УРОК № 57. Тема. Література рідного краю. Знайомство з творчістю Василя Борового. Уроки української літератури, 9 клас

    УРОК № 57. Тема. Література рідного краю. Знайомство з творчістю Василя Борового. Уроки української літератури, 9 клас

    Мета: ознайомити учнів із творчістю Василя Борового, показати незламність духу поета, осуд ним тоталітарної системи, його глибоку шану до матері; формувати громадянську позицію учнів у сприйнятті громадянської лірики, уміння бачити і відчувати за образним словом епоху, коли творив письменник; виховувати поваг у до мужності людей, що обстоювали свою громадянську позицію, пошану до кращих надбань літератури рідного краю.

    Обладнання: портрет письменника, збірки його творів.

    ХІД УРОКУ № 57. Тема. Література рідного краю. Знайомство з творчістю Василя Борового. Уроки української літератури, 9 клас

    І. Мотивація навчання школярів

    1. Виразне читання уривка з вірша В. Борового «Ода творчій мислі».

    Вогонь не спопелить моїх одеж.
    Залізо мої скроні не розкриє…
    Я — дума Кобзаря, і Гойї — теж,
    І тих, чиїх імен давно немає.
    Я — мисль людська і правди прямота.
    Приходь, живий,— мої уста одверті.
    Мій рух до сонця Землю поверта,
    Утверджує Життя над тлінню смерті.

    2. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

    ІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

    1. Повідомлення учня.
    Василь Боровий народився 1923 року в Харкові в сім’ї робітника. Батько загинув ще до його народження, а мати працювала на фабриці «Канатка», поки не стала калікою… Василь закінчив середню школу № 137. Під час війни опублікував кілька віршів у газеті «Нова Україна», що виходила в Харкові в роки окупації. По війні працював на залізниці, у тресті «Промшахтобуд». У 1947 році був заарештований, звинувачений в антирадянській діяльності в роки Великої Вітчизняної війни, тобто за вірші в «Новій Україні», і засуджений на 10 років. Ув’язнення відбував у концтаборах Нориллага.
    Після грандіозного бунту в таборах і загальносоюзного «пересмотра дел» — з Борового було знято судимість. До Харкова повернувся 1956 року. Працював на заводах електриком, бо ще у Норильську закінчив спецкурси гірничих електриків.
    Активно друкувався з 1958 року. Видав збірки «Березнева земля» (1961), «Розмова з флейтою» (1964), «Жито — життя» (1971), «Зелений парус літа», «Багряне серце землі». Опублікував переклади поезій з білоруської, англійської мов. Вірші В. Борового друкувалися в перекладах на російську, зокрема в журналі «Новый мир» 1971 року.
    У 1965 році став членом Спілки письменників України. З 1967 по 1973 рік працював редактором відділу поезії у журналі «Прапор». Під час нової хвилі репресій був виключений із спілки. Поновлений 1990 року зі збереженням стажу. 1993 року упорядкував і видав книгу «Очима серця» — антологію творів сучасних українських поетів, які зазнали політичних репресій. Виступає як перекладач і публіцист. 1994 р. у видавництві «Український письменник» вийшла поетична збірка «Полинова снага». Таку коротку інформацію подає нам довідник «Літературна Харківщина» та коротка біографічна довідка із збірки «Очима серця».

    2. Виразне читання уривка з поезії В. Борового «Ви бачили мою маму».
    (Цей вірш доповнює скупі рядки біографічних відомостей про поета, розкриває глибинні почуття зболеної душі поета, його невимовну тугу за найріднішою людиною на землі — мамою.)

    Ви бачили мою маму
    Ви бачили мою маму? Он в одежині подертій
    Сіла на камінь, чекає хто б їй картоплю доніс…
    Сіла перепочити — перед ворітнями смерті,
    Перебира пережите очима повними сліз.
    Коли вибирали долю — усі святі були проти
    Лихої для неї долі, а біс, певне, вигукнув «за»…
    Крутиться світ шалений: війни, перевороти.
    Тільки печаль незмінна, як і вдовина сльоза…

    Ви бачили мою маму? Зморшки геть поорали
    Її обличчя ласкаве, і ніч стоїть на сліду…
    Сам Бог, напевне, позаздрив: прийшли і сина забрали,
    Бо треба ж комусь кайлувати на Півночі нашій руду.
    Ви бачили мою маму? Он в одежині подертій
    Сіла, дивиться довго — у потойбічну пітьму…
    А біля неї Ангел, зажурено Ангел смерті
    Стоїть, а сльоза йому котиться — і сам не знає чому.

    3. Пояснення вчителя.
    У вступному слові до збірки «Очима серця» настоятель Іоано-Богословського храму Української Автокефальної Православної Церкви о. Віктор (Маринчак) сказав слова, які розкривають суть творчості таких поетів, як Василь Боровий:
    «Слово-Бог і слово людське одвічно, повсякчас і повік віку передує всьому, що творить людина у світі. А це значить, що поки є у нас слово, перед нами є майбутнє, є надія.
    У нас не було ні правди, ні волі, у нас одбирали віру. Але крізь мури, крізь грати і дріт пробивалося слово, і попри все, навіть коли розум вже не бачив перспективи, серце сподівалось.
    Бо вільне слово поета переконувало: є у світі любов, яка не боїться нічого, є творчість, що в злетах своїх не знає меж, є готовність зробити вибір, є відвага здійснити вчинок, взяти на себе відпові дальність, чинити спротив — тобто є можливість свободи.
    …Вони дають нам віру. Бо свідчать своїм словом, своїми долями, тим, що вони були і є. Вони нам дають надію, бо слово стоїть на початку, отже, у нас є майбутнє.
    …Вони дають нам любов. І не тільки як можливість любити їх. Вони вчать нас любові, бо таку самовідданість у творчості і рішучість у вчинках, таку жертовність, віру і вірність, таку стійкість у сподіваннях на кращу долю свого народу і всієї люд ності може народити лише надмірна любов. Все почалося з тої любові, і ніщо не було б можливим без неї».

    4. Виразне читання поезії «Поетам ХХ-х років». (Див. додаток до уроку № 57.)

    5. Бесіда з учнями.
    1) Визначіть і розкрийте головну думку вірша.
    2) До яких художніх прийомів вдався поет, щоб висловити го ловну думку?

    6. Виразне читання поезій «Матері моїй Анастасії», «Судилище», «Люденя». (Див. додаток до уроку № 57.)

    7. Запитання до учнів.
    1) Яких тем торкнувся у своїх поезіях В. Боровий?
    2) Яким ви його уявляєте?
    3) Що, на вашу думку, є життєвим кредо поета?
    4) Провідна думка поезій Борового?
    5) Які вірші вам сподобались найбільше і чому?
    6) Про що б ви запитали поета, якби зустрілися з ним?

    8. Виразне читання уривка з поезії В. Борового «Читаючи Сковороду»

    Час тече у Лиман, як широкий Дніпро.
    Де скарбівні, в яких збережеш ти добро?
    То ж чи спадком отим перейматися слід?
    Мертвим зорити оком з глухих пірамід?..
    Є один — найтривкіший, нетлінний запас:
    Твій у вічності час,
    Мій у вічності час —
    Той, що нитку снує життєдайну для нас,
    Щоб людиною буть, поки ще не згас!

    ІІІ. Домашнє завдання
    Прочитати поетичні твори П. Куліша.
    Для самостійного читання: П. Куліш. «Заворожена криниця» «Маруся Богуславка», «Правдиве панування», «Святиня».

    УРОК № 57. Тема. Література рідного краю. Знайомство з творчістю Василя Борового. Уроки української літератури, 9 клас

    Повернутися на сторінку Уроки української літератури, 9 клас

    Комментарии закрыты.