1. Повторення вивченого про мовлення та спiлкування. Розвиток зв’язного мовлення. 9 клас

    1. Повторення вивченого про мовлення та спiлкування. Розвиток зв’язного мовлення. 9 клас

    1. Прочитати народну казку за особами. Придумати кінцівку (вiдповiдь наймита). Пояснити,, чому між зятем та тещею не вiдбулося мовленнєве спiлкування. Чи можливе воно без використання виражальних засобів мови? У якому спiввiдношеннi перебувають мовлення та мова?

    Як пан не по-нашому балакав

    Одна вдова та оддала дочку за поганенького панка. А той земляків цурався та рiдною мовою нехтував. От раз той зять поїхав до тещi в гостi. А говорити по-українському соромиться, то й каже наймитовi:
    — Я балакатиму до тещi наче не по-нашому. А ти все сказане наче перекладай.
    От приїхали. Теща така рада, вiтається, а вiн:
    — Вухри-мухри! Вухри-мухри!
    Теща злякалася й питає наймита:
    — Що це йому таке сталося, що рiч йому одiбрало?
    А парубок каже:
    — Та то вiн уже забув по-своєму балакати, бо все по закордонах тиняється.
    От теща почала про дочку розпитувати та про онукiв, а зять усе:
    — Вухри-мухри! Вухри-мухри!
    Так їй страшно за нього стало. Питає вона зятя:
    — Може, обiдати вже будете?
    А вiн:
    — Вухри-мухри! Вухри-мухри!
    А наймит перекладає:
    — То вiн каже, що не хоче обiдати. Iдiть, панiматко, вiд нього, а то бачите —
    аж сердиться, що ви з обiдом докучаєте.
    Теща з наймитом пообiдали, а зять зостався не ївши. Увечерi знов теща питає зятя, чи вечерятиме. А вiн:
    — Вухри-мухри! Вухри-мухри!
    Наймит каже:
    — Не хоче вечеряти, каже, щоб дали шматок хлiба та кварту води.
    Дала йому теща хлiба й води, а сама повечеряла з наймитом. Зять уже так сердиться на наймита, їсти страшенно хоче, а таки не хоче по-своєму балакати.
    Уранцi лагодиться вже вiн їхати. Теща й того й сього несе на вiз дочцi та онукам на гостинець. Зять радий, що дарункiв багато, та:
    — Вухри-мухри! Вухри-мухри!
    А наймит:
    — Не несiть нiчого! Пан не хоче брати, каже, щоб забрали геть.
    Теща й позабирала все назад.
    От як виїхали на шлях, панок почав наймита сварити i каже:
    — Я через тебе голодний сидiв i додому нiчого не везу. Коли так, чого я сюди й приїздив?
    А наймит на те відповідає:
    — ………………… .

    2. Прочитати вiрш. Пояснити значення фразеологiзмiв одiбрало руки, одiбрало ноги, одiбрало мову. Чому здатнiсть до мовлення (спiлкування за допомогою мови) є для людини винятково необхiдною?

    В старої жiнки одiбрало руки,
    Але вона й не дума помирать.
    Її годують з ложечки онуки,
    Дочка купає, носить лiки зять.

    В старої жiнки одiбрало ноги,
    Але вона не хоче помирать.
    Її онуки люблять, як нiкого,
    Дочка купає, носить лiки зять.

    В старої жiнки мову одiбрало —
    I от вона зiбралась помирать.
    Вмовляли всi: дочка, онуки, зять,
    Та й крихти хлiба кiлька днiв не брала.
    Померла…
    Дмитро Iванов.

    3. Прочитати текст, скласти його план. За планом розповiсти про види та форми мовленнєвої дiяльностi.

    Мова й мовлення cтановлять нерозривну єднiсть. Мовлення — це процес використання людиною засобiв мови з метою спiлкування. Крiм того, мовлення — результат мовленнєвої дiяльностi.

    Мовлення буває усне та писемне, зовнiшнє та внутрiшнє, рецептивне та продуктивне.
    Для писемного мовлення, що виконує ту саму функцiю спiлкування, що й усне, застосовують необхiднi графiчнi знаки. Писемне мовлення характеризується вiдсутнiстю безпосереднього контакту зі спiврозмовником. Для писемного мовлення характерна бiльша розгорненiсть, нiж для будь-якої форми усного мовлення.
    Внутрiшнє мовлення — це мовлення подумки; користуються внутрiшнiм мовленням у процесi мислення. Людина мислить за допомогою слiв, мислення здiйснюється за допомогою мовлення. Звичайно людина, перш нiж висловити думку, промовляє про себе те, що має сказати, тобто користується внутрiшнiм мовленням. Для внутрiшнього мовлення характерна стислiсть. Погано оформленi у внутрiшньому мовленнi думки неясно виражаються i в зовнiшньому мовленнi.
    Рецептивне мовлення — це мовленнєва дiяльнiсть, пов’язана із сприйманням та усвiдомленням звукового мовлення (аудіювання) або сприйманням та усвiдомленням графiчного тексту (читання).
    Продуктивне мовлення — це мовленнєва дiяльнiсть, характерна для того, хто говорить або пише, тобто передає свої думки вголос за допомогою певних звукових знакiв мови (говорiння) або за допомогою графiчних знакiв мови (письмо).
    Мовлення може бути у формi дiалогу або монологу. Дiалогiчне мовлення — це розмова двох або кiлькох осiб, висловлювання кожної з яких, як правило, характеризується стислiстю. Монологiчне мовлення — це мовлення для самого себе або для слухачiв, характеризується граматичною розгорненiстю i складнiстю.
    Отже, процес мовленнєвого спiлкування може здiйснюватися за допомогою рiзних видiв мовленнєвої дiяльностi (слухання, читання, говорiння, письма) i форм мовлення (дiалог, монолог).
    З посібника.

    Cловник.
    Продуктивний — той, який створює, приносить результати.
    Рецептивний — той, що вiдтворює.

    4. Прочитати. Про якi види мовленнєвої дiяльностi йдеться в Бiблiйному оповiданнi? Вказати згаданi в текстi форми мовлення.

    Бог наказав Мойсеєвi пiднятися на гору Сiнайську. Пророк пробув там сорок днiв i сорок ночей, i Господь говорив до нього iз хмари. Потiм дав Мойсеєвi кам’яну книгу, яка мала всього два листки, або двi «скрижалi» (таблицi). На таблицях було написано перстом Божим десять заповiдей. Бог записав їх для того, щоб Мойсей мiг читати заповiдi людям.
    Зiйшовши з гори, Мойсей все, що вiдкрив йому Господь на горi Сiнай, записав у книги. Так з’явилося в нас Священне Писання.
    Бiблiйне оповiдання.

    5. Ознайомитися з прислiв’ями. З довідок вибрати Божi заповiдi, яким кожне з прислів’їв співзвучне. Заповiдi та прислiв’я прочитати попарно вiдповiдно до їх змiсту. Одну з таких пар записати. До яких видiв мовленнєвої дiяльностi ви вдалися, виконуючи завдання?

    Шануй батька й неньку, буде тобi скрiзь гладенько. Чуже переступи, та не займи. До Бога дарма не взивай, а свiй розум май. Як маєш когось оббрехати, то краще змовчати.
    Народна творчість.

    Для довiдок.
    Шануй свого батька та матiр свою (5 заповiдь). Не свiдчи неправдиво на свого ближнього! (9 заповiдь). Не прикликай iмені Господа даремно (3 заповiдь). Не кради! (7 заповідь).

    6. Прочитати висловлювання, визначити його мету. Для кого призначене висловлювання (хто може бути його адресатом)?

    Говорiння, слухання, письмо, читання — види мовленнєвої дiяльностi. Коли ви говорите або пишете, то думку, яку прагнете донести до спiврозмов ника, оформляєте в слова або речення. Коли слухаєте або читаєте, намагаєтесь зрозумiти змiст чужого висловлювання.
    При здiйсненнi кожного з видiв мовленнєвої дiяльностi ви маєте конкретну мету — щось повiдомити, одержати iнформацiю, спонукати, переконати тощо. Заради досягнення мети спiлкування й створюються висловлювання.
    З підручника.

    7. Розглянути таблицю. Пояснити, що слiд узяти до уваги, вступаючи в спiлкування (тобто як зорiєнтуватися в ситуацiї спiлкування), i що залежно вiд цього визначити.

    417

    8. З опорою на подану вище таблицю, визначити тему та головну думку можливого висловлювання, уявивши, що ви прийшли:

    • до читального залу мiської бiблiотеки;
    • на виставку комп’ютерної технiки;
    • до поліклініки або аптеки;
    • до старшої сестри в день її народження;
    • на шкiльну дискотеку.

    1. Повторення вивченого про мовлення та спiлкування. Розвиток зв’язного мовлення. 9 клас

    Повернутись на сторінку Розвиток зв’язного мовлення. 9 клас

    Комментарии закрыты.