Урок № 83. Тема: Найскладніші орфограми. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Урок № 83. Тема: Найскладніші орфограми. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Мета: систематизувати й узагальнити вивчене про найскладніші орфограми, удосконалювати вміння визначати орфограми в словах і обгрунтовувати вибір написання відповідними правилами; розвивати логічне мислення, удосконалювати орфографічну грамотність.

    Тип уроку: урок узагальнення та систематизації вивченого.

    Обладнання: таблиця “Орфограми буквені й небуквені”, підручник, орфографічний словник.

    Хід уроку № 83. Тема: Найскладніші орфограми. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    І. Повідомлення теми і мети уроку.

    ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

    Бесіда.

    • Як слово орфографія дослівно перекладається з грецької?
    • Що є предметом вивчення орфографії? Що таке орфограма?
    • Які орфограми є буквеними, які — небуквеними? Навести приклади.
    • Що таке орфографічне правило?
    • З якими розділами науки про мову найтісніше пов’язана орфографія?

    ІІІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

    Словниковий диктант. У кожному слові визначити орфограму, обгрунтувати вибір написання відповідним орфографічним правилом. Назвати орфограми буквені й небуквені.

    Зима, веснянка, пшениця, м’ята, подвір’я, медвяний, без’язикий, Лук’ян, харківський, сільський, кінчик, менший, Тетянчин, учительчин, сказати, зцілити, премудрий, приєднаний, прізвище, чесний, проїзний, шістнадцять, пів-Києва, півстолиці, синьо-жовтий, світло-зелений, з-понад, спідлоба.

    Словниковий диктант за аналогією. Дібрати й записати слово з тією орфограмою, що містить диктоване слово (до слова з двома орфограмами — слово з тими ж орфограмами (або два слова — кожне з відповідною орфограмою).

    Україна, пів-Європи, півкімнати, ясно-блакитний, безмежний, розгонистий, якісний, хист, схід, диск, авіація, тонна, білопінний, широченний, несказанний, незрівнянно, бездоріжжя, Придніпров’я, щоп’ятниці, під’яр’я, піддашшя.

    Попереджувальний диктант. Визначити у словах орфограми, обгрунтувати вибір написання.

    Забуваються стежки і дати, солов’їний смуток і жалі. (М.Сингаївський.) Пада сніг на стежки перехресні. Довго ще стежиною петляв я і таки дістався до межів’я. За кущем духмяної шипшини трав’яна долина починалась. (П.Перебийніс.) В які мережива тонкі гілки плелися! (М.Рильський.) На обрії мурашника вагомо гора ступні моєї нависа. Беззахисній мурашці невідомо нічого про спасенні чудеса. (П.Перебийніс.)

    Переписати, вставляючи пропущені букви й змімаючи риску. Визначити в словах орфограми.

    В ж..тті є сонце і мета, є правота й не/правота. (А.Малишко.) На цьому світі вмерли тільк.. ті, кого ні/хто ні/коли не/любив. (В.Коротич.) Не/ма полону й рабства для душі, не/скутої ні/кчемним страхом смерті. (Д.Павличко.)Пр..нишкнуть не/нависть і страх, до сонця звернуться всі вікна. (В.Коротич.) І з’являється пісня не/дочитаною сторінкою. (А.Малишко.) Не/білені стіни оці і затишне подвір’я. (О.Ольжич.) До тих стежок, не/думаючи, йди і клич мене в своїй надії добрій. (А.Малишко.) Ти піснею серце колиш..ш і дум виклика..ш рої. Люблю, як ти ход..ш і диш..ш, твій голос і рухи твої. (В.Сосюра.) Л..жу горі/лиць на планеті, ш..роко ро..к..нувши руки. (П.Перебийніс.) Заздрість ні/коли не/вгомонит..ся. Туди вовка не/тягне, де ні/чого не/пахне. (Нар.творч.)

    Диктант з коментуванням. Визначити в словах орфограми, вибір написання обгрунтувати відповідними правилами. Вказати орфограми буквені й небуквені.

    Краю мій коханий, щире твоє слово, небо твоє ніжно-голубе. (П.Перебийніс.) У нас на Україні зустрічав я такі небесно-чисті голоси. (М.Сингаївський.) І, не згоряючи, горять спокійно-пристрасні каштани. (М.Рильський.) Од великої слави Тараса ми живем невмирущим вогнем. З кручі Шевченко підводить очі мудрі, задумливо-молоді. (А.Малишко.) Чорно-білі неповторні кадри оператор кров’ю освятив. Цілиться безстрашний об’єктив. (П.Перебийніс.) Радісно-печально, гірко-весело я не зайвим на землі живу. (М.Сингаївський.) І памороззю криється трава уранці-рано. (М.Рильський.) Той день повториться, повториться, відкривши по-новому світ. (М.Сингаївський.) Узявся Тигрик гратись з Амуртаєм і по-котячи ловить пса за хвіст. (М.Рильський.)

    Розподільний диктант. Слова, що пишуться через дефіс, та слова без дефіса записати в дві колонки. Обгрунтувати написання кожного слова, при потребі звернувшись до словника.

    І. Єдинодержавний, єдино правильний, Івано-франківський, іванофранківці; інтонаційно-змістовий, інтонаційно виділений, історико-документальний, історично продиктований, максимально завантажений, максимально-мінімальний, малопридатний, масляно-кислий, маслянисто-чорний, зерноочисний, журнально-газетний, зимово-весняний, машинобудівний, машинно-тракторний, тишком-нишком, віч-на-віч, наопашки.

    ІІ. Звукопровідний, житлово-побутовий, кардіохірургія, золотисто-жовтий, жовтогарячий, жовтувато-червоний, нейтрально-жовтий, жовтоводський (від назви річки Жовті Води), воєнно-історичний, кінохроніка, фоторепортаж, мікроклімат, міні-спідниця, зменшено-пестливий, каро-гнідий, миловидий [не миловидний], жуль-вернівський (від імені й прізвища Жуль Верн), всього-на-всього, наввипередки, звіку-зроду, квазіоптика, квазі-Франко.

    Для довідок. Частина складних слів єдино пишеться із наступною частиною разом, коли складне слово називає поняття, підпорядковані одне одному: єдинокровний, єдиноначальний. Коли до слова єдино можна поставити питання як?, пишемо його окремо: єдино можливий. Інтонаційно виділений пишеться окремо, бо до слова інтонаційно можна поставити питання як?, а слово виділений є дієприкметником. Перша частина складних слів історичний, з наступною частиною завжди пишеться через дефіс; історично продиктований (історично необхідний) пишеться окремо, бо до прислівника історично можна поставити питання як?, а слово продиктований є дієприкметником. Частина квазі… у складних словах означає несправжній, фальшивий (квазіспеціаліст, квазі-Фауст); прикметники від таких утворень пишуться разом (квазіоптичний, квазіфранківський).

    Переписати, знімаючи риску. За потреби звернутися до словника.

    Народно/пісенний, народно/визвольний, національно/визвольний, національно/свідомий, недалекоглядний, тиховодий (тиховодний), сухопутний, суспільно/політичний, суспільно/корисний, срібно/синій, срібно/волосий, овоче/баштанний, овоче/переробний, операційно/перев’я зувальний, насіннє/очищувальний, науково/теоретичний, нафто/перегінний, ново/збудований, ново/зеландський.

    Навчальний диктант. Визначити в словах орфограми. Пояснити написання слів.

    І. Червоне світло сонця слалося в лісі по снігу, а на опушених інеєм високих гілках стрибало ясне проміння, висвічуючи то жовто-зеленими, то червоно-синіми іскорками. Ліс стояв, опушений ввесь інеєм білим, прикритий і пронизаний наскрізь сонячним сяйвом. Холодне повітря від лютого морозу, здається, загусло. (За Панасом Мирним; 42 сл.)

    ІІ. Оббігавши та об’їздивши майже півміста, ми повернулися на Андріївський узвіз, аби з ним попрощатися. Лишаючи правобіч Андріївську гору, увінчану золотими банями й хрестами однойменної церкви, на повні груди вдихаючи озон фізичний з озоном історичним, неквапом пішли нижньою терасою Володимирової гори до пам’ятника Володимиру Великому. Саме його хрест переміг грізно-наївного Перуна з його хутірським військом у боротьбі за душі русичів.
    Хрест у Володимировій руці убезпечує душу від скверни. Меч двосічний разить голови ворогів, утверджує мир між людом. Хрест і меч Володимир тримав міцно. Чин шанував, про душу дбаючи. (За О.Шарварком; 87 сл.)

    Словник.
    Чин (застар.) — діяльність, дія, праця.

    V. Підбиття підсумків уроку.

    VІ. Домашнє завдання.

    Урок № 83. Тема: Найскладніші орфограми. Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Повернутись на сторінку Українська мова. 7 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.