УРОК № 64. Тема. Повість Марка Вовчка «Інститутка» — визначне явище в українській антикріпосницькій прозі, перша реалістична соціальна повість. Образи селян-кріпаків. Типовий образ панночки-інститутки. Уроки української літератури, 9 клас

    УРОК № 64. Тема. Повість Марка Вовчка «Інститутка» — визначне явище в українській антикріпосницькій прозі, перша реалістична соціальна повість. Образи селян-кріпаків. Типовий образ панночки-інститутки. Уроки української літератури, 9 клас

    Мета: ознайомити учнів з повістю як визначним твором української антикріпосницької прози, показати суть протиставлення добра і зла, дати характеристику образів; виховувати в учнів високі моральні якості, людяність, милосердя, порядність, уміння критично оцінювати власні вчинки.

    Обладнання: ілюстрації до творів Марка Вовчка з комплекту картин, підручник, тексти.

    ХІД УРОКУ № 64. Тема. Повість Марка Вовчка «Інститутка» — визначне явище в українській антикріпосницькій прозі, перша реалістична соціальна повість. Образи селян-кріпаків. Типовий образ панночки-інститутки. Уроки української літератури, 9 клас

    І. Актуалізація опорних знань учнів

    1. Перевірка домашнього завдання.
    Перевірка письмової роботи, її обговорення, коментування.

    2. Бесіда за творчістю Марка Вовчка.
    1) Назвіть за складеною хронологічною таблицею найважливіші віхи в житті письменниці.
    2) Дайте характеристику «Народних оповідань».
    3) У чому реалізм творів письменниці?
    4) Наведіть визначення оповідання. Чим воно відрізняється від повісті?

    ІІ. Мотивація навчання школярів

    1. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

    2. Вступне слово вчителя.
    Враження майбутньої письменниці від перебування в харківсь кому пансіоні дало поштовх до написання «Інститутки», у якій вона зобразила одну з випускниць інституту шляхетних дівчат. Під маскою гарненької панянки, що вміє належним чином «подати» себе в панському товаристві, криється жахлива внутрішня сутність людини — носія зла.

    ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

    1. Стислий переказ змісту твору.

    2. Пояснення вчителя за планом.
    1) Характеристика Устини.
    2) Характеристика панночки-інститутки.
    3) Образи Назара та Прокопа.

    3. Бесіда з учнями.
    1) Чи мали рацію дівчата-кріпачки, називаючи кохання інститутки і лікаря чудним?
    2) Яка життєва мета інститутки?
    3) Хто з персонажів твору найближче до образів жінок-страдниць Шевченка? Чому?
    4) Чому про події, що відбуваються у творі, розповідає сами кріпачка Устина, їх свідок і учасник?
    5) Чи легко визначаються елементи сюжету у творі?
    6) Чому-виступ Прокопа проти панів є кульмінаційним моментом твору?
    7) Що найбільше зближує стару і молоду пані: родинні зв’язки чи світогляд?
    8) Чим поясните страх старої пані перед внучкою?
    9) Як слід розуміти втечу Назара з села?
    10) Яку роль у розкритті ідейного змісту повісті відіграють образи москаля-кухаря, москаля.-кантоніста та москаля — вчителя Прокопа з військової науки? Чого більше у їхніх долях —
    спільного чи відмінного?
    11) Чому саме таку назву дала Марко Вовчок своєму твору?

    4. Словникова робота.

    Типовий образ — це яскравий персонаж, індивідуальні властивості якого поєднані з найхарактернішими рисами людей певної групи (за соціальним станом, характером тощо). Отже, типовий образ — це художнє узагальнення, подане у вигляді цілком конкретної особи. Образ вважається типовим, коли він відповідає історичним обставинам певного часу.

    Характер (від грецьк.— особливість, ознака) — відтворений в літературі образ людини. Художньому характеру властиві загальні риси, що об’єднують його з іншими персонажами, та індивідуальні особливості поведінки, які роблять його несхожим на інших, самобутнім. У творі характери діють у певних обставинах, тобто на тлі побутових, суспільних умов.

    Повість — епічний прозовий твір значного обсягу, сюжет якого більш розгорнутий, ніж в оповіданні, але менш складний і розгалужений, ніж у романі. У повісті багато персонажів, та а центрі уваги — життя головного героя. Тому сюжет повісті найчастіше однолінійний.

    5. Робота з підручником.
    Довести за допомогою матеріалів підручника та тексту повісті Марка Вовчка типовість образу розбещеної, егоїстичної панночки-інститутки.

    ІV. Закріплення вивченого матеріалу
    Вікторина «Хто з героїв «Інститутки»…» (Див. додаток до уроку № 64.)

    V. Домашнє завдання
    Підготуватися до самостійної роботи за індивідуальними завданнями (див. додаток 2 до уроку № 64). Прочитати поетичні твори Юрія Федько вича з хрестоматії.
    Для самостійного читання: Юрій Федькович. «Лук’ян Кобилиця», «Серце не навчити», «Сафат Зінич», «Україна», «Русь»; Іван Пільгук. «Пісню снує Черемош».

    УРОК № 64. Тема. Повість Марка Вовчка «Інститутка» — визначне явище в українській антикріпосницькій прозі, перша реалістична соціальна повість. Образи селян-кріпаків. Типовий образ панночки-інститутки. Уроки української літератури, 9 клас

    Повернутися на сторінку Уроки української літератури, 9 клас

    Комментарии закрыты.