Твір на тему «Щоб добрим бути, я обрав жорстокість…». Роздуми за трагедією В. Шекспіра «Гамлет», 9 клас, зарубіжна література

    Твір на тему «Щоб добрим бути, я обрав жорстокість…». Роздуми за трагедією В. Шекспіра «Гамлет», 9 клас, зарубіжна література

    У кожного народу та в кожної доби свої уявлення про Добро і Зло, своє розуміння честі й сили, провини й спокутування. Але які б ідеальні уявлення не існували, які б світлі чи темні фарби люди для цього не використовували, я впевнена, що конкретна людина сприймає Добро і Зло не застиглим, статичним монолітом, а бачить у них відтінки та напівтони, йде на шляху до розуміння цього на компроміси, зазнає розчарування, укріпляє чи, навпаки, втрачає віру у краще, бореться за свій ідеал або відступає від нього. Однозначних рецептів у житті немає. Тому й шлях до своєї мети в кожного свій, власний, і засоби боротьби на цьому шляху свої. Іноді можна почути: «Мета виправдовує засоби». А якщо подумати: чи можна дійти до світлої мети, торкнутися ідеалу чистоти брудними руками?

    Мабуть, тому нас приваблюють твори, де герої вирішують подібні проблеми. Мабуть, тому й через п’ять століть здається сучасником шекспірівський Гамлет. Його особистість цікава і близька, зрозуміла і таємнича. Він і сьогодні жива людина! Можна погоджуватися з його вчинками й думками, можна засуджувати й зовсім не сприймати їх, але про них хочеться міркувати. Вражає шлях Гамлета до Істини, його страх перед можливою помилкою — не за себе, а за іншу людину, навіть ворога.

    Не відкидаючи можливості появи Привида й розмови з ним, герой перевіряє його версію, як слова будь-якої людини. Хоч би Клавдій був йому тричі неприємний — на людину не можна зводити наклеп, Вражає при цьому його винахідливість, талант психолога й режисера ситуації, коли дає завдання акторам розіграти епізод отруєння свого батька, щоб бути впевненим у своєму праві карати.

    Показне божевілля Гамлета — теж своєрідна «пастка», що примушує інших героїв розкритися. Крім того, божевілля Гамлета символічне: у Шекспіра божевільні і блазні — носії справедливості, наймудріші.

    Правда, не дуже розмірковуючи, чи можна заколоти Полонія — лицемірного міністра (пам’ятаєте його діалог із Гамлетом про хмарки?), вважаючи, що за килимом сам Клавдій, Гамлет навіть аніскільки не шкодує, що вбив людину, та ще й батька своєї коханої:

    Ты, жалкий, суетливый шут, прощай!
    Я метил в высшего, прими свой жребий.
    Вот как опасно быть не в меру шустрым.

    Напевне, він так спокійно сприймає свою помилку, а потім так стримано переживає смерть Офелії, бо вже зробив для себе важкий вибір: «Бути чи не бути?» «Не бути» — значить «покориться, пращам и стрелам яростной судьбы», терпіти

    …глумленье века,
    Гнет сильного, насмешку гордеца,
    Боль презренной любви, судей медливость,
    Заносчивость властей и оскорбленья,
    Чинимые безропотной заслуге…

    «Бути» — значить, «ополчась на море смут, сразить их Противоборством». Ми відчуваємо, наскільки важко для Гамлета зробити цей вибір. Не тому, що він не вірить у власні сили й не розраховує вистояти проти Зла й перемогти. Тому, що він знає: захищаючи Добро, йому треба ставати жорстоким і нещадним. Гамлетові моторошно: а якщо те світле, за що він бореться, щезне в ньому самому під натиском тієї жорстокості безповоротно? Його короткий життєвий шлях — гуманного, талановитого юнака, філософа, мрійника, який ладний був творити й будувати — став дорогою воїна з мечем у руці, що втратив усе: батька, матір, друзів, кохану, навіть саме життя. Усе, крім честі, гідності й віри.

    Гамлет намагався відкрити матері очі на події, але королева обрала чоловіка і трон, зрадивши сина. Це Гамлет ставить теж у провину Клавдієві. Кохана збожеволіла після смерті вбитого ним батька, але вона теж готова була зрадити його, погодившись доносити Полонію всі слова Гамлета. Два шкільних товариші — перш за все придворні, бо, не вагаючись, везуть Гамлета в пастку, на вірну смерть. Упевнившись у цьому, Гамлет підмінює наказ:

    В том и забава, чтобы землекопа
    Взорвать его же миной; плохо будет,
    Коль я не вроюсь глубже их аршином,
    Чтоб их пустить к луне.

    Шляхетний юнак Лаерт, не роздумуючи, викликає Гамлета на дуель. Помета за батька цілком зрозуміла, але ж навіщо зброєю високого почуття обирається зрадницьки отруєна рапіра? Тільки перед смертю, переживаючи справедливість Божого покарання, Лаерт не просто зізнається Гамлету — він цілком виправдовує суперника:

    Простим друг другу, благородный Гамлет.
    Да будешь ты в моей безвинен смерти
    И моего отца, как я в твоей!

    «Бути» для Гамлета ще й в тому, щоб довести до кінця високу помету, відплатити по заслузі Клавдієві, а також розповісти світові правду про себе. «Бути» — ще й в тому, щоб вирішити долю своєї країни, віддаючи свій «вмираючий голос» Фортинбрасові, бо немає гіршого для держави, як залишитися серед розбрату. Він сприймає Фортинбраса не як ворога, а як гідну мужню людину, що прийшла помститися за батька, схожу за долею на нього самого. Тобто Гамлет реально сприймає ситуацію, не вигадуючи абстрактного суперника.

    Гамлет не хотів бути воїном — йому довелося стати ним. Він не встиг створити добре й прекрасне — він ціною свого життя розчистив для нього місце, зберігши добро у власній душі.

    Твір на тему «Щоб добрим бути, я обрав жорстокість…». Роздуми за трагедією В. Шекспіра «Гамлет», 9 клас, зарубіжна література

    Повернутися на сторінку Зарубіжна література

    1. Автобіографія Джульєтта Капулетті

    2. Вірність ідеалам справедливості та гуманізму у творах епохи Відродження (М. Сервантес «Дон Кіхот» і В. Шекспір «Ромео і Джульєтта»)

    3. Вічність проблем трагедії «Гамлет», або чим близький Гамлет сучасній людині?

    4. Вічність теми любові в трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульетта»

    5. Гамлет— ідеальний герой свого часу

    6. Гамлет із данського літопису та його переосмислення Шекспіром

    7. Головне питання трагедії «Гамлет» В. Шекспіра («Бути чи не бути?»)

    8. Життя і творчість Вільяма Шекспіра. Аналіз творчості і творів Вільяма Шекспіра

    9. Моє співчуття Гамлету (за трагедією «Гамлет» В. Шекспіра)

    10. Монолог «Бути чи не бути?» — пік роздумів і сумнівів Гамлета (за трагедіює «Гамлет» В. Шекспіра)

    11. Сонети— це ключ, котрим Шекспір відкрив своє серце (У. Вордсворт)

    12. Сприйняття кохання в сонетах Шекспіра та його ренесансні особливості

    13. «Торгує той дрібними почуттями, хто серце всім на показ відкрива» (В. Шекспір)

    14. Трагедія «Гамлет» Вільяма Шекспіра. Аналіз твору

    15. Трагедія і торжество кохання (за трагедією В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»)

    16. У чому трагедія Офелії? Характеристика образу (за трагедією «Гамлет» В. Шекспіра)

    17. Філософська глибина та гуманістична наснага трагедії Шекспіра «Гамлет»

    18. Художній образ Гамлета. Характеристика образу Гамлета (за трагедією В. Шекспіра «Гамлет»)

    19. Чи близький нам Гамлет сьогодні? (за трагедією «Гамлет» В. Шекспіра)

    20. Шекспірівське питання (за трагедією Вільяма Шекспіра «Гамлет, принц Датський»)

    21. «Щоб добрим бути, я обрав жорстокість…». Роздуми за трагедією В. Шекспіра «Гамлет»

    Комментарии закрыты.