Урок № 96. Тема: Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення (повторення). Види обставин за значенням. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Урок № 96. Тема: Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення (повторення). Види обставин за значенням. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Мета: повторити вивчене про другорядні члени речення; формувати вміння визначати в реченнях другорядні речення, зокрема узгоджені й неузгоджені означення, визначати види обставин за значенням; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.

    Тип уроку: комбінований урок (повторення вивченого; вивчення нового матеріалу).

    Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.

    Хід уроку № 96. Тема: Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення (повторення). Види обставин за значенням. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    І. Перевірка домашнього завдання.

    Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.

    Картка 1
    Переписати, вставляючи пропущені літери та розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Пояснити вживання тире.

    Чесна праця — наше б..гатство. Із розумом працювати — у достатку прож..вати. Розум — скарб людини. Пуста думка — зайва ноша. Праця і хліб — усьому голова. Зл..денне ж..ття — суцільне каяття. Знеособлено жити — сльози лити. Працювати бе плану — то діло п..гане. Робота — не напасть, бо вона їсти дасть. Роботу не любити — дарма жити. Прислів’я — правдиве слово, не кор..стуватися ним — бе..толково.Народна творчість.

    Картка 2
    Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). У першому реченні підкреслити члени речення.

    На батьківщині і прилітні птахи — рідні. Мудрість — найлегша ноша в дорозі. Згода — всякої справи початок. Слово без діла — гітара без струни. Під усякою шапкою голова — одна. Пряма дорога — найкоротша. І глибока криниця — не бездонна. Удвох іти — півдороги. Блудна вівця — вовкові вечеря. Кінь волові — не товариш. Кінь без сідла — сирота. Коневі роса — краща вівса. Не все кругле — яблуко. За тисячу років і камінь стирається, а народне слово — вічне.Народна творчість.

    Картка 3
    Переписати, вставляючи пропущені букви й розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).

    Добро — не ліки, не дари. Пр..йди, посидь, поговори. (П.Перебийніс.) Всі закохані — люди бе..страшні. (М.Рильський.) А хліб ростити — заповітна творчість. (М.Сингаївський.) Жить — це сіяти. Сіяти — жити. (Р.Лубківський.) Неділя — день легкий, важкий же — понеділок, але майстри вже бралися за діло. (А.Малишко.)

    Картка 4
    Переписати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Вказати речення двоскладні й односкладні, присудки прості й складені. Пояснити розділові знаки в останньому реченні.

    Душа рікою вийшла з берегів. (О.Ольжич.) На прощання глянути годиться у криничну воду крижану. (П.Перебийніс.) Ми знайдемо в темнім лузі червону калину, і сизую голубоньку, і гарну дівчину. (Л.Глібов.) Ми — не безбатченки. Вміємо сіяти. (М.Сингаївський.) Можеш вибирати друзів і дружину. Вибрати не можна тільки батьківщину. (В.Симоненко.) Досить нарікати на клопітливий і суворий час! З творів В.Симоненка.

    ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

    ІІІ. Вивчення нового матераілу.

    Робота з підручником. Опрацювання таблиці “Другорядні члени речення”. Опрацювання теоретичного матеріалу.

    ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

    Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в них всі члени речення. Дати визначення додаткові, означенню, обставині.

    І. Народне слово з пісні перейму. (О.Довгий.) Ми вижили в гіллі пісень народних. (М.Самійленко.) Своєї пісні зроду не цурався я і для чужої серце в
    ідкривав. (М.Сингаївський.) І пирогами пахнуть пшениці, і короваєм світить кожна хата. (А.Малишко.) Уперше руки материні у душу кинули зернину щедрот, надій і теплоти. (М.Нагнибіда.) В собі я свого батька впізнаю. (Д.Павличко.)

    ІІ. І ладнає совість гармати проти підлості і обмов. Правді в очі дивіться прямо, не відводьте погляду вниз. Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати.
    З творів В.Симоненка.

    Переписати, вставляючи пропущені букви та знімаючи риску. Визначити в реченнях додатки. Від якого члена речення вони залежать, якою частиною мови виражені? Що означають додатки? Вказати додатки прямі й непрямі.

    І. Серцем я п..шу л..сти росам і туманам. (В.Сосюра.) Не/встиг зяблик трелі калині закінчити. (Д.Білоус.) Рідна пісня запл..те ро..мову. (А.Малишко.) І наві..ь вічність цю красу не/стерла. (Д.Луценко.) Коли ти ма..ш перли, то й розум май і пер..д свинями не/розс..пай. (Л.Глібов.) Ти клоуном не/пр..бирайся і не/в..нось себе на сміх. (П.Тичина.)

    ІІ. Людина зв..кає до слави. Людина зв..ка до обстав..н. До злої, тя..кої не/дуги по/волі людина зв..ка. А тільк.. ж не/може людина зм..ритись із рабством жорстоким. До х..трої правди-не/правди людська не/зв..кає душа.
    О.Довгий.

    Робота з підручником. Виконання вправи.

    Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити у ньому всі члени речення. Вказати додаток, виражений неозначеною формою дієслова. Як відрізнити такий додаток від складеного дієслівного присудка?

    І. Хороший млин спочивати не любить. (Нар.творч.) Перед початком трудної дороги перепочити звичай нам велить. (О.Довгий.) Любить людей мене навчила мати. (В.Симоненко.) Нам випало, сину, досіяти і долюбити отецькеє поле. (Б.Олійник.) На похороні ми вчимось прощати. (Д.Павличко.) Про журбу свою співати доручив я солов’ю. (Олександр Олесь.) Один ще змалку вдатний шпак у щиглика співать навчився. (Л.Глібов.) Орлу схотілось попоїсти. (Є.Гребінка.)

    ІІ. Матуся нас молитися навчала. (Д.Білоус.) Так я в дитинстві любив з вітром пісні поспівати! (Олександр Олесь.) Ті пісні мене найперше вчити поважати труд людський і піт. (В.Симоненко.) Заскрипів під ногами ганок і забув розказати сни. (М.Сингаївський.) Дівчину зустрів біля криниці, попросив напитися води. (В.Симоненко.) Навчись плавати і одяг сухим берегти. (Нар.творч.) Я став людиною, жадаючи ходити у невідомі далечі. (Д.Павличко.) Мені не дозволяє совість негоду пересидіти в кущі. (Б.Олійник.) Я грати в жарти не люблю. (М.Вороний.)

    Скласти речення, щоб подані слова були в них частиною дієслівного складеного присудка і додатками (усно).

    Плавати, співати, змагатися.

    Записати прислів’я, вставляючи пропущені букви. В кожному реченні підкреслити граматичну основу. З’ясувати, яким членом речення є в кожному з речень неозначена форма дієслова.

    Не вчи орла літати, а солов’я співати. Скрута й ведмедя танцювати навчить. Він вміє орати, то й хліб буде мати. Вийшли женці в поле жати та забули серпи взяти. Як ти хочеш щось дати, мусиш спочатку щось мати. Скрута й старого зайця змусить бігати. Якщо кинувся плавати, покладайся на власні руки. Цей уміє спіймати вовка за вухо. Як хочеш заробляти, не ходи гуляти і не лягай рано спати.
    Народна творчість.

    V. Вивчення нового матеріалу.

    Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу.

    VІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

    Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити всі члени речення. Вказати означення узгоджені й неузгоджені.

    І. Вітає Дніпро нас калиновим словом Тараса. (П.Перебийніс.) Мені наснилися гаї у рясті. Прийшла пора грибів і журавлів. (М.Стельмах.) Прийшла пора садить дерева, пора бентежна і недремна. (М.Сингаївський.) Вітер з долини цілує червоне серце калини. (А.Малишко.) Боєць в чоботях, в
    шапці спить посеред хати. (М.Стельмах.) Генерал з сивим йоржиком похитав головою. (Ю.Яновський.) У нього були дивні очі — кольору повільної грозової хмари. (Л.Костенко.) Дівчатка ходять вродою навдивовижу, у зачісках а-ля модерн з Парижу. (А.Малишко.)

    ІІ. Горить над степами вишнева зоря України. (П.Перебийніс.) Я — хлібороб у колосистім полі із пахощами хліба на чолі. (М.Сингаївський.) Мене народила доля кленом з людським серцем. (А.Малишко.) Гриць завбільшки із мізинець був в нас справжній колядинець. (Д.Білоус.) Микола дав собі слово не чинити більше матері прикрощів. (Б.Комар.) Пізніше спав обов’язок на нього корову пасти. (М.Рильський.) І сказали товариші: “Хліб без пісні — життя без душі”. (А.Малишко.) О моя Русалко з русою косою, чом ти не щебечеш пташкою дзвінкою? (Олександр Олесь.)

    Робота з підручником. Виконання вправи (усне).

    Пояснювальний диктант. Підкреслити в реченнях члени речення. Якими частинами мови виражено обставини?

    І. По Славуті пароплави лебедями попливли. (М.Стельмах.) Школярі ішли по два в колоні. (А.Малишко.) І приліта старий лелека одвічним вісником добра. (Л.Дмитерко.) Чуєш? Кличуть сoлов’ї з хати — в казку, з ліжка — в море. (Олександр Олесь.) Вставала у снах моїх даль тополина на тлі барвінкових забутих світань. (Л.Первомайський.) В поле, до ріки йду не гуляти — слухать стежку, хвилю, колоска. (М.Федунець.) Мої діди ходили завжди босими по споришевій, сонячній землі. (М.Сингаївський.) І дорога має казкою у даль. (М.Стельмах.) Ішов кобзар до Києва та сів спочивати. (Т.Шевченко.) Рибалки сходяться веселі перепочити по труді. (М.Рильський.) З рук матері ми сходимо та йдем шукати свій плодющий чорнозем. Вертатись до тих рук потрібно з хлібом, а ми тягар землі до них несем. (Д.Павличко.)

    ІІ. День золотими очима дивиться в синє вікно. (В.Сосюра.) Красуйсь веселкою, мій світе! (М.Стельмах.) Сонце тополю тягне до неба за вуха зелені. (І.Драч.) Встає бульвар на тополиний зріст. (І.Драч.) Повбирались старі ліси у вишиванки парубочі. (О.Довгий.) Ніч гаптує на зоряних
    п’яльцях сорочку нитками червоними. (В.Коротич.) Мені барвінку принеси в руках і принеси мені в очах любистку. (Є.Гуцало.) Любистком пов’ються ще наші дороги. (М.Стельмах.) Виплив місяць човником золотим. (С.Пушик.) А вгорі золотим медальйоном теплий місяць над морем пливе. (В.Сосюра.)

    ІІІ. Розчесали косу хмари гребінцями блискавиці і пригладили удари стоголосої громниці. (В.Швець.) А місяць ворсистим ведмедем з дощів’я крізь сосни проліз. (І.Драч.) Раз Жаба вилізла на берег подивиться та й трошечки на сонечку погріться. (Л.Глібов.) Студенти бджолами гудуть у стінах університету. (М.Рильський.) Мені в саду вклонилась в пояс вишня. (М.Стельмах.) У блискавках виспівують потоки. Підводиться бабусею Говерла над царством скель і полонин високих. (Д.Луценко.)

    Диктант з коментуванням. Підкреслити обставини.

    І. Крадькома двері шарпає тихо лихо. Одним пальчиком в двері постука розлука. В двері грюка до сьомого поту турбота. Всі замки відрива без вагання братання. Входить в хату упевнено й щиро віра. А кохання дверей не питає й влітає!
    М.Нагнибіда.

    ІІ. Із вирію вертались журавлі, доносив вітер музику пташину. Вожак знаходив милу батьківщину по витончених пахощах землі. В брилях яскравих соняхи цибаті хизуються над стежкою рядком. І пахне свіжо й смачно в отчій хаті духмяним, тільки з печі, житняком.
    Д.Луценко.

    VІІ. Підведення підсумків уроку.

    VІІІ. Домашнє завдання.

    Урок № 96. Тема: Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення (повторення). Види обставин за значенням. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Повернутись на сторінку Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.