Юрій Яновський (1902—1954).
Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Юрій Яновський (1902—1954). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Народився в с. Нечаївці (раніше — хутір Майєрове), що на Кіровоградщині, у селянській родині, помер у м. Києві.
Письменник, кіноредактор і кіносценарист.
Найвідоміші твори: збірки оповідань «Мамутові бивні», «Кров землі»; повість «Байгород»; романи «Майстер корабля», «Чотири шаблі», «Вершники».

Новела «Подвійне коло» (1935) (роман «Вершники»)

Літературний рід новели «Подвійне коло»: епос.
Жанр новели «Подвійне коло»: новела.
Тема новели «Подвійне коло»: зображення родини Половців у кривавих подіях громадянської війни 1919 р.
Головна ідея новели «Подвійне коло»: засудження братовбивства й недотримання закону народної моралі «тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду» — протиставлення загальнолюдських вартостей класовим.
Головні герої новели «Подвійне коло»: брати Половці — денікінець Андрій, петлюрівець Оверко, махновці Панас і чотирнадцятирічний Сашко, червоний командир Іван; їхній батько Мусій Половець; червоний комісар Герт.
Сюжет новели «Подвійне коло»: бій у степу під Компаніївкою в серпні 1919 р.: перша сцена — Оверко вбиває Андрія; друга сцена — від Панасової кулі помирає Оверко, поховання загиблих братів; третя сцена — самогубство Панаса після програного бою з Іваном.
Літературознавці про новелу «Подвійне коло». Я не знаю, хто ще так, як Яновський, змалював громадянську війну в Україні як трагедію народу.
Бій під Компаніївкою, у якому схрещують шаблі п’ять братів Половців, — це модель усієї громадянської війни.
Сила родових інтересів зіткнулася із силою інтересів класових. Під ударами шабель брати падають один за одним, і кожна нова смерть наче перекреслює батькову приповідку: «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду», за якою — тривалий моральний досвід людського співжиття.
А що натомість? Натомість з уст спочатку комісара Герта, а потім червоного командира Івана Половця чуємо нову істину: «Рід розпадається, а клас стоїть».
Рід розпадається… Отже, руйнуються самі основи життя — і що з того, що клас «стоїть»? Пишучи свій твір у 1933—1935 рр., Яновський прагнув надати словам комісара Герта й Івана Половця сили пафосу, але об’єктивно, понад наміри автора, його талант закарбував трагічну правду життя з його невблаганно-моторошною логікою братовбивчого соціального зіткнення, коли загальнолюдське відступає перед залізно-класовим, і як наслідок — кров, кров, кров…
У «кадрі» — уся родина Половців: п’ятеро братів, які воюють під різними прапорами, батько Мусій… Немає тільки матері Половчихи. Але чому?! Тому, що якби вона з’явилася, то плакала б над кожним із синів, і її «надкласові» сльози були б однаково солоні. Вона оплакувала б загибель свого роду, і ті материні сльози заважали б авторові із силуваним пафосом підсумувати в 1933 р.: «Рід розпадається, а клас стоїть» (В. Панченко).

Новела «Шаланда в морі» (1935)

Літературний рід новели «Шаланда в морі»: епос.
Жанр новели «Шаланда в морі»: новела.
Тема новели «Шаланда в морі»: зображення надзвичайної ситуації рибалок у штормовому крижаному морі.
Головна ідея новели «Шаланда в морі»: возвеличення родини, подружньої відданості, гуманних основ життя, народної моралі, етичних ідеалів.
Головні герої новели «Шаланда в морі»: Мусій Половець, його дружина Половчиха, рибалка Чубенко.
Сюжет новели «Шаланда в морі»: Мусій Половень змагається з крижаними хвилями, але намагається врятувати не себе, — артільну шаланду. З берега його майже не видно, допомогти йому ніяк. Друзі-рибалки вже не вірять у щасливе повернення. На березі залишається лише його вірна дружина. Вона з надією дивиться на море, згадує своє життя з Мусієм, своїх синів. Раптом з’являється шаланда, і Половчиха дивиться й боїться роздивитися. І ось вона почула голос свого змученого крижаними хвилями чоловіка. Мусій сказав, що не міг кинути артіль, бо вона й так бідна. Подружжя Половців, ніжно обнявшись, пішло до домівки.
Літературознавці про новелу «Шаланда в морі». Художній час і простір у новелі «Шаланда в морі» обмежені — дія відбувається в короткому часі, на конкретному просторі — у морі й на його березі. Сюжет простий, але досить напружений. Письменник більше зосереджує увагу на внутрішньому стані Половчихи, передає його укрупненими, лаконічними мазками: «й серце обдував трамонтан, її серце ладне було вискочити з грудей»; «вона не показувала перед морем страху, вона мовчки стояла на березі — висока й сувора, їй здавалося, що вона — маяк невгасимої сили». Сцена чекання на березі штормового моря (як утілення вірності подружжю) — як символ краси вірності — неминуче викличе в уяві читача асоціації з українською народнопісенною творчістю, особливо з образом Ярославни (зі «Слова про похід Ігорів») своєрідним символом вірності коханню. Власне, емоції, переживання героїні рухають і сюжетом. Тобто емоційне, ліричне начало виконує у творі чи не найосновнішу раль, воно наближує новелу до жанру героїчної поеми. Бо оспівано тут, власне, негучний, повсякденний героїзм звичайних людей. І герой тут не лише жінка, стійка й вірна своїй родині, а також її чоловік, який, ризикуючи життям, кинувся рятувати громадське добро. Під пером романтика вони — особливі, красиві у своїх вчинках і діях, у своїй життєвій позиції, хоча вибір кожного з них (рятувати й чекати) — зрозумілий і природний, як і всі загальнолюдські цінності (Р. Мовчан).

Теорія літератури
За жанром «Вершники» Ю. Яновського — роман у новелах. Твір складається з восьми новел («Подвійне коло». «Дитинство», «Шаланда в морі», «Лист у вічність» та ін.), пов’язаних не стільки тематично, сюжетом, скільки ідейно: показати через внутрішній світ окремих героїв історичну необхідність перетворення земної світобудови.

1. Голосіння Половчихи на березі моря («Шаланда в морі») нагадує
А скиглення чайок
Б заклинання й ворожіння
В ліричні відступи в народних думах
Г плач Ярославни («Слово про похід Ігорів»)
Д матір з легенди, яка втратила своїх дітей

2. За жанром «Вершники» Ю. Яновського — роман
А епопея
Б у віршах
В хроніка
Г у новелах
Д сповідь

3. Слова майстра і грего позначають
А рибальське приладдя
Б елемента одягу
В різні вітри
Г степових чайок
Д різної сили дощі

4. Події у творах «Подвійне коло» й «Шаланда в морі» відбуваються
А у Криму
Б у наддніпрянських степах
В на Херсонщині
Г у Приазовї
Д неподалік Одеси

5. У творі «Подвійне коло» повторюваним зоровим образом є
А шабля
Б ліс
В шаланда
Г блакитні вежі
Д шторм

6. Темою твору «Подвійне коло» є зображення родини Половців у подіях
А революції 1905 року
Б Першої світової війни
В громадянської війни 1919 року
Г становлення радянської України
Д Другої світової війни

7. Назва «Подвійне коло» символізує
А роздвоєність особистості
Б настанови батька і матері
В духовне й матеріальне начала
Г минуле й майбутнє
Д два кола — родинне й класове

8. Головна ідея твору «Подвійне коло» полягає в засудженні недотримання народної настанови
А поганого чоловіка в побратими не бери
Б не май вірного, не будеш мати зрадного
В чого сам собі не зичиш, того і другому не жадай
Г тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду
Д не знаючи броду, не лізь у воду

9. Наявність пейзажних деталей, екзотизмів (грего, майстра), яскравих характерів свідчить про те, що твір «Подвійне коло»
А бароковий
Б сентиментальний
В реалістичний
Г романтичний
Д імпресіоністичний

10. Головна ідея твору «Шаланда в морі»
А возвеличення подружньої відданості й етичних ідеалів
Б оспівування краси й неповторності морської стихії
В засудження рибалок, байдужих до життя Мусія
Г пошуки сенсу людського життя
Д переоцінка життєвих цінностей

11. Установіть відповідність.

Класова належністьГерой
1 петлюрівецьА Мусій
2 денікінецьБ Іван
3 махновецьВ Панас
4 комуністГ Оверко
Д Андрій

12. Установіть відповідність.

Художній засібПриклад
1 персоніфікаціяА У пилюці, як у тумані, блискали постріли.
2 тавтологіяБ Над степом здіймався південно-західний вітер.
3 порівнянняВ Половець для чогось помацав свої кощаві руки.
4 епітетГ І дощ, витрусивши безліч краплин, посунув свої хмари далі.
Д А над берегом моря походжає старий Половець, він думає думу.

Відповіді до теми Юрій Яновський (1902—1954). Завдання в тестовій формі. Українська література

1 Г;
2 Г;
3 В;
4 Д;
5 Г;
6 В;
7 Д;
8 Г;
9 Г;
10 А;
11 1) Г, 2) Д, 3) В, 4) Б;
12 1) Г, 2) Д, 3) А, 4) В.

Юрій Яновський (1902—1954). Завдання в тестовій формі. Українська література. Підготовка до ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання)

Вас можуть зацікавити  тестові завдання з наступних тем

1. Як готуватися до ЗНО з української літератури. Критерії оцінювання

2. Усна народна творчість

3. Давня українська література. Григорій Сковорода

4. Іван Котляревський

5. Григорій Квітка-Основ’яненко

6. Тарас Шевченко

7. Пантелеймон Куліш

8. Марко Вовчок

9. Іван Нечуй-Левицький

10. Панас Мирний

11. Іван Карпенко-Карий

12. Іван Франко

13. Михайло Коцюбинський

14. Ольга Кобилянська

15. Леся Українка

16. Василь Стефаник

17. Микола Вороний, Олександр Олесь, Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Богдан-Ігор Антонич

18. Володимир Винниченко

19. Микола Хвильовий

20. Юрій Яновський

21. Валер’ян Підмогильний

22. Остап Вишня

23. Микола Куліш

24. Олександр Довженко

25. Андрій Малишко, Василь Симоненко, Василь Стус, Іван Драч, Євген Маланюк

26. Ліна Костенко

27. Олесь Гончар

28. Григір Тютюнник

29. Іван Багряний