Іван Нечуй-Левицький (1838—1918). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Справжнє ім’я — Іван Семенович Левицький.
Народився в м. Стеблеві, що на Черкащині, у родині священика, помер у м. Києві.
Письменник. .
Найвідоміші твори: романи «Хмари», «Князь Єремія Вишневецький»; повісті «Дві московки», «Микола Джеря», «Бурлачка», «Кайдашева сім’я»; оповідання «Баба Параска та баба Палажка», «Афонський пройдисвіт»; п’єси «Маруся Богуславка», «На Кожум’яках».

Повість «Кайдашева сім’я» (1879)

Літературний рід повісті «Кайдашева сім’я»: епос.
Жанр повісті «Кайдашева сім’я»: соціально-побутова повість.
Тема повісті «Кайдашева сім’я»: зображення життя українського села в пореформену добу (друга половина XIX ст.) з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини.
Головна ідея повісті «Кайдашева сім’я»: засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині.
Головні герої повісті «Кайдашева сім’я»: Маруся й Омелько Кайдаші, їхні сини Карпо (старший) і Лаврін (молодший), Мотря (дружина Карпа), Мелашка (дружина Лавріна); баба Палажка.
Композиція повісті «Кайдашева сім’я»: повість складається з дев’яти частин, сюжет у яких розгортається за принципом нагнітання епізодів і сцен. Саме діалоги «рухають» сюжет твору, у них розкриваються характери героїв.
Сюжет повісті «Кайдашева сім’я»: розмова братів Карпа й Лавріна про майбутнє одруження, роздратування батька через неробство синів (експозиція) — сватання й одруження Карпа (зав’язка) — поступове назрівання конфлікту між свекрухою і невісткою, сварки між членами родини, одруження Лавріна, наростання сімейних конфліктів, Мелашка на прощі в Києві, повернення Мелашки в Семигори, смерть Кайдаша через пияцтво (розвиток дії) — сварки через мотовило, яйця, курку, кухоль, півня, кабана і грушу (кульмінаційні моменти впродовж викладеного попереду розвитку дії) — усихання груші (розв’язка).
Літературознавці про повість «Кайдашева сім’я». Це чи не найпопулярніший твір І. Нечуя-Левицького, про що свідчить велика кількість його перевидань і перекладів іншими мовами. Те, що сталося з родиною Кайдашів, можна назвати моральною катастрофою. Читаючи цю «веселу» повість, хочеться плакати. Або принаймні жалкувати й мучитися досадою: адже на наших очах відбувається самознищення чогось надзвичайно важливого, що є в людському житті: домашнього затишку; порозуміння між ближніми; почуття гідності; ладу як основи родини. Гору в Кайдашевій сім’ї бере якась диявольська сила руйнування, яка живе в цих нібито непоганих, роботящих людях.
Характери персонажів у «Кайдашевій сім’ї», як правило, статичні. Письменник робить акцент на домінантах, виокремлюючи одну-дві риси в їхніх вдачах. В Омелька Кайдаша — богобоязливість і чарколюбство. У Кайдашихи — чваньковитість, у Мотрі — сварливість. Чи не найбільших змін зазнає характер Мелашки: у ній — спочатку ліричній, ніжній дівчині — теж поселяється «біс» чвар.
Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім’я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони — учасники великої родинно-побутової війни, якій не видно кінця. Іван Фраико вважав, що «І. Нечуй-Левицький малює в «Кайдашевій сім’ї» гірку картину розпаду українського патріархального устрою під впливом індивідуалістичних змагань кожного її члена». Справді, роль батька в Кайдашів зведено нанівець. Омелько Кайдаш, по суті, ніяк не впливає на перебіг подій у власній хаті. Він пливе за течією, а коли й пробує якось утрутитися в домашні чвари, то зазнає фіаско.
Катастрофа в Семигорах починається із занепаду батьківського начала в родині. У літературознавстві радянської доби прийнято було наголошувати на тому, що сварки, змальовані І. Нечуєм-Левицьким, — це наслідок певних соціальних умов. З того робився соціологічно-політичний висновок: «так було до революції». Однак автор «Кайдашевої сім’ї» на соціальних чинниках «війни» якраз і не наголошує! У творі йдеться швидше про недосконалість людської природи, про одвічні людські пороки -нетерпимість, жадібність, заздрісність, егоїзм. Письменник показує не тільки якийсь абстрактно-універсальний світ, а світ український, селянський, з цілком конкретними історичними, етнографічними і географічними ознаками. Він навіть назви села, у якому живуть Кайдаши, не став вигадувати: Семигори легко відшукати на карті недалеко від містечка Стеблів.
А водночас Кайдашева сім’я — це модель усієї України. І справа не в прив’язках до певного історичного часу і до «соціальних умов». Іван Нечуй-Левицький блискуче розкрив деякі «небажані» риси нашої національної вдачі, української ментальності, які належать не тільки середині XIX ст. У цьому сенсі «Кайдашеву сім’ю» можна читати як твір, у якому надзвичайно важливим є мотнв національної самокритики.
Змальовуючи «війну» в родині Кайдашів, прозаїк раз у раз вдається до гумору ситуацій, у яких невідповідність, контраст форми і змісту, дій та обставин просто-таки разючі (див. сцену бійки Кайдашихи й Мотрі за мотовило). Комічні ефекти також забезпечуються в повісті іронією, великою кількістю зниженої лексики, змішуванням стилів (наприклад: високий епічний стиль — у сцені побутової бійки). Але в тім-то й річ, що коли відзвучить сміх, на дні душі залишається сум. «Сміх зі слізьми» є однією з рис української літератури, — це відзначав і сам І. Нечуй-Левицький. Печально сміявся й українець Микола Гоголь. Про «Кайдашеву сім’ю» можна сказати так само: це повість, у якій крізь сміх пробиваються сльози (В. Патент).

1. Іван Франко назвав повість «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького
А всеобіймаючим оком Правобережної України
Б найкращою оздобою українського письменства
В ареною людських пристрастей
Г широким та вільним розмахом думки
Д світлою незайманою квіткою народної поезії

2. Зовнішність Лавріна описано в рядку
А …молоде, довгасте лице було рум’яне. Веселі, сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи — все подихало парубочою красою.
Б …широкий у плечах, у карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.
В …здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки.
Г …луже палкий погляд — бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духовна міць разом з якоюсь хижою тугою.
Д …високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі; і вже чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманськи.

3. Темою повісті «Кайдашева сім’я» є зображення
А життя нетипової для України селянської родини
Б життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини
В родинних перепетій в українському селі в добу кріпацтва
Г сімейного селянського побуту до закріпачення українських земель
Д життя селянської родини як зразка сім’ї з патріархальним устроєм

4. Прочитайте рядки з повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького.
Кайдашиха помила по лікті руки й кинулась зі злістю на діжу, як на свого ворога. Тісто в діжі аж запищало і неначе заплямкало губами під її руками. Мелашка знала, що не вгодила свекрусі, і стояла ні в сих ні в тих серед хати та дивилась на замазані руки.

В уривку використано
А фразеологізм і синекдоху
Б порівняння та літоту
В персоніфікацію й оксиморон
Г порівняння і фразеологізм
Д гіперболу й алегорію

5. Про двоїсту натуру Кайдашихи свідчить характеристика в рядку
А …свекруха люта змія; ходить по хаті, полум’ям на мене дише, а з носа гонить дим кужелем.
Б Вона не злюбила Мелащиних батьків і як тільки бралась за тім’я, то згадувала Западинці і свої розглядини в Балашів.
В Кайдашиха почала свариться й стала дуже лайлива та опришкувата. Вона нападала на Мелашку сливе кожного дня, точила її, як вода камінь.
Г Настали жнива. Кайдашиха запрягла Мелашку до роботи, як у віз… Кожної неділі просилась Мелашка в гості [до батьків], і кожної неділі Кайдашиха знаходила для неї роботу.
Д На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне.

6. Прочитайте рядки з повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького.
Не чорна хмара із синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину. Не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока Кайдашиха, а за нею вибігла з хати Мелашка з Лавріном, а за ними повибігали всі діти.

У цьому уривку комічний ефект досягається через
А надуживання старослов’янізмів в описі побутової сцени
Б надмірне використання зниженої лексики
В змішування стилів — високого епічного з побутовим
Г гротескні характеристики членів родини
Д поєднання логічно несумісних, протилежних понять

7. Події в повісті «Кайдашева сім’я» розгортаються в такій послідовності:
А одруження Лавріна — одруження Карпа — смерть Кайдаша — всихання груші Б смерть Кайдаша — одруження Карпа — одруження Лавріна — всихання груші В одруження Карпа — одруження Лавріна — смерть Кайдаша — всихання груші Г одруження Карпа — одруження Лавріна — всихання іруші — смерть Кайдаша
Д всихання груші — одруження Карпа — смерть Кайдаша — одруження Лавріна

8. До композиційних особливостей повісті «Кайдашева сім’я» НЕ НАЛЕЖИТЬ
А поділ твору на дев’ять частин
Б нагнітання сцен сварок, колізій
В розкриття характерів героїв через діалоги
Г розгортання подій переважно в одному селі
Д детальний опис весілля Карпа і Лавріна

9. За способом зображення дійсності повість «Кайдашева сім’я» — яскравий приклад
А класицизму
Б сентименталізму
В романтизму
Г реалізму
Д модернізму

10. За жанром повість «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького
А соціально-психологічна
Б історична
В пригодницька
Г соціально-побутова
Д авантюрна

11. Установіть відповідність.

Героїня	Репліка
1 Кайдашиха	А Це нечиста сила мене давила… Двадцять пасок з’їла в Києві, а за двадцять першою такий гріх трапився. Послинив нечистий усе лице, й губи, й щоки.
2 Мотря	Б Одривай хату од цих злиднів! І Що б там не коштувало, одривай, а ні, я сама одірву.
3 Мелашка	В Не жаль мені ні села, ні роду, жаль мені тільки чоловіка. Мабуть, він за мною побивається, коли одразу так залило мою душу сльозами.
4 баба Палажка	Г Шкода мені тебе! У мене ще не було такої доброї та робочої наймички, як ти.
	Д Скинь її з драбини додолу, нехай собі голову скрутить, щоб знала, як лазити на наше горище.

12. Установіть відповідність

Елемент сюжету	Епізод
1 експозиція	А сватання й одруження Карпа з Мотрею
2 зав’язка	Б розмова Карпа й Лавріна про одруження
3 розвиток дії	В всихання груші
4 кульмінація	Г сварка через грушу
	Д лікування Омелька Кайдаша бабою Палажкою

Відповіді до теми Іван Нечуй-Левицький (1838—1918). Завдання в тестовій формі. Українська література

1 Б:
2 А;
3 Б;
4 Г;
5 Д;
6 В;
7 В;
8 Д;
9 Г;
10 Г;
11 1) Д, 2) Б, 3) В, 4) А;
12 1) Б, 2) А, 3) Д, 4) Г.