркадська ідилія
Значення фразеологізма «Аркадська ідилія»
У Стародавній Греції — край скотарів та хліборобів. Антична література, а потім і література класицизму (ХVІІ-ХVІІІ ст.) оспівували Аркадію як країну достатку, де життя людей проходило у розвагах на лоні прекрасної природи.
У переносному значенні — щаслива країна. «Аркадська ідилія» — гармонійне, безхмарне життя.
Приклад фразеологізма «Аркадська ідилія»
Така солодка звичка до буття!..
До молока. До спогадів: мовляв,
бував і я в Аркади. Бував!
(І. Жиленко, Дім під каштаном)
34. Фразеологізм Арлекін
Значення фразеологізма «Арлекін»
Персонаж італійської комедії масок, безнадійно закоханий у Коломбіну. У переносному значенні — чоловік, схильний до несподіваних витівок.
Приклад фразеологізма «Арлекін»
Арлекін з трояндою в руці
Йде серед буйного карнавалю
Щоки й чоло у смішній муці,
А в очах далекий відблиск жалю.
(М. Рильський, Гайне)
Чекайте — завтра я Арлекіном встану,
І задзвенять маленькі дзвіночки на шиї.
Життя мене обігнало,
А я зостаюсь романтиком,
І кожна моя дрібниця — трагедія…
(М. Семенко, Хлопчик)
35. Фразеологізм Асмодей
Значення фразеологізма «Асмодей»
У давньоєврейській літературі — цар демонів, втілення диявольської мудрості.
«Асмодей» — драма (1938) французького письменника Ф. Моріака (1885—1970) головним персонажем якої є нищий лицемір та інтриган.
Приклад фразеологізма «Асмодей»
То він, зрадливий друг людей,
Одвічний ворог Богу,
Справляє шабаш Асмодей,
Святкує перемогу.
(М. Вороний, Айазіга)
Так оце твоя ніч, Асмодей?
Признаюся: ілюзій полин допито.
Можем кинути кості.
Доречною буде чортівська гульба.
(П. Карпенко-Криниця, Танець)
36. Фразеологізм Аспазія
Значення фразеологізма «Аспазія»
Грецька гетера, подруга Перікла, одна з видатних жінок свого часу (нар. бл. 470 до н.е.). Політичні противники Перікла звинувачували її в розпусті й неповазі до богів.
У переносному значенні — аморальна жінка.
Приклад фразеологізма «Аспазія»
…Нехай тебе тоді ані докір, ні сміх
Не похитне в твоїй солодкій рівновазі.
Не для розбещених римуєш ти Аспазій,
Та й не для хлопчиків, що тільки двічі два
В них може здержати безсила голова.
(М. Рильський, Коли, втікаючи од пильної роботи…)
37. Фразеологізм Астарта
Значення фразеологізма «Астарта»
Грецьке ім’я головної фінікійської богині Ашторет, покровительки кохання, материнства й родючості.
Вживається на означення могутнього божества.
Приклад фразеологізма «Астарта»
Міріам: І не прийму! Бо я не Астарот,
щоб мала кров приймати в подарунок.
(Леся Українка, Одержима)
Чому звемо ми «місяцем» її, Богиню таємниці й непокою, Селену чарівну, Астарту тьмяну, Буття нерозділимого праматір, Правічну й нерозгадану Іштар?
(Є. Маланюк, Місячна соната)
38. Фразеологізм Астрея. Часи Астреї
Значення фразеологізма «Часи Астреї»
Астрея — друге ім’я богині справедливості Діке, дочки Зевса і Феміди, яка у золотому віці жила на землі, а потім залишила її.
У переносному значенні «часи Астреї» — щаслива пора.
Образ Астреї іронічно використав І. Котляревський в «Енеїді», характеризуючи епоху Катерини II:
Приклад фразеологізма «Часи Астреї»
Були златії дні Астреї
І славний був тоді народ:
Міняйлів брали в казначеї,
А фиглярі писали щот,
К роздачі порції — обтекар,
Картьожник — хлібний добрий пекар…
І пролилася кров. Дзвенить сурма;
Ступає віл під тягарем ярма,
І землю грішну кидає Астрея.
(М . Зеров, Діва)
39. Фразеологізм А судді хто?
Значення фразеологізма «А судді хто?»
Цитата з комедії О. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), слова Чацького у 5-й яві 2-ї дії.
Приклад фразеологізма «А судді хто?»
…Мій батько, при всій його непрактичності в побутових дрібницях, все життя давав людям метал і ось тепер, коли вже навіть його найближчі вважали, що пішов чоловік на спад, він раптом виказує майже молодечу завзятість розуму, він розмірковує в масштабах державних і судить із вершин свого трудового життя, і вже тут не спитаєш: «А судді хто?». (П. Загребельний, З погляду вічності)
40. Фразеологізм Атлант (Атлас)
Значення фразеологізма «Атлант»
Герой старогрецького міфу, титан, що тримає на своїх плечах небесне склепіння, брат Прометея.
У переносному значенні — людина, що несе основний тягар роботи.
Приклад фразеологізма «Атлант»
Посидь на лаві у ногах Атланта,
Який тримає Всесвіт. Ще трима!
Хоч стільки вже на ньому пут і ран тих —
Живого місця од синців нема.
(І. Жиленко, Всесвіти)
Дар доброти й веселий Ваш талант
Судьба помножила на силу волі
Й снагу, яким позаздрив би й Атлант.
(С. Ткаченко, Щегельському П. Г.)
От якось греки їхали надвечір,
Аж гульк — село, чимало щось дворів.
І держать небо на кремезних плечах
Старі Атланти дужих яворів.
(Л. Костенко, Скіфська Одіссея)
41. Фразеологізм Атлантида. Шукання Атлантиди
Значення фразеологізма «Атлантида»
Найдавніші перекази про Атлантиду знаходимо у творах грецького філософа Платона (427—347 до н. е.). Це була могутня держава на острові в Атлантичному океані, затоплена за один день розгніваним Зевсом за гординю її мешканців. Спроби ототожнити Атлантиду з Америкою, Критом, Канарськими островами тривають і в наш час.
У переносному значені Атлантида — прекрасна омріяна країна. Шукання Атлантиди — відважні спроби зробити важливе відкриття. «Нова Атлантида» (1604) — утопія англійського філософа Ф. Бекона (1561—1626).
Приклад фразеологізма «Атлантида»
Душу пестять образи Атлантиди
Ваблять мене підземні печери гроти
Оази пустель безлюдних
(М. Семенко, Атлантида)
Не раз я ще зомлілая впаду
Перед покритою статуєю Ізіди,
Не раз я з кораблем на дно піду,
Шукаючи нової Атлантиди.
(Леся Українка, О, знаю я, багато ще промчить…)
42. Фразеологізм Аттична сіль
Значення фразеологізма «Аттична сіль»
Римський оратор і політичний діяч Ціцерон (106—43 до н. е.) в одному з листів хвалив красномовних мешканців грецької провінції Аттики за їх вислови, «посипані сіллю дотепності». В Аттиці добували сіль випарюванням морської води, завдяки чому вона була особливо тонка. Вислів «аттична сіль» набув значення: витончений дотеп, тонкий жарт.
Приклад фразеологізма «Аттична сіль»
О, який же він влучний, військовий словник,
Без аттицької солі й пікантного перцю.
(Є. Маланюк, П’ята симфонія)
43. Фразеологізм Аутодафе
Значення фразеологізма «Аутодафе»
У перекладі з португальської — «дія вогню». Так звалося спалення на вогнищах інквізиції єретиків, чаклунів, відьом, а також заборонених книжок.
У наш час слово вживається й у переносному значенні: варварське знищення людей і культурних цінностей.
Приклад фразеологізма «Аутодафе»
Підпалюй спирт! Святе автодафе,
Де спирт пала, мов християнські душі…
Кричіть, захоплені кликуші,
В берлінському блюзнірському кафе.
(М . Бажан, Гофманова ніч)
Всеспалення. Твоє автодафе —
Перепочинок перед пізнім святом…
(В . Стус, Ти тінь, ти притінь…)
Та тільки хто обчислити потрафить,
І хто тобі вгадає (сам-один!) —
Що легше: хрест — чи вічне автодафе
В огні ненамальованих картин?
(О. Забужко, Ель Греко, «Вознесіння Богородиці»)
44. Фразеологізм Афіна Паллада. Мудра Афіна
Значення фразеологізма «Афіна Паллада»
Афіна (в іншому написанні — Атена) — у давньогрецькій міфології богиня мудрості, воїтелька, покровителька наук, мистецтв, ремесел; вона створювала закони й охороняла порядок. Зображувалася у вигляді суворої, величної дівчини зі списом, щитом і в шоломі.
Приклад фразеологізма «Афіна Паллада»
Неначе всі дев’ять муз зараз влинули в світлицю й висипали всі свої скарби та дари, окрім богині мудрості Атени, котра, звичайно, зникає в таких салонах і тікає далеко, певно, аж на Олімп. (І. Нечуй-Левицький, Неоднаковими стежками)
45. Фразеологізм Афродіта, народжена з піни морської
Значення фразеологізма «Афродіта, народжена з піни морської»
Богиня кохання Афродіта (Венера) не мала ні батька, ні матері. Одного ясного ранку вона виринула з морської хвилі біля острова Кіпру (звідси її прозвано Кіпрідою). У світовому мистецтві існує безліч зображень Афродіти, найвідоміше з них — статуя Венери Мілоської (II ст. до н. е.).
У сучасній мові — втілення краси й жіночності.
Приклад фразеологізма «Афродіта, народжена з піни морської»
Не мучся на мудру задуму,
Розкрий мені тіла красу,
Ти зроджена з піни і шуму,
А я тобі душу несу…
(В. Щурат, Про душу не мов мені, мила…)
Нове українське письменство не з голови Котляревського зродилось, як Венера з шумовиння морського, а було тільки дальшим об’єктивним розвитком того літературного процесу, що в головах у себе мав тисячолітню традицію. (С. Єфремов, Історія українського письменства)
І відкрива обійми їй свої
Ця велич вод, усім вітрам відкрита, –
Здається, повертає Афродіта
У білий шум, що породив її.
(Є. Плужник, Вона зійшла до моря…)
46. Фразеологізм Ахіллесова п’ята
Значення фразеологізма «Ахіллесова п’ята»
За старогрецьким міфом, мати героя Ахіллеса (Ахілла) морська богиня Фетіда скупала його у водах священної річки Стікс, щоб зробити невразливим для ворожих стріл. Але при цьому вона тримала Ахіллеса за п’яту, якої не торкнулися води Стіксу. Стріла Паріса, спрямована Аполлоном, влучила в п’яту, і герой загинув.
У переносному значенні «ахіллесова п’ята» — слабке, вразливе місце.
Приклад фразеологізма «Ахіллесова п’ята»
Вся бригада знає Орищину ахіллесову п’яту, і щоразу, коли Оришка з’являється на горизонті, якась молодичка навмисне мене атакує:
— Дайте, я хоч посиджу біля вас, дядьку Микито!.. (О . Гончар, Микита Братусь)