Велика подорож сонячного Човна. Воскресіння Сонця в Дуаті. Єгипетська міфологія
Найбільш детальні відомості про Загробний Світ і підземну подорож Ра в Човні Вічності містяться — разом з «Книгою Дня і Ночі» і «Книгою Воріт» (тексти яких покладені в основу переказу в попередній главі), також в книзі «Амдуат» — «(Книзі) про те, що в Дуаті». Ця «Книга» — не описова розповідь про Загробний Світ, а набір з 12 (по числу нічного годинника) символічних композицій, що зображують різні етапи вмирання в Дуаті старого Сонця і народження нового.
Перша нічна година розпочинається з того, що Човен Ра спускається за гору на ім’я «Ріг заходу» (метафоричне порівняння гори з рогом Небесної Корови). Варта перших воріт, що розділяють світ живих і світ мертвих, — павіани, віддавши вітання Сонцю, пропускають його Човен в першу підземну долину, що носить ім’я «Долина Ра». Довжина її — 120 ітеру. Бог Сонця говорить павіанам:
— Розкрийте свої обійми, павіани, розчинить свої двері, павіани! Мої божественні змії, створені в моїй душі, боги мої, — ви, що виникли для Хепрі, коли він володарював у Загробному Світі. Встаньте у [підземних] вод, висадіться на таємничих берегах, допомагайте жителям Загробного Світу у воріт, які належать вам <…> Ваші поля — на цих берегах <…>.
Підземний Ніл на малюнку (мал. 72) зображують «постаменти» під Човном в середніх двох поясах (рядах), покриті (погано помітним на промальовуваннях) зигзагоподібним орнаментом, який символізує вкриту брижами водну поверхню. У верхньому і нижньому поясі — піщані нільські береги. Зрозуміло, на усіх 12-ти композиціях простір не єдиний, а чисто умовний.
Мал. 72. Книга «Амдуат». 1-ша година ночі
На берегах Нілу — варта-павіани, різні божества, які померли і дванадцять урєїв, які своїм полум’ям розсіюють морок підземелля, освітлюючи шлях сонячному Човну. У верхньому Човні — вмираюче старе Сонце, в нижній — нове у вигляді скарабея Хепрі, що відроджується.
Процесію, що супроводжує старе Сонце, очолює бог-обчислювач нічного годинника з пальмовою гілкою в руці (символ відліку часу). На носі Човна — Упуаут і Сіа (їх фігури зливаються), за ними — «Володарка Човна» — богиня, під заступництвом якої здійснюється плавання через першу підземну долину; за сонячним святилищем — Хор, у весел — веслярі. Дві Істини — «Обидві Маат», бог на ім’я «Той, який ранить», озброєний ножем, і інші боги захищають Сонце від ворогів. Чотири стели із людськими головами символізують «вислови Ра», силою яких померлі в Дуаті воскресають і набувають блаженства.
Човен Сонця, що відроджується, тягнуть три змія. Коли процесія досягає стовпа з коров’ячими рогами, що розділяє першу і другу долини, вахтер відкриває ворота і пропускає Човен далі.
О другій годині плавання (мал. 73) Сонце супроводжують чотири човна. У головному човні покояться місячні символи — місячний диск між коров’ячих рогів і місяць; у наступній — величезне шпиль систру — символ богині Хатхор, і скарабей; у третій — крокодил, захисник Ра; і в четвертій — дві іпостасі Непрі з двома снопами колосів. Довжина другої долини Дуата — 309 ітеру, ширина — 120 ітеру.
Мал. 73. Книга «Амдуат». 2-га година ночі
У композиції злилися дві символіки — пов’язана з підземною подорожжю Сонця, по-перше, і з уявленнями про Суд Осіріса над померлими з «Книги Мертвих», по-друге. На «верхньому» березі підземного Нілу — боги, що беруть участь в Суді, і бог «Дволикий» з головами Хора, сина Осіріса, і Сета, його брата і вбивці (мал. 74); втім, оскільки боги зображені такими, що стоять на воді, а не на піску, уся ця група, можливо, є символічним зображенням різних божественних сутностей Човна Сонця в цю нічну годину. У правій частині нижнього пояса — озброєні вершителі замогильної відплати (мотиви Замогильного Суду Осіріса проявлятимуться і в подальших композиціях.) Божества із зірками в руках виступають в ролі світлоносців.
Мал. 74. Книга «Амдуат». 2-а година ночі.
Фрагмент верхнього пояса:
божество з головами Хора і Сета
О третій годині ночі (мал. 75) Човен Сонця перетинає «Долину заупокійних жертвопринесень», теж 309 ітеру довжиною і 120 шириною. Тут караються грішники; боги, що вершать відплату, зображені в нижньому поясі. Грішники позбавлені можливості бачити світло, яке випромінює Ра, — світла удостоюються тільки праведні. Човен Ра за час плавання через цю долину чотири рази міняє свою форму.
Мал. 75. Книга «Амдуат». 3-тя година ночі
З настанням четвертої нічної години (мал. 76) Сонячний Човен доводиться тягнути волоком за канат. Це роблять померлі. Тягнений на схід, Човен в той же час спускається все глибше і глибше в підземний світ — це занурення в глибини пітьми символізує стежка, що навкіс зверху вниз перетинає малюнок, і нарешті запливає в «Печеру Заходу» — таке сокровенне ім’я четвертої долини.
Мал. 76. Книга «Амдуат». 4-та година ночі
Тут починаються володіння Сокара (мал. 77) — бога-покровителя Ро-Сетау — некрополя Мемфіса. Печеру охороняють боги і змії-варта, а сама сонячний Човен набуває вигляду змія Мехен-та. У надрах цієї печери, якій ім’я — «Приховане простягання», здійснюються таїнства, що воскрешають померлих і воскрешаючих Сонце, які символізує дійство в центрі середнього ряду, де мумія Осіріса споглядає Тота, який передає зцілене Око Уджат Хору (мал. 78).
Мал. 77. Сокар-Осіріс у вигляді муміфікованої людини
з головою сокола.
Малюнок з «Книги Мертвих» («Папірус Анні»);
XIX династія; Британський музей, Лондон
Мал. 78. Книга «Амдуат». 4-а година ночі.
Фрагмент середнього пояса:
Тот передає зцілене Око Уджат Хору
У вигляді змія Мехен-та човен досягає п’ятої підземної долини-печери (мал. 79), де царює Сокар. Ім’я цієї печери — «Прихована країна». Сокар, що ототожнюється з Хором, з’являється назустріч Ра з таємничих глибин, стоячи на крилатому змієві. Овал, що оточує його на кшталт картуша (Картуш — подовжене овальне кільце, яким при письмі обводили ім’я фараона), символізує одночасно Дуат і Сокарову обитель — «хену» (Прекрасна Країна — одна з назв Дуата) Дуата.
Мал. 79. Книга «Амдуат». 5-та година ночі
«Хену» охороняє двоголовий сфінкс Акер — божество землі (вигляд якого, можливо, символізує «об’єднання» дуалістичних понять — сходу і заходу, світу живих і світу мертвих і т. д.), і два змія. Прямо над «Хену» у верхньому поясі — пагорб на ім’я «Ніч». Це могила Осіріса. На схилах пагорба — Ісіда і Нефтіда у вигляді птахів, самиці шуліки («птахи Хат») і соколиці («птаха Тхерт»), оплакуючі Осіріса. З пагорба з’являється Хепрі — Сонце, що відроджується. Він підхоплює лапками буксирний канат Човна. У написі від імені богів, що звертаються до Ра, говориться:
«Світ тобі, світ. Владика життя! Світ [тобі], що умиротворяє Західну країну. Світ [тобі], що перебуває на небі. Світ тобі, світ, що перебуває на нижньому небі. <…> Світ [тобі], для кого розверзає земля, що носить тебе, і кого веде по своїх шляхах Прекрасна Країна. Прибудь до Хепрі, про Ра! Прибудь, Ра, до Хепрі! Канат, принесений вами [богами, що тягнуть Човен], піднімаємо ми [боги говорять] Хепрі, щоб протягнув він руку Ра і проклав таємні дороги для Ра-Хорахті. Світ небесам, світ! Ра належить прекрасній Західній Країні!»
Дев’ять прапорів на жердинах у верхньому поясі ліворуч — це дев’ять ієрогліфів «нечер» — «бог». Вони символізують Геліопольську Велику Дев’ятку. Праворуч від пагорба — «Зарізуючі» — боги, які знищують тіла грішників, прирікаючи їх небуттю. На чолі сонячної процесії, в середньому ряду справа, — боги, що годують праведників в Дуаті.
У шостій долині (мал. 80) триває відродження Сонця. У середньому поясі мертве тіло Хепрі обвите змієм на ім’я «Багатоликий». Змій тримає свій хвіст у роті — це символізує циклічність законів Всесвіту, їх вічну повторюваність. Над Хепрі і «Багатоликим» змієм — три гробниці, в яких похоронені частини тіла Осіріса, що ототожнюється з Ра. Як тільки сонячний Човен досягне «гробниці» Хепрі, Ра з’єднається зі своїм тілом, і Хепрі воскресне для нового життя. І так само воскреснуть померлі. Вони зображені в нижньому поясі: ті, хто воскрес, вже стоять, інші зображені в напівсидячому положенні — вони тільки почали пробуджуватися від сну. Дев’ять коронованих жезлів у верхньому поясі — ієрогліфи «хеку» — «володар» — символізують Велику Дев’ятку; дев’ять жезлів з головами зміїв внизу — різні верховні боги єгипетського пантеону, що охороняють, подібно уреям, ворота в наступну підземну долину.
Мал. 80. Книга «Амдуат». 6-та година ночі
О сьомій годині (мал. 81) плавання відбувається битва Ра з Апопом. Той, що згорнувся кільцями Апоп лежить на піщаній мілині завдовжки 450 ліктів. Чари Ісіди і бога магії Хеку позбавляють змія сили, і тоді інші боги рубають його тіло на шматки; ця сцена — в центрі середнього пояса. Правіше — чотири скриньки, які символізують Атума, Хепрі, Ра і Осіріса, з образами яких ототожнюється тут воскресле Сонце. У верхньому поясі — сцена знищення інших ворогів Ра; у нижньому — астральні божества перед троном сонячного бога.
Мал. 81. Книга «Амдуат». 7-ма година ночі
Наступні три години плавання Ра протікає спокійно. В усіх долинах Дуата його охороняють божества підземного світу, і сонячний бог продовжує дарувати світло і тепло померлим. На десятій годині плавання він рятує утоплеників — дарує їм поховання, якого вони були позбавлені, і тим самим забезпечує їм вічне життя після смерті.
Одинадцята нічна година (мал. 82) — година покарання грішників. Різні покарання, а також божества-вершителі відплати згадувалися в «Книзі» і раніше, але головне дійство розгортається за годину перед сходом Сонця, бо до світанкової години має бути знищене усе зло.
Мал. 82. Книга «Амдуат». 11-та година ночі
У нижньому поясі зображені п’ять ям, палаючих вогнем, якому не дає згаснути змій на ім’я «Той, хто спалює мільйони (грішників)». У ці ями боги Дуата кидають тіла, серця, голови, «душі» Ба і Ка і Шуіт («тіні», що вважалися однією з «душ») лиходіїв. У крайній справа ямі — «душі» Ка, перевернуті вниз головами. У супровідному написі говориться, що нікому з тих, хто потрапив у це пекельне полум’я не вдасться врятуватися.
У верхньому поясі ліворуч — Атум біля крилатого змія, між Сонячним Оком і Оком Уджат. Атум зображений так само, як Сокар в п’ятій долині Дуата (див. мал. 79). Перед ним — десять зірок, які символізують десять минулих нічних годин (нічний годинник відлічувався по кульмінаціях особливих зірок — деканів), і — верхи на змії — бог, що веде відлік часу за зірками. Змій, якого в середньому поясі несуть на руках дванадцять богів, символізує дванадцять нічних годин і небесний шлях Сонця.
І нарешті, на дванадцятій годині (мал. 83), відроджене Сонце спрямовується до виходу з підземелля. Напис до композиції свідчить:
«Перебування цього Великого Бога в цій печері краю глибокого мороку. Оновлення і народження Великого Бога у вигляді Хепрі в печері. Виникнення Нуна і Наунет, Хуха і Хаухет в цій печері при народженні Великого Бога, коли він виходить із Замогильного Царства, займає місце в Уранішньому Човні і сходить між стегон Нут».
Мал. 83. Книга «Амдуат». 12-та година ночі
У центрі середнього пояса — велетенський змій. Сонячний Човен запливає в його тіло і, пройшовши його наскрізь, виходить з пащі, щоб у вигляді скарабея Хепрі з’явитися на небозводі. Справа в нижньому поясі — мумія Осіріса. Перед Хепрі — Шу з розпростертими руками, що підтримує небо. Боги у верхньому і нижньому поясах вітають відродження світила наступними словами:
«Народився той, який народжений, явився той, який з’явився. Слава Землі! <…> Твоє небо — для твоєї душі, яка залишається в ньому, земля — для твого тіла. Владика слави, ти охопив горизонт і перебуваєш у своєму святилищі. <…> Привіт тобі, душа, яка в небесах!»
Велика подорож сонячного Човна. Воскресіння Сонця в Дуаті. Єгипетська міфологія
Читати далі «Єгипетська міфологія»
Повернутися до змісту «Єгипетська міфологія»