Твір на тему Образність сили в поезії Рільке, 7 клас, зарубіжна література

Твір на тему Образність сили в поезії Рільке, 7 клас, зарубіжна література

Вірші австрійського поета Райнера Марії Рільке мають філософське спрямування:

По всьому — це. І це кінець надходить.
Та я повинен і осліпши йти.
Чому мене примушуєш доводить,
Що Ти єси, хоч зник для мене Ти?

У його поезії вражає сприйняття ліриком життя, яке настає після смерті, неначе смерть не є реальним кінцем, не є фіналом. Ця думка простежується майже в кожному його вірші. Отже, беручи до уваги його ставлення до людського буття, можна з впевненістю стверджувати, що поетична тематика Рільке доволі насичена питаннями про місце, роль і долю людини в цьому жорстокому світі, де «пітьма горує над усім». Завдяки саме такому гострому світосприйняттю поет у змозі відчути та зрозуміти цей світ екзистенційно:

Ах, чи хто-небудь
ше нам потрібен?…
… почуваєм себе ми не зовсім, як вдома,
в усвідомленім світі…

Цим і доводиться той факт, що дуже багато уваги приділяється внутрішньому буттю людини, її душевним переживанням та вічним проблемам життя й смерті. І на перший план висувається фатальна, не здатна щезнути самотність кожної окремої людини в цьому абсурдному світі:

Бездомному вже дому не знайти,
Самотній — самоти вже не здолає,
Не спатиме, читатиме, листи
Писатиме чи вийде в парк брести
Алеями, де листя опадає.

Не раптово автора привабили саме такі, на перший погляд, дещо незвичні образи в його ліриці. І далеко не кожен спроможний такими простими та повсякденними словами відобразити на папері те, що вимальовувалося в його уявленні, спробувати розкрити сенс питань, недосяжних і віддалених для людини, яка жодного разу не цікавилася ними, змусити людину бентежитися й хвилюватись через те, що ми не маємо ні сили, ні будь-якої можливості, щоб розпоряджатися своєю долею, не маємо змоги її змінити. І тут можна навіть провести паралелі, вказати на зв’язок між деякими головними і часто вжитими термінами в поезії Рільке.

Слово та Бог. Поет надає слову таку владу й силу над людським станом, коли воно може як підвищити його моральну та духовну красу, так і змусити людину боятися тих слів, що можуть образити, принизити і навіть вбити:

Слова убогі і щоденно вжиті, —
я їх люблю, непишні ці слова…

або

Я так боюсь всіляких людських слів.
На все у них є ясний рішенець.

Іноді стає сумно за Слова, бо втрачають вони цінність для багатьох:

Давно зужиті всі слова.

Так і влада Бога над людськими долями то лагідна, то жорстока, повна «страшної» справедливості:

Волай, волай!
Можливо, крик долине й приведе
Спасителя сюди…
О, Господи, дай кожному його єдину смерть.
Вмирання з кожного життя іде,
тут він кохав, творів і горя мав ущерть.

Так само об’єднані поняття життя та смерті, які в жодному разі не відокремлюються, а навпаки, доповнюють і немов продовжують одне одного.

Важко точно визначити, що саме приваблює в поезії Рільке. Мабуть, і цінуємо ми його за те, що таких поетів раніше знищував тоталітарний режим: за «їхню вищість, образність, духовну аристократичність» та вселюдськість. Такі митці завжди були самотніми в цьому світі, вони найкраще розуміли й космічну самотність.

Твір на тему Образність сили в поезії Рільке, 7 клас, зарубіжна література

Повернутися на сторінку Зарубіжна література

1. Боротьба за незалежність у «Пісні про Правду» Р. Рільке

2. Втілення сили мистецтва в образі Орфея з вірша Райнера Марії Рільке «Орфей, Еврідіка, Гермес»

3. Духовна і образна сила поезії Рільке

4. Життя і творчість Райнера Марії Рільке. Аналіз творчості і творів Райнера Марії Рільке

5. Історія Україна очима австрійського поета (за новелою Райнера Марії Рільке «Пісня про Правду»)

6. Ліричний герой у поезії P. M. Рільке

7. Людина, рівна Богові? (за твором Р.-М. Рільке «Пісня про правду»)

8. Образність сили в поезії Рільке