Твір на тему Злі сили в образі Мефістофеля з трагедії Йоганна Вольфганга Гете «Фауст», зарубіжна література

    Твір на тему Злі сили в образі Мефістофеля з трагедії Йоганна Вольфганга Гете «Фауст», зарубіжна література

    Людство завжди намагалося зрозуміти навколишній світ, пояснити природні явища і сутність буття. Достатньо згадати біблійну оповідь про Єву, яка скуштувала яблука з дерева пізнання, праці алхіміків епохи Відродження, спрямовані на винахід філософського каменя, за допомогою якого можна буде перетворити метал на золото і здобути еліксир життя, що повертає молодість і здоров’я.

    Але саме в епоху Відродження людина пройнялась вірою у свою всемогутність, що викликало новий сплеск церковної диктатури і вилилось у вогнище інквізиції, спрямоване на вияв і знищення демонів. Тоді з’явилось безліч легенд про угоду людини з нечистим, серед яких і легенда про доктора Георгія Фауста, яка у безлічі перекладів стала духовно рідною цілій Європі.

    Але Фауст був героєм саме для Гете, бо жив у ньому протягом шістдесяти років. За цю трагедію, яка стала символом всього життя письменника, Гете брався за рукопис в передсмертні хвилини і підчас тяжкої хвороби в дев’ятнадцять років, після хвороби і короткочасної сліпоти на п’ятдесят першому році і на сімдесят п’ятому, коли боявся, що не встигне його завершити. Можливо, тому кінець трагедії і став своєрідною сповіддю поета перед життям. Адже геній Гете було визнано за життя, тому для нього «метою життя є саме життя». І ось саме цьому життю він підводить підсумок: «Не може вічність поглинути мої діла, мої труди». А оскільки Фауст жив у поетові, то він і змінювався разом з Гете. Дев’ятнадцятирічний пост передав своєму героєві тривоги власної юної душ і і визначив його в особистому лірично-драматичному плані. Можна навіть розглядати твір як автобіографічний, бо в ньому відбилась духовна еволюція автора. Герой Гете пройшов самотній шлях, хоча прагнув повноти життя. Але все життя за ним йшла тінь Мефістофеля як його внутрішній голос, як його друге я:

    У мене в грудях дві душі живуть,
    Між себе вкрай не схожі і ворожі.
    Одна впилась жадливо в світ земний
    І розкошує в нім в любовній млості,
    А друга рветься в тузі огневій
    У неба рідні високості.

    І тут з’являється Мефістофель як посланець духа землі. Власне, друге Я Фауста стає зримим. Мефістофель уособлює всі пориви Фауста, його жагу до повноти життя. Фауст готовий віддати душу за цю повноту, за те, щоб вимовити: «Спинися, мить! Прекрасна ти!». Але саме Мефістофель є уособленням усього зла, що живе в Фаусті. Отже, коли Фауст живе пориванням, — він з Мефістофелем заодно, а коли його облягають сумління, — він розлучається з Мефістофелем як з чимось потворним і ганебним. Мефістофель тут різний: то привабливий, то відразливий.

    Мефістофель, для якого мета виправдовує засоби, готовий все вирвати з корінням — у цьому ж його суть. А Фауст подолав дух заперечення і зневіри творчою працею, в якій Мефістофель не бачить сенсу, вважаючи перемогу за собою. Для Мефістофеля вся міра життя людини в тому, щоб поставити на її душі печать. У боротьбі за душу людини Мефістофель постає метушливим і розгубленим. А сцена його боротьби з трояндами сповнена іронії і глибокого смислу, адже, забувши про душу Фауста, він висловлює власні невідомі почуття до ангелів.

    Отже, друге Я Фауста, яке уособлювало бажання злого, переможене силою добра, жагою творчості і безсмертям людської думки.

    Твір на тему Злі сили в образі Мефістофеля з трагедії Йоганна Вольфганга Гете «Фауст», зарубіжна література

    Повернутися на сторінку Зарубіжна література

    1. Балада Й. В. Гете «Вільшаний король». Аналіз твору

    2. Відтворення передових просвітницьких ідей епохи у філософській трагедії «Фауст» Й. В. Гете

    3. Добро і зло у трагедії Йоганна Вольфґанґа Гете «Фауст»

    4. Життя і творчість Йоганна Вольфганга Гете. Аналіз творчості і творів Йоганна Вольфганга Гете

    5. Злі сили в образі Мефістофеля з трагедії Йоганна Вольфганга Гете «Фауст»

    6. «Любов! Блаженство! Серце! Бог!» (Тема кохання в трагедії Гете «Фауст»)

    7. Мефістофель — супутник Фауста. Характеристика образу Мефістофеля (за трагедією Й. В. Гете «Фауст»)

    8. Про почуття і не тільки… (за творами Иоганна Вольфганга Гете «Фауст» і Тараса Шевченка «Катерина»)

    9. Протистояння добра і зла в трагедії Й. В. Гете «Фауст»

    10. Суперечливість образу Фауста. Характеристика образу Фауста (за трагедією Й. В. Гете «Фауст»)

    11. Суть протистояння Фауста і Мефістофеля у трагедії Й. В. Гете «Фауст»

    12. Фантастичне та реальне в баладі Й. В. Гете «Вільшаний король»

    13. Через що між Богом і Мефістофелем почалася суперечка? (За твором Гете «Фауст»)

    14. «Я тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого» (Образ Мефістофеля у трагедії Гете «Фауст»)

    Комментарии закрыты.