• Реклама

Урок 2. Pозвиток мовлення № 1. Повторення й узагальнення вивченого про мовлення. Конспекти уроків української мови 9 клас. Нова програма. 2017 рік

Урок 2. Pозвиток мовлення № 1. Повторення й узагальнення вивченого про мовлення. Конспекти уроків української мови 9 клас. Нова програма. 2017 рік

Види мовленнєвої діяльності. Різновиди аудіювання (ознайомлювальне, вивчальне, критичне). Різновиди читання (ознайомлювальне, вивчальне, переглядове). Стилі, типи мовлення. Жанри мовлення. Контрольне читання мовчки

Мета: повторити відомості про мовлення та вимоги до нього, вивчене про типи та стилі мовлення, поглибити знання про види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо); формувати комунікативну компетенцію, удосконалювати й поглиблювати навички сприйняття та розуміння тексту під час читання мовчки, визначення його стильових особливостей; розвивати увагу, культуру мовлення, логічне й образне мислення, сприяти збагаченню мовлення; виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок (формування комунікативної компетенції).

Засоби навчання: підручник, таблиця «Види мовленнєвої діяльності» (її зміст — у конспекті уроку), мультимедійні засоби; текст для контрольного читання, тестові завдання.

Перебіг уроку 2. Pозвиток мовлення № 1. Повторення й узагальнення вивченого про мовлення. Конспекти уроків української мови 9 клас. Нова програма. 2017 рік

І. Організаційний етап.

ІІ. Повідомлення теми, завдань та цілей уроку. Мотивація уміння.

Слово вчителя.

Українська мова — національна мова українського народу, державна мова України. Це одна з найдавніших і найрозвиненіших мов світу. Ми — громадяни України — повинні володіти всіма видами мовленнєвої діяльності, типами та стилями мови, а тому нашим завданням є вдосконалення своїх мовленнєвих умінь.

III. Актуалізація опорних знань.

Інтелектуальна розминка.

  • Як співвідносяться мова і мовлення?
  • Які дві мовленнєві форми притаманні мові?
  • Яка з мовленнєвих форм — усна чи писемна — виникла раніше?
  • Які вимоги висувають до мовлення? (Змістовність, послідовність, лаконічність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність).
  • Які є типи мовлення?
  • На яке питання дає відповідь висловлювання-опис?
  • Які особливості роздуму?
  • На яке питання відповідає висловлювання розповідного характеру?
  • Які ви знаєте стилі мовлення?

Робота з підручником (інформаційна компетентність).

  • Пригадайте вивчене про стилі мовлення.

Робота з текстами (компетентність саморозвитку і самоосвіти).

Спроектовано на дошку.

  • Прочитайте.
  • Визначте стиль і тип мовлення кожного з поданих уривків. Свою думку обгрунтуйте.

1) Рідна мово, зелена діброво!
Чую пісню твою запашну,
Ти квітуєш пелюстками слова
у морозних димах полину.
Все бувало: несито і ласо
двоголовий хижак позирав.
Кров’ю, мово, навік запеклася
ти на гнівних устах Кобзаря.
Рідна мово, росту я крізь тебе,
крізь родовища дум і краси.
Я курганом стою серед степу
на кордоні сльози і роси (П. Перебийте).

2) Культура мовлення суспільства — це чи не найяскравіший показник стану його моральності, духовності, культури взагалі. Словесний бруд, що заполонив мовлення наших співгромадян, мовленнєвий примітивізм, вульгарщина — тривожні симптоми духовного нездоров’я народу. Експериментально доведено, що грубе слово як негативний подразник діє кілька секунд, але реакція на нього триває декілька годин і навіть днів. Як наслідок — порушення нервової та серцево-судинної діяльності людини, її хвороба, а іноді й смерть. Тому висока культура мовлення — це не інтелігентська забаганка, а життєва необхідність для народу (Ф. Бекон).

3) Мова як засіб спілкування має систему знаків не лише з номінативним значенням, тобто систему лексичних одиниць, а й з релятивним, тобто систему форм слів, їх видозміну. За кожним знаком з номінативним значенням стоїть денотат у вигляді фактів об’єктивної дійсності — предметів, ознак, дій, подій, явищ, за кожним знаком з релятивним значенням — денотат у вигляді відношень, зв’язків між фактами дійсності (3 підручника).

4) Стаття 54 (фрагмент).
Культурна спадщина охороняється законом.
Держава забезпечує збереження історичних пам’яток та інших об’єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами (3 Конституції України).

5) Готувалися ми до уроку історії утрьох. Довго розглядали малюнки. Особливо вразив нас малюнок, на якому був зображений князь Олег зі своєю дружиною. Так і було написано: «З дружиною». Ми довго шукали поміж вусатих, озброєних мечами і списами дядьків, що сиділи на конях, оту князеву дружину.
— Вона десь, видно, позаду, — врешті вирішив Ванько.
Сонька не була б Сонькою, коли б не заперечила:
— І зовсім не позаду! Вона вдома залишилася: князеві борщ варить (А. Дімаров).

IV. Формування та вдосконалення вмінь.

Слово вчителя (інформаційна компетентність).

Мова реалізується в процесі мовлення, тобто мовленнєвої діяльності. Вона має чотири види: аудіювання (слухання-розуміння), читання, говоріння й письмо. Час, що витрачається людиною на різні види мовленнєвої діяльності, розподіляється приблизно так: аудіювання — 45 %, говоріння — 30%, читання — 6%, письмо — 9%. Говоріння й письмо є продуктивними видами мовленнєвої діяльності (мовець творить мовленнєвий продукт), аудіювання й читання — рецептивними (готовий мовленнєвий продукт сприймається мовцем).

Таблицю спроектовано на дошку

Види мовленнєвої діяльності

АудіюванняЧитанняГоворінняПисьмо
Уміння сприймати на слух висловлювання і розуміти йогоУміння читати тексти мовчки й уголос із достатньою швидкістю, розуміти зміст прочитаногоУміння грамотно складати власні висловлювання, дотримуючи правил спілкуванняУміння грамотно передавати думки, певні висловлювання, дотримуючи правил написання слів і вживання розділових знаків

Основою спілкування є аудіювання. Для представників багатьох професій уміння швидко й правильно сприймати-розуміти усне мовлення для виконання службових обов’язків є необхідним.

Обидва види мовленнєвої діяльності — аудіювання і читання — мають три етапи:

  • мотиваційний (усвідомлення мети: навіщо я це слухаю-розумію або читаю);
  • аналітико-синтетичний (сприймання, розуміння);
  • дієвий (прийняття рішення на основі сприйнятої інформації з подальшим говорінням або письмом).

Аудіювання не слід змішувати зі слуханням. Якщо слухання — це передусім акустичне сприймання звукового потоку, то аудіювання передбачає до того ж процес одночасного сприймання й розуміння змісту мовлення.

Сприймати усно передавану інформацію можна глобально, докладно, критично.

Глобальне (ознайомлювальне) аудіювання вимагає від слухача загального розуміння змісту повідомлення, уміння визначити тему й основну думку повідомлюваного, ділити його на смислові частини, розрізняти композиційні елементи. Докладне аудіювання передбачає найповніше сприйняття змісту повідомлюваного, усвідомлення деталей. Критичне аудіювання вимагає висловлення власної думки з приводу прослуханого, критичної оцінки сприйнятих тверджень.

Читання — це активна форма мовлення, яка може належати як адресанту мовлення (читання уголос текстів автором), так і адресату. Якщо процес читання пов’язаний з адресатом, він стає за формою внутрішнім (читання мовчки).

У процесі читання можуть розв’язуватись різноманітні завдання, як-от: здобути інформацію, навчитися щось робити, отримати естетичну насолоду. Відповідно до таких комунікативних завдань розрізняють різні види читання: ознайомлювальне, вивчальне та переглядове.
Ознайомлюване читання застосовують для попереднього ознайомлення з книжкою (журналом тощо). Переглянувши анотацію, передмову, зміст, читач має зрозуміти найважливіші положення видання, отримати чітке уявлення про цінність і корисність книжки.

Переглядове читання — це швидке читання, у процесі якого читач, охоплюючи текст загалом, акцентує увагу лише на потрібних йому аспектах. Так читають, маючи на меті пошук необхідної для читача інформації. Такс читання мовчки покликане формувати вміння швидко переглядати текст, щоб знайти конкретні відомості, важливі деталі. Кожен читач має навчитись свідомо вибирати той чи інший вид читання залежно від завдання, яке він перед собою ставить. Сторінки гортають, поки не відшукають потрібне місце, яке читають, застосовуючи вже інший вид читання — вивчальне.

Вивчальне (поглиблене, аналітичне) читання вважають найдоречнішим у процесі навчання. У процесі такого читання інформацію сприймають не пасивно, а критично, дають власне трактування та оцінки поданим положенням і висновкам.
Останнім часом виокремлюють ще один вид читання — сканування. Сама назва пояснює характер такого читання: швидкий перегляд тексту з метою пошуку певного слова, прізвища, факту. Кожен читач має навчитися свідомо вибирати той чи інший вид читання залежно від завдання, яке перед ним стоїть.

Говоріння — усна зовнішня форма мовленнєвої діяльності, реалізована в усному повідомленні. Для здійснення вдалого процесу говоріння необхідною умовою є володіння мистецтвом слова (ораторським мистецтвом).

Письмо — форма мовлення, зафіксована на письмі. Це найчастіше монологічні твори (художня література, ділові папери, наукові монографії).

Вправа «Зі скарбів слова» (загальнокультурна компетентність).

Вислови спроектовано на дошку.

Поясніть, про які види мовленнєвої діяльності сказано в кожному з речень.

  • До чужого рота не приставиш ворота.
  • Грамотний уміє читати і рядки, і між рядками.
  • Книга для людини — віконце у світ.
  • Пусти вуха межи люди, то багато вчуєш.
  • Слухачам вуха не болять.
  • Красно говорить, а слухати нічого.
  • Що за сила в пері й чорнилі?
  • Що записано пером, не витягнеш і волом.
  • Так перо пише, як муха дише (Народна творчість).
  • Слова прилітають і стеляться на папері, плачучи, сміючись, мов ті діти (Т. Шевченко).
  • Слова вибухали якісь майже вульгарні, руйнуючі, ішли ніби зовсім не з її вуст (О. Гончар).
  • Життя без книги — хата без вікна, тюрма глуха і темна, як труна. Крізь вікна книг свободи світло ллється, майбутнього видніє далина (Д. Павличко).
  • На біле поле гайвороння літер впаде як хмари, цілі хмари строф (Л. Костенко).
  • Ще ваше слово ляже на папір, обпікши душу, затуманить зір (В. Гриценко).
  • Слово по слову — завели річ про мене (Панас Мирний).

Асоціативний диктант (компетентність саморозвитку та самоосвіти).

Укажіть вид мовленнєвої діяльності (говоріння, слухання, читання, письмо), скориставшись поданими характеристиками:
1) почерк, зв’язно, зміст висловлювання, писемне мовлення, писати зі скороченнями, записувати, рукопис;
2) голос, мовлення, слово, виступ, план мовлення, зміст висловлювання, думка;
3) читати мовчки, читати вголос, підкреслювати, робити виписки, конспект, зміст висловлювання;
4) слухати, зміст висловлювання, запам’ятовувати, співрозмовник, значення, зміст.

Робота з текстом.

— Прочитайте мовчки текст 1. Виконайте подані після нього завдання.

Текст 1
Ми нічого не могли заперечити Оленці, бо й самі не знали, що нам привезуть. Однак думка Петра всіх нас зацікавила. Ех, якби ж у нас було легше з саджанцями, які б ми сади виростили!
Та ось нарешті прийшла довгождана машина. Песимістичні прогнози деяких наших учнів справдилися — у кузові лежали клени та кілька десятків вишеньок. Оце і все. Прийшов дід Ялисей, довго щось прикладав у думці, нарешті сказав:
— Клени посадимо по боках саду, щоб вони захищали вишеньки від морозів та вітрів. На безриб’ї і рак риба. Починаймо!
Ми стоїмо довгим рядом уздовж майбутньої алеї, а дід Ялисей знову метушиться з шнуром. Коли вже все було підготовлено — біля ямок стояли відра з водою, а в ямках — тоненькі деревця, Устим Гаврилович прокашляв і виголосив коротку промову:
— Сьогодні ми закладаємо наш спільний шкільний сад… Хай кожен з вас посадить власними руками деревце, щоб йому не було соромно дивитися в очі людям. Ви будете зростати разом з своїми деревцями, потім ви поїдете вчитися, працювати, а вони залишаться тут. Оці дерева будуть свідками вашої любові до школи, до природи, до праці. Колись ви, вже дорослими людьми, прийдете до них і згадаєте свою щасливу золоту пору — пору юності.
Замелькали лопати, в ямки полетіла земля. В цю ж мить почулися звуки маршу — ми навіть не помітили, як гурток струнних інструментів вишикувався на терасці і спеціально заграв для нас. У всіх був піднесений настрій, ніби ми оце прийшли на якесь урочисте свято. Оленка, яка садила свою вишню поруч зі мною, прошепотіла мені на вухо:
— Зав’яне твоя вишня — пропаде молодість… Лий більше води!
Я засміялася. І хоч не вірила в цей знак, все ж вилила зайве відро води у свою лунку: жаль все ж таки було своєї молодості.
Дерева були посаджені, і ми поглянули на свій шкільний город: його вже важко впізнати. Що не кажи, а навіть молоденький сад, який оце тільки-но зіп’явся на ноги, хвилює серце і міняє на краще вигляд школи. Кожен стояв біля свого деревця і оглядався — таки справді чудесно!
Дід Ялисей присів біля вишні, яку посадила Оленка, сказав нам:
— От ви й виконали першу заповідь життя — посадили деревину. Але посадити — це півділа. Доглянути треба деревце, коза-дереза! З ним може скоїтись лихо — адже воно вутле, ніжне й беззахисне, мов дитя. Може, доведеться комусь і пересаджувати або щодня поливати, поки воно вчепиться міцненько в грунт. Та то не біда, якщо доведеться походити коло нього. Зате ж радість яка — ростиме дерево на землі.
У старого світилися очі.
— Колись було таке свято — вербна неділя. Хороше свято, зелене, хвилююче. Ще було не встигнеш встати вранці, а вже тебе бабуся будить, похльостуючи по обличчю зеленим галуззям:
— Не я б’ю, верба б’є…
Цього дня кожний господар ішов у леваду, зривав кілька гілочок верби і втикав їх у своєму городі: таке вже дерево, де не ткни — прийметься. Тепер це свято забувається. Може, й справді воно вже віджило, та жаль тільки, що люди перестали по весні вербу садити. От якби нам придумати хороше свято дерева, свято зеленого друга! Як же воно потрібне… (М. Чабанівський).

Визначте загальну тему та три підтеми (мікротеми) в тексті, два види описів (як мінімум).
Назвіть крилаті вислови, афоризми, прислів’я та парафрази, які ви запам’ятали з тексту, з’ясуйте їх роль у розкритті головної думки.
Критично оцініть художні якості даного тексту, його плюси та мінуси (наприклад, багатослівність, поєднання просторічних слів з іншомовними, книжками і т. ін.).
Доберіть кілька (до п’яти) варіантів заголовка тексту.
Продовжте висловлювання розповіддю про «Свято зеленого друга» або «Свято дерева».

— Прочитайте мовчки текст 2. На місці пропусків вставте потрібні слова у відповідній формі. Виконайте подані після нього завдання.

Текст 2
Знати, щоб оберігати
Надзвичайно різноманітний світ нашої планети. Він дивує нас багатством видів, форм, барв, незвичайними плодами, чарує своєю неповторною красою, вабить нерозгаданими таємницями.
Людське життя немислиме без … . Недарма їх називають зеленими друзями людини, … забезпечують нашу атмосферу киснем. Вони дають нам основні продукти харчування. Візьмімо хоча б зернові … , бобові, овочеві, смачні ягоди і фрукти. З … одержують багато речовин і матеріалів, вкрай необхідних для розвитку різних галузей народного господарства. З них утворилися і величезні паливні багатства. Багато … завдяки своїм цілющим властивостям здавна використовуються для лікування різних хвороб, виготовлення медичних препаратів.
У давнину людина майже повністю залежала від природи, але брала з … світу не так уже й багато. Та згодом, з розвитком промисловості, господарської діяльності вплив людини на природу стаж все помітнішим, призвів до зміни флори.
У наш час з усіх кінців кулі лунають голоси вчених, які з тривогою повідомляють про значне збіднення … у різних країнах.
В окремих країнах створено «…», які місять відомості про різні види їх аборигенної флори.
«…» — це не просто перелік видів для ознайомлення з ними. …, занесені до неї, охороняються законом. Усі види, занесені до «…», підлягають і індивідуальній охороні, тобто повинні охоронятися скрізь, де б вони не росли…., які потребують посиленої охорони, вирощуються в ботанічних садах. Та оберігати природу треба нам усім. І якщо ви любите свій рідний край, його гори, ліси, степи, луки, поля, ви зробите все можливе, щоб зберегти їхню красу й неповторність, їхні багатства (В. Протопопова).

З’ясуйте головну думку тексту, доберіть свої варіанти заголовка.
Знайдіть спільне та відмінне у стилі й типі мовлення текстів 1 та 2, обгрунтуйте свої твердження.

— Прочитайте мовчки текст 3 (статті з Конституції України), визначте його стильові особливості.

Текст 3
Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону.
Власність зобов’язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині та суспільству.
Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом.
Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право насувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави.
Стаття 50. Кожен мас право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та відшкодування заданої порушенням цього права шкоди.
Стаття 66. Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (Конституція України).

  • Порівняйте цей текст з попередніми, визначте спільне та відмінне.
  • На які три частини можна поділити ці статті Закону?
  • Висловіть свою думку щодо того, наскільки держава й громадяни дотримуються зазначених положень Конституції України.
  • Визначте галузі науки та побутового жиггя, у яких може знадобитися потрібна інформація.

Ознайомлення учнів з технологією проведення контрольного читання мовчки.

Текст для контрольного читання мовчки.
Три турмани
Влітку Прокіп Страх приїздив у гості до батьків. Кілька останніх років працював Прокіп на Півночі, сплавляв ліс, ні разу не навідувався додому, і сум за рідним краєм часто закрадався в його душу. Листи не задовольняли, бо в них тільки вгадувався запах рідної землі. От і приїхав на Поділля, саме в пору, коли на вишнях полум’яніли ягоди, а в садках починали достигати яблука. Прокіп радів зустрічі зі своїм селом та з рідними, і йому здавалося, що вже нікуди звідси не поїде. Ходив у гості до родичів, до знайомих, побував на рибалці біля ставу, — і скрізь почувався щасливо й піднесено.
Про свою роботу на сплаві лісу він найчастіше, мабуть, розповідав сусідській Груні, яка щойно перейшла в десятий клас. Коли Прокіп виїжджав із села, Груня була маленькою й худорлявою, а тепер стала майже дорослою, з розумними очима, які тямили все. Коли настала пора їхати, молодший брат Зінько подарував Прокопові троє голубів — троє турманів, які б на далекій Півночі нагадували Прокопові про рідний край. А Груня хотіла подарувати йому свою білу, з голубим цвітом, хустину, та так і не зважилася, бо не знала, як це робиться. Ото й поїхав Прокіп із трьома голубами та з тривожним поглядом сусідської дівчини в пам’яті.
Працював Прокіп на тракторі — тягнув із лісу сосни до берега. І кожному з товаришів розповідав про своє гостювання, про Грушо і навіть почав прибріхувати, що ці три голуби, ці три чудові турмани, які привіз із собою, — це Грунин подарунок. Начальник лісосплаву хотів випросити одного голуба для свого сина, але Прокіп як затявся.
— Не можу! Дівчина подарувала!
Вже надходили осінні холоди, сонце все нижче й нижче появлялось на небі, наче не хотіло й дивитись на чорний, непривітний край. Одного ранку Прокіп випустив із голубника турманів. Вони злетіли вгору, покружляли над лісом, — і почали віддалятись, поки остаточно зникли. Прокіп чекав їх і наступного дня, проте голуби не повертались.
Коли турмани злетіли над голубником, вони ще й не думали нікуди летіти. Та коли злинули високо-високо, що й широка ріка обернулась на вузьку стрічку з сірниковими будиночками на березі,— почули ще вище над собою крик гусей. Гуси летіли у вирій, витягнувшись ключем. Спершу голуби просто погналися за гусьми, а коли оглянулись, то не побачили ні ріки, ні сірникових будиночків — унизу простилалося безмежне, похмуре море тайги. В першу мить турмани хотіли повернути назад, до свого Прокопа, але могутнє бажання польоту, польоту на південь, до тепла, тепер прокинулося в них і не покидало. До полудня намагалися не відставати від гусей, але гуси летіли рівно, їхні дужі крила не знали втоми, і турмани поступово відставали усе більше, аж поки поморились і сіли на вирубці відпочити. Клювали голубику між пеньками, пили воду з калюжок. Вискочила лисиця з яружки, та голуби вчасно її помітили і, набравшись сили, знову полетіли. Тепер вони вже линули низько, над самою тайгою, і так аж до темряви.
Вранці знов пустилися в путь. Побачивши внизу під собою поле, опустились на стерню. Визбирували зерно, лущили потемнілі від негоди колоски. Не звиклі до великих перельотів, набиралися сили, щоб зранку знову летіти далі.
На третій чи на четвертий день ополудні опинились на околиці великого села. Покружляли над садками, а потім пристали до чималого голубиного гурту. їх прийняли до зграї, наче своїх, і коли всі посідали на подвір’ї, то підстаркуватий дядько, з одним порожнім рукавом, нагодував їх кришками. Господар одразу впізнав чужих і визначив, що вони, мабуть, прилетіли здалеку. Добре було турманам у голубнику, але на світанку їх покликала дорога, — і вони розпрощалися з привітною зграєю та з гостинним господарем.
Долали високі, густі бори, пролітали над широкими озерами, поминали великі міста, ночували на берегах річок, у полях, на дахах будинків, де на них чигала іноді смерть, але трималися купи, й це допомогло їм здолати усе. їх прибивали до землі вітри й негода, їхні тіла вночі дубіли від холоду, а крила вдень знемагали від утоми, проте вони все летіли й летіли, і ніщо не могло зупинити їх. І вже в кінці дороги, звиклі до труднощів, вони летіли майже без перепочинку, — три турмани, три вірні птиці, запалені спільним бажанням…
Тільки засіріло надворі, як Зінько кинувся годувати своїх голубів.
І раптом три чужі голуби сіли на хлівець. Зінько спершу подумав, що то чужаки. А потім закричав:
— Батьку! Мамо! Наші турмани вернулись! Це Прокіп їх послав. Там і записка має бути.
Турмани не боялися йти до його рук, але записки в жодного з них не виявилось.
— Неодмінно була, — стояв на своєму Зінько. — Тільки летіти далеко, загубилась у дорозі.
Коли про те, що повернулись голуби від Прокопа, довідалася сусідська Груня, то вона кілька днів наглядала за Зіньковою зграєю. І одного разу, коли поблизу нікого не було, половила тих турманів, кожного старанно обстежила, ніби вважала, що та записка, яку неодмінно мав послати Прокіп, не кожному дається до рук. Проте й вона не знайшла. А тому вирішила, що, мабуть, таки загу били Прокопів лист турмани, бо з такого далекого світу летіли, що хіба не загубиш? (Є. Гуцало; 795 сл.).

Тестові завдання.

1. Працюючи на Півночі, Прокіп
А будував місто
Б сплавляв ліс
В добував нафту
Г займався мисливством

2. Коли Прокіп приїхав до села?
А На початку весни
Б в середині літа
В у середині зими
Г пізньої осені

3. Приїхавши додому, Прокіп
А відчував радість від зустрічі з селом та рідними
Б пишався своїми трудовими досягненнями
В нудьгував, не знай куди себе подіти
Г поводився зверхньо перед односельцями, які ніде не бували

4. Коли Прокіп від’їжджав, Груня
А подарувала йому свою хустину
Б передала йому листа
В подарувала йому трьох голубів
Г хотіла подарувати йому хустину, та не зважилася

5. Прокіп сказав своїм товаришам, що голуби — це подарунок від
А брата Зінька
Б Груні
В батька
Г матері

6. Що зробили голуби, коли опинилися на волі?
А Відразу вирішили летіти до рідного дому
Б трохи політали й повернулися до голубника
В злетіли високо й почули крик гусей, що летіли у вирій
Г довго літали над голубником, ніби прощаючись назавжди

7. Коли турмани прибились до голубиного гурту на околиці великого села
А їх стали проганяти голуби
Б їх прийняли до зграї
В господар половив їх і замкнув у клітці
Г вони захотіли там залишитись

8. Наприкінці своєї подорожі голодні й утомлені турмани
А впали на землю, вибившись із сил
Б приєднались до журавлиного ключа
В хотіли повернути на Північ
Г летіли без перепочинку

9. Що допомогло турманам здолати всі труднощі шляху?
А Те, що вони завжди знаходили їжу
Б були витривалими
В трималися купи
Г були гарної породи

10. Що зробила Груня, коли довідалася, що голуби повернулися?
А Відразу нагодувала птахів
Б перенесла турманів до свого двору
В обстежила птахів, шукаючи записку
Г написала Прокопові листа

11. Укажіть неправильне твердження
А коли Прокіп був на Півночі, він сумував за рідним краєм
Б про свою роботу Прокіп найчастіше розповідав сусідській Груні
В Прокіп попросив у брата трьох турманів на згадку про рідну домівку
Г коли Зінько побачив уранці трьох турманів, він подумав, що то чужаки, які відбилися від своєї зграї

12. У реченні «Вони летіли над широкими озерами, що простилались від обрію до обрію, погойдуючи на хвилях свій спокій» використано
А епітет
Б метафору
В порівняння
Г гіперболу

V. Підсумки. Рефлексія.

Інтерактивна вправа «Незакінчене речення» (соціальна, комунікативна компетентність).

  • На уроці я повторив(-ла)…
  • Для мене було новим…
  • Я не вмів(-ла), а тепер умію…

VI. Домашнє завдання та інструктаж його виконання.

На основі прочитаних текстів скласти короткий есей на тему «Чи існує гармонія в природі» або «Вклонись маленькому листочкові й комашці усміхнися».

Випереджувальне завдання: учні готують міні-повідомлення, презентації на теми «Лексика кіберпростору», «Небезпека в Інтернеті (фітинг, клікфорд, кібербулінг, спам, тролінг)», «Корисні правила-поради для профілактики і подолання кібербулінгу», «Правила мережевого етикету», «Чи знаєте ви, що…? (Цікава статистика про спілкування в Інтернет просторі)», «Про Інтернет з гумором (тематичні жарти)».

Урок 2. Pозвиток мовлення № 1. Повторення й узагальнення вивченого про мовлення. Конспекти уроків української мови 9 клас. Нова програма. 2017 рік

Повернутись на сторінку Конспекти уроків української мови 9 клас. Нова програма. 2017 рік

Комментарии закрыты.