Урок № 8. Тема. Основні норми української літературної вимови. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Урок № 8. Тема. Основні норми української літературної вимови. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Мета: систематизувати знання про норми української орфоепії, продовжити формування орфоепічних умінь та навичок; розвивати слухову й зорову пам’ять, логічне мислення, дикцію; виховувати увагу до художнього слова та повагу до його творців.

    Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

    Обладнання: підручник.

    ХІД УРОКУ № 8. Тема. Основні норми української літературної вимови. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    І. Повідомлення теми і мети уроку.

    ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

    Пояснення вчителя.

    Літературна мова — це найдосконаліша форма загальнонародної мови, яка відзначається високим ступенем нормативності. Цим літературна мова протиставляється іншим різновидам національної мови — діалектам, жаргонам, просторіччю, які мають обмежену сферу вживання.
    Існують такі різновиди мовних норм: фонетичні, лексико-фразеологічні, морфологічні, орфографічні, синтаксичні, пунктуаційні, стилістичні.

    Орфоепічна норма — це мовна норма у сфері вимови й наголосу: ходжу (не хожу), Інцидент (не інциНдент), одинАдцять (не одИнадцять); чимало пам’ятОк (не пАм’яток). Орфоепічні норми складаються історично разом із формуванням національної мови, коли в життя суспільства збільшується питома вага усного мовлення. Володіння орфоепічними нормами сприяє швидшому порозумінню людей.

    Робота з підручником.
    Опрацювання таблиці «Основні норми правильної вимови»

    Правильно вимовити записані на дошці слова.
    Пояснити особливості вимови кожного з них.

    Крило, межа, голубка, веселка, зимівля, казка, стежка, джміль, дзвін, сміється, змагаєшся, лисичці, мишці, боротьба, косьба, вокзал, зшити, зціплювач, розступитися, розмежувати, розставити, щасливий, проїзний піщаний.

    Правильно вимовити слова.
    Виділені слова передати фонетичною транскрипцією.

    Балет, лекція, Лета, проблема, телеграма, педагогіка, регіон, Ґріґ [ґр’іґ], гуманізм [гуман’ізм], конґломерат, Ґете [ґете], Гюґо [г’уґо], Кельн [кел’н], Челенджер.

    Усно переказати тричі прослуханий текст.
    Викладені в ньому думки проілюструвати виписаними під час прослухання прикладами.

    Деякі мовці, зрадівши з поновлення літери ґ, почали активно вживати позначуваний нею звук. На жаль, уживають його часто недоречно, кожен запроваджує норму на власний розсуд. Думаючи, що в кожному іншомовному слові треба вимовляти [ґ], такі мовці уподібнюються оперетковому героєві, котрий, намагаючись надати слову латинського звучання, додавав до нього —ус (бабус, лопатус).
    Правило щодо використання літер г і ґ було добре розроблене в правописі 1929 року, забороненому в запалі боротьби з «буржуазним націоналізмом» у 1933 році.
    За тим правописом у словах грецького походження треба писати й вимовляти [г] (бо так вимовляють самі греки): ген, гігант, гімн, логіка, трагедія. Тобто в усіх грецизмах, якими є слова з компонентами гео-, гідро-, гіпер-, геліо-, голо-, -граф, -лог та ін.
    У новіших запозиченнях з латинської та інших мов [г] вживається на місці h, а [ґ] на місці g. Отже, слід писати й вимовляти: ґатунок, ґільйотина, ґума, але гуманізм, Гайдн. Особливу увагу слід звернути на слова, де є обидва звуки: Геґель, Гюґо.
    (За О. Пономарівим)

    Бесіда.
    1) Що є предметом вивчення орфоепії?
    2) Які орфоепічні норми вам відомі?
    3) Яке значення мають орфоепічні норми?
    4) З яких причин вони можуть порушуватись?
    5) Які норми характерні для вимови голосних звуків?
    6) Якими нормами визначається вимова приголосних?
    7) Що вам відомо про особливості наголошення слів в українській мові?

    ІІІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

    Фонетичний диктант.
    Прочитати речення, дотримуючи орфоепічних норм.

    Життя біжить, як музика дзвенить. (Нар. творч.) Життя — як вокзал. Хтось приїжджає, хтось від’їжджає. (Л. Костенко.) Гілки дерев чорніють, наче ґрати. (О. Грязнов.)

    Робота з підручником. Виконання вправи.

    Попереджувальний диктант.
    Позначити в словах орфограми «Уподібнення приголосних», «Подовження пом’якшених приголосних» та «Спрощення у групах приголосних». Розповісти про особливості вимови слів з позначеними орфограмами.

    Нам боротьба — святий двигун прогресу. (В. Поліщук.) Гойдає темну тінь ріка — уже напасник не втіка: коротка люлька в козака, та довга шабля в козака! (М. Стельмах.) За рікою синіють оселі, сонце вислало шлях по Десні. (М. Стельмах.) Чи не серце там ото упало у гарячу вечора долонь? (О. Влизько.)

    Як не жили, а рвались до джерел, до тих людських, в яких краса творіння… Тож свого роду маєте коріння й знаходите самі себе тепер. (А.Луценко.) І все ж встає на повен зріст народ мій терпеливий і вірить ще у благовіст — настане день щасливий. (Л. Закордонець.) Правила парусом донька рибалки, коси у неї лляні, руки умілі, натруджені змалку, твердо лежать на стерні. (І. Гончаренко.)

    Диктант із коментуванням.
    Пояснити особливості вимови виділених слів.

    Я віддався моїм серцем, щоб спізнати мудрість, спізнати глупоту й безумство, і я довідався, що все це марнота і гонитва за вітром, бо у великій мудрості — велика журба, хто додає знання, додає страждання. (Екклезіаст, 1: 17 — 18). Допоки й світ — живе він боротьбою: як не сусідом, то сама з собою людина б’ється, як із кимсь чужим. (М. Карпенко.)

    Робота з підручником.
    Виконання вправи (колективне).

    Вибірковий диктант.
    Виписати слова, в яких є звуки [дж], [дз], [дз’]. Правильно вимовити ці слова. Назвати в кожному з них звуки та букви.

    Відтоптався джміль на конюшні і медові відспівав жнива. (Л. Талалай.) Розквітлої медунки кущик бджолу ліловим цвітом вабить. (Л. Камінецький.) І тьмяним золотом уже ренети спілі видзвонюють у київських садах. (Н.Кащук.) Така дзвінка глибінь блакитні, мов розмальована емаль… (В.Кобилянський.) Лезом точеним біля річки передзвонює осока. (Д.Кононенко.) Листя передзвін стих, подаленів. (Я. Лесів.) Джерело в піску степовім не озветься срібним словом. (Л. Боровиковський.) Дзижчить літак — розгублений комар, комаха їх величності висот. (В. Коротич.) Поганий дзиґар одне показує, а інше б’є. Порожній посуд здаля дзвенить. (Нар. творч.)

    Робота біля дошки.
    У заздалегідь записаних на дошці словах поставити наголос. Звіритися зі словником. Слова з подвійним наголошенням підкреслити (їх підкреслено).

    Діалог, виразний, глядач, оглядач, кілометр, сантиметр, апостроф, дефіс, арахіс, читання, питання, заслання, вигнання, Євангеліє, вимова, помилка, кулінарія, асиметрія, черговий, олень, черга, волошковий, простий, диспансер, ведмедиця.

    Вибірковий диктант.
    Виписати парами слова, які різняться наголосом (омографи). Яку роль відіграє наголос у цих словах?

    Хай не переводяться Васильки у роду, як васильки у полі. (В.Василашко.) Розминаєш між пучок пучок полину — і приходить Вітчизна. (П.Вольвач.) Із городів укинулись в городи. Замість братерства братерство в ціні. (Г. Білоус.) Давай, дорога, звертай правіше! Петляє, скаче, знов на бік ляга… Нерівна — але тим вона пряміша і тим навіки рідна, дорога. (А.Бортняк.) У далі покликав Далі, покликав у сині простори, ніщо нас тепер, Сальвадоре, не втримає вже на землі. (О. Башкироаі.) Світла вранішня метелиця замете мої стежки… Щось минеться, перемелеться, щось навіки, на віки. (Ю. Герасименко.) Не оплачу вину свою — оплачу, ціну сльозам ніхто іще не склав. (В. Омелянчук.) Немає моря глибшого, ніж Час. Все квапимось із «ніколи» в «ніколи». (Л. Костенко.)

    Для довідок
    Омографи — слова або різні форми одного слова, що однаково пишуться, але по-різному вимовляються. Сальвадор Далі — видатний іспанський художник, прихильник сюрреалізму.

    Подані пари слів увести до самостійно складених речень (усно).

    Відомість (документ) — відомість (звістка); похідний (інвентар) — похідний (слово); прострочити (платіж) — прострочити (спідницю); лікарський халат — лікарський (рослини).

    ІV. Підбиття підсумків уроку.

    V. Домашнє завдання.

    Урок № 8. Тема. Основні норми української літературної вимови. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Повернутися на сторінку Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

    Комментарии закрыты.