• Реклама

УРОК № 57. Тема. Література рідного краю. Знайомство з творчістю Василя Борового. Уроки української літератури, 9 клас

УРОК № 57. Тема. Література рідного краю. Знайомство з творчістю Василя Борового. Уроки української літератури, 9 клас

Мета: ознайомити учнів із творчістю Василя Борового, показати незламність духу поета, осуд ним тоталітарної системи, його глибоку шану до матері; формувати громадянську позицію учнів у сприйнятті громадянської лірики, уміння бачити і відчувати за образним словом епоху, коли творив письменник; виховувати поваг у до мужності людей, що обстоювали свою громадянську позицію, пошану до кращих надбань літератури рідного краю.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів.

ХІД УРОКУ № 57. Тема. Література рідного краю. Знайомство з творчістю Василя Борового. Уроки української літератури, 9 клас

І. Мотивація навчання школярів

1. Виразне читання уривка з вірша В. Борового «Ода творчій мислі».

Вогонь не спопелить моїх одеж.
Залізо мої скроні не розкриє…
Я — дума Кобзаря, і Гойї — теж,
І тих, чиїх імен давно немає.
Я — мисль людська і правди прямота.
Приходь, живий,— мої уста одверті.
Мій рух до сонця Землю поверта,
Утверджує Життя над тлінню смерті.

2. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

ІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Повідомлення учня.
Василь Боровий народився 1923 року в Харкові в сім’ї робітника. Батько загинув ще до його народження, а мати працювала на фабриці «Канатка», поки не стала калікою… Василь закінчив середню школу № 137. Під час війни опублікував кілька віршів у газеті «Нова Україна», що виходила в Харкові в роки окупації. По війні працював на залізниці, у тресті «Промшахтобуд». У 1947 році був заарештований, звинувачений в антирадянській діяльності в роки Великої Вітчизняної війни, тобто за вірші в «Новій Україні», і засуджений на 10 років. Ув’язнення відбував у концтаборах Нориллага.
Після грандіозного бунту в таборах і загальносоюзного «пересмотра дел» — з Борового було знято судимість. До Харкова повернувся 1956 року. Працював на заводах електриком, бо ще у Норильську закінчив спецкурси гірничих електриків.
Активно друкувався з 1958 року. Видав збірки «Березнева земля» (1961), «Розмова з флейтою» (1964), «Жито — життя» (1971), «Зелений парус літа», «Багряне серце землі». Опублікував переклади поезій з білоруської, англійської мов. Вірші В. Борового друкувалися в перекладах на російську, зокрема в журналі «Новый мир» 1971 року.
У 1965 році став членом Спілки письменників України. З 1967 по 1973 рік працював редактором відділу поезії у журналі «Прапор». Під час нової хвилі репресій був виключений із спілки. Поновлений 1990 року зі збереженням стажу. 1993 року упорядкував і видав книгу «Очима серця» — антологію творів сучасних українських поетів, які зазнали політичних репресій. Виступає як перекладач і публіцист. 1994 р. у видавництві «Український письменник» вийшла поетична збірка «Полинова снага». Таку коротку інформацію подає нам довідник «Літературна Харківщина» та коротка біографічна довідка із збірки «Очима серця».

2. Виразне читання уривка з поезії В. Борового «Ви бачили мою маму».
(Цей вірш доповнює скупі рядки біографічних відомостей про поета, розкриває глибинні почуття зболеної душі поета, його невимовну тугу за найріднішою людиною на землі — мамою.)

Ви бачили мою маму
Ви бачили мою маму? Он в одежині подертій
Сіла на камінь, чекає хто б їй картоплю доніс…
Сіла перепочити — перед ворітнями смерті,
Перебира пережите очима повними сліз.
Коли вибирали долю — усі святі були проти
Лихої для неї долі, а біс, певне, вигукнув «за»…
Крутиться світ шалений: війни, перевороти.
Тільки печаль незмінна, як і вдовина сльоза…

Ви бачили мою маму? Зморшки геть поорали
Її обличчя ласкаве, і ніч стоїть на сліду…
Сам Бог, напевне, позаздрив: прийшли і сина забрали,
Бо треба ж комусь кайлувати на Півночі нашій руду.
Ви бачили мою маму? Он в одежині подертій
Сіла, дивиться довго — у потойбічну пітьму…
А біля неї Ангел, зажурено Ангел смерті
Стоїть, а сльоза йому котиться — і сам не знає чому.

3. Пояснення вчителя.
У вступному слові до збірки «Очима серця» настоятель Іоано-Богословського храму Української Автокефальної Православної Церкви о. Віктор (Маринчак) сказав слова, які розкривають суть творчості таких поетів, як Василь Боровий:
«Слово-Бог і слово людське одвічно, повсякчас і повік віку передує всьому, що творить людина у світі. А це значить, що поки є у нас слово, перед нами є майбутнє, є надія.
У нас не було ні правди, ні волі, у нас одбирали віру. Але крізь мури, крізь грати і дріт пробивалося слово, і попри все, навіть коли розум вже не бачив перспективи, серце сподівалось.
Бо вільне слово поета переконувало: є у світі любов, яка не боїться нічого, є творчість, що в злетах своїх не знає меж, є готовність зробити вибір, є відвага здійснити вчинок, взяти на себе відпові дальність, чинити спротив — тобто є можливість свободи.
…Вони дають нам віру. Бо свідчать своїм словом, своїми долями, тим, що вони були і є. Вони нам дають надію, бо слово стоїть на початку, отже, у нас є майбутнє.
…Вони дають нам любов. І не тільки як можливість любити їх. Вони вчать нас любові, бо таку самовідданість у творчості і рішучість у вчинках, таку жертовність, віру і вірність, таку стійкість у сподіваннях на кращу долю свого народу і всієї люд ності може народити лише надмірна любов. Все почалося з тої любові, і ніщо не було б можливим без неї».

4. Виразне читання поезії «Поетам ХХ-х років». (Див. додаток до уроку № 57.)

5. Бесіда з учнями.
1) Визначіть і розкрийте головну думку вірша.
2) До яких художніх прийомів вдався поет, щоб висловити го ловну думку?

6. Виразне читання поезій «Матері моїй Анастасії», «Судилище», «Люденя». (Див. додаток до уроку № 57.)

7. Запитання до учнів.
1) Яких тем торкнувся у своїх поезіях В. Боровий?
2) Яким ви його уявляєте?
3) Що, на вашу думку, є життєвим кредо поета?
4) Провідна думка поезій Борового?
5) Які вірші вам сподобались найбільше і чому?
6) Про що б ви запитали поета, якби зустрілися з ним?

8. Виразне читання уривка з поезії В. Борового «Читаючи Сковороду»

Час тече у Лиман, як широкий Дніпро.
Де скарбівні, в яких збережеш ти добро?
То ж чи спадком отим перейматися слід?
Мертвим зорити оком з глухих пірамід?..
Є один — найтривкіший, нетлінний запас:
Твій у вічності час,
Мій у вічності час —
Той, що нитку снує життєдайну для нас,
Щоб людиною буть, поки ще не згас!

ІІІ. Домашнє завдання
Прочитати поетичні твори П. Куліша.
Для самостійного читання: П. Куліш. «Заворожена криниця» «Маруся Богуславка», «Правдиве панування», «Святиня».

УРОК № 57. Тема. Література рідного краю. Знайомство з творчістю Василя Борового. Уроки української літератури, 9 клас

Повернутися на сторінку Уроки української літератури, 9 клас

Комментарии закрыты.