Боги родючості. Єгипетська міфологія
Чи буде багатим урожай, — це залежить передусім від підйому води в Нілі. І, значить, потрібно сподіватися на милість Хапі, великого бога Великої Річки, що живе у її перших порогів: приносити йому жертви і співати хвалебні гімни; і на Осіріса — бога воскресаючої природи. Належну шану необхідно віддати Шу, щоб він, бог вітру, приганяв дощові хмари в Дельту; Тефнут — богині вологи, Гебу — землі, його Ба — двоголовому сфінксові Акеру, Татенену, богиням Нехбет і Уаджіт, і Нефертуму, богові рослинності, синові Сохмет і Птаха (див. мал. 12).
Земля не народить, на Єгипет обрушаться лиха, якщо люди не шануватимуть і не оберігатимуть Хора — фараона. Такий світопорядок, назавжди встановлений богинею Маат, і така воля Ра-Хорахті.
У Фаюмі врожаєм відають Себек і Херішеф, в Мемфісі — Нефертум, Сокар, Татенен, чорний бик Апіс (грец.; єгипетськ. Хапі) — Ка Птаха і уособлення родючих сил Ра, Ваал (грецизов.; давньосемитськ. Балу) — чоловік доньки сонячного бога, войовничої богині Астарти, і сам Птах.
Околиці Слонового острова — Елефантини перебувають під заступництвом Елефантинської Тріади: бараноголового бога Хнума, його дружини Сатіт та їх дочки Анукет.
Хнум на початку творіння виліпив на гончарному крузі людей і їх Ка (мал. 29). Після того, як земля була заселена, Хнум став покровителем Елефантинського ному і добрим божеством родючості. Він посилає на поля воду, повеліває Нілу розлитися в призначений термін, і один з його титулів тому — «Повелитель холодних вод».
Якщо цьому могутньому богові не віддати належних почестей, Ніл не вийде з берегів і поля не дадуть урожаю. Від малого до старого усі єгиптяни пам’ятають, яку кару обрушив на Єгипет ображений Хнум за часів фараона Джосера. Рік за роком майже не розливався Ніл; вельможі фараона сталі подібні до дрібних сановників, сановники — простолюдинам, а простолюдини помирали з голоду. Від відчаю люди вдалися до грабежів і розбою. Плач і стогони лунали по усій єгипетській землі до краю її. Ніхто не ходив в храми, бо нічого було нести до жертовників богів, і храмові алеї поросли бур’янами.
На сьомий рік фараон Джосер скликав жерців мудрого Імхотепа.
— Що робити? — запитав він. — Звідки така біда? Відмінні дари ми жертвуємо богові Хапі, найсолодкозвучнішими гімнами славимо його, чому ж він гнівається і не дарує розливів? Знайдіть відповідь — я повеліваю!
Жерці прославили владику і віддалилися в храмове сховище папірусів. Вдень і вночі читали вони давні священні свитки Тота і, нарешті, їм відкрилася істина. У Елефантіни на півдні, де в скельній печері мешкає Хапі, повелитель розливів, води в належний термін виливаються з сосців-сосудів могутніми струменями, і до Єгипту спрямовується повноводний потік, бо Хапі задоволений жертвами, принесеними йому. Але повелитель вод Хнум, про якого забули в молитвах і храмах, встав обома ногами в річкове русло, і стопи його подібно до греблі перегородили потоку шлях. Сім років він стоїть, обійнятий гнівом, і чекає, коли ж єгиптяни згадають про нього.
Дізнавшись про це, Джосер велів негайно принести жертви Хнуму. Тією ж ніччю Хнум йому явився уві сні. Фараон присягнувся богові священною клятвою, що жертовники його відтепер не убожітимуть. Прокинувшись на ранок, фараон видав указ про шанування Хнума, і повелів увічнити цей указ на стелі, висіченій в скелі. Відтоді щороку великий Хнум дарує Єгипту розливи.
Піклуватися про врожай Хнуму допомагає Анукет (мал. 156) — богиня в короні з пір’я червоної папуги, і її мати Сатіт. Сатіт (мал. 157) — богиня з рогами газелі, дочка і Око Ра, покровителька фараонів. Вона стоїть біля входу в Дуат і омиває тіло фараона у воді Ніла. По волі Сатіт розливається Ніл, коли осяяна сльоза Ісіди, що оплакує улюбленого чоловіка, — зірка Сопдет впаде на горизонті у Велику Річку (Тобто в небесний Ніл, що можливо, ототожнювалося в даному випадку з Чумацьким Шляхом. (мається на увазі геліакічний (перший уранішній) схід Сіріуса)).
Мал. 156. Богиня Анукет
Мал. 157. Богиня Сатіт.
Бронзова статуетка; VII ст. до н. е.;
Ермітаж.
Мал. 158. Богиня Хекет.
У Коптосі (грец.; єгипетськ. Гебтіу) ріллі і садам протегує бог Мін (див. мал. 17), на честь якого єгиптяни влаштовують шумні свята врожаю. Міну присвячений Білий Бик Міна — символ його родючих сил.
У Джедеті орачі і садівники шанують Банебджедета і Хекет (див. мал. 158) — дружину Хнума, водяну богиню-жабу. У Кінопольському номі шанують бика Бату, в Геліополі — отруйну багатоніжку Сепу. По всій країні опікають дозріваючий врожай людина-змій Нехебкау, Непрі зі своєю дружиною Непіт, Амон і добра богиня Рененутет. Рененутет — богиня у вигляді змії або у вигляді жінки з головою кобри (мал. 159, 160) — покровителька жнив і врожаю, богиня доброї долі, вдачі, багатства, дітородіння, захисниця вагітних і хворих.
Мал. 159. Жертвопринесення богині Рененутет
після збору врожаю
Мал. 160. Богиня Рененутет
годує грудьми Хора-фараона
Шанувати належить не лише богів, а й усіх священних тварин. Тільки в цьому випадку урожай буде щедрим, а погода — сприятливою для жнив і збору плодів.
Боги родючості. Єгипетська міфологія
Читати далі «Єгипетська міфологія»
Повернутися до змісту «Єгипетська міфологія»