Твір на тему Маяковський — поет-новатор. Аналіз творчості, 11 клас, зарубіжна література
…створення правил — це не є сама по собі мета поезії, інакше поет виродиться в схоласта, що вправляється в складати правил для неіс-нуючих або непотрібних речей і положень.
В. Маяковський
Їх було четверо, великих, хоробрих, що насмілилися залишити протоптані шляхи і піти поетичним бездоріжжям. Двоє визнаних і шанованих і двоє, що заперечуються або принаймні підлягають дискусії.
Тредіаковський, Пушкін, Некрасов, Маяковський… Вони замінили прийоми і поетичний словник попередників більш демократичним, зрозумілим більшості читачів. «Высокопарныя славенщизиа ныне уху моему жестка кажется», — скаже Тредіаковський і замінить «вірші» поезією. Пушкін доведе двоскладові стопи до досконалості і буде обвинувачений у грубості поетичного словника. Некрасов відгранує трискладові стопи і введе в словник поезії незграбний селянський говір. Маяковський же відкриє нову систему віршування і дасть слово «вулиці без’язикій».
Правда, вже в Пушкіна можна зустріти поетичні проби в цьому роді, і він передбачав, що з’явиться поет, який «зробить тонічний вірш народним». Різностопні вірші зустрічаємо ми в байках і у великого Грибоедова, вільно поводиться з римою Некрасов. Таким чином, у Володимира Володимировича були геніальні попередники.
В основі вірша Маяковського — ритм події, що зображується.
Я недаром вздрогнул.
Не загробный вздор.
В порт
горящий,
как расплавленное лето.
Разворачивался и входил
«Товарищ Теодор
Нетте».
Невже немає тут картини входу судна и порт: два грубих привітальних гудки, потім повільний поворот корпусу і після паузи здвоєний удар якоря об воду?
Другим відкриттям Маяковського була пауза як ритмічна одиниця вірша. Навіть у Пушкіна «плазують вужі», тобто вставляється слово «уж», щоб одержати потрібну стопу, потрібну тривалість: «Читатель ждет уж рифмы «младость». Тепер стопи не те щоб скасовуються, а просто вже не панують у рядку. Не треба більше підраховувати порядок і кількість наголошених і ненаголошених складів. Важливий тільки підрахунок наголошених складів, навколо яких групуються ненаголошені.
Те, що вражає звичайно читача — драбинка, — найменш важлива частина стилю Маяковського. У чернетках поет обходився без неї і без розділових знаків, але при друкуванні наполягав на «драбинці»: він був переконаний, що розділових знаків мало для правильної передачі інтонації. Стихія Маяковського — це стихія усного мовлення. Не читати по складах, а слухати «агітатора, горлана-главаря» і разом з ним переживати поетичні осяяння або мучитися в пошуках потрібного слова, якого просто немає в мові і яке потрібно народити «в муках ночей… величием равное Богу». Усне мовлення привело і до «нової» рими, іменованої «бідною», або складеною, або асонансною, що просто живе в плині живого слова.
В поцелуе рук ли, губ ли,
в дрожи ль тела близких мне
красный цвет моих республик
тоже должен пламенеть,
В раздетом бесстыдстве, в боящейся дрожи ли,
но дай твоих губ неисцветную прелесть.
Мы с сердцем ни разу до мая не дожили,
а в прожитой жизни лишь сотый апрель есть.
На місці умовних поетичних відчувань, що прийшли ще з манірного XVIII століття, Володимир Володимирович споруджує «громаду-любов і громаду-ненависть» — точно за прозрінням Некрасова: «То сердце не научится любить, которое устало ненавидеть».
Твір на тему Маяковський — поет-новатор. Аналіз творчості, 11 клас, зарубіжна література
Повернутися на сторінку Зарубіжна література