Урок № 99. Контрольний диктант. Тематичне тестування (тема: Просте речення; головні й другорядні члени речення). Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Урок № 99. Контрольний диктант. Тематичне тестування (тема: Просте речення; головні й другорядні члени речення). Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Мета: з’ясувати рівень орфографічної й пунктуаційної грамотності учнів; рівень засвоєння знань та сформованості вмінь і навичок стосовно теми “Просте речення; головні й другорядні члени речення”; удосконалювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, навички самостійної роботи; розвивати логічне мислення, слухову пам’ять.

    Тип уроку: урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь і навичок.

    Хід уроку № 99. Контрольний диктант. Тематичне тестування (тема: Просте речення; головні й другорядні члени речення). Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    І. Повідомлення мети перевірки і способів її проведення.

    ІІ. Написання диктанту.

    IІІ. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як зібрано зошити).

    ІV. Проведення тематичного тестування.

    V. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).

    VІ. Підведення підсумків уроку.

    VІІ. Домашнє завдання.

    Тексти для контрольного диктанту

    1. Лебеді

    З давніх-давен через село Медвин пролягає лебединий шлях.
    Коли запахне відталою землею і березовим соком, птиці, розколихуючи повітря, приносили на святкових крилах вологе тепло. Іноді лебеді падали недалеко від села на прибутну воду, близько підпускали до себе дітвору й дорослих. Потім птиця, струшуючи живі краплини, розгонисто підіймалася вгору, а людина, роняючи піт, хилилася в роботі низько до землі. Проте їй ще довго-довго ввижались оті сонцем перемиті віщуни тепла, що на крилах приносять весну.
    У таку пору дівчата-підлітки виводили веснянки. А в небі все тягнулись лебеді, зрідка гублячи на землю притерте в дорозі пір’я. По землі розбризкувались підсніжники, а над нею дзвеніла урочиста лебедина пісня. Птахи низько пролітали над хатами, що біліли між деревами і, здавалося, теж збиралася кудись летіти. (За М.Стельмахом; 120 сл.)

    2. Музика

    Іван кохався в музиці і навіть трохи знав її. З приймача йому звучали Лисенко й Чайковський. Музика — це був його схрон, про глибину якого не відав ніхто. Іван не хотів, аби його мали за тонкожилого. Так називали в селі діда Петра.
    Той дід був хліборобом, проте мав схильність, яка викликала здивування в усіх, не вкладаючись у приписи селянського життя. В місячні ночі дід брав скрипку і, сівши з нею на призьбі, грав. Тиха, ніжна мелодія проймала наскрізь село, хлипала попід сонними стріхами, тонула в солов’їнім щебеті край левад. Крадькома відчинялися вікна. Хлібороб, що удень кепкував з діда, схилявся й слухав.
    Іванові дідова скрипка проймала душу. Він відчував чистоту звуків, їхню неземну недосяжність і щирість. Дід Петро — музикант од Бога. (За Ю.Мушкетиком; 120 сл.)

    3. Цвітуть сади

    Вечірня вулиця стоїть у берегах вишневого цвіту. Вона схожа на дно річки з білими пахучими хвилями. Вони дивляться на тебе кожною квіточкою, очікуючи слушної миті, щоб линути донизу й залляти все до верхів.
    Вбираєш у себе мудрість буйно розквітлих дерев. Якими безглуздими, несправжніми здаються людська жорстокість, зло, несправедливість, підлість, кровожерність! Здається, якби людина повчилася мудрості в дерев, то не була б ворогом собі й природі.
    Цвіт помічаєш скрізь: на грядках, на узбіччі, на балконі міського будинку. Неодмінно звертаєш увагу на людей з квітами. Ось жінка тримає тюльпани. Ось дівчинка несе нарцис з широко розплющеними пелюстками. Бачиш безліч людей-конвалій, людей-фіалок і, либонь, в кожному вловлюєш щось трохи від тих квіток. Як усе-таки добре, що природа, відроджуючись, зацвітає… (За Є.Гуцалом; 120 сл.)

    4. Мова квітів

    Мова квітів зародилася кілька століть тому на Сході. Вона була винайдена замкненими в гаремах полонянками. Букет, складений із певних квітів, передавав звістки, висловлював почуття, призначав місце зустрічі.
    Символіка букетів походить, по-перше, з легенд про рослини. Наприклад, жасмин уособлює впевненість у дружбі, а тюльпан означає освідчення в коханні. Листя папороті підтверджує довір’я, пальмове листя розповідає про перемогу, а щавель про терплячість.
    По-друге, мова квітів враховує психологію сприйняття людиною обрисів і забарвлення кожної квітки. Червоний колір — енергійний, пристрасний. Синій — спокійний, серйозний, печальний. Зелений означає надію та спокій. Білий колір означає чистоту. Жовтогарячий колір — веселий, життєствердний, полум’яний. Уособлюючи сонце, розкіш, силу, він створює радісний настрій.
    Святкові букети традиційно складають з червоних і білих квітів. (За М.Табунщиковим; 113 сл.)

    Тестові завдання для тематичного контролю (зразки)

    1. Граматичну основу речення становлять
    а) слова, граматично не зв’язані з реченням;
    б) другорядні члени речення;
    в) головні члени речення.

    Скласти речення, підкреслити в ньому граматичну основу.

    2. Складеним іменним присудком називається присудок,
    а) виражений словосполученням;
    б) утворений з іменної частини й допоміжного дієслова-зв’язки;
    в) утворений з допоміжного дієслова й неозначеної форми дієслова.

    Скласти (пригадати) й записати речення з іменним складеним присудком (напр.: Був хліб святинею для мене. (Д.Луценко.) До справ земних я був легким, охочим. (М.Сингаївський.)

    3. Означення, яке має такий самий рід (в однині), число й відмінок, що й означуване слово, називається
    а) прикладкою;
    б) узгодженим означенням;
    в) неузгодженим означенням.

    Скласти (пригадати) й записати речення з неузгодженим означенням (напр.: Полтавський край в калиновім огні тебе провів, неначе рідна мати. (А.Малишко.) Мені у серце стукає жива земля Тарасової хати. (П.Перебийніс.)

    4. Між прикладкою й означуваним словом ставиться дефіс, якщо
    а) прикладка є власною назвою підприємства, установи;
    б) прикладка є власною назвою газети, журналу, книжки;
    в) прикладка й означуване слово є загальними назвами або прикладка-загальна назва стоїть після власної назви.

    Скласти (пригадати) й записати речення з прикладкою, яка з означуваним словом пишеться через дефіс (напр.: Скажи ж мені правду, серденько-дівчино, де твоя хатина? Хто твоя родина? (П.Куліш.) Народе-велетню! На лоні в тебе зріс Шевченко вогняний. (М.Рильський.) Немає народів-каїнів, то й немає народів-авелів. (І.Драч.)

    5. Тире між підметом і присудком стоїть у реченні:
    а) З їжака не буде бика. (Нар.творч.);
    б) Будувати — велику мороку мати. (Нар.творч.);
    в) Квіти розвиваються не тільки в неділю. (Нар.творч.).

    Скласти (пригадати) й записати речення з тире між підметом і присудком (напр.: Своя хата — рідна мати. Вершник пішому — не товариш. Малий камінець — завада великому возу. Без праці жити — тільки небо коптити. (Нар.творч.)

    6. Порівняльний зворот є у реченні:
    а) Мій народ смішний безкрає. (Олександр Олесь.);
    б) Народ, як мертвий, спить без снів. (Олександр Олесь.);
    в) Народ не вмер, народ живе, хвилює по Руїні. (Олександр Олесь.)

    Скласти (пригадати) й записати речення з порівняльним зворотом (напр.: Друзі, висівайте доброту, бо вона, як хліб, потрібна людям. (Д.Луценко.)

    Урок № 99. Контрольний диктант. Тематичне тестування (тема: Просте речення; головні й другорядні члени речення). Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Повернутись на сторінку Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.