Болотник — злий дух на болоті. Слов’янська міфологія
Болотник (Болотник, Болотняник, Багник) — злий дух на болоті, який намагається затягнути людину в трясовину; рід лісовика або водяного, який живе у болоті. У Новгородській Кормчій ХІІІ ст. відмічено, що язичники «жроуть (приносять жертви) бісом, і болотом, і колодязем». Дух болота, живе у великому кам’яному будинку з дружиною і дітьми. Дружина його — Болотниця, діва, яка потонула в болоті. Він родич водяного і лісовика. Болотняник — сивий старий з широким жовтуватим обличчям.
Обернувшись ченцем, обходить і заводить подорожнього, заманює його в трясовину. Любить гуляти по берегу, лякати тих, хто йде через болото, різкими звуками, зітханнями; видуваючи повітря водяними пухирями, голосно прицмокує.
Болотняник вправно влаштовує пастки для нетямущих: кине клапоть зеленої трави або корч, або колоду — так і вабить ступити, а під ним — трясовина, глибока драговина! Ну а ночами випускає він душі дітей, які потонули нехрещеними, і тоді на болоті перебігають-перемигуються блудні сині вогники.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Біс — голодний дух без притулку-чертога. Загалом Біси населяють світи Наві і Міжсвіття.
Блазень (від «блазить, блазнить, блазниться» — здаватися, увижатися) — видіння, привид, який за формою появи і прояву щонайближче до Домовика, покійників.
Блазня (Мана, Морока) — мана, примара. Може привидітися в будь-якому місці: вдома, в лісі, в полі. Жодна Блазня не обходиться без участі нечистих духів, які затьмарюють розум людини, примушуючи бачити те, чого немає насправді.
Болотник — злий дух на болоті. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія