73. Тема уроку: Свято знань (нестандартний урок знань). Уроки української літератури, 6 клас

    73. Тема уроку: Свято знань (нестандартний урок знань). Уроки української літератури, 6 клас

    Мета: в нестандартній формі провести урок перевірки та систематизації набутих знань; розвивати уміння зосереджуватися на головному, виділяти головне, застосовувати набуті знання практично, уміння працювати в колективі; виховувати віру в свої можливості, толерантне ставлення до навколишнього світу, повагу до української мови.

    Обладнання: робочі місця для трьох груп, папір, тексти, роздатковий матеріал.

    ХІД УРОКУ Свято знань (нестандартний урок знань). Уроки української літератури, 6 клас

    І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

    1. Організаційний момент (готовність класу до уроку, наявність роздаткового матеріалу, необхідні тексти).

    2. Привітальні слова від групи експертів.

    II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

    1. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

    2. Вступне слово вчителя (підбадьорюючі слова про важливість цього уроку і віру в їхні можливості).

    3. Пояснення завдання.
    1) Створюються три групи. Кожна група буде сидіти окремо.
    2) Група отримує 10 питань, один учень має право відповісти на одне питання (письмово). За бажанням 5 учнів від групи відію відають усно і письмові відповіді не здають для перевірки.
    3) Колективно кожна група розгадує кросворд на літературну тему
    в межах вивченого курсу літератури за 6 клас.
    4) За рішенням групи хтось один виразно читає вірш (гумореску, байку).
    5) Від іншої групи проводиться аналіз засобів виразності прослуханого твору.
    6) Група експертів, яка складається із старшокласників, учителів, визначає кількість індивідуально отриманих балів.
    7) Заохочуються додатковими балами доповнення до відповідей однокласників.
    8) Експерти під кінець уроку повідомляють кожному його кількість балів, групи загалом і оголошують оцінки.

    III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Робота у групах.

    Питання

    І група

    1. Розкажіть, що ви знаєте з уроків літератури та музики про народні пісні (як вони створюються, зберігаються, поширюються, види їх та основні ознаки кожного з цих видів). Наведіть приклади. Які з народних пісень — ваші улюблені?

    2. Назвіть автора і твір, з якого узято ці рядки: «І який він радий, що прокинувся зарання, який веселий, що мати не чула, як він встав, узувся, одягся і вийшов. От якби йому так і звернутись, щоб мати ще спала». Що ви пам’ятаєте про автора цього твору?

    3. Упізнайте героя твору за його портретом; назвіть твір, автора: «Лобатий, чуб білий, як пшениця, кучмою, лице засмагле, вилискує, як чобіт, а очі ясні та сині, як на росі льон».

    4. Пригадайте прізвище автора й назву твору, з якого взятий уривок; визначте вид опису в ньому: «Садок був невеликий, але рясний. Нешироким поділком він простягся аж до річки, мало не до самісінької кручі. Тут були яблуні, сливи, вишні,— вишень найбільше. Віти так і гнулися під спілими червоними ягідьми».

    5. Що в прозовій та віршованій мові спільне, що відмінне? Цей уривок прозовий чи віршований? «На землю зійшла місячна ніч. Дніпрові води взялися блиском діаманта і клекотіли під колесами пароплава».

    6. Пригадайте, в якому творі, хто з персонажів і про кого сказав: «— Я ж казав, що знайдеться… Такий лобатий не пропаде».

    7. З яких частин складаються розповідно-описові твори?

    8. Які ви знаєте художні засоби мови? Наведіть приклади.

    9. Назвіть відомі вам тропи. Наведіть приклади.

    10. Яких українських письменників XX століття ви знаєте? Які їхні твори ви вивчали або читали самостійно?

    II група

    1. Які розповідно-описові жанри літературних творів ви знаєте? Що вони мають спільне? Назвіть характерні ознаки кожного жанру і наведіть приклади.

    2. Назвіть автора і твір, з якого взято ці рядки: «Тепер виступив між хлопців якийсь козак. Він стояв позаду і приглядався так двобоєві на шаблях, як і стрілянню. Козак був кремезний мужчина. Лице гарне, обгоріле від сонця, чорний вус». Що ви пам’ятаєте про цього письменника?

    3. Упізнайте героя твору за його портретом; назвіть твір, автора: «Загорнений у довгу материну свитку, закутаний її чорним плат-ком, у шкарбунах на босу ногу, з рукавичкою в руках, він, мов заєць, вискочив з сіней та й полинув прямо з села на ліс».

    4. Пригадайте прізвище автора й назву твору, з якого взятий уривок; визначте вид опису в ньому: «Бурса — то великий буди нок, боком до вулиці обернений. Входилося у вузькі сіни, звідки йшли двері до просторих кімнат…
    Посередині стояли довгі столи з лавами, по боках — лежанки для бурсаків».

    5. Що в прозовій та віршованій мові спільне, що відмінне? Цей уривок прозовий чи віршований? «Гей прослала нива чорне полотно. Ллється жовта злива — сіється зерно».

    6. Пригадайте, в якому творі, хто з персонажів і про кого сказав: « — Та це ж думка на цю зиму прохати вас, пане дяче… Він уже охотиться до книжки і до школи. Другі діти не хочуть, плачуть, а він уже набрид мені, щоб одвів у школу».

    7. Назвіть головних дійових осіб твору, що вивчався в шостому класі, який вам найбільше запам’ятався.

    8. Які ви знаєте художні засоби мови? Наведіть приклади.

    9. Назвіть відомі вам тропи. Наведіть приклади.

    10. Яких українських письменників XX століття ви знаєте? Які їхні твори ви вивчали або читали самостійно?

    III група

    1. Назвіть автора і твір, з якого взято ці рядки: «Тим врем’ям помер наш, пан, почав молодий господарювати. І старий був недоб рий, а цей лихий, що нехай Господь боронить! Так людей жене, як тих волів». Що ви пам’ятаєте про письменника?

    2. Яке висловлювання називається діалогом? А монологом? Наведіть приклад із тексту, запропонованого учителем.

    3. Упізнайте героя твору за його портретом; назвіть твір, автора: «На ній не було навіть куфайки, а лише сірий піджачок з рукавами по лікті, та на ногах одна чуня, а друга калоша, прив’язана до ноги кабелем. Ніс її посинів від березневого вітру, латана-перелатана хустина стовбурчилась на голові, як шпаківня».

    4. Пригадайте прізвище автора й назву твору, з якого взятий уривок; визначте вид опису в ньому: «Вчила нас доброї душі старе нька вчителька, маленька, роками вже згорблена бабуся, що весь час закутувалася в теплу хустку і все — кахи! ка£и!»

    5. Що в прозовій та віршованій мові спільне, що відмінне? Цей уривок прозовий чи віршований? «Стоять жоржини мокрі мокрі. Сплять діамантові жуки. Під грушею у дикій моркві до ранку ходять їжаки».

    6. Пригадайте, в якому творі, хто з персонажів і про кого сказав: « — Як казав раніше, так і тепер скажу: будеш, пильнувати, будеш учитись, буде діло — маляр з тебе родимий буде».

    7. Хто з дійових осіб із творів, які ви прочитали на уроках позакласного читання вам запам’ятався і чому?

    8. Які ви знаєте художні засоби мови? Наведіть приклади.

    9. Назвіть відомі вам тропи. Наведіть приклади.

    10. Яких українських письменників XX століття ви знаєте? Які їхні твори ви вивчали або читали самостійно?

    2. Оголошення кількості набу+их балів, коментарі щодо роботи груп, коментування оцінок.

    3. Підсумок уроку.

    IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
    Завдання на літо: прочитати твори, які будуть вивчатися в 7 класі і пропонуються для самостійного читання:

    Іван Нечуй-Левицький. Микола Джеря. Два брати (казка). На могилі Шевченка.
    Іван Франко. Захар Беркут.
    Андріан Кащенко. Над Кодацьким порогом. Орлине гніздо.
    Володимир Сосюра. Третя рота (уривки).
    Олександр Довженко. Воля до життя. Ніч перед боєм. Щоденник (уривки).
    Михайло Стельмах. Гуси-лебеді летять. Щедрий вечір.
    Григір Тютюнник. На згарищі. Вогник далеко в степу. Климко.

    73. Тема уроку: Свято знань (нестандартний урок знань). Уроки української літератури, 6 клас

    Повернутися на сторінку Уроки української літератури в 6 класі

    Комментарии закрыты.