• Реклама

12. Поняття про стилізацію. Розвиток зв’язного мовлення. 9 клас

12. Поняття про стилізацію. Розвиток зв’язного мовлення. 9 клас

Стилізація — це свідоме наслідування певного стилю, фольклорного чи літературного жанру, творчої манери певного письменника. Наприклад, поезію І.Франка “Червона калино, чого в лузі гнешся?” стилізовано під народну пісню, вірш Ю.Федьковича “Думи мої” є наслідуванням однойменного твору Т.Шевченка.Стилізація спроможна охоплювати лексику, граматику, синтаксис тощо.Поширеною є біблійна стилізація (на рівні лексики, фразеології, синтаксису): “Ісаія. Глава 35”, “Подражаніє Ієзекіїлю (Глава 19) Т. Шевченка і т.ін.

85. Прочитати початок поезії Івана Франка та початок народної балади. Що дає підстави вважати вірш стилізацією? Яку народнопоетичну лексику використав письменник? Прокоментувати наслідування Іваном Франком граматики та синтаксису поданого народного твору.

Поезія Івана ФранкаНародна балада
***
Червона калино, чого в лузі гнешся?
Чого в лузі гнешся?
Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?
До сонця не пнешся?
Червона калино, чого в гаю стоїш?
— Червона калино, чого в гаю стоїш?
Чи дощу жалаєш, чи ся суші боїш?
— Дощу не жадаю, суші ся не бою,
Буйний вітер віє, я високо стою.

86. Прочитати текст духовного гімну “Боже Великий, Єдиний” (слова О. Кониського на музику М. Лисенка). Чи можна вважати цей твір стилізацією? Свою думку обгрунтувати.

Боже Великий, Єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світла промінням
Ти її осіни.
Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю
Ти нас, Боже, зрости.
Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни.
Всі твої ласки, щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю,
Дай йому долю,
Дай доброго світа.
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа!

87. Прочитати молитву. Яке призначення молитви? У якій сфері суспільного життя звучать молитви, проповіді, псалми? У якому стилі їх складають?

Молитва за Україну

Боже Великий! Боже Всесильний! Ми, грішні діти Твої, у покорі сердець наших, приходимо до Тебе і схиляємо голови наші.
Отче! Прости провини наші та провини батьків, дідів і прадідів наших. Прийми нині, благаємо Тебе, щиру молитву нашу і подяку нашу за безмежне милосердя Твоє до нас. Вислухай наші молитви і прийми благання змучених сердець наших. Благослови нашу Батьківщину Україну, волю та щастя їй дай.
Премилосердний Господи, усім, хто вдається до Тебе з благанням, ласку Твою подай.
Благаємо Тебе, Боже Добрий, за братів і сестер наших, що на засланні, у в’язницях, на тяжких роботах перебувають, караються й мучаться. За вдовиць, за сиріт, за калік і немічних, і за тих, що Твого Милосердя та допомоги Твоєї потребують.
З’єднай нас усіх в єдину велику Христову сім’ю, щоб усі люди, як брати, славили Величне ім’я Твоє завжди, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
З молитовника.

88. Прочитати текст, скласти його план. За планом розповісти про конфесійний стиль. У яких відомих вам творах Т.Шевченка наявні елементи конфесійного стилю? Чи можна це вважати ознакою стилізації?

Хліб, вино, учитель, син, сестра, віра — ці слова звично вживаємо у прямому значенні, і навпаки, слова типу воскресати, сповідувати, святий, рай, ірод, гріх — переносно. І здається, що між ними немає нічого спільного. Та є така сфера спілкування, котра об’єднує ці слова. Вона не нова, хоч довго була під забороною для нас, українців в Україні. Це спілкування людської душі з богом через церкву.
Воно почалося віддавна, з часів прийняття християнства київським князем Володимиром Великим 988 року. І звичайно ж, разом iз вірою прийшло і Слово Боже. То були святі книги — культові твори, перекладені спочатку старослов’янською мовою, а згодом — церковнослов’янською, причому тексти (приблизно з ХІV ст.) читалися по-українському. З середини ХVІ ст. у церкві використовується також староукраїнська, про що свідчать численні переклади фрагментів Біблії (наприклад, Пересопницька Євангелія 1556-1561 р.р.).Отже, у ХVІ-ХVІІ ст. в українській (староукраїнській) мові склався і функціонував такий її різновид, як конфесійний стиль, котрий обслуговував релігійні потреби суспільства того часу. Проте з 1686 р. українська церква, а разом і служба в ній українською мовою були заборонені. Богослужіння відбувається церковнослов’янською, причому ті самі тексти читаються вже по-російському. Конфесійний стиль як різновид нової української мови відроджується в ХІХ ст., коли з’являються в 40-х роках переклади Євангелії Маркіяна Шашкевича, а 1845 р. — знамениті псалми Т.Шевченка. У 60-х роках переклад Євангелії здійснює П.Морачевський. Перекладали Святе письмо також П.Куліш разом з І.Пулюєм, а після смерті П.Куліша його працю закінчував І.Нечуй-Левицький, так що 1903 р. з’явилася вся Біблія українською мовою. У перші десятиліття ХХст. конфесійний стиль стає повноцінною складовою української літературної мови.
Після остаточного нищення (у середині 40-х р.р.) української церкви конфесійний стиль, природно, занепадає. До кінця 80-90-х р.р. він функціонує лише за межами України — там, де українські емігранти організовуться в релігійні громади.
Реабілітація української церкви стимулювала відродження конфесійного стилю.

Що ж вирізняє мову існуючих в Україні культів? Що дає підстави долучити її до загальновідомих п’яти стилів?
Найприкметніша риса стилю — значна кількість так званих маркованих слів, тобто пристосованих до використання саме в конфесійному стилі. Серед них слова, зрозумілі обмеженому колу людей (стихира — церковна пісня з біблійним сюжетом; дискос — невелика таріль, куди кладеться хліб для освячення й перетворення його у тіло Христове). Чимало слів, що зрозумілі кожному віруючому: провидіння, архангел, послух, херувим. Дуже характерними є складні слова: Богочоловік, Богоявлення, Богородиця, водосвяття, чудотворець, триєдиний. Є усталені словосполучення типу Небесний Отець, Царство Боже, раб Божий, Тайна вечеря, Святий Дух, Божа воля.
Конфесійний стиль має також синтаксичні прикмети. Найвиразніша з них — це інверсійний порядок слів у реченні (А Ісус їм сказав: “Пророка нема без пошани, — хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм! (Біблія.) та словосполученні (Матір Божа, Син Божий, Різдво Христове), що підкреслює урочисту піднесеність мови релігійного змісту.
Мова культових творів дуже образна, e ній багато алегорій (Пошліть на роботу серпа, бо жниво дозріло (Біблія); Ті, що були сліпими, знову можуть дивитися очима віри. Ті, що були глухими, знову можуть чути очима віри. (“Християнський голос”).
Конфесійний стиль уже зараз є повноцінним складником літературної мови. Поновилась і традиційна роль стилю — роль потужного джерела поповнення виражальними засобами інших стилів. (За Н.Дзюбишиною-Мельник.)

89. Прочитати. Під твір якого стилю і якого жанру стилізовано поданий текст? Свою думку обгрунтувати.

Отче наш, Тарасе всемогущий,
Що створив нас генієм своїм,
На моїй землі, як правда, сущий,
Б’ющий у неправду, наче грім.
Ти, як небо, став широкоплечо
Над літами, що упали в грузь;
Віку двадцять першого предтечо,
Я до тебе одного молюсь.
Дай нам силу ідолів знімати
З п’єдесталів чорної олжі,
Бурити казарми й каземати,
Де виймають душу із душі.
Поклади нам сонце на зіниці —
Променем туди, де непроглядь.
Хай підносять очі люди ниці,
Хай в незрячих більма погорять.
Мислям нашим дай ясне поління,
А поетам — спину, що не гнесь.
Дай нам пам’ять на тисячоліття,
Непокору і любов на днесь.
Да святиться слова блискавиця,
Що несе у вічну далечінь
Нашу думу й пісню. Да святиться
Між народами твоє ім’я. Амінь!
Дмитро Павличко.

12. Поняття про стилізацію. Розвиток зв’язного мовлення. 9 клас

Повернутись на сторінку Розвиток зв’язного мовлення. 9 клас

Комментарии закрыты.