Іван Франко (1856—1916).
    Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

    Іван Франко (1856—1916). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

    Народився в с. Нагуєвичах, що на Львівщині, у родині коваля, помер у м. Львові.
    Письменник, літературознавець, перекладач,
    Найвідоміші твори: поетичні збірки «З вершин і низин», «Зів’яле листя»; поеми «Мойсей», «Іван Вишенський»; повісті «Захар Беркут», «Перехресні стежки»; драма «Украдене щастя».

    Поема «Мойсей» (1905)

    Літературний рід поеми «Мойсей»: ліро-епос.
    Жанр поеми «Мойсей»: філософська поема.
    Тема поеми «Мойсей»: зображення «смерті Мойсея як пророка, не признаного своїм народом» так визначає тему сам автор і далі наголошує; «ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні».
    Головна ідея поеми «Мойсей»: заклик вірити у свій народ, у своє майбутнє, позбутися рабської психології й будувати нове життя.
    Головні герої поеми «Мойсей»: ліричний герой, Мойсей, князь конюхів Єгошуа; Єгова (Бог); єврейський народ; супротивники Мойсея — Даган і Авірон; демон пустелі Азазель.
    Композиція поеми «Мойсей»: поема складається з прологу і двадцяти пісень.
    Сюжет поеми «Мойсей»: сорок років єврейський народ, який вийшов з єгипетської неволі, шукав землю обітовану, але за лічені дні до досягнення бажаного краю він зневіряється і втрачає оптимізм —. у високу світлу мрію вірить лише провідник народу Мойсей — Датан і Авірон пропонують закидати Мойсея камінням — Мойсей виходить на широкий майдан, стає на камінь і виголошує промову (невже доведеться розтоптати, «як гнилу колоду», того, кого «батьки звали батьком народу»?) — Мойсей застерігає народ від Божого гніву, адже йому долею написано йти вперед — Мойсей розповідає притчу про дерева й розтлумачує її зміст — Авірон насміхається й наводить контраргументи (він не вірить у Єгову й пропонує євреям поклонятись іншим богам — Ваалу й Астарті) — Датан почав звинувачувати Мойсея (євреїв з Єгипту вийшло сотні тисяч, а сьогодні залишилася «жменька») і закликав народ закидати камінням пророка, проте ніхто не наважився зробити це — юрба виганяє з табору Мойсея, пророк підкоряється, прощається з народом і йде у степ — Мойсей звертається до Бога, але у відповідь чує голос злого духа пустелі Азазеля, котрий намагається довести йому марність справи, якій пророк присвятив життя — Мойсей упадає в розпач, і на якусь мить його охоплюють сумніви — у цей час з’являється Єгова й пояснює Мойсею, для чого він вивів синів Ізраїлю з Єгипту — оскільки Мойсей «на момент» засумнівався, йому призначено, уже побачивши обіцяний край, не ступити до нього і вмерти перед самим порогом своєї мети — вихор у степу, раптом в оточенні парубоцтва з’являється князь конюхів Єгошуа й закликає євреїв до походу, до бою, ще мить — і всі зірвуться й ліниві кочівники перетворяться на завойовників, героїв, Авірона поб’ють камінням, а Датана повісять.
    Віршовий розмір поеми «Мойсей»: анапест (пролог написано ямбом).
    Літературознавці про поему «Мойсей». Поему розпочинає пролог — звернення до народу: «Народе мій, замучений, розбитий, мов паралітик той на роздорожжу…» Таким було українство на початку сторіччя: розштамповане, розділене між кількома державами, після кількох століть панської неволі, воно, не маючи свого ватажка, пророка, не знало, куди і як рухатися. Мойсей присвятив себе служінню народові, та доля проводиря складна й підступна. Авірон і Датан підбурюють народ проти Мойсея. Вони навіть погрожують закидати Мойсея камінням. Та ні погрози, ні залякування не спинять пророка. Мойсей усвідомлює, що найголовніше для народу, який тільки-но піднявся, — увесь час рухатись уперед, не спиняючись ані на мить. Він розповідає народові алегоричну притчу— казку про те, як дерева обирали собі короля.
    Жодне з розкішних дерев: ані кедр, ані пальма, ані рожа, ані дуб, ані береза — не погодилися служити для захисту, честі, надії, підмоги інших дерев… лише терен згодився принести себе в жертву деревам, боронити їх, щоб вони буяли до неба. Мойсей розкриває алегорію казки — «виклад до неї»:

    Дерева — се народи землі,
    А король у їх колі —
    Божий вибранець, син і слуга
    Господевої волі.

    У цій притчі Франко викладає свій погляд на пророка-вождя народу, який прагне дістати свободу. Відданість своєму народові, усвідомлення його прагнень — риси, якими має бути наділений поводир. Зневірившись у власних силах, у подальшій боротьбі, піддавшись намовлянням Авірона й Датана, народ відмовляється слухати Мойсея, вірити йому, визнавати за свого пророка. Мойсей полишає табір. Після розмови з Азазелем Мойсей відчуває сумнів, чи справді він служив своєму народові, чи не варто було залишатися в Єгипті. За це Єгова суворо покарав його:

    А що ти усомнивсь на момент
    Щодо волі моєї,
    То побачивши сю вітчину,
    Сам не вступиш до неї.

    Поет вірить, що народ таки подолає всі перешкоди й дістане свободу. Єврейський народ у поемі Франка знайшов у собі сили, згуртувався довкола нового поводиря. Це Єгошуа, князь конюхів, що закликає: «До походу!», «До зброї!», «До бою!»
    Останні рядки поеми написані в майбутньому часі. Поет висловлює впевненість у відродженні національної самосвідомості великого, хоч і поневоленого українського народу (В. Погребенник).

    Вірш «Гімн» (1880). (Із збірки «З вершин і низин»)

    Літературний рід вірша «Гімн»: лірика.
    Вид лірики вірша «Гімн»: громадянська.
    Жанр вірша «Гімн»: гімн (ліричний вірш).
    Провідний мотив вірша «Гімн»: боротьба народних мас за світле майбутнє, несхитна віра в їхню перемогу.
    Віршовий розмір вірша «Гімн»: хорей.
    Тип римування вірша «Гімн»: суміжне.
    Літературознавці про вірш «Гімн»: з цього вірша постав образ вічного революціонера як одвічного людського духу, що «тіло рве до бою, рве за поступ, щастя й волю». Цього прагнення людини не зупинити ніяким реакційним силам, хоч, як свідчить історія людства, вони впродовж тисячоліть намагалися його умертвити, знищити. Поет підносить хвалу вічно живим думам людини, її пориву до свободи і щастя, указує, що волелюбні ідеї особливо розкрилися в новітній час. Дух, що тільки «вчора розповився», рвучко простує туди, де розвидняється, гучним голосом кличе до себе мільйони скривджених…
    Важливо, що поет, конкретизуючи образ, акцентує не на руйнівних закликах, а на великій перетворювальній силі «науки, думки, волі». Саме вони протистоять тій «пітьмі», що з давніх-давен принижувала людину, надломлювала її сили, зводила до становища раба (П. Хропко).

    Вірш «Чого являєшся мені у сні?..» (1896) (Із збірки «Зів’яле листя»)

    Літературний рід вірша «Чого являєшся мені у сні?..»: лірика
    Вид лірики вірша «Чого являєшся мені у сні?..»: інтимна.
    Жанр вірша «Чого являєшся мені у сні?..»: ліричний вірш.
    Провідний мотив вірша «Чого являєшся мені у сні?..»: нерозділене кохання.
    Віршовий розмір вірша «Чого являєшся мені у сні?..»: ямб.
    Літературознавці про вірш «Чого являєшся мені у сні?..». Цей вірш є вершиною не тільки української, а й світової інтимної лірики. Завдяки досконалій єдності змісту й форми вірш справляє незвичайно сильне враження. Поет висловлює найщиріші, найглибші почуття, звіряючи своє кохання тій гордій і неприступній, від якої не чекає на взаємність:

    Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
    Як я люблю тебе без тями…

    Схвильованість, переживання ліричного героя відтворені змінним ритмом поезії, який утворюється чергуванням різноскладових рядків: від двоскладових до дев’ятискладових:

    Чого являєшся мені
    У сні?
    В житті ти мною згордувала,
    Моє ти серце надірвала…

    Побудова речень також органічно пов’язана зі змістом. Вони переважно короткі — запитання або вигуки, але двічі автор удається до великих поширених речень. Ліричний герой немов би то не може зупинитися, мусить викласти одразу ж усе, що на серці. Таким високоемоційним, напруженим є останнє речення до коханої, зіроньки, з проханням з’являтися хоч уві сні, щоб живити його стомлене серце (В. Погребенник).

    1. Іван Франко за походженням
    А волинянин
    Б галичанин
    В слобожанин
    Г подолянин
    Д буковинець

    2. До збірки «З вершин і низин» І. Франка належить твір
    А «Мойсей»
    Б «Чого являєшся мені у сні?..»
    В «Захар Беркут»
    Г «Гімн»
    Д «Украдене щастя»

    3. Вірш «Чого являєшся мені у сні?..» І. Франка написаний у формі
    А монологу
    Б діалогу
    В сну
    Г молитви
    Д сповіді

    4. Прочитайте рядки з поеми «Мойсей» І. Франка
    …Се дідусь слабосилий,
    Що без роду, без стад і жінок
    Сам стоїть край могили.
    Все, що мав у життю, він віддав
    Для одної ідеї…

    У цьому уривку йдеться про
    А Датана
    Б Єгошуа
    В Авірона
    Г Азазеля
    Д Мойсея

    5. Прочитайте рядки з поеми «Мойсей» І. Франка.
    Ті слова про обіцяний край
    Для їх слуху — се казка;
    М’ясо стад їх, і масло, і сир —
    Се найвищая ласка.

    У цьому уривку йдеться про
    А єгиптян
    Б старе покоління євреїв
    В нове покоління єврейського народу
    Г дерева, які обирали собі короля
    Д майбутні покоління

    6. Азазель у поемі «Мойсей» — це
    А пророк
    Б темний демон пустелі
    В князь конюхів
    Г світла сила
    Д кочівник

    7. Прочитайте рядки з поеми «Мойсей» І. Франка.
    Маловіре, ще ти не почавсь
    В материнській утробі,
    А я кожний твій віддих злічив,
    Кожний волос на тобі.

    Твір написаний віршовим розміром
    А ямбом
    Б хореєм
    В дактилем
    Г амфібрахієм
    Д анапестом

    8. Події в поемі «Мойсей» розгортаються в такій послідовності:
    А заклик Єгошуа до бою — притча про дерева, що обирали собі короля — вигнання Мойсея з табору — спокуса Азазеля
    Б вигнання Мойсея з табору — притча про дерева, що обирали собі короля — спокуса Азазеля — заклик Єгошуа до бою
    В притча про дерева, що обирали собі короля — спокуса Азазеля — вигнання Мойсея з табору — заклик Єгошуа до бою
    Г спокуса Азазеля — притча про дерева, що обирали собі короля — вигнання Мойсея з табору — заклик Єгошуа до бою
    Д притча про дерева, що обирали собі короля — вигнання Мойсея з табору — спокуса Азазеля — заклик Єгошуа до бою

    9. До композиційних особливостей поеми «Мойсей» належать
    А чотири частини, епілог
    Б пролог, двадцять пісень
    В розлогі пейзажі, інтер’єри
    Г зміщення часових площин, рефрен
    Д притча в поемі, обрамлення

    10. Головна ідея поеми «Мойсей» — це
    А засудження пророка за недотримання даного народові слова
    Б оспівування славного минулого єврейського народу
    В заклик вірити у свій народ, позбутися рабської психології й будувати нове життя
    Г викриття ганебної політики Єгипту щодо єврейського народу
    Д засудження молодого покоління через його недалекоглядність

    11. Установіть відповідність

    ГеройВчинок
    1 АзазельА карає пророка за сумнів
    2 ЄгошуаБ закликає «До походу! До бою!»
    3 ДатанВ веде свій народ до землі обітованої
    4 ЄговаГ закликає народ закидати пророка камінням
    Д намагається підірвати віру Мойсея

    12. Установіть відповідність

    Художній засібПриклад
    1 алітераціяА Задарма в слові твойому іскряться
    І сила, й м’якість, дотеп, і потуга…
    2 алегоріяБ Її слова про обіцяний край
    Для їх слуху — се казка…
    3 епітетВ В золотім океані вас все
    Буде спрага томити…
    4 порівнянняГ І ревнув понад горами грім…
    Д Мовив терен: «Се добре вам хтось
    Підповів таку раду…»

    Відповіді до теми Іван Франко (1856—1916). Завдання в тестовій формі. Українська література

    1 Б;
    2 Г;
    3 А;
    4 Д;
    5 В:
    6 Б;
    7 Д;
    8 Д:
    9 Б;
    10 В;
    11 1) Д, 2) Б, 3) Г, 4) А;
    12 1) Г, 2) Д, 3) В, 4) Б.

    Іван Франко (1856—1916). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

    Вас можуть зацікавити  тестові завдання з наступних тем

    1. Як готуватися до ЗНО з української літератури. Критерії оцінювання

    2. Усна народна творчість

    3. Давня українська література. Григорій Сковорода

    4. Іван Котляревський

    5. Григорій Квітка-Основ’яненко

    6. Тарас Шевченко

    7. Пантелеймон Куліш

    8. Марко Вовчок

    9. Іван Нечуй-Левицький

    10. Панас Мирний

    11. Іван Карпенко-Карий

    12. Іван Франко

    13. Михайло Коцюбинський

    14. Ольга Кобилянська

    15. Леся Українка

    16. Василь Стефаник

    17. Микола Вороний, Олександр Олесь, Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Богдан-Ігор Антонич

    18. Володимир Винниченко

    19. Микола Хвильовий

    20. Юрій Яновський

    21. Валер’ян Підмогильний

    22. Остап Вишня

    23. Микола Куліш

    24. Олександр Довженко

    25. Андрій Малишко, Василь Симоненко, Василь Стус, Іван Драч, Євген Маланюк

    26. Ліна Костенко

    27. Олесь Гончар

    28. Григір Тютюнник

    29. Іван Багряний

     

    Комментарии закрыты.