УРОК №21. Тема. Степан Руданський. Розповідь про письменника. Інтимна лірика поета. Пісня. Громадянська лірика. Протест проти рабської моралі, утвердження громадянської активності трудівника («Наука»). Співомовки, їх фольклорна основа. Співомовки як жанр ліроепосу. Уроки української літератури, 8 клас

    УРОК №21. Тема. Степан Руданський. Розповідь про письменника. Інтимна лірика поета. Пісня. Громадянська лірика. Протест проти рабської моралі, утвердження громадянської активності трудівника («Наука»). Співомовки, їх фольклорна основа. Співомовки як жанр ліроепосу. Уроки української літератури, 8 клас

    Мета: розширити знання учнів про різноманітність, тематику творів С. Руданського, їхнє ідейне спрямування, художні особливості; формувати в учнів навики виразного читання, уміння аналізувати співомовки, визначати ідейне спрямування; зміцнювати любов до літератури, до поетичного народного слова.

    Обладнання: підручник, портрет С. Руданського, грамзапис пісні «Повій, вітре, на Вкраїну».

    ХІД УРОКУ №21. Тема. Степан Руданський. Розповідь про письменника. Інтимна лірика поета. Пісня. Громадянська лірика. Протест проти рабської моралі, утвердження громадянської активності трудівника («Наука»). Співомовки, їх фольклорна основа. Співомовки як жанр ліроепосу. Уроки української літератури, 8 клас

    I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

    II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

    1. Бесіда.
    1) Назвіть деталі картини природи, зображеної в поезії «Журба».
    2) Виділіть рядки, у яких дні людського життя зіставляються з хвильками на річці, молодість — з весною.
    3) Розкрийте зміст цих зіставлень.
    4) Які ще ліричні твори Л. Глібова ви знаєте?

    2. Кросворд за поезією «Журба».
    У виділених клітинках по вертикалі ви прочитаєте ім’я автора цієї поезії.

    8

    1) Який гай стоїть під горою?
    2) Які дерева схилилися?
    3) Яке слово пропущено в рядку «Стоїть … високая»?
    4) Доповнити поетичний рядок: «Край берега, у затишку, прив’язані …»
    5) Герой поезії сумує від того, що минає … (Яка пора року?)
    6) Коли осиплеться листя, то що його понесе?

    3. Виразне читання напам’ять поезії «Журба» (5—-6 учнів).

    ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Розповідь учителя про С. Руданського.
    Степан Васильович Руданський… Це ім’я відоме багатьом шанувальникам гострого і дотепного слова. Спадщина цього письменника — оригінальне явище в нашій літературі. Вона ґрунтується на фольклорній основі, витікає з народних джерел. Це відчутно вже н назві творів. Автор називає їх не віршами, а співомовками, тобто призначеними для розмови чи співу, для побутування в народі.
    Над швидкоплинним Смотричем стрімко здіймаються вгору кам’яні мури старої фортеці. Біля них молодий хлопець. Очима шукає ту вежу, з якої ще не так давно тікав народний месник Устим Кармалюк. Хлопець стискає кулаки, коли слухає під фортецею розповідь старого дідуся, як катували ватажка повстанців батогами, розпеченим залізом таврували його чоло. А попи благословляли кривдників, бо на добро ближнього, навіть коли воно з горла випирає, зазіхати не можна. Ні, попом він не буде, хоч і закінчив з відзнакою Шаргородську бурсу, а зараз завчає біблійні міфи та зубрить латину в семінарії древнього Кам’янця-Подільського. То для святих отців. А для душі — незрівнянні поезії Тараса, твори Котляревського, Гоголя, чарівні вірші Пушкіна, байки Гребінки.

    Так, попом він не буде. Та що скаже батько-священик, коли дізнається, що син подав документи до Петербурзької медико-хірургічної академії?
    Думки хлопця переносяться в рідне село Хомутниці на Вінниччині. Чи ж зможе тепер прожити без батькової допомоги? Мусить, коли сам обрав свій шлях! Буде давати уроки лінивим паненятам, буде підробляти.
    Степан прожив у Петербурзі шість років. Дуже бідував, але наполегливо студіював медицину і писав вірші, які почав складати ще в семінарії. Смутними, правда, вони були. Та його товариші, такі ж, як і він, бідаки, охоче співали їх.

    Повій, вітре, на Вкраїну,
    Де покинув я дівчину,
    Де покинув чорні очі…
    Повій, вітре, з полуночі!..

    Та чи ж можна весь час сумувати! У них на Поділлі люблять жартом чи гострим слівцем підняти настрій. Коли згадує ті народні жарти та приповістки, уста самі посміхаються, очі спалахують лукавим блиском. А що, як ці приповістки перекласти на співучу мову віршів?!
    Спробував. Вийшло. Писав і сам сміявся з хитрощів старої баби, що хотіла всюди — і в раю, і в пеклі — приятеля мати, з того попа, який вирішив стати праведником, харчуючись у пущі рослинною їжею, однак протримався там аж дві доби. Знає він тих святенників: і поїсти люблять, і випити. Покаже він їх у своїх співомовках такими, якими є, без прикрас.
    З народних анекдотів та приказок народжувались і лягали на папір гуморески Руданського, тільки в його обробці вони ставали гострішими, тому й не дозволяла їх друкувати цензура.
    Влучне слово поета-сатирика било по всій системі самодержавно-кріпосницької Росії, змушувало дивитися на неї критичним оком. Візьмімо хоч би такі співомовки, як «Засідатель», «Добре торгувалось», «Почому дурні?», «Гуменний», «Піп у пущі».
    1861 рік. Степан Васильович закінчив медичну академію. Хворий на сухоти, він попросив призначення на посаду міського лікаря в Ялту, де й працював до останніх днів свого життя. Лікував, перекладав Гомера, Вергілія, Лєрмонтова.
    Борючись з епідемією холери, Руданський захворів сам. Його життя обірвалося 3 травня 1873 року.
    У 1880 році в Києві мати Лесі Українки Олена Пчілка видала «Співомовки» поета, які й сьогодні ваблять нас своєю дотепністю, гостротою. Вони стали окрасою української літератури.

    2. Робота з підручником.
    Прочитати статтю Ю. Цекова «Степан Руданський».

    3. Слухання у грамзаписі пісні «Повій, вітре, на Вкраїну» у виконанні Анатолія Кочерги.

    4. Бесіда.
    1) Який настрій викликав цей твір?
    2) Які почуття і переживання вилив у ньому поет?
    3) Що можна сказати про вдачу автора на основі його вірша?

    5. Виразне читання вірша «Наука».

    6. Бесіда за питаннями підручника.

    7. Ознайомлення учнів із співомовками як жанром ліроепосу. Слово вчителя.

    Співомовка — невеликий за обсягом сюжетний вірш гумористично-сатиричного змісту.

    Ознаки співомовок:
    1) опис якогось одного комічного або трагікомічного випадку;
    2) стисле зображення події, динамічний розвиток;
    3) несподівана розв’язка;
    4) одна-дві дійові особи;
    5) завершення твору гострим, дотепним висловом.

    IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

    Запитання.
    1) Що найбільше приваблює у С. Руданському як людині?
    2) У чому своєрідність його співомовок?

    V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

    УРОК №21. Тема. Степан Руданський. Розповідь про письменника. Інтимна лірика поета. Пісня. Громадянська лірика. Протест проти рабської моралі, утвердження громадянської активності трудівника («Наука»). Співомовки, їх фольклорна основа. Співомовки як жанр ліроепосу. Уроки української літератури, 8 клас

    Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 8 клас

    Комментарии закрыты.