Твір на тему Суперечливість образу Фауста. Характеристика образу Фауста, 9 клас, зарубіжна література

    Твір на тему Суперечливість образу Фауста. Характеристика образу Фауста, 9 клас, зарубіжна література

    Слепец, кто гордо носится с мечтами,
    Кто ищет равных нам за облаками!
    Стань твердо здесь — и вкруг следи за всем:
    Для дельного и этот мир не нем.
    Й. В. Гете

    Гете писав філософську драму «Фауст» майже все життя: перші нариси з’явилися до 1773 року, а останні сцени закінчено влітку 1831 року, за півроку до смерті. За цей період у Європі відбулася Велика Французька революція, відшуміли наполеонівські війни, революція 1830 року. Змінювалися і погляди самого Гете. Місце і час дії драми умовні, тобто позбавлені точних історичних прикмет, а Фауст — образ, побудований на узагальнених рисах, властивих людям узагалі, у будь-яку епоху.

    На самому початку драми, у «Пролозі на небесах», починається суперечка про людину, про зміст її існування. На думку Мефістофеля, людина — істота незначна, безпомічна, жалюгідна, всі її домагання на пізнання світу — суцільна зарозумілість:

    Я вижу лишь одни мученья человека.
    Смешной божок земли, всегда, во всех веках
    Чудак такой же он, как был в начале века!

    Господь протиставляє Мефістофелю свою віру в людей:

    Пока еще во мраке он блуждает,
    Но истины лучом он будет озарен;
    Сажая деревцо, садовник уже знает,
    Какой цветок и плод получит уже он.

    Він виділяє з усіх Фауста, вважаючи, що той зможе перебороти свої омани, тому дає Мефістофелю можливість випробувати вченого. Таким чином, у «Пролозі» не тільки позначений основний конфлікт драми, але й намічена його оптимістична розв’язка. При цьому врахована не тільки подвійність натури кожної людини (особливо — Фауста, що йде попереду свого покоління). Враховано і те, що боротьба з дияволом буде нелегкою. Фауст буде осягати істину, переборюючи великі спокуси.

    У першій сцені ми бачимо кабінет ученого, що розчарувався у своїй науці. Вона не наблизила його до пізнання істини. Фауст намагається знайти її за допомогою магії. Але — теж марне. Поява Мефістофеля поглиблює сумніви героя. Він з радістю хапається за можливість задовольнити спрагу знань. Фауст, як справжній учений, ставить експеримент над власною душею. І спроба любові, спроба почати життя спочатку — частина цього експерименту. Тут виявляється аморальність Фауста — він готовий ставити досліди і над душею іншої людини, безневинної і чистої дівчини. Крім того, спокусивши Маргариту за допомогою Мефістофеля, Фауст стає винуватцем загибелі її брата і смерті матері. Фауст кидає Маргариту в найважчий момент її життя, коли вона очікує дитину. І річ не тільки в тому, що він перекладає усю відповідальність за долю дитини на її плечі, але й у тому, що Маргарита, яка народила дитя без чоловіка, страждає від відсталості і нетерпимості оточення. Фауст приходить за нею в темницю, але вже не може врятувати молоду жінку. Маргарита сама хоче зазнати покарання. Каяття, нехай недовге, почуває і сам Фауст. Його експеримент провалився.

    У другій частині драми Фауст одружується з Прекрасною Єленою, через яку колись спалахнула Троянська війна. Але й ця спроба не вдалася: подібно до Ікара, що злетів до сонця, гине їхній син, а Єлена стає неясною примарою і зникає.

    Фауст намагається перетворити навколишній світ. Під його керівництвом люди осушують частину моря, щоб звести нове місто. Але й тут реаліст Гете показує, як в ім’я загального блага зруйновано мирний затишок двох старих. Гете викриває оману дуже багатьох перетворювачів: бідному сліпому Фаустові здається, що люди закладають фундамент дамби, а насправді — лемури риють йому могилу. Але втомлений старий герой усе-таки знаходить щастя. Він знаходить його в боротьбі, у невпинності зусиль:

    Лишь тот достоин жизни и свободы,
    Кто каждый день идет за них на бой!
    Всю жизнь в борьбе суровой, непрерывной
    Дитя, и муж, и старец пусть ведет,
    Чтоб я увидел в блеске силы дивной
    Свободный край, свободный мой народ!

    І тоді мить варто зупинити: шкода тільки — ціль недосяжна. Мефістофель так і не виграв свою суперечку за душу Фауста. Тому що Бог відкрив йому вишу моральність — боротьбу за загальне благо, і це прозріння рівносильне спасінню душі.

    Але одна із найголовніших проблем драми, як і раніше, є актуальною: проблема відповідальності вченого перед суспільством за свої експерименти. Століття, що минуло, повне жорстоких прикладів: Хіросіма, наша чорнобильська трагедія, витрати хімічної промисловості — пестициди. Учені зобов’язані пам’ятати про людей, про їхні лиха і радості і не змушувати страждати інших, як Фауст, котрий вирішив, що вченому і магу усе дозволено. Але його вічне дерзання, заперечення спокуси спокою і достатку, безперервна праця в ім’я майбутнього гідні наслідування і вдячної пам’яті.

    Твір на тему Суперечливість образу Фауста. Характеристика образу Фауста, 9 клас, зарубіжна література

    Повернутися на сторінку Зарубіжна література

    1. Балада Й. В. Гете «Вільшаний король». Аналіз твору

    2. Відтворення передових просвітницьких ідей епохи у філософській трагедії «Фауст» Й. В. Гете

    3. Добро і зло у трагедії Йоганна Вольфґанґа Гете «Фауст»

    4. Життя і творчість Йоганна Вольфганга Гете. Аналіз творчості і творів Йоганна Вольфганга Гете

    5. Злі сили в образі Мефістофеля з трагедії Йоганна Вольфганга Гете «Фауст»

    6. «Любов! Блаженство! Серце! Бог!» (Тема кохання в трагедії Гете «Фауст»)

    7. Мефістофель — супутник Фауста. Характеристика образу Мефістофеля (за трагедією Й. В. Гете «Фауст»)

    8. Про почуття і не тільки… (за творами Иоганна Вольфганга Гете «Фауст» і Тараса Шевченка «Катерина»)

    9. Протистояння добра і зла в трагедії Й. В. Гете «Фауст»

    10. Суперечливість образу Фауста. Характеристика образу Фауста (за трагедією Й. В. Гете «Фауст»)

    11. Суть протистояння Фауста і Мефістофеля у трагедії Й. В. Гете «Фауст»

    12. Фантастичне та реальне в баладі Й. В. Гете «Вільшаний король»

    13. Через що між Богом і Мефістофелем почалася суперечка? (За твором Гете «Фауст»)

    14. «Я тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого» (Образ Мефістофеля у трагедії Гете «Фауст»)

    Комментарии закрыты.