Історія світу: історія Давнього Сходу, історія Давньої Греції, історія Риму
ІСТОРІЯ ДАВНЬОГО СХОДУ
Термін «Стародавній Схід» запровадили ще античні автори, Стародавнього Сходу які називали так країни, розташовані на схід від греко римського світу. Приблизність і умовність його очевидна, адже Стародавній Схід виходить за географічні рамки Сходу (Стародавній Єгипет лежить у Північно-Східній Африці), до того ж між старосхідним та античним світами не існувало чітких, сталих кордонів, їхні території частково збігалися. Однак цей недосконалий термін прижився в історичній науці.
Хронологічні рамки Стародавнього Сходу охоплюють кілька тисячолітній відтинок часу — від кінця IV тис. до н. е., коли виникли перші старосхідні держави, до середини І тис. н. е., коли останні з них, як вважають орієнтологи, вступили у середньовічну фазу свого історичного розвитку. При цьому слід зазначити, що хронологічний рубіж між стародавністю та середньовіччям на Сході більш умовний, аніж реальний.
ІСТОРІЯ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
Численні і різноманітні джерела з історії різних періодів грецької історії дозволяють показати основні напрями розвитку старогрецького суспільства — від початкових етапів формування класового рабовласницького суспільства і держави до завоювання грецьких полісів і елліністичних держав Римом.
Загальна кількість і різноманітність джерел для вивчення історії Греції зростає. З особливою повнотою представлені письмові джерела найрізноманітніших жанрів.
Найбільш ранніми письмовими джерелами стали епічні поеми, що приписуються сліпому оповідачеві Гомеру — «Іліада» і «Одіссея». Ці твори вважаються кращими зразками епічного жанру світової літератури і були складені на основі численних оповідей, легенд, пісень, усних народних переказів, висхідних ще до ахейського часу. Проте обробка і зведення цих різнорідних частин в єдиний художній твір сталося в IX—VIII ст. до н. е. Не виключено, що ця робота могла належати якомусь геніальному оповідачеві, відомому нам під ім’ям Гомера. Поеми довгий час передавалися усно, але в VII—VI ст. до н. е. були записані, причому остаточна редакція і запис поем була проведена в Афінах при тиранові Пісістраті в середині VI ст. до н. е.
ІСТОРІЯ ДАВНЬОГО РИМУ
Джерела з історії Риму різноманітні: це пам’ятники матеріальної культури, письмові матеріали і мовні дані. При використанні матеріальних залишків римської старовини передусім визначають їх призначення і датування. Пам’ятники писемності збереглися у вигляді рукописів на папірусі, пергаменті, шкірі, накреслених або переписаних в античну або середньовічну епоху, а також у вигляді написів на камені, кераміці, металі. Спочатку їх потрібно прочитати, чим займаються фахівці-текстологи, палеографи, папірологи, епіграфісти, нумізмати. За змістом усі письмові джерела діляться на наративні, або розповідні (твори істориків, географів, філософів та інших вчених, твори художньої літератури), і документальні (державні акти, рішення жрецьких або ремісничих колегій і приватні документи — заповіти, боргові розписки і так далі). Усі історичні пам’ятники, як письмові, так і матеріальні, можна класифікувати і за тематикою — висвітлюючі економіку, соціальне життя, релігію і тому подібне.