Твір на тему Експеримент професора Хіггінса (за п’єсою Б. Шоу «Пігмаліон»), 10 клас, зарубіжна література

    Твір на тему Експеримент професора Хіггінса (за п’єсою Б. Шоу «Пігмаліон»), 10 клас, зарубіжна література

    Однією із найпопулярніших п’єс Бернарда Шоу є його драма «Пігмаліон». Сюжет її навіяний автору давньогрецьким міфом про скульптора Пігмаліона, який закохався у своє створіння — статую прекрасної Галатеї і силою свого кохання ожи-вив її. У п’єсі Б. Шоу історія дещо інша. Зовсім випадково відомий учений-лінгвіст Генрі Хіггінс зустрічається із молодою дівчиною Елізою, яка продавала на вулиці квіти й на парі із полковником у відставці Пікерінгом, який теж займався мовознавством, береться перетворити цю вуличну квіткарку на світську герцогиню. Полковник Пікерінг обіцяє Хіггінсу сплатити все, скільки буде коштувати цей експеримент, ще й до того обіцяє визнати професора найталановитішим педагогом у світі.

    Починається незвичайний експеримент. Професор Хіггінс активно береться за справу. Але й завдання в нього не з легких: вулична квіткарка з явно визначеним мессонгрівським діалектом, яка і уявлення не має про світські манери поведінки, повинна в досить-таки короткий відрізок часу опанувати не лише літературну мову, а й набути навичок поведінки, які властиві дамі з вищого світу. Власне кажучи, професорові потрібно створити нову людину, нову особистість. Генрі Хіггінс ретельно береться за свої обов’язки вчителя: старанно й наполегливо навчає дівчину, як правильно вимовляти слова, будувати речення, працює над збільшенням її словникового запасу, слідкує за тим, щоб у мові дівчини не було нічого притаманного її колишньому оточенню. Але йому довелося не лише працювати з Елізою над правилами фонетики й орфоепії. Не менше важило й те, як дівчина вміла поводитися в суспільстві. Хіггінс водив Елізу на концерти класичної музики, в оперу, на художні виставки, навчав, як поводити себе в тій чи іншій ситуації, прищеплював гарні манери.

    «Але якби ви знали, як це цікаво — узяти людину й навчити її говорити інакше, ніж вона говорила до цього часу, зробити з неї зовсім іншу, нову істоту. Адже це означає — знищити провалля, яке відділяє клас від класу, душу від душі», — каже Хіггінс.

    Проте й учениця була дуже здібна: вона мала тонкий слух, неабиякі лінгвістичні здібності, відзначалася старанністю й дуже швидко просувалася у навчанні, підвищувала свою загальну культуру. Та, на свою біду, Еліза закохалася не лише у навчання, а й у свого вчителя. А він, цей експериментатор, зовсім не думав і не цікавився, що у дівчини є душа, людська гідність, що їй властиві якісь високі помисли й почуття.

    Його цікавив лише експеримент і його результат, а не його маленьке «піддослідне кроленятко», на яке він зовсім не звертав уваги й не визнавав за рівну йому людину. Еліза була лише об’єктом його дослідження і застосування його методів.

    Нарешті настав час іспиту. На пікніку, званому обіді, в опері Еліза поводилася як справжня герцогиня, чаруючи всіх присутніх не лише своєю незвичайною вродою, а й вишуканими манерами й бездоганною літературною мовою. Хіггінс радіє. Честолюбство його потішено. Парі виграно.

    «Все-таки це була значна подія. Ми отримали блискучу перемогу», — каже полковник Пікерінг.

    Експеримент закінчився вдало. І стомлений Хіггінс заявляє полковнику: «Більше я виробництвом герцогинь не займаюся». І ніхто з них — ні професор Хіггінс, ні полковник Пікерінг — не замислюються над тим, що буде далі з дівчиною. Що вона не діаманти, які на деякий час взяли в заставу, а коли вони вже непотрібні, їх можна віднести назад. Світ, з якого вона вийшла, Еліза вже давно переросла й не може й не хоче повернутися до минулого. Але й майбутнє її досить туманне, її почуттів Хіггінс не поділяє. Як складеться її доля?

    «На що я гідна, до чого ви мене пристосували?» — каже вона своєму вчителю. Але ці питання професора Хіггінса зовсім не хвилюють. Більше того, навчивши дівчину правильно й красиво говорити, гарним манерам, сам він у її присутності дозволяє собі нечемно поводитись із нею, навіть вживати негарні слова. Дивиться на Елізу, як на якесь бездушне створіння.

    «Я сам зробив це єство із пучка гнилої моркви ковентгарденського ринку», —-виголошує Генрі Хіггінс. І це заявляє професор лінгвістики! Чи не час зайнятися вихованням його самого й завдяки якомусь експерименту розбудити його черству, егоїстичну душу.

    А як шкода, що Елізі — гарній, розумній, талановитій дівчині — немає гідного місця в сучасній буржуазній Англії. Слід лише сподіватися, що все ж цей експеримент професора Хіггінса дасть можливість Елізі не розгубитися в цьому жорстокому світі, знайти пристосування своїм набутим знанням, зберегти свою людську гідність.

    Твір на тему Експеримент професора Хіггінса (за п’єсою Б. Шоу «Пігмаліон»), 10 клас, зарубіжна література

    Повернутися на сторінку Зарубіжна література

    1. Актуальність конфлікту між зовнішньою культурою і духовною сутністю людини (за п’єсою Бернарда Шоу «Пігмаліон»)

    2. Античний міф і його «осучаснення» в п’єсі Бернарда Шоу «Пігмаліон»

    3. «Він так і залишився холодним уламком біля гарячого серця дівчини…» (за п’єсою Б. Шоу «Пігмаліон»)

    4. Експеримент професора Хіггінса (за п’єсою Б. Шоу «Пігмаліон»)

    5. Інтелектуальне і моральне перетворення Елізи Дулітл (за п’єсою Б. Шоу «Пігмаліон»)

    6. Майбутнє Елізи Дулітл у моєму уявленні (за п’єсою Бернарда Шоу «Пігмаліон»)

    7. «Осучаснення» античного міфа про Галатею і Пігмаліона в п’єсі Б. Шоу. Порівняння та аналіз

    Комментарии закрыты.