• Реклама

Урок № 51. Тема. Виступ. Техніка підготовки виступу: добір матеріалу, його обдумування, конспект ключових слів. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

Урок № 51. Тема. Виступ. Техніка підготовки виступу: добір матеріалу, його обдумування, конспект ключових слів. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

Мета: познайомити учнів зі складниками докомунікативної фази творчої діяльності оратора, пояснити взаємозумовленість теми та мети виступу, ознайомити з технікою підготовки виступу, зокрема з можливими способами опрацювання матеріалу за допомогою виписок та складання конспекту; розвивати увагу, пам’ять, збагачувати та уточнювати словниковий запас школярів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: текст виступу (або магнітофонний запис виступу).

ХІД УРОКУ № 51. Тема. Виступ. Техніка підготовки виступу: добір матеріалу, його обдумування, конспект ключових слів. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Бесіда.

  1. Що є предметом вивчення риторики?
  2. Чому риторику вважають водночас і наукою, і мистецтвом?
  3. У чому полягає мистецтво оратора?
  4. На чому має ґрунтуватись його мистецтво?
  5. Яка країна є батьківщиною риторики?
  6. Яку роль відігравало красномовство в суспільному житті Давньої Греції та Давнього Риму?
  7. Яких найвідоміших ораторів античного світу ви знаєте?
  8. Які ритори Київської Русі вам відомі?
  9. Що спричинило необхідність відновити національні риторичні традиції?
  10. Які науки належать до гуманітарних?
  11. Яким чином риторика може синтезувати гуманітарні науки?
  12. Що значить — відновити статус риторики як навчальної дисципліни? Як це можна зробити практично?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Робота біля дошки.
Записати речення, прокоментувати зміст кожного.

Неважко виступити, якщо є що сказати, проте дуже важко це зробити, якщо просто хочеться щось сказати (Б. Меттьюз.) Поки ми собі на здоров’я тут говорим на сотні тем, — гине час, стікаючи кров’ю не написаних нами поем. (Л. Костенко.) Виступ, переобтяжений фактами, нагадує вогнище, настільки завалене дровами, що воно починає згасати. (Д. Мендєлєєв.)

Пояснення вчителя.

Від часів Арістотеля розрізняють три основні фази діяльності оратора — докомунікативну, комунікативну та посткомунікативну. Докомунікативна фаза — підготовча, вона складається з таких елементів:
· визначення мети, виду та теми виступу;
· добір матеріалу з урахуванням аудиторії,
· композиційно-логічне оформлення тексту виступу,
· робота над стилем виступу,
· репетиція виступу.

Комунікативна фаза — це діяльність оратора перед аудиторією, тобто виголошення промови. Посткомунікативна триває після виступу. Це аналіз сказаного, пошук засобів удосконалення матеріалів виступу.

Тема виступу якнайтісніше пов’язана з його метою. Таким чином, лише з’ясувавши, з якою метою він говоритиме, оратор може вибирати тему свого майбутнього виступу.
Мета виступу може бути така: поінформувати, розважити, надихнути, переконати, спонукати до певних дій або вчинків. Часом один виступ може підпорядковуватись поєднанню двох або й трьох завдань. Наприклад, у виступі з метою розважити слухачів рідко вдається обійтися без їх інформування. У виступі заради переконання часто наявне спонукання до чогось.
Залежно від мети виступу визначають його вид.

Інформаційний виступ. У інформаційну добу такий вид виступу є найпоширенішим. Певною мірою до цього виду можна віднести і пояснення вчителя, і відповідь школяра, і лекцію у ВНЗ, і повідомлення тележурналіста. В основу такого виступу, як правило, покладено конкретне, точне й правдиве повідомлення слухачам фактів, явищ, подій.

Розважальний виступ. Його можна почути на концертах, вечорах, святкових банкетах, тобто там, де люди зустрічаються, щоб відпочити в приємному товаристві. Це популярна весела лекція, тост, слово на веселі або святкуванні ювілею. У такому виступі жарт має поєднуватися з серйозною думкою, правда з вигадкою, об’єктивність із перебільшенням. Тут може бути і гумор, і іронія, і самоіронія, і карикатура. В основу такого виступу може бути покладене оповідання про пережиту подію, випадок, свідком якого довелося бути. У такому виступі має бути конкретність, новизна, добре, якщо у виступі присутній конфлікт, контрасти. Якщо виступ задуманий як гумористичний, потрібно поміркувати, над якими звичками, вадами, помилками людей можна покепкувати, не забувши передовсім самого себе. Наприклад, можна пожартувати з людини, яка не розуміє анекдотів, покпинити із сучасних донкіхотів, які спрямовують свої зусилля на змагання проти вітряків, тоді як існують більш реальні супротивники, про дівчат, які за зовнішньою привабливістю чи непривабливістю своїх ровесників не звикли помічати їх внутрішньої суті тощо. Тема розважального виступу може звучати так: Як виховувати своїх батьків. Як стати модним, не витративши й гривні. Як затьмарити Шварценегера. Як скласти ЗНО, до нього не готуючись.

Надихаючий виступ. Такими є більшість виступів на політичних зібраннях та різноманітних зборах. Вони вміщують привітання когось, визнання чиїхось досягнень та заслуг, визначення суспільної та моральної цінності певних вчинків конкретних осіб. Сюди можна віднести виступи політичних діячів у переддень виборів. Матеріал, який використовується у таких виступах, дібрано та скомпоновано таким чином, щоб привернути увагу слухачів, підкреслити значення певних традицій чи звичаїв, увиразнити значимість певних осіб. Такі виступи звернені до почуттів. Промовець намагається заторкнути особисті почуття кожного слухача, зосереджуючи увагу на наболілому. Виступи можуть надихати на почуття вдячності, відданості, виконання обов’язку. Характерними для таких виступів є теми: Вічна пам’ять героям. Продовжимо традиції школи. Чи повернеться до нас колишня доблесть. Подвиг материнства. Людина, яка зможе нас врятувати.

Виступ з метою переконати. Мета виступу — за допомогою логічних доказів довести або спростувати певну думку. Такий виступ звернений і до роздуму, і до почуттів. Суть справи викладають, оперуючи логічними міркуваннями, намагаючись вплинути на емоції та почуття аудиторії. Тема такого виступу зазвичай дискусійна. Мета оратора — досягти того, щоб слухачі погодилися з його думкою щодо спірного питання. Проте такий виступ ніколи не має на меті заклику до безпосередніх вчинків.
Оратор завжди ставить перед слухачами два питання: Кому вірити? та Що робити? Тема такого виступу має бути виняткова актуальною, проблема значною і такою, що піддається вирішенню. Успіх такого виступу найбільше залежить від добору переконливих аргументів.

Виступ з метою спонукати. Спонукання до певних дій може бути прямим (у такому випадку лунають недвозначні заклики) і опосередкованим (коли заклики приховано в підтексті сказаного). Заклики можуть носити політичний характер (стосуватися голосування за певного кандидата), економічний (подорожчання послуг міського), стосуватися релігійного життя (заклики відвідувати богослужіння, ходити до сповіді, читати Біблію), благодійництва (організувати боротьбу проти розповсюдження СНІДу, туберкульозу, у зв’язку з проведенням кампаній на допомогу потерпілим від стихійних лих тощо). Успіх виступу залежить від забезпечення таких умов: сказане повинне знайти відгук у душах людей; слухачі мають бути спроможними до дій чи вчинків, до яких їх закликають (скажімо, надати матеріальної підтримки біженцям із затоплених повінню місцевостей).

Після визначення мети виступу слід вибрати його тему. Від чого залежить такий вибір?

По-перше, тема виступу повинна відповідати рівневі освіти та обізнаності з проблемою самого оратора: стосовно вибраної проблеми він повинен бути обізнаним набагато більше за своїх слухачів.

По-друге, тема має бути суспільно значимою і актуальною, тільки тоді вона зможе зацікавити слухачів. Проте є ще одна умова: аудиторія слухатиме оратора з цікавістю лише в тому випадку, якщо слухачі підготовлені до сприйняття сказаного, тобто володіють необхідними для цього знаннями. Потрібно врахувати ставлення аудиторії до обговорюваних питань, а також спрогнозувати можливі з боку слухачів контраргументи (їх можна завбачливо попередити, значно зміцнивши цим свою позицію). Отже, готуючись до виступу, оратор має добре знати людей, до яких промовлятиме: коло їхніх інтересів, рівень загальної освіти і готовність сприйняти певну конкретну інформацію. Необхідно заздалегідь проаналізувати контингент слухачів.

По-третє, тема виступу повинна зацікавити слухачів своєю новизною. Проте якою б новою та оригінальною тема не була, вона повинна бути пов’язана з тим, що слухачам уже відомо, і з тим, що є для них важливим. Буває так, що виступати доводиться на звичні теми, у такому разі увагу аудиторії може привернути нестандартне трактування обговорюваного питання або принципово нові висновки.

По-четверте, найкраще сприймаються виступи, у яких передбачено розв’язання певної проблеми, вирішення конфлікту. Адже найбільшу зацікавленість викликають зіткнення інтересів та боротьба.
Звідки добирати матеріал для виступу? Існують такі джерела: особистий досвід, спостереження та роздуми, спілкування з людьми, читання. До цих традиційних джерел слід додати новітні інформаційні технології, передовсім використання Інтернету.
Більшість ораторів радить у процесі підготовки до виступу робити виписки на картках однакового формату. Унизу під цитатою або переказаною своїми словами думкою обов’язково зазначається її джерело.
Привести дібрану до виступу інформацію до певної системи, тобто надати змістові необхідної форми можна за допомогою складання конспекту.
Конспект може складатися з ключових слів, вміщувати пункти плану виступу і, нарешті, являти собою повний текст виступу.
(За П. Сопером)

IV. Закріплення вивченого.

Прослухати магнітофонний запис виступу (або прочитати його текст).
Виписати ключові слова. Пояснити значення запису ключових слів у процесі підготовки виступу.

Дорогі випускники! Ви успішно подолали державну підсумкову атестацію і стали випускниками ХХІ століття — століття глибинних знань. Тож сміливо вирушайте в самостійне життя! Нехай знання та вміння, які дала вам школа, додадуть віри в майбутнє, наснаги і впевненості в усіх ваших починаннях.
Минуть роки, але завжди згадуйте з вдячністю своїх шкільних учителів — по-батьківському вимогливих, по-материнськи добрих і турботливих. Вони навчали вас розуміти прекрасне, палко любити наше неповторне місто, рідну Україну.
По-особливому урочистий цей день для ваших батьків. Разом із вами вони пройшли роки вашого шкільного життя, радіючи вашим успіхам, переймаючись невдачами. Шануйте і поважайте їх, піклуйтеся про їхнє здоров’я, цінуйте їхні зусилля і батьківську любов.
Вітаю вас, любі випускники, ваших батьків і вчителів з отриманням атестата про повну середню освіту! Зичу всім міцного здоров’я, щастя, благополуччя і добра! Доброї вам долі!
(З привітання київського голови випускників 2001 р.)

Прочитати поданий нижче план виступу.
Визначити ситуацію та мету спілкування. Виголосити промову за планом, використовуючи подані ключові слова.

  1. Гості міста — представники української діаспори в Канаді (США, Бразилії).
  2. Любов до вітчизни передається генетично.
  3. Батьківщина пам’ятає своїх дітей.
  4. Місто раде зустріти гостей.
  5. Краса рідної природи.
  6. Пам’ятки історії та культури.
  7. На три дні гостей радо приймуть в українських сім’ях.
  8. Мандрівка рідною землею продовжиться відвіданням Львова.

Ключові слова: українська діаспора; рідні діти; довгождана зустріч; місто підготувалося; краєвиди, обійстя, майдани і вулиці; пам’ятні місця, історичні пам’ятки, музеї, галереї, мистецькі скарби, витвори народного генія, відчуття краси і гармонії; вроджений смак, вишуканість, майстерність, гостинність, очікує Львів.

Вільний диктант.

Щоб навчатися гарно говорити, насамперед треба стати людиною, якій є що сказати. А стати такою людиною ти зможеш лише тоді, коли будеш постійно стежити за всім, що діється навколо, регулярно читати пресу, тижневики, спеціальну літературу, стежити за цікавими передачами по радіо й телебаченню, час від часу дивитися наукові, технічні та інші фільми, брати участь у дискусіях і взагалі використовуватимеш будь-яку нагоду, щоб розширити свій кругозір.
Слід пам’ятати: сучасну людину заполоняє такий обсяг цікавої інформації, що ніхто не зацікавить її, не сказавши щось таке, що справді варте уваги. У порівнянні із засобами масової інформації бесіда, лекція чи доповідь мають свої переваги — це можливість встановлення між лектором і слухачами особистого контакту.
(За І. Томаном)

Що значить підготуватися до виступу? Механічно записати кілька слів або фраз? Завчити їх напам’ять? Нічого подібного. Справжня підготовка полягає в тому, щоб вилучити дещо із самого себе, сформулювати та скомпонувати власні думки та переконання.
Не намагайтеся підготуватися до виступу за півгодини. Промову неможливо «спекти», як пиріг, на замовлення. Думки повинні визріти. Вибравши тему, обмірковуйте її, не забуваючи про це ні вдень, ні вночі! Обговорюйте її з друзями. Самі собі ставте найрізноманітніші запитання, які стосуються теми. Ідеї, докази, приклади спадатимуть на думку в найнесподіваніші моменти…
(За Д. Карнегі)

V. Підведення підсумків уроку.

VI. Домашнє завдання.
Підготуватися до виступу (записати ключові слова, дібрати і систематизувати матеріал та скласти план) на одну з тем:

  • Берегти пам’ятки вітчизняної історії — обов’язок кожного киянина (львів’янина, харків’янина). (Для виступу на засіданні історичного гуртка.)
  • Надати одноразову допомогу дитячому притулку — моральний обов’язок учнів школи. (Для виступу на шкільних учнівських зборах.)

Урок № 51. Тема. Виступ. Техніка підготовки виступу: добір матеріалу, його обдумування, конспект ключових слів. Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

Повернутися на сторінку Українська мова. 10 клас. Конспекти уроків

Комментарии закрыты.