Урок 1. Вступ. Розвиток української мови. Конспекти уроків української мови 9 клас. Нова програма. 2017 рік

    Урок 1. Вступ. Розвиток української мови. Конспекти уроків української мови 9 клас. Нова програма. 2017 рік

    Мета: ознайомити учнів з тенденціями розвитку української мови, зокрема її лексичного складу, в наші дні; поглибити й розширити знання учнів про рідну мову, етапи її розвитку, значення української мови в житті людини; розвивати увагу, логічне й образне мислення, формувати навички роботи з підручником, збагачувати й уточнювати словниковий запас школярів; показати багатство української мови, прищеплювати любов і повагу до української мови як державної та рідної мови, бажання вивчати її: виховувати почуття патріотизму.

    Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

    Засоби навчання: підручник, роздавальний матеріал, мультимедійні засоби (зміст матеріалу для використання — у конспекті уроку).

    Перебіг уроку 1. Вступ. Розвиток української мови. Конспекти уроків української мови 9 клас. Нова програма. 2017 рік

    І. Організаційний етап.

    Визначення емоційної готовності учнів до уроку.

    ІІ. Установчо-мотиваційний етап.

    Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

    Опитування-інтерв’ю.

    Використання інтерактивного методу «Мікрофон».

    • Що ви очікуєте від вивчення української мови в 9 класі?

    III. Сприймання та усвідомлення учнями нового матеріалу.

    Ознайомлення з підручником.

    Слово вчителя «Це цікаво!»

    Українська мова — одна з наймилозвучніших і найпоширеніших мов у Східній Європі. Пропоную вашій увазі найбільш цікаві факти про нашу рідну мову.
    Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком, а вперше вона була прирівняна до літературної наприкінці XVIII століття після виходу 1798 року першого видання «Енеїди» Івана Котляревського. Саме його і вважають засновником нової української літературної мови.
    Наша мова є однією з найпоширеніших у світі й за кількістю носіїв посідає 26-те місце.
    На конкурсах в Італії та Франції українську мову визнавали другою за мелодійністю мовою світу. Найуживанішою літерою в українському алфавіті є літера «п». Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є «ф». В українській мові слова, які починається з цієї літери, здебільшого запозичені з інших мов.
    Найдовшим словом в українській мові є назва одного з пестицидів — дихлордифенілтрихлорметилметан — у якій тридцять літер.
    Найдовша абревіатура в українській мові — ЦНДІТЕДМТП, що розшифровується як Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання. Вона складається з десяти літер.
    Найбільшу кількість синонімів має слово «бити». Згідно з Коротким словником синонімів української мови їх нараховують 45.
    Найчастіше серед іменників уживають слово «рука», серед дієслів — «бути», прикметників — «великий», займенників — «він». Останні місця в таблиці частотності посідають слова «мутація», «баклажка», «радист», «білочка».
    Найбільшу кількість разів перекладений літературний твір Т. Г. Шевченка «Заповіт» — 147 мовами народів світу.

    Робота з підручником.

    Опрацювання теоретичного матеріалу.

    Колективне виконання вправ підручника.

    Слово вчителя.

    — Непростим був шлях розвитку української мови. Пропоную ознайомитися з його хронологією. Використання мультимедійних засобів.

    Хронологія розвитку української мови

    1720 р. — указ Петра І про заборону друкування книжок українською мовою.

    1755 р. — заборона викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії.

    1769 р. — заборона Синоду РПЦ друкувати та використовувати українські букварі.

    1775 р. — зруйнування Запорозької Січі та закриття українських шкіл.

    1811 р. — закриття Києво-Могилянської академії.

    1817 р. — постанова про викладання на західних землях України тільки польською мовою.

    1862 р. — закриття недільних шкіл.

    1863 р. — Валуєвський циркуляр про заборону друку творів українською мовою, крім «ізящной словесносте».

    1876 р. — Емський указ — заборона ввезення з-за кордону, друкування та видання книг, заборона постановки вистав, друкування текстів до нот «на малоросийском наречии».

    1884 р. — закриття всіх українських театрів.

    1895 р. — заборона видавати українські книжки для дитячого читання.

    1905 р. — царський уряд скасовує згадані вище дискримінаційні закони.

    1908 р. — Сенат оголошує українську науку і культуру шкідливою для Російської імперії.

    1914 р. — Микола II видав указ про заборону української преси.

    1919 р. — декрет народного комісара освіти України «про навчання дітей рідного мовою».

    1920 р. — декрет наркома освіти про запровадження української мови в школах і державних установах.

    1938 р. — Сталін видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови.

    1960-ті рр. — відродження національної української культури, літератури.

    1978 р. — постанова КПРС про посилення вивчення та викладання російської мови.

    1980-1981 рр. — постанова про вивчення російської мови в дошкільних закладах і школах з першого класу.

    1983 р. — ЦК КПРС надає вчителям російської мови статус найбільшого сприяння в неросійських школах, підвищивши їм при цьому платню («Андропівський» указ).

    1990 р. — Верховна Рада СРСР ухвалила закон про мови народів СРСР, який надав російській мові статус офіційної.

    — Отже, українську мову спіткали страшні лихоліття, однак вона дійшла до нас чистою, свіжою, милозвучною.

    Міні-бесіда.

    • Чи зазнає сьогодні українська мова перешкод для вільного розвитку?
    • Якими ви бачите перспективи розвитку нашої мови?

    ІV. Операційно-пізнавальний етап.

    Дослідження-відновлення на основі тексту.

    Робота в групах.

    Картка 1.

    — Виразно прочитайте текст. Доберіть заголовок.

    — Визначте речення, у якому розкривається основна думка висловлювання.

    Свою історію має й українська графіка (як і білоруська, болгарська, македонська, сербська та ін.). Вона бере свій початок від старослов’янського письма. У нинішньому українському алфавіті є тільки дві літери, що їх не було в Кирило-Мефодіївській абетці — це ґ, яка відома з кінця XVI ст. і набула поширення в XVII ст., та ї, що перебрала на себе функції позначення сполучення й+і. Слід ще згадати про специфікацію в українському правописі літер е, є, відсутню в інших кириличних правописах. Решта літер — це ті, що їх, на думку Івана Огієнка, знали вже в давньокиївський період, принаймні з VII ст. н. е. Щоправда, у старослов’янському алфавіті були й такі літери, які не відповідали жодним українським звукам, а тому вживалися непослідовно, а потім і зовсім зникли.
    Отже, якщо брати до уваги графіку, то український правопис бере свій початок від кінця минулого тисячоліття. Щоправда, остаточне його становлення припадає аж на початок XX ст.
    Потрібно згадати й про те, що віл 1708 року змінилося накреслення літер: традиційну кирилицю замінено так званою «гражданкою» — спрощеним кириличним письмом.
    З розвитком нової української літературної мови — від часу видання «Енеїди» І. Котляревського — виникла потреба в зміні традиційного письма. Автори, які писали живою українською мовою, мусили шукати засобів передавати справжнє звучання слів, а не йти за їх давнім традиційним написанням. Пошук цей був значною мірою стихійним, а тому від 1798 до 1905 року нараховується близько 50 різних правописних систем (3 Українського правопису).

    — На основі опрацьованого тексту завершіть твердження.

    • Український правопис бере свій початок…
    • Остаточне становлення українського правопису припадає…
    • У нинішньому українському алфавіті є лише дві літери, що їх не було в Кирило-Мефодіївській абетці —…
    • В інших кириличних правописах відсутня характерна українському правопису літера…
    • Від 1798 до 1905 року нараховується … різних правописних систем.

    — Назвіть, з яких підсистем, окрім графіки, складається правопис кожної мови.

    Методичний коментар.

    Правопис кожної мови складається із трьох підсистем: графіки (літер, якими позначають найтиповіші звуки та звукосполучення), орфографії (способів поєднання звуків і звукосполучень, що забезпечує однотипність написання слів) і пунктуації (розділових знаків, за допомогою яких позначають інтонаційне членування тексту).

    Картка 2.

    — Прочитайте текст. Як ви ставитеся до мовних обов’язків громадян? Висловте свою думку стосовно прочитаного. Які ще правила етикету представника нації ви запропонували б?

    Етикет представника нації та громадянина держави

    • Універсальним засобом власної ідентифікації нації є мова.
    • Це генетичний код нації, який поєднує минуле із сучасним, програмує майбутнє й забезпечує буття нації у вічності.
    • Мова — це основа національної гідності, й ставлення до неї є виявом національної самосвідомості, а відтак, і громадянської позиції.
    • Кожен громадянин держави має й свої мовні обов’язки, які слід знати й виконувати:
      захищати і любити рідну мову як мову свого народу;
      удосконалювати повсякчас володіння рідною мовою;
      розмовляти рідною мовою скрізь, де її розуміють, і з усіма, хто її розуміє;
      не поступатися своїми мовними правами заради вигоди, привілеїв, лукавої похвали;
      прищеплювати своїм дітям ставлення до рідної мови як до святині;
      мати в домашній бібліотеці книги, газети, журнали рідною мовою;
      ніколи не бути байдужим до тих, хто виявляє зневагу до вашої рідної мови.

    Робота з використанням мультимедійних засобів.

    Вибірковий диктант.

    — Виберіть з поданих тверджень ті, які, на вашу думку, правильні. Запишіть їх.

    1. На розвиток мови не впливає історія народу.
    2. Розвиток мови перебуває в прямій залежності від духовного розвитку суспільства.
    3. Становище української мови, її розвиток не залежать від мовної політики, яку проводить держава.
    4. Розвиток мови може бути зупинений указом, постановою керівних органів держави.
    5. Розвиток мови залежить від самоусвідомлення народу.

    Хвилинка-веселинка.

    — Поясніть, чому подані висловлювання з учнівських творів потрапили в рубрику «Усміхнімось».

    Орієнтовне пояснення.

    Український народ лікується піснею.

    (Пісня справді може бути в переносному значенні ліками для хворої людини. Але уявити хворим увесь народ неможливо).

    1. Українська мова — це те, що я почув у день свого народження.
    2. Свої почуття Малишко вилив на рядки цього вірша.
    3. Поява на українському літературному небосхилі нової зірочки жіночої статі (про Марка Вовчка).
    4. У нас є прапор, гімн, місце на карті.
    5. Шевченко усе життя страждав, був на засланнях, а усе через любов до батьківщини.
    6. Як може не сподобатись земля, яку просто хочеться їсти.

    Навчальний диктант.

    — Поясніть лексичне значення виділених слів.

    Українська мова — це море, в якого немає дна і берегів, яке настільки багатоманітне й невичерпне, що ніколи не встановити межі в її пізнанні. Словниковий запас її незміренний. На її основі гарно творяться неологізми, бо вона не бажає носити на собі мундира канонічності, отже, має найбільшу перспективу розвитку в часі. Вона з’єднує в собі пласти архаїчні й модерні, вбирає слова інтернаціональні, а водночас не втрачає й слів питомих. З нею просто й надійно, бо вона — душа моєї нації (За В. Шевчуком; 77 сл.).

    Пояснення демонструється на мультимедійній дошці.

    Неологізм — нове слово, яке ще не стало звичним для мовців.

    Канонічність — узаконеність, визнання чогось обов’язковим, незмінним.

    Перспектива — вид у далечінь; перен. — майбутнє.

    Архаїчний — застарілий.

    Модерний — новітній, осучаснений.

    Інтернаціональний — міжнародний.

    Питомий — рідний.

    Контрольно-рефлексивним етап.

    Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

    V. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

    Опрацювати теоретичний матеріал підручника.
    Написати твір-мініатюру на основі поетичних рядків Дмитра Павличка.

    Золота сурма
    Народе мій, дитино ясночола,
    Живи й орудуй мовами всіма,
    Бо кожна мова — твого духу школа,
    Твоєї правди — золота сурма.
    Вклякни перед зорею світовою,
    Що пломеніє, наче сонця креш,
    Та не молися мовою чужою,
    Бо, на колінах стоячи, умреш (Д. Павличко).

    Урок 1. Вступ. Розвиток української мови. Конспекти уроків української мови 9 клас. Нова програма. 2017 рік

    Повернутись на сторінку Конспекти уроків української мови 9 клас. Нова програма. 2017 рік

    Комментарии закрыты.