Єгипетський Бог Тот. Міфологія Давнього Єгипту
Тот (за єгипетською міфологією) — Бог знань і мудрості. У ранній час єгипетський Бог Тот шанувався як місцеве гермопольське божество, яке не належало до Огдоади і було уособленням часу і місяця. Пізніше його стали уявляти як наймудрішого Бога, який подарував людству писемність і слугував писарем у Бога сонця Ра (в якості писаря він був на суді Осіріса). У первинній системі вірувань Тот вважався одним із Очей Бога Гора (тоді як Сонце було другим оком), яке було пошкоджено в ході битви з Сетом. Пізніше, в Давньому царстві, Тот перетворився на самодостатнього Бога, якого періодично навіть вважали сином Бога Ра.
Будучи Богом місяця (функції якого пізніше перебрав на себе Хонсу, син Амона Ра), єгипетський Бог Тот через фази місяця був пов’язаний з будь-якими астрологічними і астрономічними спостереженнями, що і призвело в результаті до перетворення Тота на Бога магії і мудрості.
У розвиненій єгипетській міфології Бог Тот протегував писемності і освіті. Окрім писемності, він вважався засновником і винахідником великої кількості повсякденних і релігійних обрядів. А тому він опікував усі виміри і взагалі більшість подій, які відбуваються у світі. Окрім цього Бог Тот разом із Хехом був Богом часу. У божому пантеоні він займав місце писаря, візиря і секретаря верховного єгипетського Бога Ра і у згоді з Богинею Маат під час подорожі Ра стояв разом з ним.
Йому приписувався винахід повноцінного року, який складався не з 360 днів, як раніше, а з 365. Якщо вірити Плутарху, п’ять додаткових днів, єгипетський Бог Тот виграв у кісті. Ці дні Тот додав в кінець року і присвятив Осірісу, Хоруру, Сету, Нефтіді та Ісіді — п’яти Богам, які народилися саме в ці п’ять днів (пізніший варіант міфу оповідає що Богині Нут заборонили народжувати 360 днів в році, а тому усі її діти з’явилися на світло упродовж виграних Тотом п’яти днів).
Священними тваринами Бога є мавпа та ібіс. Найчастіше Тот зображувався у вигляді людини з головою птаха ібіс і тростиною для листа, хоча періодично можна зустріти зображення Бога Тота у вигляді павіана, оскільки в Стародавньому Єгипті він вважався дуже розумним створінням. Вважалося також, що помічником Бога був павіан по кличці Істен (Астенну), одна з чотирьох мавп, які спостерігали за судом Осіріса в Дуаті і які періодично вважалися втіленням Тота. Сешат, єгипетська Богиня писемності була дочкою Тота, хоча періодично виступала і в якості його дружини.
Базовим центром культу єгипетського Бога Тота було місто Шмун (Ешмунен). При третьому перехідному періоді, коли місто Гермополь стало грати дуже значну роль в політиці Єгипту, культ Тота набував все більшої популярності. Зростаюча популярність призвела до того, що космогонічний міф про творіння був перетворений відповідно до принципів Огдоади — єгипетський Бог Тот у вигляді ібіса зніс яйце, з якого згодом народилися Хепри, Ра, Атум і Нефертум. Модифікацією цього міфу був міф про народження Бога Ра із Золотого яйця. Це яйце зніс гусак по кличці Великий Гоготун.
Оскільки в грецькій міфології мудрості відповідав не Бог, а Богиня Афіна, Тот ототожнювався з Гермесом, який раніше ніяких подібних функцій не виконував.
Результатом злиття єгипетської і грецької культур стало формування міфологічного образу Гермеса, центральної особи герметизму і творця алхімії.
Єгипетський Бог Тот. Міфологія Давнього Єгипту
Повернутись на сторінку Міфи Давнього Єгипту. Міфологія Давнього Єгипту