Твір на тему Така різна поезія Маяковського…, 11 клас, зарубіжна література

    Твір на тему Така різна поезія Маяковського…, 11 клас, зарубіжна література

    І оглядатися на Маяковського нам, а може, і нашим онукам доведеться не назад, а вперед.
    Марина Цветаєва

    Двадцяте століття, століття суспільних протиріч, ламання старого, століття світових воєн і революцій. Це століття мало потребу у своєму поеті, що зміг би про нього розповісти як громадянин і поет. І тепер, коли XX століття вже увійшло в історію, розумієш, що можна назвати багато імен, але воно було б немислиме без В. Маяковського. З його натиском, з його вірою в події, що відбуваються, вмінням бачити і розуміти — хто ще міг бути уособленням століття? Права М. І. Цветаєва, що назвала В. Маяковського першим серед поетів того часу. Не беруся судити, чи виграє поезія, коли в ній поєднують політику і лірику, але Маяковський це зробив, і зробив геніально:

    И только
    боль моя
    острей,
    стою, огнем обвит,
    на несгораемом костре
    немыслимой любви.
    («Человек»)

    У В. Маяковського своє місце в історії і, природно, у темі революції. Старше покоління знає поета як автора гасел і плакатів, «Левого марша», «Стихов о советском паспорте», вірша «Товаришу Нетте — пароходу и человеку», їм до душі його відкритість, захопленість побудовою нового суспільства. Але навряд чи вони задумувалися над тим, наскільки глибокий був поет у своїх прозріннях і сумнівах, як хотів бути зрозумілим!

    Відразу після похорону Маяковського М. Цветава писала: «Боюся, що, незважаючи на народний похорон, на всю пошану йому, Росія дотепер не зрозуміла, хто їй був даний в особі Маяковського». Вдумаємося и рядки Маяковського:

    Я хочу быть понят
    моей страной.
    А не буду понят,
    что ж,
    По родной стране
    пройду стороной,
    как проходит
    косой дождь.

    Це завершення вірша «Додому», яке не потрапило тоді на сторінки книг… Багато про що говорять ці рядки: про поета задиристого, сміливого, але в груди якого, за словами А. В. Луначарського, «було вкладено і билося гаряче, ніжне серце». Спробуємо почути, як стукало це велике людське серце:

    Хорошо вам,
    А мне
    сквозь строй,
    сквозь грохот.
    как пронести любовь к живому?

    Живе, тепле, людське Маяковський цінував понад усе на світі. У його віршах і поемах багато звірів, птахів, навіть у дощу він зумів роздивитися сторожко скошені очі, теплі дні післявоєнного світу порівнював зі щенятами з андерсенівських казок. Маяковський усе життя повставав проти кам’яної, чавунної величі монументів, не виносив їхньої пишності і мертвості. У віршах «Остання петербурзька казка» він з доброю усмішкою спостерігає за тужливим Мідним вершником, що назавжди закований у мідь і є в’язнем власного міста.

    Маяковський — людина дивної здатності відчувати світ яскравим, таким, що вміє любити і ненавидіти:

    Ненавижу всяческую мертвечину,
    обожаю всяческую жизнь!

    Один з перших віршів раннього Маяковського —

    А вы
    ноктюрн сыграть
    могли бы
    на флейте водосточных труб?

    Як зрозуміти цей дивний і зухвалий вірш? Андрій Платонов запропонував свій варіант: «Він змушений був зіграти на тому інструменті, що був у нього «під руками»… Письменник вважає, що Маяковський передає страшний трагізм існування поета в оточенні нерозуміння. Прекрасне існує тільки в його уяві!.. Може, не варто ускладнювати Маяковського, адже він і так непростий. І не біда, якщо кожен зрозуміє його по-своєму.

    Який чудовий вірш «Послухайте!»:

    Если звезды зажигают,
    значит, это кому-нибудь нужно,
    значит, кто-то хочет, чтобы они были,
    значит, кто-то называет эти плевочки
    жемчужинами…

    Як м’яко звучить звертання: «послухайте…» Якою ніжністю перейнятий вірш «Скрипка і трошки нервово», за яким на любимовській Таганні був поставлений цілий спектакль:

    Знаете что, скрипка?
    Мы ужасно похожи!
    Я вот гоже
    ору —
    а доказать ничего не умею!
    Давайте будем жить вместе!

    А вірш «Дешевий розпродаж» змушує здригнутися від безвихідності життя:

    Сегодня
    в Петрограде…
    ни за грош
    продается драгоценная корона.
    За человечье слово —
    не правда ли, дешево?

    Маяковський був закоханий у життя, про його оптимізм завжди говорять, а в його душевний біль просто не вірять, а він був:

    Я одинок, как последний глаз,
    у идущего к слепым человека.

    Поет, люблячи людей, прагне перебороти розрив між людиною і людством, вивівши до великої правди людських почуттів. От як він писав про Людину:

    Это я
    сердце флагом поднял,
    небывалое чудо XX века.

    Маяковський дуже різний, не завжди той, якого презентувала офіційна точка зору, але завжди цікавий, чесний, різноманітний у виборі тем і для багатьох читачів великий поет часу. Вірші поета і сьогодні потрібні!

    Твір на тему Така різна поезія Маяковського…, 11 клас, зарубіжна література

    Повернутися на сторінку Зарубіжна література

    1. Життя і творчість Володимира Маяковського. Аналіз творчості і творів Володимира Маяковського

    2. Маяковський — поет-новатор. Аналіз творчості

    3. Новаторство поезії Маяковського

    4. Така різна поезія Маяковського…

    5. Футуризм як творчий шлях Маяковського

    6. Характеристика образу ліричного героя у вірші В. Маяковського «Лілечко!»

    7. Хто для мене Маяковський…

    Комментарии закрыты.