• Реклама

УРОК № 61. Тема. Урок позакласного читання за повістю Богдана Лепкого «Крутіж». Уроки української літератури, 9 клас

УРОК № 61. Тема. Урок позакласного читання за повістю Богдана Лепкого «Крутіж». Уроки української літератури, 9 клас

Мета: ознайомити учнів із творчістю і життєвим шляхом письменника, показати вболівання автора за правдиву історію України, звернути увагу на спільне й відмінне у творах Б. Лепкого і П. Куліша; розвивати в учнів естетичні смаки вдумливого читача, уміння зіставляти й робити висновки; виховувати свідомих громадян своєї країни, прищеплювати бажання трудитися заради майбутнього свого й прийдешніх поколінь.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації, підручник, тексти.

ХІД УРОКУ № 61. Тема. Урок позакласного читання за повістю Богдана Лепкого «Крутіж». Уроки української літератури, 9 клас

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Перевірка домашнього завдання.

1. Які твори називаються історичними? Навести приклади.

2. Дати визначення понять роман, повість.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

1. Виразне читання уривка з поезії.

Колисав мою колиску
вітер рідного Поділля,
і зливав на сонні вії
степового запах зілля.
(Б. Лепкий.)

2. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Учнівські повідомлення.

Повідомлення 1. Батьківщина Б. Лепкого — західне Поділля, мальовниче село Крегулець (звідси псевдонім майбутнього письменника — Крегулецький, Федір Крегулецький), що розташувалося між Гусятином і Копиченцями. Тут, у сім’ї сільського священика Сильвестра Лепкого, людини освіченої і прогресивної, 9 листопада 1872 року народився син Богдан. Уже в п’ятирічному віці хлопчик пережив тяжку родинну трагедію: став свідком смерті своїх молодших сестричок і брата, які в одну ніч померли від дифтерії. Оберігаючи сина-одинака, батьки вирішили дати йому початкову освіту вдома. За зиму він не лише осягнув основи шкільної науки, а й з допомогою батька, а також домашнього вчителя Дмитра Бахталовського та старої няньки Яницької вивчив напам’ять чимало віршів Шевченка, народних казок і легенд, дізнався про давноминулі часи в Україні, про її уславлених героїв.
Пізніше, коли Лепкий став письменником, він присвятив своїм дитячим споминам книжку «Крегулець», що започаткувала серію «Казка мого дитинства».

Повідомлення 2. З 1884 по 1891 рік хлопець навчався в Бережанській гімназії, духовна атмосфера якої сприяла роз витку його поетичних і малярських здібностей. У гімназії, а пізніше на філософському факультеті спочатку Віденського, далі Львівського університету він здобув знання з історії світового мистецтва, новітньої філософії, літератури, класичних мов. Близькими друзями Богдана Лепкого в студентські роки були Осип Маковей, Микола Вороний, Соломія Крушельницька, Остап Нижанківський.
Найінтенсивніша літературна творчість Богдана Лепкого припадає на кінець XIX — перші десятиліття XX ст. У цей час виходять одна за одною збірки його оповідань, віршів, літературознавчі праці, І шкільні читанки, переклади польською мовою «Слова о полку Ігоревім» та кращих творів нової української літератури.

Повідомлення 3. До теми минувшини України письменник звернувся у 30-ті роки. Коло його історичних зацікавлень надзвичайно широке: від подій княжих часів (повість «Вадим», оповідання «Ка яла») до Руїни (повість «Крутіж», тетралогія «Мазепа»). Історичні твори Лепкого засвідчують ґрунтовні знання першоджерельних матеріалів, мистецьке володіння словом і велику синівську любов до України. Вони пройняті вірою в особливу долю українського народу. Помер митець 21 липня 1941 року в Кракові, похований на Рако вецькому цвинтарі. Сумна, навіть трагічна доля його спадщини в радянській Україні. Донедавна книжки Лепкого зберігалися хіба що у спецфондах, а на самого автора було навішено ярлики людиноненависника, українського буржуазного націоналіста, західноукраїнського фашиста. Лише зараз ми починаємо знайомитися з його незвичайними творами.

2. Бесіда з учнями за планом.
1) Смислове наповнення назви повісті «Крутіж». Її історичне тло.
2) Композиційно-сюжетна структура твору. Мотив дороги.
3) Образна система. Історичні постаті.
4) Ліро-епічний характер розповіді.
5) Спільне й відмінне у творах Пантелеймона Куліша і Богдана Лепкого.
6) Місце повісті «Крутіж» в доробку письменника та українській літературі.

3. Переказ змісту повісті.

4. Лекція вчителя. (Учні складають конспект лекції.)
Історичним тлом повісті «Крутіж» є події кінця 50-х — початку 60-х років XVII ст. Цей період увійшов в історію під назвою «Велика Руїна» — руїна економічних, соціальних, культурних здобутків українського народу, яких він досяг у попередні роки, відстоюючи свою державність і незалежність.
Ще за життя Богдана Хмельницького у квітні 1657 року Чигиринська генеральна рада старшин, обговорюючи питання про його спадкоємця, одностайно висунула в гетьмани 16-літнього Юрія Хмельниченка, «щоб слава була, що в нас Хмельницький гетьманом». Але після смерті Богдана його син зрікся гетьманської булави, заявивши, що він замолодий для того, аби нести тягар влади. Гетьманом було обрано генерального військового писаря Івана Виговського, видатного політика, дипломата, щиро відданого справі будування й зміцнення Української держави. Саме за гетьманування Виговського Москва відчула, що Україна прагне визволитися з-під царської кормиги. Добре розуміючи, що московська політика спрямована на поступове обмеження всіх державних прав України і на обернення її у звичайну провінцію Московського царства, прогресивні українські політики, зокрема Виговський, почали схилятися до ідеї федеративного зв’язку з Польщею, що забезпечило б Україні повну внутрішню самостійність. Іван Виговський саме тому й замислив союз з Польщею, ворогом Москви. Він мав намір з його допомогою вийти з-під влади Москви, а відтак згодом позбутися й польської залежності.
Однак Виговський не зміг здійснити задумане. Його супротивники ширили по всій Україні чутки, нібито Виговський запродав Україну ляхам і хоче знищити козацьку свободу та відновити колишні пансько-шляхетські порядки. Проти Виговського виступило запорізьке військо, яке сліпо вірило обіцянкам московського царя. На раді у Білій Церкві 1659 року було скинуто з гетьманства Виговського і знову вибрано Юрія Хмельницького. «На Україні росла анархія й руїна. Вже, як писав сам Виговський у цей час до короля Яна Казимира, ціла середина Полтавщини, цвітучі полки Полтавський, Ірклїївський, Миргородський, Прилуцький лежали в руїнах, міста й села поросли кропивою, а людність була або винищена, або розбіглася на всі сторони, а кого — так і та тари погнали в неволю. У людей утрачався всякий інтерес до громадської справи, всі бажали одного: аби нарешті наступив якийсь спокій якою б то не було ціною».

5. Виразне читання уривка з повісті. (Монолог Босаковського.)

6. Пояснення вчителя.
Слово «крутіж» у словнику Б. Грінченка пояснюється як водоверть, вир, коловорот. Перед нами дійсно круговерть подій, вирування пристрастей, зіткнення різних поглядів і людських доль. Ця круговерть захоплює дедалі більше людей, вириває їх із узвичаєних обставин і жбурляє у саме пекло, куди страшніше від Дантового. Так сталося, наприклад, з донькою гетьмана Хмельницького Оленою. їй судилося пережити не лише трагедію зруйнування батьківської оселі, а й стати свідком нищення його заповітів.

7. Виразне читання уривка з повісті. (Розмова між Оленою та шляхтичем Босаковським.)

8. Слово вчителя.
Б. Лепкий написав свою повість на початку Другої світової війни. І тому через увесь твір рефреном проходить питання: чому у світі запанували розбій і ненависть, братовбивство і зрада? І де шукати порятунку для людей, для вітчизни? Слід зазначити, що і Куліш, і Лепкий, нагадуючи про Велику Руїну, застерігали від кровопролиття, сліпої помсти, насильства, закликали до взаєморозуміння, любові, добра. Проблеми гуманізації світу, морально-етичного відродження особистості домінують і в «Чорній раді», і в «Крутіжі». Зіставивши фінальні сцени творів — слово Божого чоловіка з «Чорної ради» та молитву шляхтича Босаковського з «Крутіжа», ми переконуємося у суголоссі їхнього ідейного звучання.

9. Виразне читання уривка з повісті. (Молитва Босаковського.)

10. Бесіда з учнями.
1) Що складає історичне тло повісті?
2) Чому письменник дав таку назву твору?
3) Багато подій повісті відбуваються в дорозі. Яке смислове навантаження має образ дороги?
4) Назвіть образи твору: головні й другорядні.
5) Довести, що розповідь у творі має ліро-епічний характер.
6) Спільне й відмінне у творах «Чорна рада» і «Крутіж».
7) Чому письменник змінив фінал, адже така кінцівка не суперечила історичним фактам? Відомо, що перша редакція повісті закінчувалася картинами смерті Івана Нечая і повного зруйнування Чигирина. Безнадія і відчай панували у кінцевих рядках. Але в процесі публікування повісті в газеті «Краківські вісті» Лепкий відмовився від такого трагічного фіналу, і в новій редакції з’являється образ Сонця, Божого всевидячого ока. До нього звернена молитва людей.

11. Заключне слово вчителя.
Б. Лепкий змалював у повісті «Крутіж» вражаючі картини лихоліття на рідній землі. Але, замислюючись над майбутнім України, він пророкував їй відродження. Як бачимо, повість дає змогу не лише заглибитись у минуле, а й повертатися щораз до загальнолюдського, загальнозначущого.

ІV. Домашнє завдання
Підготуватися до написання твору на одну з тем: «Поетизація давньої слави України і ратних подвигів козацтва в романі П. Куліша «Чорна рада», «Зображення козацького лицарства в романі П. Куліша «Чорна рада».

УРОК № 61. Тема. Урок позакласного читання за повістю Богдана Лепкого «Крутіж». Уроки української літератури, 9 клас

Повернутися на сторінку Уроки української літератури, 9 клас

Комментарии закрыты.