Іван Нечуй-Левицький (1838—1918).
Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Іван Нечуй-Левицький (1838—1918). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Справжнє ім’я — Іван Семенович Левицький.
Народився в м. Стеблеві, що на Черкащині, у родині священика, помер у м. Києві.
Письменник. .
Найвідоміші твори: романи «Хмари», «Князь Єремія Вишневецький»; повісті «Дві московки», «Микола Джеря», «Бурлачка», «Кайдашева сім’я»; оповідання «Баба Параска та баба Палажка», «Афонський пройдисвіт»; п’єси «Маруся Богуславка», «На Кожум’яках».

Повість «Кайдашева сім’я» (1879)

Літературний рід повісті «Кайдашева сім’я»: епос.
Жанр повісті «Кайдашева сім’я»: соціально-побутова повість.
Тема повісті «Кайдашева сім’я»: зображення життя українського села в пореформену добу (друга половина XIX ст.) з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини.
Головна ідея повісті «Кайдашева сім’я»: засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині.
Головні герої повісті «Кайдашева сім’я»: Маруся й Омелько Кайдаші, їхні сини Карпо (старший) і Лаврін (молодший), Мотря (дружина Карпа), Мелашка (дружина Лавріна); баба Палажка.
Композиція повісті «Кайдашева сім’я»: повість складається з дев’яти частин, сюжет у яких розгортається за принципом нагнітання епізодів і сцен. Саме діалоги «рухають» сюжет твору, у них розкриваються характери героїв.
Сюжет повісті «Кайдашева сім’я»: розмова братів Карпа й Лавріна про майбутнє одруження, роздратування батька через неробство синів (експозиція) — сватання й одруження Карпа (зав’язка) — поступове назрівання конфлікту між свекрухою і невісткою, сварки між членами родини, одруження Лавріна, наростання сімейних конфліктів, Мелашка на прощі в Києві, повернення Мелашки в Семигори, смерть Кайдаша через пияцтво (розвиток дії) — сварки через мотовило, яйця, курку, кухоль, півня, кабана і грушу (кульмінаційні моменти впродовж викладеного попереду розвитку дії) — усихання груші (розв’язка).
Літературознавці про повість «Кайдашева сім’я». Це чи не найпопулярніший твір І. Нечуя-Левицького, про що свідчить велика кількість його перевидань і перекладів іншими мовами. Те, що сталося з родиною Кайдашів, можна назвати моральною катастрофою. Читаючи цю «веселу» повість, хочеться плакати. Або принаймні жалкувати й мучитися досадою: адже на наших очах відбувається самознищення чогось надзвичайно важливого, що є в людському житті: домашнього затишку; порозуміння між ближніми; почуття гідності; ладу як основи родини. Гору в Кайдашевій сім’ї бере якась диявольська сила руйнування, яка живе в цих нібито непоганих, роботящих людях.
Характери персонажів у «Кайдашевій сім’ї», як правило, статичні. Письменник робить акцент на домінантах, виокремлюючи одну-дві риси в їхніх вдачах. В Омелька Кайдаша — богобоязливість і чарколюбство. У Кайдашихи — чваньковитість, у Мотрі — сварливість. Чи не найбільших змін зазнає характер Мелашки: у ній — спочатку ліричній, ніжній дівчині — теж поселяється «біс» чвар.
Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім’я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони — учасники великої родинно-побутової війни, якій не видно кінця. Іван Фраико вважав, що «І. Нечуй-Левицький малює в «Кайдашевій сім’ї» гірку картину розпаду українського патріархального устрою під впливом індивідуалістичних змагань кожного її члена». Справді, роль батька в Кайдашів зведено нанівець. Омелько Кайдаш, по суті, ніяк не впливає на перебіг подій у власній хаті. Він пливе за течією, а коли й пробує якось утрутитися в домашні чвари, то зазнає фіаско.
Катастрофа в Семигорах починається із занепаду батьківського начала в родині. У літературознавстві радянської доби прийнято було наголошувати на тому, що сварки, змальовані І. Нечуєм-Левицьким, — це наслідок певних соціальних умов. З того робився соціологічно-політичний висновок: «так було до революції». Однак автор «Кайдашевої сім’ї» на соціальних чинниках «війни» якраз і не наголошує! У творі йдеться швидше про недосконалість людської природи, про одвічні людські пороки -нетерпимість, жадібність, заздрісність, егоїзм. Письменник показує не тільки якийсь абстрактно-універсальний світ, а світ український, селянський, з цілком конкретними історичними, етнографічними і географічними ознаками. Він навіть назви села, у якому живуть Кайдаши, не став вигадувати: Семигори легко відшукати на карті недалеко від містечка Стеблів.
А водночас Кайдашева сім’я — це модель усієї України. І справа не в прив’язках до певного історичного часу і до «соціальних умов». Іван Нечуй-Левицький блискуче розкрив деякі «небажані» риси нашої національної вдачі, української ментальності, які належать не тільки середині XIX ст. У цьому сенсі «Кайдашеву сім’ю» можна читати як твір, у якому надзвичайно важливим є мотнв національної самокритики.
Змальовуючи «війну» в родині Кайдашів, прозаїк раз у раз вдається до гумору ситуацій, у яких невідповідність, контраст форми і змісту, дій та обставин просто-таки разючі (див. сцену бійки Кайдашихи й Мотрі за мотовило). Комічні ефекти також забезпечуються в повісті іронією, великою кількістю зниженої лексики, змішуванням стилів (наприклад: високий епічний стиль — у сцені побутової бійки). Але в тім-то й річ, що коли відзвучить сміх, на дні душі залишається сум. «Сміх зі слізьми» є однією з рис української літератури, — це відзначав і сам І. Нечуй-Левицький. Печально сміявся й українець Микола Гоголь. Про «Кайдашеву сім’ю» можна сказати так само: це повість, у якій крізь сміх пробиваються сльози (В. Патент).

1. Іван Франко назвав повість «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького
А всеобіймаючим оком Правобережної України
Б найкращою оздобою українського письменства
В ареною людських пристрастей
Г широким та вільним розмахом думки
Д світлою незайманою квіткою народної поезії

2. Зовнішність Лавріна описано в рядку
А …молоде, довгасте лице було рум’яне. Веселі, сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи — все подихало парубочою красою.
Б …широкий у плечах, у карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.
В …здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки.
Г …луже палкий погляд — бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духовна міць разом з якоюсь хижою тугою.
Д …високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі; і вже чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманськи.

3. Темою повісті «Кайдашева сім’я» є зображення
А життя нетипової для України селянської родини
Б життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини
В родинних перепетій в українському селі в добу кріпацтва
Г сімейного селянського побуту до закріпачення українських земель
Д життя селянської родини як зразка сім’ї з патріархальним устроєм

4. Прочитайте рядки з повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького.
Кайдашиха помила по лікті руки й кинулась зі злістю на діжу, як на свого ворога. Тісто в діжі аж запищало і неначе заплямкало губами під її руками. Мелашка знала, що не вгодила свекрусі, і стояла ні в сих ні в тих серед хати та дивилась на замазані руки.

В уривку використано
А фразеологізм і синекдоху
Б порівняння та літоту
В персоніфікацію й оксиморон
Г порівняння і фразеологізм
Д гіперболу й алегорію

5. Про двоїсту натуру Кайдашихи свідчить характеристика в рядку
А …свекруха люта змія; ходить по хаті, полум’ям на мене дише, а з носа гонить дим кужелем.
Б Вона не злюбила Мелащиних батьків і як тільки бралась за тім’я, то згадувала Западинці і свої розглядини в Балашів.
В Кайдашиха почала свариться й стала дуже лайлива та опришкувата. Вона нападала на Мелашку сливе кожного дня, точила її, як вода камінь.
Г Настали жнива. Кайдашиха запрягла Мелашку до роботи, як у віз… Кожної неділі просилась Мелашка в гості [до батьків], і кожної неділі Кайдашиха знаходила для неї роботу.
Д На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне.

6. Прочитайте рядки з повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького.
Не чорна хмара із синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину. Не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока Кайдашиха, а за нею вибігла з хати Мелашка з Лавріном, а за ними повибігали всі діти.

У цьому уривку комічний ефект досягається через
А надуживання старослов’янізмів в описі побутової сцени
Б надмірне використання зниженої лексики
В змішування стилів — високого епічного з побутовим
Г гротескні характеристики членів родини
Д поєднання логічно несумісних, протилежних понять

7. Події в повісті «Кайдашева сім’я» розгортаються в такій послідовності:
А одруження Лавріна — одруження Карпа — смерть Кайдаша — всихання груші Б смерть Кайдаша — одруження Карпа — одруження Лавріна — всихання груші В одруження Карпа — одруження Лавріна — смерть Кайдаша — всихання груші Г одруження Карпа — одруження Лавріна — всихання іруші — смерть Кайдаша
Д всихання груші — одруження Карпа — смерть Кайдаша — одруження Лавріна

8. До композиційних особливостей повісті «Кайдашева сім’я» НЕ НАЛЕЖИТЬ
А поділ твору на дев’ять частин
Б нагнітання сцен сварок, колізій
В розкриття характерів героїв через діалоги
Г розгортання подій переважно в одному селі
Д детальний опис весілля Карпа і Лавріна

9. За способом зображення дійсності повість «Кайдашева сім’я» — яскравий приклад
А класицизму
Б сентименталізму
В романтизму
Г реалізму
Д модернізму

10. За жанром повість «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького
А соціально-психологічна
Б історична
В пригодницька
Г соціально-побутова
Д авантюрна

11. Установіть відповідність.

ГероїняРепліка
1 КайдашихаА Це нечиста сила мене давила… Двадцять пасок з’їла в Києві, а за двадцять першою такий гріх трапився. Послинив нечистий усе лице, й губи, й щоки.
2 МотряБ Одривай хату од цих злиднів! І Що б там не коштувало, одривай, а ні, я сама одірву.
3 МелашкаВ Не жаль мені ні села, ні роду, жаль мені тільки чоловіка. Мабуть, він за мною побивається, коли одразу так залило мою душу сльозами.
4 баба ПалажкаГ Шкода мені тебе! У мене ще не було такої доброї та робочої наймички, як ти.
Д Скинь її з драбини додолу, нехай собі голову скрутить, щоб знала, як лазити на наше горище.

12. Установіть відповідність

Елемент сюжетуЕпізод
1 експозиціяА сватання й одруження Карпа з Мотрею
2 зав’язкаБ розмова Карпа й Лавріна про одруження
3 розвиток діїВ всихання груші
4 кульмінаціяГ сварка через грушу
Д лікування Омелька Кайдаша бабою Палажкою

Відповіді до теми Іван Нечуй-Левицький (1838—1918). Завдання в тестовій формі. Українська література

1 Б:
2 А;
3 Б;
4 Г;
5 Д;
6 В;
7 В;
8 Д;
9 Г;
10 Г;
11 1) Д, 2) Б, 3) В, 4) А;
12 1) Б, 2) А, 3) Д, 4) Г.

Іван Нечуй-Левицький (1838—1918). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Вас можуть зацікавити  тестові завдання з наступних тем

1. Як готуватися до ЗНО з української літератури. Критерії оцінювання

2. Усна народна творчість

3. Давня українська література. Григорій Сковорода

4. Іван Котляревський

5. Григорій Квітка-Основ’яненко

6. Тарас Шевченко

7. Пантелеймон Куліш

8. Марко Вовчок

9. Іван Нечуй-Левицький

10. Панас Мирний

11. Іван Карпенко-Карий

12. Іван Франко

13. Михайло Коцюбинський

14. Ольга Кобилянська

15. Леся Українка

16. Василь Стефаник

17. Микола Вороний, Олександр Олесь, Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Богдан-Ігор Антонич

18. Володимир Винниченко

19. Микола Хвильовий

20. Юрій Яновський

21. Валер’ян Підмогильний

22. Остап Вишня

23. Микола Куліш

24. Олександр Довженко

25. Андрій Малишко, Василь Симоненко, Василь Стус, Іван Драч, Євген Маланюк

26. Ліна Костенко

27. Олесь Гончар

28. Григір Тютюнник

29. Іван Багряний