Урок № 9. Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Урок № 9. Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Поставити питання від головної частини до підрядної. Встановити, що пояснює підрядна частина в головній.

    Душу, тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду. (П.Чубинський.) Ти хочеш, щоб зів’яли в неволі наші душі? (Л.Костенко.) Гей, ізгадайте, браття-вкраїнці, чим ми на світі бували, як волю нашу, волю народну всі ми гуртом рятували! (Б.Грінченко.) Але козацький рід не забува, як дзвонить зброя, як шумить трава. (Г.Коваль.) Ніхто не знав, коли і як над рідним краєм зійде воля. (В.Марсюк.) Безбатченку, ти не збагнеш, чим дише слово “Батьківщина” (Є.Маланюк.) У тім мені був рай, щоб вільним став мій край. (Б.Грінченко.) Клянемося “Кобзарем” Тараса, геніями Лесі і Франка, що не зродиться пахолків раса з крові Гонти і Залізняка. (Д.Павличко.)

    Словник.
    Пахолок (заст.) — слуга.

    Переписати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. З’ясувати місце підрядної частини щодо головної. Поставивши питання від головної частини до підрядної, визначити вид речення.

    Я не знаю, хто першим повідав мені Україну мою дорогу, барвінкову. (Т.Севернюк.) Де щедра добрість, де підступне зло, життя навчило нас розпізнавати. (Д.Луценко.) Який великий світ, не можуть знати ні космонавти, ані дипломати. (Д.Павличко.) І не знала, де подівся Кай, Андерсенівська наївна Герда. (М.Рильський.) Мушка в літаку літає та, куди летить, не знає. І не знає, що летить. (Д.Павличко.)

    Прочитати. З’ясувати вид кожного з речень. Свою думку обгрунтувати.

    Не даром ходить слава, що майстра боїться справа. Не даром говориться, що діло майстра боїться.
    Народна творчість.

    Переписати речення, з’ясувати їх тип. Підкреслити сполучники й сполучні слова, якими підрядні речення з’єднуються з головними. Пояснити вживання розділових знаків.

    І. Козацькі традиції вимагали, щоб всі поважні справи обмірковувалися радою. (А.Кащенко.) Нам завжди здається, що нива життя нашого найбільш поросла дурманом. (М.Коцюбинський.) І треба нам, друже, у тямку те взять, що вчена громада — могучая рать. (В.Мова.)

    ІІ. Скільки дядьку Оверку весен, запитайте в гаю зозуль. (В.Симоненко.) І тільки б знати, що немарно в світі цім топтав дорогу, сиву од століть. (Б.Олійник.) Молодість тільки подумає, як почати. Старість уже знає, чим це закінчиться. (Г.Онкович.) Не вірте в те, що все мина. (Г.Коваль.)

    Пояснювальний диктант. Накреслити схеми двох-трьох речень.

    І. Не знав я, що рідна землиця ховається глибоко в душу. (І.Драч.) Земля не любить, коли просять, але не сіють і не косять. (Л.Забашта.) Не жаль мені, що житиму лиш раз. Та жаль, що згасне мрій моїх алмаз. (Д.Павличко.) Вірю, що врешті збагне людина те, що земля нам дана єдина. (Л.Забашта.) Розкажи, тополе, не ховай од всіх, чому слабне вітер в кучерях твоїх? (В.Симоненко.) Тоді почув уперше я легенду, як старший Кий град Київ заснував. (І.Драч.) І трохи заздрять Темза, Рейн і Вісла, що рибою кишить старий Дніпро. (С.Шевченко.) Мені здається, що колись давно людина мала крила, а не руки. (П.Перебийніс.)

    ІІ. Невже не чуєш ти, як грім гуркоче грізно? (О.Гузій.) Я чую, як шумлять долини. (М.Бажан.) Згадай, як солов’ї дзвонили в дзвони неба. (Є.Гуцало.) Будем звідси ми дивитись, як земля радіє. (Олександр Олесь.) Не дивуйсь, що за мить все змінилось і іншим стає. (Г.Коваль.) Що зі мною робиться, не знаю. (В.Бубир.) Не бійся ти, що з гір я не вернуся. (Леся Українка.) Розкажи, розкажи мені, поле, чого рідко ростуть колосочки? (П.Тичина.)

    ІІІ. Верба не знає, що вона сумна. (І.Павлюк.) Стара верба од старості зомліла, забула, що сказав їй водяник. (Л.Костенко.) Та ти мені скажи, чому сльоза солона. (М.Шевченко.) Якось у лісі я побачив, як виринає з грунту гриб. (П.Перебийніс.) За думками не помітив, як ліс пройшов. (П.Тичина.) Співається в пісні, що сніги забіліли. (М.Сингаївський.) Здалось на мить, що у вікні розкритім при блискавиці забілів рукав. (М.Рильський.) Я вірю, що скоро, забувши про пісню сумну, на лагідний поклик до мене журавлик прилине. (В.Раєвський.)

    До поданих головних частин дібрати підрядні з’ясувальні. У головних частинах підкреслити слова, до яких відносяться підрядні речення.

    Ми пишаємося, … . Не можна миритись з тим, …. . Важко не погодитись, … . З літописів ми дізналися, … . У творах фольклору наголошується на тому, … .

    За поданими початками завершити народні прислів’я. З’ясувати тип утворених речень.

    По щедрості руки видно, … . Чує кішка, … . Жаба хоче, … . Забув віл, …. Ворон висміює свиню за те, … . Узялися жито жати, та не знали, …. . Не питають, … , питають як. Не хочу, … . Гарний пес знає, … . Знає кіт, … . Треба знати, … . Просили в дорозі, … .
    Народна творчість.

    Для довідок. … яке серце. … де миша є. … щоб їй воду присудили. … як телям був. … що вона чорна. … де почати. … чи швидко зроблено , …. … щоб на мене всіх собак вішали. … кого кусати, а кого лякати. … чиє сало їсть. … де дупло, а де гілки. … щоб не були на порозі.

    Диктант із коментуванням. Зробити синтаксичний розбір двох-трьох речень.

    І. Дивітесь, очі молодії, як зорі Божії встають. (Т.Шевченко.) Ми на землі благали Бога, щоб рідний край благословив. (Олександр Олесь.) Я люблю, як сіють. Я люблю, як перших сходів ждуть. (М.Сингаївський.) Цілу ніч до зорі я не спала, прислухалась, як море шуміло. (Леся Українка.) Знає той колос, стебло і лушпина, що для зерна вони тільки й росли. (І.Франко.) Десь читав я, що французи жаб їдять, як чорногузи. (Д.Павличко.)

    ІІ. Чуєш, як в серце епоха торкає? (П.Тичина.) Я забув, яке число на плацдармі календарнім. (М.Шевченко.) О, знаю я, багато ще промчить злих хуртовин над головою в мене. (Леся Українка.) Я пам’ятаю, як я здивувався нечуваній, високій простоті. (М.Рильський.) Ти не сумуй, що промине ця казка. (Б.Олійник.) Я не вірю, що дід із могили воскресне, але вірю, що ні — він увесь не умре. (В.Симоненко.) Була Вкраїна. Є Вкраїна. Буде! Очистить вись її сонцеворот. І зраджені укотре дивні люди збагнуть нарешті, що вони — народ. Хіба не видно, хто брехав і бреше? Хіба не видно, де добро, де зло? Не буде легше, о, не буде легше, бо й не було… (Б.Чіп.)

    Навчальний диктант. Вказати складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальним.

    І. Любов до рідної мови — природний вияв національної гідності, патріотизму, цивілізованості. Знання інших мов — ознака освіченості. Фахівці-мовознавці стверджують, що молодь столиці вже зараз готова до того, аби повністю перейти на спілкування державною мовою. Тридцять відсотків киян вважають, що вона невдовзі буде в Києві панівною. Науковці слушно зауважують, що було б великою помилкою не сприяти переорієнтації мовної поведінки нових поколінь українських громадян. У цьому переконує досвід мовно-культурної політики народів, які успішно вирішили завдання відродження своєї мови у постколоніальну добу. (За В.Геєм.)

    ІІ. Любові на світі більше, ніж думають люди. Але через те, що вона потай народжується і тихцем умирає, менше гадається і менше говориться про неї. І тільки пісня не соромиться вечорами розкривати людям чари їхньої молодості, свято і муку душі, тривогу довірливого серця і чорну розлуку чи зраду. Тоді добрішим і кращим стає чоловік і з подивом бачить, скільки зайвого мулу осіло в його середині. Він бачить, як швидко сіра буденщина розхлюпала його чашу кохання. А було ж воно, було, та й розійшлося, мов туман по долині. І вже не так трепетно сяють зорі, не так бентежно тривожиться прочахле серце, не таким широким і радісним здається примерхлий світ. (За М.Стельмахом; 107 сл.)

    Урок № 9. Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Повернутись на сторінку Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.