Твір на тему Лужин і Свидригайлов — породження капіталізму. Характеристика образів (за романом Ф. Достоєвського «Злочин і кара»), 10 клас, зарубіжна література

    Твір на тему Лужин і Свидригайлов — породження капіталізму. Характеристика образів (за романом Ф. Достоєвського «Злочин і кара»), 10 клас, зарубіжна література

    Для Ф. М. Достоєвського капіталізм — це суспільство, де є не тільки просто багаті і бідні, але і люди, які абсолютно втратили себе в цьому житті, які вже ніколи не піднімуться з дна. Прикладом може служити хоча б родина Мармеладових. У крику Катерини Іванівни, у її розповіді про минуле життя вкладена гірка правда про людей, які нікому не потрібні в цьому світі й у цьому бездушному місті. У міру того як розгортається оповідь, образ Петербурга ускладнюється, стає символом страшного світу, де знедоленому, слабкому немає порятунку, де тріумфує безсовісна торгашеська мораль, де усе продається і купується. На сторінках роману з’являється галерея «ділових людей», що паразитують на людському горі. Одні з’являються мимохідь: шахрай Кох, що скуповує в бабки-лихварки прострочені речі; власник пивної Душкін, купець Юшин, що здає підозрілі дешеві номери, Луїза Іванівна, Дарія Францевна, що торгують жінками, і т.д. З деякими автор роману знайомить нас докладно, оголюючи їхню психологію. Достоєвський з неприхованою ворожістю говорить про Лужина — літнього пана, «манірного, ставного, з обережною і гидливою пикою». Це Чичиков епохи 60-х років XIX століття, Чичиков, здатний на будь-яке злодіяння. Достоєвський вклав у вуста негідника Лужина теорію «особистого збагачення»: «возлюби перш за всіх одного себе» усе на особистому інтересі засноване). Суть усіх його діянь зводиться до теорії «цілого каптана»: ні з ким нічим не ділися! Він розбагатів і «більш за все боявся… от уже кілька років викриття». Тільки бридливість і презирство викликає в Раскольникова цей ділок новітньої формації. За словамиЛужина, потрібно відкинути будь-який моральний борг перед іншими людьми. Його девіз: «Здобуваючи для себе, я здобуваю ніби для всіх». Через Лужина Раскольников зрозумів, до чого може призвести його ідея про право «обраних» на вседозволеність.

    На відміну від Лужина Свидригайлов — фігура не тільки відразлива, але і трагічна. Він пройшов «життєву школу» у петербурзьких кублах; зненацька прийшло багатство, влада над кріпаками — усе це розбестило його. Достоєвський огортає життя Свидригайлова таємницею. Ми не можемо сказати, які злодіяння на совісті Свидригайлова, у чому він винний. У душі цієї людини під пеленою пороків ще жевріє іскра добра. Душу Свидригайлова розбудило кохання до Дуні. Після того як він зненацька для самого себе пожалів її, у ньому немов щось перевернулося. Заговорила совість. Свидригайлов іде з життя, наостанок рятуючи від убогості і загибелі Соню, сиріт Мармеладових і свою наречену.

    Гроші і влада — з одного боку, з іншого боку — добрий тиран…

    Раскольников все чіткіше відчуває внутрішній, зв’язок своєї теорії з поглядами Лужина і Свидригайлова. Адже і вони вважають, що людині, що володіє силою і владою, «усе дозволено». Раскольников говорить Лужину з приводу його міркувань: «А доведіть до наслідків те, що ви нещодавно проповідували, і вийде, що людей різати можна…» Свидригайлов, якого гостро ненавидить Раскольников, говорить йому: «Ми одного поля ягоди». Що спільного між цим злочинцем-людиною і страждальцем за людство? Напевно, те, що обидва вони — нехай з різних мотивів — вважали за можливе «переступити через кров».

    Раскольников готовий в ім’я порятунку людства «страждання взяти на себе». Свидригайлов не витримав мук пам’яті і пішов з життя… А Лужин? Лужини… залишилися. І своє від життя вони будуть брати, переступаючи через усіх!..

    Твір на тему Лужин і Свидригайлов — породження капіталізму. Характеристика образів (за романом Ф. Достоєвського «Злочин і кара»), 10 клас, зарубіжна література

    Повернутися на сторінку Зарубіжна література

    1. Викриття індивідуалістичного свавілля в романі Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара»

    2. Гуманістичний пафос, етика добра і любові до людей у романі Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара»

    3. Життя і творчість Достоєвського Федора Михайловича. Аналіз творчості і творів Достоєвського Федора Михайловича

    4. «Злочин і кара» — роман про російський капіталізм. Аналіз твору

    5. Зображення Петербурга Достоєвським

    6. Лужин і Свидригайлов — породження капіталізму. Характеристика образів (за романом Ф. Достоєвського «Злочин і кара»)

    7. Порушення етичних проблем у романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара»

    8. Реальні Раскольникові та їх антиподи (за романом Ф. Достоєвського «Злочин і кара»)

    9. Соціальні і філософські джерела бунту Раскольникова. Характеристика образу (за романом Ф. Достоєвського «Злочин і кара»)

    10. Теорія Раскольникова, її антигуманістичний смисл (За романом Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара»)

    11. Хто справжня жертва Родіона Раскольникова? (за твором Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара»)

    Комментарии закрыты.