УРОК № 61. Тема. Творчість Максима Рильського воєнного та післявоєнного періодів. «Слово про рідну матір». Уроки української літератури, 10 клас

    УРОК № 61. Тема. Творчість Максима Рильського воєнного та післявоєнного періодів. «Слово про рідну матір». Уроки української літератури, 10 клас

    Мета: ознайомити учнів із творчим доробком поета, допомогти їм зрозуміти красу і силу слова видатного поета; розвивати усне мовлення учнів, вміння аналізувати прочитане; виховувати в них патріотичні почуття.

    Обладнання: твори М. Рильського, грамзапис його поезій.

    ХІД УРОКУ № 61. Тема. Творчість Максима Рильського воєнного та післявоєнного періодів. «Слово про рідну матір». Уроки української літератури, 10 клас

    І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

    1. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

    2. Вступне слово вчителя.
    На вивчення творчості М. Рильського програмою відведено дуже мало часу: дві години ми оглядово аналізуємо життєвий і творчий шлях поета, третя година призначена для розгляду творчості представників літературної групи українських неокласиків, до якої входив і М. Рильський. Тому на цьому уроці ми лише визначимо основні мотиви творчості поета.

    II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

    1. Бесіда з учнями.
    1) Які основні мотиви ранньої лірики М. Рильського?
    2) Яка з поезій цього періоду вам найбільше вподобалась? Чому?
    3) Який стан душі ліричного героя поезії «Шопен»? Що вам відомо про історію написання цієї поезії?

    2. Конкурс на краще виконання поезії «Яблука доспіли, яблука червонії..».

    III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Лекція вчителя з елементами бесіди.
    Друга світова війна сколихнула святі національні патріотичні почуття, які в попередні роки поети мусили ховати в глибині душі, аби не носити таври націоналіста.
    Урочиста поема «Слово про рідну матір» М. Рильського вважається найвизначнішим його твором воєнних років. Вперше її було прочитано на мітингу представників українського народу 26 листопада 1941 р. в Саратові.
    Поема починається уславленням рідної землі, її степів, могутнього Дніпра. З любов’ю говорить М. Рильський про чарівну українську народну пісню, про високу культуру рідного народу, представлену іменами Сковороди, Шевченка, Котляревського, Франка, Лисенка, Заньковецької. Символами щедрості і духовної величі рідного краю виступають образи «рясного винограду» і «світла мудрої лампади». Народ, який дав світу такі духовні цінності і мистецьку красу, знемагає «в болях ран» і відчайдушно бореться, але не падає на коліна перед загарбниками. Рідній Україні ідуть на допомогу народи-брати. Непоборність народів, які прагнуть «спільної мети», автор утверджує рядом риторичних запитань, в яких чується відповідь: ніхто і ніколи не завоює його рідний край:

    Хто може випити Дніпро,
    Хто властен виплескати море,
    Хто наше злото-серебро
    Плугами кривди переоре,
    Хто серця чистого добро
    Злобою чорною поборе?

    Закінчується поема картиною грядущих переможних боїв і символічним образом сходу сонця:

    О земле рідна! Знаєш ти
    Свій шлях у бурі, у негоді!
    Встає народ, гудуть мости,
    Рокочуть ріки ясноводі!..
    Лисиці брешуть на щити,
    Та сонце устає — на Сході!

    Своїм глибоким патріотичним змістом поема перегукується зі «Словом о полку Ігоревім», творами Кобзаря, народними думами. Художня майстерність митця проявилася зокрема в точних образних характеристиках, що звучать як афоризми: «гроно світле сестер», «струни Лисенка живії», «слави золота зоря круг Заньковецької Марії».
    Для посилення піднесеного звучання поет вдало використовує риторичні художні засоби, старослов’янізми, анафоричне повторення слова «благословен». Підкреслюючи свій нерозривний зв’язок з народом, він уживає усталені фольклорні звороти: «рута м’ята», «муки діла», «золото-серебро», «ясні зорі», «тихі води», «шумлять-дзвенять». Полюбляє М. Рильський і епітети-неологізми: «громкозвукі слова», «ріки ясноводі».
    Інші твори цього періоду — вірші «За рідну землю», «Україні», «Наша кровна справа», головними мотивами яких є захист рідної землі і тверда віра в перемогу над ворогом.

    Основна тематика післявоєнної творчості поета:
    1) Боротьба за мир («За мир»).
    2) Краса і велич рідного слова («Мова», «Рідна мова»). Вірш «Рідна мова» (1958) є величальною піснею українській мові. Поет простежує в ньому всю історію розвитку рідної мови, що відбиває горе і радість народу, перемоги і важкі часи, «гул століть» і «шум віків», «неволі стогін, волі спів».
    М. Рильський розглядає мову як неоціненне духовне багатство, що передається з покоління в покоління. Поет радить вчитися у народу, де «кожне слово — це перлина, це праця, це натхнення, це людина». Він закликає до глибокого вивчення мови, до засвоєння мовних багатств, дбайливо зібраних попередниками:

    Не бійтесь заглядати у словник,
    Це пишний яр, а не сумне провалля,

    Збирайте, як розумний садівник,
    Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

    Для поета-патріота рідна мова — «народу віще слово», яке віками не визнавалося, заборонялося, переслідувалося:

    Хотіли вирвати язик,
    Хотіли ноги поламати,
    Топтали під шалений крик,
    В’язнили, кидали за ґрати,
    Зробить калікою з калік
    Тебе хотіли, рідна мати.

    Однак народ-велетень не мирився з поневоленням, беріг свою мову та самобутність, «свій дух велично гідний, як житнє зерно». Наперекір репресіям та утискам «зводився язик вогнений» і «пісні полум’я росло». Рідна мова ставала зброєю в боротьбі за соціальне і національне визволення. Закінчується вірш «Рідна мова» звеличенням мови — найдорожчого скарбу народу.
    3) Щастя людини. Цій темі присвячено збірку «Троянди й виноград», образи якої розкривають смисл людського життя.

    У щастя людського два рівних є крила:
    Троянди й виноград — красиве і корисне.

    4) Роль мистецтва в становленні людини («Діалог»). (Звучить грамзапис віршу «Діалог».)
    Запитання до учнів: Чи актуальний цей твір сьогодні?
    5) Любов до життя, до співвітчизників відображено в останніх збірках поета:
    1959 — «Голосіївська осінь»;
    1960 — «Зграя веселиків»;
    1961 — «В затінку жайворонка»;
    1964 — «Зимові записи»;
    1965 — «Іскри вогню великого» — посмертне видання, яке не друкувалося за життя поета.
    (Учні читають поезії «Розмова з другом», «Як не любить», визначаючи їх тематику.)

    IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

    1. Розкрити ідейний зміст рядків:

    Яке глибоке щастя — жить,
    Буть гідним імені людини,
    Народу й людськості служить!

    2. Пригадати і прочитати напам’ять вірш «Рідна мова», який вивчався в попередніх класах.

    V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
    Вивчити непам’ять уривок з поеми «Слово пре рідну матір» (за виборем вчителя); опрацювати теоретичний матеріал; підготувати повідомлення про неокласиків: М. Зерова, М. Драй-Хмару, П. Филиповича, Ю. Клена.

    УРОК № 61. Тема. Творчість Максима Рильського воєнного та післявоєнного періодів. «Слово про рідну матір». Уроки української літератури, 10 клас

    Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 10 клас

    Комментарии закрыты.