• Реклама

Урок № 8. Складнопідрядні речення з підрядними означальними. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Урок № 8. Складнопідрядні речення з підрядними означальними. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Прочитати. Поставити питання від головних до підрядних частин речення. Вказати, до яких слів у головній частині відносяться підрядні частини і якими сполучниками чи сполучними словами з’єднуються головна й підрядна частини.

І. Вертається пісня-щедрівка, яку я навік полюбив. (П.Перебийніс.) Яблуня цвітом мріє та, що я посадив. (М.Шевченко.) Ходімте в край, де ще живуть лелеки. (О.Довгий.) І я позаздрив мимоволі птаху, який в польоті гартував крило. (В.Гриценко.) Ось той місток, де я колись ходив. (А.Малишко.) У лісі, що грибами весь пропах, блукав я в сутінках імлистих. (П.Перебийніс.)

ІІ. В краю дитинства я стежок шукаю, якими ніби вчора ще ходив. (Г.Коваль.) І тільки стежечка, де ти ходила, колючим терням поросла в лужку. (А.Малишко.) Дивлюсь на Лаври височінь, що протинає неба синь. (О.Ющенко.) І дивляться з фрески туманної очі, з яких прозирає нелюдська скорбота. (Г.Коваль.) Вечір, що встав над селом, яблука, вмиті росою, синім укрив рукавом. (В.Сосюра.) Стара верба, що сумно так рипіла, найпершою з дерев зазеленіла. (Н.Пукас.)

З кожної пари простих речень утворити складнопідрядні з підрядними означальними, використовуючи сполучні слова де, що, який та ін.

  • Усі чарувалися пізньою осінню. Вона була на диво сонячна й тепла.
  • Кожен любить якусь місцину. Там він був щасливий.
  • Найбільшу радість приносить праця. Вона сповнює людину наснагою й відчуттям власних сил.

Дібравши до поданих головних речень підрядні означальні, скласти складнопідрядні речення.

Найбільше я люблю пісні, …. . Душу зачаровує мелодія, … . Пісні, …. , найміцніше зберігає народна пам’ять.

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Підкреслити в реченнях граматичні основи.

І. Неробство — ковадло, на якому всі гріхи куються. Така хата тепла, що потієш, дрижачи. Діждемось пори, що виліземо з нори. Ті пісні любі, що несуть радість людям. Найлегша дорога та, яку вже пройшов. Тебе та свиня хвалила, що по городу ходила. Біда тій курці, на якій вчать яструба полювати.

ІІ. Немає бджоли, котра б двічі вкусила. Кіт, що багато нявкає, не ловить миші. Чимало є ослів, котрі не носять мішків. Бідний заєць, що пасеться з вовком. Сокіл, що квапиться, для полювання не годиться. Добрі зуби, що кисіль їдять. Лис, який багато бігає, знає більше, ніж ведмідь, що спить. Камінь, що його залізо не зрушить, коріння дерева порушить.
Народна творчість.

Пояснювальний диктант. З’ясувати вид кожного зі складнопідрядних речень.

І. Пройди усі шляхи, що має їх життя. (І.Качуровський.) Життя — не скінчена дорога, що кличе вдалину тебе. (Г.Коваль.) Така вже надходить пора, що вистигла журавлина. (М.Доленго.) Згадався той бентежний стан душі, коли жура приходить раптом в гості. (В.Бубир.) Є десь вікно, де мотиви Сенсанса тихо звучать в тихім сяєві свіч. (Н.Диб’як.)

ІІ. Гори мріють про небо, якого сягти не дано. Люди мріють про гори, яких не здолати людині. (Г.Коваль.) В повітрі плавають маленькі НЛО, що відірвалися від матері-кульбаби. (Н.Кошара.) Наступила та незручна тиша, коли один мовчить, а другий не говорить. (М.Стельмах.) Ніч — мов з комина відьма, яка обібралась у сажу. (Є.Гуцало.)

Прочитати. Прості речення з дієприкметниковими зворотами перебудувати на складнопідрядні з підрядними означальними (усно).

І. Пахне жито, викупане у росах. (Н.Пукас.) Мій Космос і Душа — в єдинім гроні, як зернятка, вмуровані у сонях. (Г.Коваль.)

ІІ. А марно десь прогаяну хвилину й ракетою уже не доженеш. (Д.Луценко.) Халат, викроєний за багатьма порадами, носитимете в пітьмі. (Нар.творч.)

Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Що спільного мають займенникові речення й означальні?

І. Не може при добрі той жить, хто хоче злу й добру служить. (І.Франко.) Хто сіє кров, той жне зненависть. (Б.-І.Антонич.) Тільки той достойний щастя, хто боровсь за нього. (Б.Грінченко.) Слава тим, хто прагне волі. (М.Рильський.) Той ганьби не має, хто життя поклав за рідну землю. (В.Раєвський.) Хто зберіг любов до краю і не зрікся роду, той ім’ям не вмре ніколи в спогадах народу. (Олександр Олесь.) Той, хто не вміє себе боронити, гине чи юрмиться серед чужин. (Н.Поклад.) Я з тими виріс, хто уміє творити для людей добро. (М.Сингаївський.) Хто в час пожежі край свій кине, того весь вік огонь пече. (Олександр Олесь.) І все, що нині я уперше бачу, було до мене, буде й по мені. (О.Довгий.)

ІІ. Гарно того вчити, хто хоче усе знати. Хто стукає, тому відчиняють. Нема такого, щоб перебалакав німого. З того, хто лежить посередині, ковдру не стягнуть.
Народна творчість.

Диктант із коментуванням. Зробити синтаксичний розбір двох-трьох речень.

І. Я українець, син народу того, що відвикає нині від ярма. (А.Матвійчук.) Оперезати світ могли б ми терням, яке на чолах предків запеклось. (Д.Павличко.) Ми — одна із націй, якої біль іще не відболів. (Н.Диб’як.) І може пробудитись кожну мить вулкан, що має назву Україна. (М.Луків.) Віра, що правда настане, край обгорнула увесь. (Б.Грінченко.) А де ж твої справжні сини, Вкраїно, котрі б шанували, котрі б із ниток сивини твоєї срібла не снували? (Л.Віценя.) Ти присягнись до скону берегти вогонь ласкавий маминого слова. в якому ти відкрив світобудову. (Б.Олійник.) Може, ці маленькі рученята, що несуть буквар у школу нині, дивовижні виростять зернята, зорі подарують Україні. (Д.Луценко.) І хата — світ широкий, де в колисці ще сплять нові Бояни й літописці. (А.Малишко.)

ІІ. Інколи найде така хвилина, ніби я винен у всьому світі. (А.Малишко.) Бувають дні, що пахнуть чебрецем, настояні люби-мене-травою. (Н.Пукас.) Така тепер на світі коновальня, що треба мати нерви, як дроти. (Л.Костенко.)
Підпанство наше гірше за панів, що прилетять на мерсах чи галерах. (І.Павлюк.) Я сотні літ шукав людей щасливих, у котрих — власна пісня, власний хліб. (Р.Лубківський.) Нехай не знає втоми та рука, що добре зерно в добру землю сіє. (М.Стельмах.) Під моїм дубом сіла дивна птиця, що все шукала на вербі грушок. (І.Франко.) Діброва стала такою гарною, якою вона може тільки наснитись. (М.Стельмах.)

Навчальний диктант. Вказати складнопідрядні речення, визначити їх вид.

Я радісно стрічаюсь із поглядом кошлатобрового діда Данила, рідного брата моєї бабусі, який теж їде на вітряк. Ціле літо дід Данило живе на пасіці, в лісах. Він пахне вощиною, медом і травами. Дід має дуже гарні, що плачуть на морозі, очі, лагідну посмішку і трохи скорботні уста, на які не назбирувалась ні злоба, ні погане слово. І такий він увесь чепурпний і охайний, що мені зразу хочеться кудись заховати свої руки.
Дід Данило пускає в бороду і в вуса таку посмішку, наче він трохи глузує сам над собою, і неквапливо починає розповідати казки. (За М.Стельмахом; 90 сл.)

Урок № 8. Складнопідрядні речення з підрядними означальними. Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Повернутись на сторінку Українська мова. 9 клас. Конспекти уроків

Комментарии закрыты.