Твір на тему Зі ставлення людини до поезії Тютчева і Фета можна зробити висновок про її художній смак. Чи згодні ви з цим твердженням?, 10 клас, зарубіжна література

    Твір на тему Зі ставлення людини до поезії Тютчева і Фета можна зробити висновок про її художній смак. Чи згодні ви з цим твердженням?, 10 клас, зарубіжна література

    У кожного аматора поезії є свої кумири. І зовсім необов’язково, щоб ними були Тютчев і Фет. Кожен шукає у віршах своє: близькі і зрозумілі думки, яскраві образи, несподівані метафори, свої ритми й інтонації. Хтось любить перечитувати Пушкіна і не припиняє дивуватися вічній новизні і свіжості його віршів. Комусь до душі витончений Блок. Іншому ближче гіркі сповіді Цвєтаєвої або задушевна відвертість Єсеніна. Є свої шанувальники в сучасних поетів: Кінчева, Башлачова, Шевчука, Цоя. Але кожна людина, не позбавлена художнього смаку, погодиться з тим, що вірші Тютчева і Фета — зразок високої, справжньої поезії, з якої виросли різнобічні обдарування поетів XX століття, тому що їм було в кого вчитися поетичному погляду на світ, природу і людину, точному і ємкому слову, тонкому художньому смаку.

    У поезії Тютчева і Фета є все, що повинно бути в гарних віршах: глибина і ясність думки, досконалість форми, несподіванка і краса образу. Тютчев і Фет — поети, яким удалося знайти «поєднання прекрасного і вічного».

    Вічні теми любові, природи, життя і смерті в кожного поета одержали свій новий розвиток, неповторне звучання. Хто краще Фета зміг показати народження і розвиток почуття, від «боязкого подиху» до сплесків пристрасті, що переповнює? І все це без жодного дієслова, без жодного зайвого слова:

    Шепот, робкое дыханье,
    Трели соловья,
    Серебро и колыханье
    Сонного ручья,
    Сад ночной,
    Ночные тени, тени без конца,
    Ряд волшебных изменений
    Милого лица…

    А Тютчев у декількох рядках вивів свою «формулу» любові:

    Любовь, любовь — гласит преданье —
    Союз души с душой родной —
    Их единенье, сочетанье,
    И роковое их слиянье,
    И… поединок роковой…

    Справжня поезія неможлива без уяви, без польоту фантазії, на які багаті вірші Тютчева і Фета. Візьмемо хоча б усім відоме тютчевське «Люблю грозу в начале мая…» Звичайне природне явище наприкінці вірша дуже природно переходить у незвичайну, але переконливу картину, в яку важко не повірити: весняна гроза — лише жарт богів, у яких теж свої турботи і свої вдачі:

    Ты скажешь: ветреная Геба,
    Кормя Зевесова орла,
    Громокипящий кубок с неба,
    Смеясь, на землю пролила.

    І відразу висвітлюються невидимі нитки, що зв’язують у єдине ціле усю світобудову: і небо, і землю, і людей, і богів, і прозаїчний дощ, і високу поезію.

    Читаючи Тютчева і Фета, ми заражаємося їхнім життєлюбством і спокійною мудрістю, їхнім настроєм і сприйняттям світу, і починаємо вірити, що

    Все пошлое и ложное
    Ушло так далеко.
    Все мило-невозможное
    Так близко и легко

    Не так уже мало для поетичного слова. Але, щоб навчитися його чути, треба, справді, мати непоганий художній смак.

    Твір на тему Зі ставлення людини до поезії Тютчева і Фета можна зробити висновок про її художній смак. Чи згодні ви з цим твердженням?, 10 клас, зарубіжна література

    Повернутися на сторінку Зарубіжна література

    1. Зі ставлення людини до поезії Тютчева і Фета можна зробити висновок про її художній смак. Чи згодні ви з цим твердженням?

    2. Людина і природа у поезії Ф. Тютчева

    3. Основні мотиви вірша Тютчева «Silentium». Аналіз твору

    4. Поетична музика віршів Ф. Тютчева про весну («Весняна гроза», «Весняні води»)

    5. Схожість і відмінність у поглядах на поезію Тютчева і Фета. Як я розумію поезію

    6. Темрява і світло в поезії Ф. І. Тютчева

    Комментарии закрыты.