Твір на тему Діккенс Чарльз. Життя і творчість, зарубіжна література
Маленький бродяжка, обірваний і голодний, пробирається в красивий сад, де працює стара, сувора на вигляд жінка. — Іди геть! — Суворо каже вона. — Хлопчиськам тут не місце! — Бабуся! Я ваш онук, бабуся … Схвильовано і плутано розповідає він, як жив із мамою і нянею, але вітчим — черствий, жорстокий чоловік — не злюбив пасинка. А коли мати померла, хлопчика взяли зі школи й змусили працювати. Цілими днями він мив пляшки і наклеював етикетки на них. І ніколи не їв досита. Не в силах більше виносити таке життя, Девід вирішив відшукати свою бабусю, яку ніколи не бачив. Він ішов пішки тиждень, йшов через села і міста і дуже змучився … Про лиха хлопчика розповів у романі «Девід Копперфілд» англійський письменник Чарлз Діккенс, син портового чиновника.
Життя бідняків було йому добре знайома. Сім’я його бідувала: то булочник, то молочник обсипали лайкою його батька, який не міг повернути борги. Щоб допомогти рідним, Чарлз влаштувався на фабрику, потім до адвоката. Він бачив, що простим людям живеться скрізь важко. Стати письменником Діккенсу допомогла робота в газеті. Спочатку з’явилися його невеликі замітки, потім нариси про Лондон.
А коли молодому журналістові запропонували зробити підписи під малюнками відомого художника, у нього вийшла чудова весела книга «Посмертні записки Піквікського клубу». Книга прославила не художника, а Діккенса. Діккенс вмів м’яко і завзято пожартувати, вмів дотепно і отруйно знущатися над тими, кого ненавидів. А ненавидів він лицемірних і пихатих аристократів, жорстоких суддів, тупих чиновників, неосвічених вчителів. Він показував, як тяжко живеться в дитячих притулках. Завжди любовно говорив про дітей та людей праці. Він плакав, коли вмирали його герої, і був щасливий, якщо вони домагалися успіху. Справедливо сказав про нього М. Горький: «Ця людина дивовижно збагнула надзвичайне мистецтво любові до людей».
Слава Діккенса прокотилася по Англії, потім по всій Європі та Америці безпосередньо слідом за виходом його перших книг. У Росії твори письменника мали великий успіх на початку 40-х рр. 19-го ст. В оцінках російських письменників романів Діккенса провідною є думка про їх чудовий гумор, демократизм і гуманізм. Ці тенденції продовжує наше літературознавство, підкреслюючи реалістичну манеру Діккенса, його викривальну сатиру і співчуття народу. Його книги— «Пригоди Олівера Твіста», «Девід Копперфілд», «Домбі і син», «Крихітка Дорріт», «Холодний будинок» — читають у всьому світі.
Твір на тему Діккенс Чарльз. Життя і творчість, зарубіжна література
Повернутися на сторінку Зарубіжна література