• Реклама

УРОК № 58. Тема. Василь Стус. Розповідь про поета. «Сто років, як сконала Січ». Сумні роздуми поета про зруйнування Запорізької Січі. Уроки української літератури, 8 клас

УРОК № 58. Тема. Василь Стус. Розповідь про поета. «Сто років, як сконала Січ». Сумні роздуми поета про зруйнування Запорізької Січі. Уроки української літератури, 8 клас

Мета: ознайомити учнів з життям-подвигом Василя Стуса, донести красу й силу його слова, розвивати в учнів навики виразного читання поетичних творів та їх ідейно-художнього аналізу; виховувати в школярів повагу до видатних людей України.

Обладнання: портрет В. Стуса, підручник.

ХІД УРОКУ № 58. Тема. Василь Стус. Розповідь про поета. «Сто років, як сконала Січ». Сумні роздуми поета про зруйнування Запорізької Січі. Уроки української літератури, 8 клас

I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

II. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь учителя про життя та творчість Василя Стуса.
З-поміж українських письменників XX століття доля Василя Стуса найбільш схожа на Шевченкову. Обох переслідувала тогочасна влада. Обоє зазнали заслання із забороною творчої діяльності. В обох життя обірвалося рано (Т. Шевченко помер у 47 років, В. Стус — у 48). Обоє цінуються в першу чергу як борці за людські права, за національну гідність, а потім уже як поети, яскраві творчі постаті.
1965 рік. У київському кінотеатрі «Україна» йде перегляд кіно фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків». В. Стус запропонував усім встати на знак протесту проти серпневих арештів української інтелігенції. Комуністичний режим дуже швидко відреагував на сміливий вчинок молодого, та вже небезпечного для режиму патріота.
Звідкіля ж така мужність і сміливість, де він черпав сили й на снагу для свого життя й творчості?

2. Прослухати реферат учня на тему «Дитинство і навчання Василя Стуса».

3. Слово вчителя.
Закінчивши Донецький педагогічний інститут, В. Стус іде у сільську Таужнянську семирічну школу, що на Кіровоградщині. Як учитель, він залишив після себе теплі спогади в колишніх колег та учнів. Але пропрацював всього кілька місяців, бо був призвании до служби в армії. Після служби в 1961—1963 роках учителкх в Горлівці на Донбасі, працює літредактором газети «Соціалістич ний Донбас». Ці роки він назвав «часом поезії», бо багато читає творів українських та зарубіжних авторів, пише сам.
У 1961 році В. Стус вступає до аспірантури Інституту літератури ім. Т. Шевченка, працює над дисертацією на тему «Джерела емоцій ності художнього твору». Поет у цей час багато друкується, з’явля ються його поезії в журналах «Вітчизна» і «Дніпро».
Перша половина шістдесятих років була позначена розквітом ду ховного життя в Україні. Після довгих років сталінського терору пролунали перші сміливі голоси молодих письменників Д. Павличка, В. Симоненка, Ліни Костенко, І. Драча, які принесли нові теми, зламали офіційні шаблони, вивели українську літературу на рівень світового мистецтва. Однією з особливостей їхньої творчості було злиття народнопісенного начала з інтелектуальним, філософським, їхня творчість будила національну самосвідомість народу. Та з другої половини 60-х років у житті країни відбуваються зміни. З усуненням від влади Хрущова розпочався період застою, переслідування всіх, чиї погляди не збігалися з офіційними канонами. Задушлива атмосфера панувала тоді й в Інституті літератури. Тому після виступу в кінотеатрі «Україна» В. Стус у вересні 1965 року був виключений з аспірантури. Почалися поневіряння. Його ніде не брали на роботу, перестали друкувати. Та ні утиски, ні переслідування не зломили поета. Він продовжував поетичну творчість, громадську діяльність, виступав на захист прав людини. Якось у розмові з письменником Ю. Покальчуком він сказав: «Я знаю, що за мною одного разу прийдуть, знаю свою долю, але я почуваю, що мушу її пережити саме ось так». І лихе передчуття збулося. Стус був заарештований і звинувачений у тому, що, як говорилося у вироку київського суду, «систематично виготовляв, зберігав і розповсюджував антирадянські наклепницькі документи…». Його було засуджено до позбавлення волі у виправно-трудовій колонії суворого режиму на п’ять років і заслання на три роки.

Жорстоке й несправедливе покарання В. Стус відбував у мордовських таборах. Відбувши покарання, у 1979 році В. Стус повернувся в Україну. За цей час за кордоном виходять друком його збірки «Зимові дерева» та «Свіча в свічаді». Його ім’я стало широко відомим у цілому світі, поезії перекладаються англійською, німецькою, іспанською та іншими мовами світу. А вдома його знову звинувачують і виносять вирок: десять років позбавлення волі у таборах суворого режиму. На захист поета виступала громадськість цілого світу. Академік А. Сахаров говорив, що навіть на трагічному тлі тогочасних беззаконь «вирок українському поетові В. Стусові вирізняється своєю нелюдяністю» і закликав скасувати його.
І в умовах неволі В. Стус не зломився, виступав проти свавілля табірної адміністрації, за що був додатково покараний. Помер він у карцері, в ніч з третього на четверте вересня 1985 року.
А через чотири роки Василь Стус був повністю реабілітований, виправданий по всіх статтях звинувачення «за відсутністю складу злочину».

4. Прослухати реферат учня на тему «В. Стус у спогадах друзів та побратимів».

5. Робота над текстом.
1) Пригадати, коли, ким і чому була зруйнована Запорізька Січ.
2) Виразно прочитати вірш «Сто років як сконала Січ».
3) Бесіда.
а) Що відтворив поет у цій поезії?
б) Навіщо В. Стус у вірші використав такі слова, як «Сибір», «соловецькі келії», «пекельний край»? Який додатковий смисл вклав поет у ці слова?
в) Про чиїх синів ідеться у вірші?
г) Знайдіть в поезії рядки, у яких зображено важку розплату героїв за любов до матері України; процес національного відродження українського народу.

6. Заключне слово вчителя.
У поезії «Сто років як сконала Січ» Василь Стус відтворив політичні репресії проти передової частини українського народу. Поет звернувся до подій другої половини XVIII — початку XIX століття, коли Російська імперія додушила останній осередок волелюбності — Запорізьку Січ, повністю ліквідувала автономію України. У той час кращі представники українського народу, що були носіями національних традицій, зазнавали утисків і переслідувань. Тому в поезії смислове поле складається з таких слів і словосполучень, як «Сибір», «соловецькі келії», «пекельний край», «кров синів». Та є в поезії й другий смисловий план. Це зображення процесу національного відродження, духовного розкріпачення українців. Необоротність процесу національного відродження автор передав через образ української землі, «крутої і непокірної», що «випросталася для волі». У вірші В. Стус підкреслив й особливу заслугу Тараса Шевченка в пробудженні української нації. Бо творчість Кобзаря, на думку Стуса, є не тільки феноменом культурного життя, а й пророцтвом великих змін, які несуть Україні свободу.

III. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Записати в зошиті риси, які були визначальними в характері Василя Стуса.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

УРОК № 58. Тема. Василь Стус. Розповідь про поета. «Сто років, як сконала Січ». Сумні роздуми поета про зруйнування Запорізької Січі. Уроки української літератури, 8 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури, 8 клас

Комментарии закрыты.