Твір на тему Чарльз Діккенс. Пригоди Олівера Твіста. Аналіз твору і характеристика образу Олівера Твіста, зарубіжна література
Олівер Твіст народився в робітному будинку. Мати його встигла кинути на нього один лише погляд і померла; коли хлопчикові виповнилось дев’ять років так і не вдалося з’ясувати, хто його батьки.
Жодне ласкаве слово, жоден ласкавий погляд жодного разу не опромінювали його дитячих років. Він знав лише голод, побої, знущання й позбавлення. З робітного будинку Олівера віддають в учні до трунаря. Там він зіштовхується із приютським хлопчиком Нойєм Клейполом, який, будучи старше й сильніше, постійно піддає Олівера приниженням. Той безмовно зносить все, доки одного разу Ное не відгукнувся погано про його матір — цього Олівер не виніс і відколотив більш міцного й сильного, але боягузливого кривдника. Його жорстоко карають, і він біжить від трунаря.
Побачивши дорожній покажчик «Лондон», Олівер направляється до нього. Він ночує в стогах сіна, страждає від голоду, холоду й утоми. На сьомий день після втечі в містечку Барнет Олівер знайомиться з обшарпанцем його років, який представився як Джек Докінс на прізвисько Спритний Пройда, нагодував його й пообіцяв у Лондоні ночівлю і заступництво. Спритний Пройда привів Олівера до скупника краденого, хрещеного батька лондонських злодіїв і шахраїв єврея Фейгіна — саме його заступництво малося на увазі. Фейгін обіцяє навчити Олівера ремеслу й дати роботу, а поки хлопчик проводив багато днів за зрізанням міток з носових хусток, які приносили Феджину юні злодії. Коли ж він уперше виходить «на роботу» і навіч бачить, як його наставники Спритний Пройда і Чарлі Бейтс витягають носову хустку з кишені якогось джентльмена, він в жаху біжить, його хапають як злодія і тягнуть до судді. На щастя, джентльмен відмовляється від позову і, повний співчуття до зацькованої дитини, забирає її до себе. Олівер довго хворіє, містер Браунлоу і його економка місіс Бедвін виходжують його, дивуючись його подібності з портретом юної гарної жінки, що висить у вітальні. Містер Браунлоу хоче взяти Олівера на виховання.
Однак Фейгін, побоюючись, що Олівер виведе представників закону на його слід, вистежує й викрадає його. Він прагне будь-що зробити з Олівера злодія й домогтися повної покори хлопчика. Для пограбування будинку, де досить столового срібла, виконавцеві цієї акції Біллові Сайксу, який нещодавно повернувся з в’язниці, потрібний «нежирний хлопчисько», що мав би пролізти у вікно і відкрити грабіжникам двері. Вибір падає на Олівера.
Олівер твердо вирішує здійняти тривогу в будинку, як тільки там опиниться, щоб не брати участь у злочині. Але він не встиг: будинок охоронявся, і наполовину просунутий у віконце хлопчик був негайно поранений у руку. Сайкс витягає його і несе, але, зачувши погоню, кидає в канаву, не знаючи точно, живий він або мертвий. Опам’ятавшись, Олівер йде до ґанку будинку; його мешканки місіс Мейлі і її племінниця Роза вкладають його в постіль і викликають лікаря, відмовившись від думки видати бідну дитину поліції.
Тим часом у робітному будинку, де Олівер народився, помирає стара Саллі, яка свого часу доглядала за його матір’ю, а коли та вмерла, пограбувала її. Стара Саллі призиває наглядачку місіс Корні і кається у тому, що вкрала золоту річ, яку молода жінка просила зберегти, тому що ця річ, ймовірно, змусить людей краще ставитися до її дитини. Не домовивши, стара Саллі померла, передавши місіс Корні заставну квитанцію.
Фейгін дуже стурбований відсутністю Сайкса й долею Олівера. Втративши контроль над собою, він необережно викрикує в присутності Ненсі, подружки Сайкса, що Олівер коштує сотні фунтів, і згадує про якийсь заповіт. Ненсі, прикинувшись п’яною, присипляє його пильність, крадеться за ним і підслухує його розмову з таємничим незнайомцем Монксом. З’ясовується, що Фейгін завзято перетворює Олівера в злодія за замовленням незнайомця, і той дуже побоюється, що Олівера вбили й ниточка приведе до нього — йому потрібно, щоб хлопчик неодмінно став злодієм. Фейгін обіцяє знайти Олівера та доставити Монксу — живим або мертвим.
Олівер повільно видужує в будинку місіс Мейлі та Рози, оточений співчуттям і турботами цих леді і їхнього домашнього лікаря доктора Лосберна. Він без потайки розповідає їм свою історію. на жаль, вона нічим не підтверджується! Коли на прохання хлопчика доктор їде з ним нанести візит докторові Браунлоу, з’ясовується, що той, здавши будинок, відправився у Вест-Індію. Коли Олівер навідується до будинка у дороги, куди завів його Сайкс перед пограбуванням, доктор Лосберн виявляє, що опис кімнат і хазяїна не збігається… Але від цього до Олівера не ставляться гірше. Із приходом весни обидві леді перебираються на відпочинок у село й беруть із собою хлопчика. Там він один раз зіштовхується з незнайомцем огидного виду, який обсипав його прокльонами й покотився по землі в припадку. Олівер не надав значення цій зустрічі, вважаючи його божевільним. Але через деякий час особа незнайомця разом із особою Фейгіна чудиться йому у вікні. На лемент хлопчика збіглися домочадці, але пошуки не дали ніяких результатів.
Монкс, тим часом, не втрачає часу даром. У містечку, де народився Олівер, він знаходить власницю таємниці старої Салли місіс Корні — вона вже встигла вийти заміж і стала місіс Бамбл. За двадцять п’ять фунтів Монкс купує в неї маленький гаманець, який стара Саллі зняла з тіла матері Олівера. У гаманці лежав золотий медальйон, а в ньому — два локони й обручка; на внутрішній стороні медальйона було ім’я «Агнес», залишене місце для прізвища й стояла дата — приблизно за рік до народження Олівера. Монкс шпурляє цей гаманець із усім у потік, де його вже не можна буде знайти. Повернувшись, він розповідає про це Фейгіну, а Ненсі знову підслуховує їх. Вражена почутим і змучена совістю тому, що допомогла повернути Олівера Фейгіну, вона, приспавши Сайкса за допомогою опію, направляється туди, де зупинилися леді Мейлі, і передає Розі усе, що підслухала: якщо Олівера знову захоплять, то Фейгін одержить певну суму, яка у багато разів зросте, якщо Фейгін зробить із нього злодія, а єдині докази, які можуть встановити особистість хлопчика, знаходяться на дні ріки, що хоча Монкс і мав гроші Олівера, але краще було б їх домогтися другим шляхом — протягти хлопчиська через всі міські в’язниці й підняти на шибеницю; при цьому Монкс називав Олівера своїм братиком і радувався, що той опинився саме в леді Мейлі, тому що вони віддали б чимало сотень фунтів за те, щоб дізнатися про походження Олівера. Ненсі просить не видавати її, відмовляється прийняти гроші і будь-яку допомогу та повертається до Сайкса, пообіцявши щонеділі об одинадцятій прогулюватися по Лондонському мосту.
Роза шукає поради. Допомагає щасливий випадок: Олівер побачив на вулиці містера Браунлоу й довідався його адресу. Вони негайно відправляються до містера Браунлоу. Вислухавши Розу, той вирішує долучити до справи також доктора Лосберна, а потім і свого друга містера Грімвіга й сина місіс Мейлі Гаррі (Роза і Гаррі кохають один одного, але Роза не говорить йому «так», побоюючись зашкодити його репутації й кар’єрі своїм сумнівним походженням — вона прийомна племінниця місіс Мейлі). Обговоривши ситуацію, вони вирішують, дочекатися неділі, попросити Ненсі показати їм Монкса або принаймні докладно описати його зовнішність.
Вони дочекалися Ненсі тільки через неділю: у перший раз Сайкс не випустив її з будинку. При цьому Фейгін, побачивши наполегливе прагнення дівчини піти, запідозрив негарне й послав стежити за нею Ноя Клейпола, який пограбувавши свого хазяїна-трунаря, втік у Лондон і потрапив у лабети Фейгіна. Фейгін, почувши звіт Ноя, оскаженів: він думав, що Ненсі завела собі нового дружка, але справа виявилася набагато серйознішою. Вирішивши покарати дівчину чужими руками, він розповідає Сайксу, що Ненсі зрадила всіх, зрозуміло, не уточнюючи, що вона говорила тільки про Монкса й відмовилася від грошей і надії на чесне життя, щоб повернутися до Сайкса. Він порахував вірно: Сайкс розлютився. Але недооцінив силу цієї люті: Білл Сайкс по-звірячому вбив Ненсі.
Тим часом містер Браунлоу не втрачає часу даром: він проводить власне розслідування. Одержавши від Ненсі опис Монкса, він відновлює повну картину драми, яка почалася багато років тому. Батько Едвіна Ліфорда (таке сьогодення ім’я Монкса) і Олівера був давнім другом містера Браунлоу. Він був нещасливий у шлюбі, його син з раннього років мав порочні нахили — і він розстався з першою сім’єю. Він полюбив юну Агнес Флемінг, з якою був щасливий, але справи покликали його за кордон. У Римі він занедужав і помер. Його дружина й син, побоюючись лишитися спадщини, також приїхали до Риму. Серед паперів вони знайшли конверт, адресований містерові Браунлоу, у якому були лист для Агнес і заповіт. У листі він благав простити його і на знак цього носити медальйон і кільце. У заповіті виділяв по 800 фунтів дружині й старшому синові, а інше майно залишав Агнес Флемінг і дитині, якщо вона народиться живою і досягне повноліття, причому дівчинка успадковує гроші у будь-якому разі, а хлопчик лише за умови, що не заплямує свого ім’я ніяким ганебним учинком. Мати Монкса спалила цей заповіт, лист же зберегла для того, щоб знеславити сім’ю Агнес. Після візиту мати Монкса під гнітом сорому батько Агнес змінив прізвище й втік з обома дочками (друга була зовсім крихта) у самий віддалений куточок Уельсу. Незабаром його знайшли мертвим — Агнес пішла з будинку, він не зміг знайти її, вирішив, що вона покінчила із собою, і серце його розірвалося. Молодшу сестру Агнес спочатку взяли на виховання селяни, а потім вона стала прийомною племінницею місіс Мейлі — це була Роза.
У вісімнадцять років Монкс втік від матері, пограбувавши її, і не було такого гріха, якому б він не віддавався. Але перед смертю вона знайшла його й повідала цю таємницю. Монкс склав і почав здійснювати свій диявольський план, якому ціною життя перешкодила Ненсі.
Навівши незаперечні докази, містер Браунлоу змушує Монкса здійснити волю батька й покинути Англію.
Так Олівер знайшов тітку, Роза лишилася сумнівів щодо свого походження й нарешті сказала «так» Гаррі, який віддав перевагу життю сільського священика блиськучій кар’єрі, а сімейство Мейлі й доктор Лосберн міцно подружилися з містером Грімвігом і містером Браунлоу, який всиновив Олівера.
Білл Сайкс загинув, його не встигли заарештувати; а Фейгін був арештований і страчений.
Твір на тему Чарльз Діккенс. Пригоди Олівера Твіста. Аналіз твору і характеристика образу Олівера Твіста, зарубіжна література
Повернутися на сторінку Зарубіжна література