Століття фараонів. Аменхотеп III — Небмаатра. Єгипетська міфологія
Наступник Тутмеса IV, Аменхотеп III (мал. 128), що коронувався під тронним ім’ям Небмаатра і правив приблизно з 1402 по 1364 рр. до н. е. (по іншій хронології — з 1411 по 1375), на відміну від своїх войовничих попередників «єгипетського Наполеона» Тутмеса III і Аменхотепа II, завойовних походів не робив (якщо не рахувати єдиного на самому початку царювання). Він був покровителем мистецтв і посилено займався будівництвом. За нього (і потім в XIX династію) найбільш грандіозних за всю історію Єгипту масштабів досягло будівництво в храмовому комплексі Карнака — північному святилищі Амона(-Ра), Мут і Хонсу у Фівах, їх головному культовому центрі. У царювання Аменхотепа III також було закладено і значною мірою відбудовано Луксорський храм (єгипетськ. Ане; арабськ. Іпетресіт) — південне фівське святилище Мут і Фівської Тріади, другий за значенням центр їх культу. Цей комплекс дуже декоративний. Значення його «для подальшого розвитку архітектури Нового царства дуже велике, оскільки саме у ньому знайшов своє завершення і придбав свою форму новий тип храму Нового царства <…>».
Мал. 128. Голова колосальної статуї Аменхотепа III.
XVIII династія; Британський музей, Лондон
Аменхотеп III за життя видав указ про власний культ, був зарахований до пантеону і шанувався як мудрець і напівбожество аж до Римського періоду.
При Аменхотепі III починається протиборство між фараоном і фівським жрецтвом Амона, що було вже, по суті, другою владою в державі. У цьому протиборстві Аменхотеп III шукає підтримки у геліопольських жерців сонячного культу; в період його правління Атон — диск Сонця — уперше починає згадуватися як бог.
Протистояння фараона і фівського жрецтва досягло апогею в роки правління наступного фараона, Аменхотепа IV — Ехнатона.
Століття фараонів. Аменхотеп III — Небмаатра. Єгипетська міфологія
Читати далі «Єгипетська міфологія»
Повернутися до змісту «Єгипетська міфологія»