Твір на тему Вірш О. Твардовського «Я убитий піді Ржевом». Аналіз вірша, 11 клас, зарубіжна література

    Твір на тему Вірш О. Твардовського «Я убитий піді Ржевом». Аналіз вірша, 11 клас, зарубіжна література

    Тогда считать мы стали раны,
    Товарищей считать —

    так писав М. Ю. Лермонтов про завершення Бородінського бою. Напевно, так узагалі кінчаються війни.

    У Великій Вітчизняній війні, відповідно до статистики, загинуло три чверті ровесників Олександра Трифоновича Твардовського. Поет відчуває провину перед ними, хоча розуміє, що «в том нет его вины»: «И не о том уж речь, что я их мог, но не сумел сберечь, речь не о том, но все же, все же, все же…»

    Ця триразова луна відгукнеться в багатьох післявоєнних віршах Твардовського, але, можливо, найперший в цьому ряду і найщемливіший — «Я убитий піді Ржевом». У заголовок винесений перший рядок — він як перший пам’ятник.

    Назва вже не відпускає тебе, і ти мимоволі вчитуєшся і вслухуєшся в ці страшні слова: не може говорити про себе людина, якої вже немає на цій землі.

    Вірш цей — монолог і жагуча сповідь людини, якої вже немає в живих. Вона говорить з нами з небуття, не напередодні загибелі, а вже після неї. І холод пробирає тебе з голови до ніг…

    Герой цього вірша загинув у Тверській, тоді ще Калінінській області, під маленьким містом Ржевом, де йшли кровопролитні бої, де на карту була поставлена доля Батьківщини.

    Война гуляет по России,
    А мы такие молодые…

    Ці слова поета Межирова — і про нашого героя.

    З далекої війни він звертається до нас усіх і до кожного особисто з найважливішим повідомленням — про свою смерть. І монолог його — як скупі рядки похоронки, тому у вірші немає ні епітетів, ні метафор, ні уособлень… Вони були б тут недоречні.

    Хлопцеві, убитому піді Ржевом, навіть мертвому необхідно знати, «чи наш Ржев нарешті». Відповідей на свої питання він уже ніколи не почує. Вони — риторичні:

    И у мертвых, безгласных,
    Есть отрада одна:
    Мы за родину пали,
    Но она — спасена.

    Тепер загиблий солдат говорить уже не тільки від свого імені. Тендітне соло переходить у багатоголосся:

    Наши очи померкли.
    Пламень сердца погас.
    На земле на поверке
    Вызывают не нас.

    Вони виконали свій обов’язок і залишили нам найщедріший дарунок — життя.

    Закінчилася ніби перша частина вірша — власне реквієм. Міняється тема, стає швидшим ритм. Начебто потрібно встигнути сказати ще щось дуже важливе, може, найголовніше:

    Нам свои боевые
    Не носить ордена.
    Вам — все это, живые,
    Нам — отрада одна:
    Что недаром боролись
    Мы за родину-мать.
    Пусть не слышен наш голос —
    Вы должны его знать.

    Це вже не просто монолог і не багатоголосся загиблих, а заклик до діалогу з живими.

    Загальна перемога з’єднує живих і полеглих. І ніби врозріз із загальноприйнятим «ми в боргу перед загиблими» звучать, може, найделікатніші рядки:

    И никто перед нами
    Из живых не в долгу.

    Мертві звільняють живих від тягаря пам’яті і відповідальності, від яких порядній людині неможливо звільнитися.

    І знову як рефрен звучить «Я убитий піді Ржевом», і знову міняються місцями особові займенники. Тепер на зміну «ми» приходить «я». І звучить звертання безіменного солдата Великої Вітчизняної до всіх живих:

    Я вам жизнь завещаю —
    Что я больше могу?

    Як сказано було в книзі про Василя Тьоркіна, «тут ни убавишь, ни прибавишь».

    Твір на тему Вірш О. Твардовського «Я убитий піді Ржевом». Аналіз вірша, 11 клас, зарубіжна література

    Повернутися на сторінку Зарубіжна література

    1. Антивоєнні мотиви в літературі ХХ століття

    2. Василь Тьоркін — мій герой

    3. Василь Тьоркін — узагальнений образ солдата-визволителя (за поемою О. Твардовського «Василь Тьоркін»)

    4. Війна у творчості Твардовського (за творами О. Т. Твардовського)

    5. Вірш О. Твардовського «Я убитий піді Ржевом». Аналіз вірша

    6. Життя і творчість Олександра Твардовського. Аналіз творчості і творів Олександра Твардовського

    Комментарии закрыты.