• Реклама

7. Тема уроку: «Ой Морозе, Морозенку», «Пісня про Устима Кармалюка». Уроки української літератури, 6 клас

7. Тема уроку: «Ой Морозе, Морозенку», «Пісня про Устима Кармалюка». Уроки української літератури, 6 клас

Мета: ознайомити з історичними піснями, показати поважне ставлення народу до своїх героїв, навчити визначати головну думку пісень, використовувати знання з історії на уроках літератури; розвивати самостійність узагальнень, спостережливість, емоційність сприйняття, уміння робити висновки; виховувати пошану до історичних героїв України.

Обладнання: комплект ілюстрацій до подій визвольної війни на чолі з Богданом Хмельницьким, портрет Устима Кармалюка, зошити, підручники, тексти.

ХІД УРОКУ «Ой Морозе, Морозенку», «Пісня про Устима Кармалюка». Уроки української літератури, 6 клас

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Перевірка домашнього завдання.
1) Виразне читання «Пісні про Байду».
2) Перевірка письмової роботи (виписані постійні епітети, речення, що близькі до народних прислів’їв і приказок).
3) Розгляд малюнків та ілюстрацій, створених засобом гіпербо-ли, обговорення.

2. Бесіда.
1) Що ми називаємо гіперболою?
2) Які поетичні перебільшення ви зустрічали в казках чи інших творах?
3) Які гіперболи вам доводилося чути в живій розмовній мові?

3. Бесіда за картиною Ф. Красицького «Гість із Запорожжя».
1) Кого зобразив художник на картині?
2) Чому запорожець тримає в руках кобзу?
3) Про що він розмовляв із дідусем-пасічником?
4) Про що запорожець запитує малого хлопчика?
5) Яким настроєм пройнята картина?
6) Чи використав художник засіб гіперболи?
7) Яким чином зміст цієї картини пов’язаний з історичними піснями?

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

1. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

2. Перехід до теми.
Продовжуючи тему історичних пісень, ми поведемо мову про ще двох героїв: козака Морозенка та народного месника Устима Кармалюка.
Які ж історичні умови склалися у XIV—XVI ст. для України? Пільша частина земель була захоплена панською Польщею, утиски були неймовірні. З того часу наш народ боровся за своє визволення, а вже в середині XVII ст. ця боротьба перетворилася на народну війну проти іноземних поневолювачів. Очолив цю боротьбу Богдан Хмельницький. Слід відзначити, що в усі часи татари не припиняли грабувати Україну. Навіть після переможних битв разом з козаками, повертаючись додому в Крим, підступне татарське військо палило й грабувало села та міста, вбивало чи забирало в полон мирних людей.

III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Пояснення вчителя.
Пісня «Ой Морозе, Морозенку» розповідає про те, як татари розбили козацький загін і полонили, а потім скарали його ватажка.
Як ви вважаєте, хто такий Морозенко? (Можливі відповіді: відомії іі герой, улюбленець скривджених, соратник Богдана Хмельницького.)
Так, дійсно, він міг бути соратником Богдана Хмельницького.

2. Повідомлення учнів.

Повідомленая 1. Як зазначають деякі краєзнавці, народився Морозенко на Тернопільщині, в селі Кровинка біля Теребовлі. Його батько був підстаростою і служив польському королю. Мати — українка, займалася вихованням сина. Помітивши неабиякі здібності сина до науки, батьки віддають його на навчання до католицьких колегіумів у Львові та Замості. Згодом — навчається в Кракові, Сорбонні. Окрім латинської і грецької, володів ще десятьма мовами. Польський король посилає його на боротьбу з козаками, але Станіслав, ближче пізнавши життя українського народу, сам стає козаком, змінює ім’я і прізвище. Уже як Нестор Морозенко він очолює влітку 1648 року повстанські загони під час визвольного походу козаків на Поділля і Галичину.
Розумний, освічений дипломат і хоробрий воїн, Морозенко стає правою рукою й улюбленцем гетьмана Богдана Хмельницького. За сміливість і відвагу, винахідливість і турботу про простих людей полюбили його і козаки, і селяни.

Повідомлення 2. Шляхтичі намагалися повернути Морозенка до свого табору, але він з огидою відкидав їхні пропозиції. Поява Морозенка на полі бою завжди викликала паніку серед ворогів. Відзначився Мирозенко в боях проти польської шляхти під Пилявцями, Меджибошем і Збаражем. У 1649 р. він героїчно загинув при виконанні дипломатичної місії. Його загибель була великим горем для козаків і гетьмана. Плакало за ним українське військо, і плакав за ним увесь народ. Поховали отамана в чистім полі, на святій українській землі, і не насипали могили, щоб вороги не знайшли кісток ненависного їм козацького отамана полковника Морозенка. Ніхто й досі не знає, де знайшов свій останній спочинок народний улюбленець і герой.

3. Виразне читання пісні.
(Або слухання аудіозапису у виконанні хору ім. Г. Верьовки.)

4. Бесіда за питаннями з підручника.

5. Пояснення вчителя.
Відгриміли бої з турками, татарами, польською шляхтою, Україна була приєднана до Росії. Проте нові часи не принесли для трудового народу кращого життя. З давніх-давен багатії визискували бідних, знущалися над ними. Наприкінці XVIII і на початку XIX ст. дуже посилився кріпосницький гніт. (Слід з’ясувати, як учні розуміють, що таке кріпацтво, як уявляють собі кріпосницьку залежність селян від поміщиків, а потім уточнити і доповнити знання учнів, коротко розповівши про боротьбу проти кріпацтва, про народних месників (опришків), які діяли на землях Західної України (Галичини та Буковини) в XVI — першій половині XIX ст., про загони Кармалюка, що боролися проти панів на Поділлі у 1813—1835 роках, а також про повстанців під керівництвом Лук’яна Кобилиці на Буковині).

6. Повідомлення учнів.

Повідомлення 1. Історична довідка: Устим Кармалюк — це історична особа. Народився він у селі Головчинцях на Поділлі в 1787 році. Зараз це село називається Кармалюкове. За бунтівний характер Устима віддали в солдати, але він утікає. По дорозі збирає навколо себе загін утікачів-солдатів і селян, таких же бунтарів. Цей загін влаштовував напади на поміщиків та інших визискувачів.

Повідомлення 2. Таким чином 23 роки народний месник боровся проти панів-кріпосників. Чотири рази його ловили, влаштовуючи засідки. Чотири рази катували, судили і засилали в Сибір. Але кожного разу він утікав і повертався до свого загону месників. Популярність героя була настільки великою, що в 1830—1835 роках заголи повстанців нараховували близько 20 000 чоловік. Пани страшенно боялися й ненавиділи повстанців, а кріпаки жили сподіваннями, що Кармалюк із своїми побратимами визволить їх із неволі.

Повідомлення 3. Слава про народного месника котилася не лише по всій Україні, а й за її межами. У 1820 році російський художник В. Тропінін намалював портрет Устима Кармалюка (репродукція в підручнику). Йому було 48 років, коли його не стало. Підступно заманивши Устима, один із шляхтичів підло вбив його, бо у відкритому бою боявся з ним зустрітися.

7. Виразне читання тексту пісні (або прослуховування в аудіозапису).

8. Бесіда за питаннями з підручника.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Бесіда.
1) Що нового ви довідалися з історичних пісень?
2) Чому народ у піснях прославив своїх героїв?
3) Чим ці герої завоювали любов і повагу серед народу?
4) Чому кажуть, що в піснях — історія народу?

V ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Пісню «Ой Морозе, Морозенку» вивчити напам’ять.

7. Тема уроку: «Ой Морозе, Морозенку», «Пісня про Устима Кармалюка». Уроки української літератури, 6 клас

Повернутися на сторінку Уроки української літератури в 6 класі

Комментарии закрыты.