Оповідь про Хора Бехдетського, крилате сонце. Єгипетська міфологія
Текст міфу висічений на стіні храму Хора в Едфу (I ст. до н. е.)
На 363-му році земного царювання Ра-Хорахті сонячний бог перебував в Нубії, і з ним було його безстрашне військо. Ніхто з ворогів Сонця не наважувався напасти на Човен великого бога і ніхто не замишляв зло проти нього, — відтоді ці землі стали називатися Уауат (гра слів: «уауа» — «замишляти» зло, Уауат — назва області на півночі Нубії (від Нілу до Червоного моря зі сходу на захід і від Асуана до Ваді Кюроско з півночі на південь)).
А в Єгипті тим часом почався заколот. Його підняли породження пітьми, невдоволені правлінням Ра. Про це дізнався Хор, син Ра, покровитель міста Бехдета.
Ра плив у своєму Човні <…> І Хор Бехдетський був у Човні Ра, і він сказав своєму батьку Ра-Хорахті:
— Я бачу ворогів, що замишляють зло проти свого могутнього владики!
Бог Сонця велів Хору негайно вступити у битву зі змовниками. Хор прийняв вигляд крилатого сонячного диска, злетів в небеса і згори відшукав вражий стан. Він виготовився до бою, видав войовничий клич і так нестримно обрушився на породжень мороку, так забушував проти них, що перебив усе полчище миттєво, і жодна голова не залишилася живою.
Торжествуючи, Хор повернувся в Човен батька і запросив Ра-Хорахті і його дочку Астарту (грецизов.; єгипетськ. Аштартет), богиню-воячку і покровительку бойових колісниць (мал. 54), на місце побоїща, щоб помилуватися на повержених ворогів. І його величність відправився.
Мал. 54. Астарта на колісниці.
Промальовування рельєфу з храму Хора в Едфу;
Птолемеївський період
Владика світу і його почет довго споглядали долину, усіяну трупами. Насолодившись цим видовищем, Ра сказав Тоту:
— Це означає, що мої вороги покарані, і тому ця область називатиметься відтепер Еджбо! (Гра слів: «джеб» — «карати», «Еджбо» (арабськ. Едфу) — давня назва міста Бехдет)
Але не усіх ворогів Ра винищив Хор в єгипетській землі. Багато залишилося і замишляли зло проти володаря. Усі вони перетворилися на крокодилів і гіпопотамів, сховалися у водах Хапі, і звідти, із засідки, знову напали на священний Човен. Тоді Хор Бехдетський прийшов зі своїми супутниками, які йшли за ним як гарпунники <…> Вони уразили крокодилів і гіпопотамів (мал. 55) і увели відразу 651 ворога.
Мал. 55. Хор Бехдетський вбиває крокодила
у присутності Ра.
Промальовування рельєфу з храму Хора в Едфу;
Птолемеївський період
Після цієї блискучої перемоги, вже другої за рахунком, Хор знову прийняв вигляд крилатого сонячного диска і розташувався на носі Човна Вічності, узявши з собою Нехбет і Уаджіт як двох уреїв, страхітливих ворогів. Сонячний Човен переслідував враже військо, що тікало по усьому Єгипту, від Пониззя до Верхів’я, і Хор мав ще багато перемог у різних міст. Найкривавішою була остання битва — в номі Мерет. Хор Бехдетський зробив (там) велике побиття серед (воїнства пітьми) і відвів 381 полоненик, і убив їх перед Човном Ра.
Тоді на Хора накинувся сам повелитель породжень — Сет. Цілу годину билися вони. І Хор Бехдетський переміг знову: полонив Сета, закував його в колодки, протягнув його за ноги по (ному Мерет) і встромив свій спис в його голову і спину. Але лиходій все-таки врятувався: звернувся в змія, що реве, і увійшов до землі в цьому місті (Мерет), і його більше не бачили.
Після остаточної перемоги над силами зла Ра-Хорахті велів Тоту помістити крилатий сонячний диск (мал. 56) в усіх храмах Єгипту — як пам’ять про подвиги Хора.
Мал. 56. Крилатий сонячний диск з двома уреями
Оповідь про Хора Бехдетського, крилате сонце. Єгипетська міфологія
Читати далі «Єгипетська міфологія»
Повернутися до змісту «Єгипетська міфологія»