Єгипетський Бог Монту. Міфологія Давнього Єгипту
Монту (за єгипетською міфологією) — Бог Гермонта. У Гермонті знаходилися Фіви, що піднялися і які були столицею Єгипту. Там теж шанували Монту і у зв’язку з цим, його часто називали владикою Фів. Спочатку єгипетський Бог Монту належав до сонячних божеств і зображувався з головою сокола, подібно до Ра. Як сказано в «Текстах пірамід» сокіл-Монту возносив на небо царя, що помер. При XIX династії Монту став Богом війни. У такому образі він з’являється в епосі Пентаура, як покровитель царя Рамсеса II під час битви при Кадеші.
Його основним атрибутом був спис, і усі вважали, що саме Монту приносить фараонові перемогу у битві з ворогами. Цього Бога зображували у вигляді людини з головою сокола, на якій знаходилася корона з сонячним диском і двома блакитними пір’ями. Богині Рат-тауі і Тененет були його подружжям.
Єгипетський Бог Монту, при царях XI династії, вважався одним із найголовніших Богів пантеону. Царі цієї династії називалися Монтухотеп, що означає «Монту задоволений». Пізніше, в XII династії, образ Монту об’єднався з Амоном, і утворилося нове ім’я — Амон-Ра-Монту. Згодом Бога Монту повністю витіснив культ Амона. Давні греки порівнювали його з Аполлоном.
Єгипетський Бог Монту. Міфологія Давнього Єгипту
Повернутись на сторінку Міфи Давнього Єгипту. Міфологія Давнього Єгипту