Твір на тему Хто справжня жертва Родіона Раскольникова? (за твором Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара»), 10 клас, зарубіжна література

    Твір на тему Хто справжня жертва Родіона Раскольникова? (за твором Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара»), 10 клас, зарубіжна література

    Герой роману Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара» Родіон Раскольников учинив злочин: убив бабку-лихварку і її сестру Лизавету.

    Що ж стало причиною цього злочину? Тяжкий стан родини? Так. Убогість, що довела героя до хвороби і розпачу? І це теж. Але все-таки головна причина — у створеній самим же Раскольниковим теорії злочину «по совісті». За цією теорією люди поділяються на «звичайних» і «обраних», «великих». «Великі» можуть «для загального блага» порушувати моральні закони суспільства, можуть переступати закон.

    Раскольников довго міркував про те «тварина він тремтяча або право має». І вирішив довести насамперед собі та іншим, що може вчинити злочин «по совісті», «переступити через кров», виправдуючи його тим, що убивство старої, дріб’язкової бабки, «якій вже нічого робити на цьому світі», буде для багатьох благом, а її гроші стануть порятунком для знедолених людей.

    Але, вчинивши злочин, Родіон, що мучиться докорами сумління, розуміє, що він не з «розряду тих, хто право має». Він зневажає себе за докори сумління, за те, що виявився «твариною тремтячою». Адже, крім «нікчемної бабки», він убив її сестру Лизавету, свідка злочину. І отут теорія Раскольникова не витримує випробування життям. Намагаючись переробити свою натуру, Раскольников приходить до трагічного роздвоєння.

    Життя його розділилося на те, що було до злочину і після нього. Герой прирік себе на страждання. Він зізнається Соні: «І не гроші, головне, потрібні мені були… коли я вбив… мені треба було дізнатися тоді, чи воша я, як усі, чи людина? Чи зможу я переступити чи не зможу?» І не зміг. Не зміг переступити через свою совість. Убивши лихварку, Родіон убиває все те людське, що зв’язувало його з людським світом, з людьми: «Я не бабку вбив… я себе вбив». З цього зізнання і почалося каяття. Герой зрозумів, що всі люди непомітно зв’язані, життя кожної людини — безумовна цінність, і ніхто не має права розпоряджатися чужим життям. А потім була «явка з повинною», суд, каторга.

    Отже, Раскольников покараний. Начебто б усе просто і ясно: порушив закон — відповідай. Але зовсім не «явка з повинною» і каторга були покаранням для Раскольникова. І відповідав він не стільки перед законом, скільки перед своєю совістю. Герой відчуває провину не перед законом, а перед власним сумлінням, перед безневинно убитою Лизаветою, перед матір’ю, сестрою, Сонею Мармеладовою. Перед людьми. Перед землею своєю. І тому, щоб «спокутувати провину стражданням», він іде на Сінну площу і, як йому радила Соня, стає на коліна і цілує землю, перед якою він згрішив… «Усе заразом у ньому пом’якшилося, і полилися сльози…»

    Трагізм Раскольникова — у хибності теорії «наполеонізму». Він зрозумів це, вчинивши злочин, але повернутися до колишнього нормального життя зміг тільки через страждання. У Сибіру, на каторзі, відбувається болісне звільнення Раскольникова від ідеї «надлюдини». І є надія на його моральне відродження і повернення до людей.

    Твір на тему Хто справжня жертва Родіона Раскольникова? (за твором Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара»), 10 клас, зарубіжна література

    Повернутися на сторінку Зарубіжна література

    1. Викриття індивідуалістичного свавілля в романі Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара»

    2. Гуманістичний пафос, етика добра і любові до людей у романі Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара»

    3. Життя і творчість Достоєвського Федора Михайловича. Аналіз творчості і творів Достоєвського Федора Михайловича

    4. «Злочин і кара» — роман про російський капіталізм. Аналіз твору

    5. Зображення Петербурга Достоєвським

    6. Лужин і Свидригайлов — породження капіталізму. Характеристика образів (за романом Ф. Достоєвського «Злочин і кара»)

    7. Порушення етичних проблем у романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара»

    8. Реальні Раскольникові та їх антиподи (за романом Ф. Достоєвського «Злочин і кара»)

    9. Соціальні і філософські джерела бунту Раскольникова. Характеристика образу (за романом Ф. Достоєвського «Злочин і кара»)

    10. Теорія Раскольникова, її антигуманістичний смисл (За романом Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара»)

    11. Хто справжня жертва Родіона Раскольникова? (за твором Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара»)

    Комментарии закрыты.